Вадвич (пол. Wadwicz, Wadwic) — шляхетський герб польського чи німецького походження, що вживався серед польських, українських, литовських, білоруських шляхетських родів.
Вадвич | |
---|---|
Версії | |
Герб Вадвич (рання версія) | |
Герб Вадвич (XVI-XVII ст.) | |
Деталі | |
Перша згадка | 1404 рік |
Роди | 73 роди |
Опис
Щит розсічений на дві половини: права червона, ліва — срібна (біла), у яких змінних кольорів дві морські риби вигином до країв щита у вигляді оберненої літери "С". У клейноді п'ять (в старішому варіанті - три) страусових пер. Намет червоний, підбитий сріблом.
Сучасний опис, згідно правил блазонування, виглядає наступним чином:
На щиті, розділеному вертикально, в першому полі, правому червоному, форель срібна, в другому полі, лівому срібному, форель червона. Обидві риби головами догори, хвостами донизу, але так, що як головами, так і хвостами від себе відвернуті, ніби кожна вигнута у формі подовженого напівкола. В клейноді над шоломом п'ять страусових пер. Намет червоний, підбитий сріблом.
Історія
Гербова легенда
За легендою, лицар німецького походження на ім'я Вадвич двічі був направлений у складі делегації короля Болеслава III (за іншими даними — Владислава I в Данію. При поверненні цей лицар потрапив у шторм на морі й потонув. У нагороду за заслуги король дарував цей герб його нащадкам.
Найдавніші згадки
Зустрічається вперше у документах, датованих 1404 роком, а саме в судових записах познанських земських книг (разом з описом старого клейноду).
Після Городельської унії 1413 року 47 гербів, в тому числі й Вадвич, були закріпленні за представниками литовсько-руської (української) шляхти, та відбулось зрівняння прав шляхти католицького віровизнання Королівства Польського та шляхти Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. Відповідно до умов унії шляхтич Ян Менжик з Домброви передав цей герб литовському боярину Петру Монтигердовичу.
Герб зберігся на середньовічних печатках 1413, 1427 і 1430 років Яна Менжика з Домброви, також 1413 року Петра Монтигердовича, литовського боярина.
Герб згадується в найстаршому збереженому на сьогодні польському гербовнику, Insignia seu clenodia Regis et Regni Poloniae, написаному істориком Яном Длугошем в 1464—1480 роках.
Найбільшого поширення герб здобув серед родин, осівших на Білій Русі, Литві та познанській землі. До найбільш відомих родин, вживаючих гербу "Вадвич", слід віднести роди Нарушевичів та Венславських.
Етимологія
Назва Вадвич, на думку польського геральдиста Юзефа Шиманського, має топографічне походження.
Роди
Герб належав понад 30 литовсько-руським родам, всього ж цим гербом користувалися 73 шляхетські родини, згідно списку Тадеуша Гайля:
Адамкевичі (Adamkiewicz), Адамковичі (Adamkowicz), Анґліцькі (Anglicki), Анцевичі (Ancewicz), Блоші (Błosz), Богдзевичі (Bohdziewicz), Богуші (Bohusz), Борейші (Borejsza), Бородзичі (Borodzicz), Бородзіци (Бородичі) (Borodzic), Боські (Boski), Вадвичі (Wadwicz), Вадзичі (Wadzicz), Вадзіші (Wadzisz), Вандаловичі (Wandałowicz), Вазґєлли (Wazgiełło), Ваховичі (Wachowicz), Венславовичі (Węsławowicz), Венславські (Węsławski), Венцлавовичі (Węcławowicz), Венцлавські (Węcławski), Вєнцлавські (Więcławski), Віруловичі (Wirułowicz), Вісконти (Wiskont), Волчеки (Wołczek), Даукші (Dauksza), Довґірди (Dowgird), Довґірти (Dowgirt), Домбровські (Dąbrowski), Ганцовичі (Hancowicz), Ґірдзімонти (Girdzimont), Здановичі (Zdanowicz), Каменецькі (Kamieniecki), Кербедзь (Kierbedź, Kierbiedź), Климковські (Klimkowski), Контовти (Kontowt), Лодзяти (Łodziata), Лойби (Łoyba), Лойбо (Łojbo), Лойбоа (Łojboa), Манґірди (Mangird), Маткевичі (Matkiewicz), Матяшевичі (Matyaszewicz), Менжики (Mężyk), Менські (Mieński), Монґвіди (Mongwid), Монґірди (Mongird), Монґялли (Mongiałło), Монґяли (Mongiało), Мондиґєрти (Mondygiert), Мондиґірди (Mondigird), Мондиґірдовичі (Mondigirdowicz), Монкевичі (Monkiewicz), Монкерські (Monkierski), Монтиґерди (Montygerd), Монтиґердовичі (Montygerdowicz), Монтиґєрди (Montygierd), Монтиґєрдовичі (Montygierdowicz), Монюшки (Moniuszko), Нада(р)жинські (Nadarzyński), Нада(р)жицькі (Nadarzycki), Ноймани (Neuman), Окушковичі (Okuszkowicz), Перманковські (Permankowski), Пецнери (Pecner), Роски (Roska), Роські (Roski), Рошкевичі (Roszkiewicz), Рушкевичі (Ruszkiewicz), Станкевичі (Stankiewicz), Станковські (Stankowski), Станьковські (Stańkowski), Юшковичі (Juszkowicz).
Початково герб "Вадвич" приймали родини спільного походження. Хоча, було й так, що родина відмовлялась від свого первісного герба на користь "Вадвича".
Рід Борейшів мав бути відгалуженням родини Боремльських Погоня Литовська II, Каменецькі з троцького воєводства — гілкою Матяшевичів, одна з гілок Мацашевичів (Матяшевичів) з мінського воєводства також мала називатись Каменецькими, з іншого боку, Надаржинські з Волині мали бути спільного походження з Венславськими, натомість Венславські з Литви, які згадуються там в 1569 році, мали б походити від Венславовичів.
Вавринець Крейц (пол. Wawrzyniec Kreutz), син Дидерика, що походив з родини, яка вживала герб "Крейцен" (Kreutzen), мав долучитись до повстання пруссів проти хрестоносців в 1454 році, воював на боці Польщі, а його нащадки, полонізувавшись, змінили прізвище на Крайч, Креч (Krajcz, Krecz) й вживали герб "Вадвич". Герб і родину цю згадує Юзеф Шиманський, але додає, що прийнятий ними герб об'єднав герби "Вадвич" і власний (родовий).
Інші роди
Юрій Личковський, на своїй геральдичній сторінці, добавляє до "Вадвича" також родини Борейшів (Boreysza) та Волчків (Wołczko). Теодор Жихлінський стверджував, що родина Нарушевичів також вживала герб "Вадвич", хоча Тадеуш Гайль приписує їм власний герб з назвою "Нарушевич".
Різновиди (відміни) герба
Враховуючи, що герб "Вадвич" використовувала доволі невелика кількість гербових родин, тому великої кількості його різновидів (відмін) не зафіксовано. Тадеуш Гайль надає лише дві відміни герба "Вадвич", згадана вище , в якій одна риба виявилась перевернутою, і , невідомого кольору та іншим клейнодом (пера павича). Члени гербового роду "Вадвич" ніколи не отримували аристократичних титулів (барон, граф, князь), а тому не існує жодних версій герба з аристократичними додатками.
Джерела
- Bartosz Paprocki. Herby rycerstwa polskiego. Kraków, 1584.
- Simon Okolski. Orbis Polonus. Krakow, 1642. T.1-3.
- Ks. Kacper Niesiecki. Herby i familie rycerskie tak w Koronie jako y w W.X.L. Lwów, 1728.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vadvich pol Wadwicz Wadwic shlyahetskij gerb polskogo chi nimeckogo pohodzhennya sho vzhivavsya sered polskih ukrayinskih litovskih biloruskih shlyahetskih rodiv VadvichVersiyiGerb Vadvich rannya versiya Gerb Vadvich XVI XVII st DetaliPersha zgadka1404 rikRodi73 rodiOpisShit rozsichenij na dvi polovini prava chervona liva sribna bila u yakih zminnih koloriv dvi morski ribi viginom do krayiv shita u viglyadi obernenoyi literi S U klejnodi p yat v starishomu varianti tri strausovih per Namet chervonij pidbitij sriblom Suchasnij opis zgidno pravil blazonuvannya viglyadaye nastupnim chinom Na shiti rozdilenomu vertikalno v pershomu poli pravomu chervonomu forel sribna v drugomu poli livomu sribnomu forel chervona Obidvi ribi golovami dogori hvostami donizu ale tak sho yak golovami tak i hvostami vid sebe vidvernuti nibi kozhna vignuta u formi podovzhenogo napivkola V klejnodi nad sholomom p yat strausovih per Namet chervonij pidbitij sriblom IstoriyaGerbova legenda Za legendoyu licar nimeckogo pohodzhennya na im ya Vadvich dvichi buv napravlenij u skladi delegaciyi korolya Boleslava III za inshimi danimi Vladislava I v Daniyu Pri povernenni cej licar potrapiv u shtorm na mori j potonuv U nagorodu za zaslugi korol daruvav cej gerb jogo nashadkam Najdavnishi zgadki Zustrichayetsya vpershe u dokumentah datovanih 1404 rokom a same v sudovih zapisah poznanskih zemskih knig razom z opisom starogo klejnodu Pislya Gorodelskoyi uniyi 1413 roku 47 gerbiv v tomu chisli j Vadvich buli zakriplenni za predstavnikami litovsko ruskoyi ukrayinskoyi shlyahti ta vidbulos zrivnyannya prav shlyahti katolickogo viroviznannya Korolivstva Polskogo ta shlyahti Velikogo knyazivstva Litovskogo Ruskogo ta Zhemajtijskogo Vidpovidno do umov uniyi shlyahtich Yan Menzhik z Dombrovi peredav cej gerb litovskomu boyarinu Petru Montigerdovichu Gerb zberigsya na serednovichnih pechatkah 1413 1427 i 1430 rokiv Yana Menzhika z Dombrovi takozh 1413 roku Petra Montigerdovicha litovskogo boyarina Gerb zgaduyetsya v najstarshomu zberezhenomu na sogodni polskomu gerbovniku Insignia seu clenodia Regis et Regni Poloniae napisanomu istorikom Yanom Dlugoshem v 1464 1480 rokah Najbilshogo poshirennya gerb zdobuv sered rodin osivshih na Bilij Rusi Litvi ta poznanskij zemli Do najbilsh vidomih rodin vzhivayuchih gerbu Vadvich slid vidnesti rodi Narushevichiv ta Venslavskih Etimologiya Nazva Vadvich na dumku polskogo geraldista Yuzefa Shimanskogo maye topografichne pohodzhennya RodiGerb nalezhav ponad 30 litovsko ruskim rodam vsogo zh cim gerbom koristuvalisya 73 shlyahetski rodini zgidno spisku Tadeusha Gajlya Adamkevichi Adamkiewicz Adamkovichi Adamkowicz Anglicki Anglicki Ancevichi Ancewicz Bloshi Blosz Bogdzevichi Bohdziewicz Bogushi Bohusz Borejshi Borejsza Borodzichi Borodzicz Borodzici Borodichi Borodzic Boski Boski Vadvichi Wadwicz Vadzichi Wadzicz Vadzishi Wadzisz Vandalovichi Wandalowicz Vazgyelli Wazgiello Vahovichi Wachowicz Venslavovichi Weslawowicz Venslavski Weslawski Venclavovichi Weclawowicz Venclavski Weclawski Vyenclavski Wieclawski Virulovichi Wirulowicz Viskonti Wiskont Volcheki Wolczek Daukshi Dauksza Dovgirdi Dowgird Dovgirti Dowgirt Dombrovski Dabrowski Gancovichi Hancowicz Girdzimonti Girdzimont Zdanovichi Zdanowicz Kamenecki Kamieniecki Kerbedz Kierbedz Kierbiedz Klimkovski Klimkowski Kontovti Kontowt Lodzyati Lodziata Lojbi Loyba Lojbo Lojbo Lojboa Lojboa Mangirdi Mangird Matkevichi Matkiewicz Matyashevichi Matyaszewicz Menzhiki Mezyk Menski Mienski Mongvidi Mongwid Mongirdi Mongird Mongyalli Mongiallo Mongyali Mongialo Mondigyerti Mondygiert Mondigirdi Mondigird Mondigirdovichi Mondigirdowicz Monkevichi Monkiewicz Monkerski Monkierski Montigerdi Montygerd Montigerdovichi Montygerdowicz Montigyerdi Montygierd Montigyerdovichi Montygierdowicz Monyushki Moniuszko Nada r zhinski Nadarzynski Nada r zhicki Nadarzycki Nojmani Neuman Okushkovichi Okuszkowicz Permankovski Permankowski Pecneri Pecner Roski Roska Roski Roski Roshkevichi Roszkiewicz Rushkevichi Ruszkiewicz Stankevichi Stankiewicz Stankovski Stankowski Stankovski Stankowski Yushkovichi Juszkowicz Pochatkovo gerb Vadvich prijmali rodini spilnogo pohodzhennya Hocha bulo j tak sho rodina vidmovlyalas vid svogo pervisnogo gerba na korist Vadvicha Rid Borejshiv mav buti vidgaluzhennyam rodini Boremlskih Pogonya Litovska II Kamenecki z trockogo voyevodstva gilkoyu Matyashevichiv odna z gilok Macashevichiv Matyashevichiv z minskogo voyevodstva takozh mala nazivatis Kameneckimi z inshogo boku Nadarzhinski z Volini mali buti spilnogo pohodzhennya z Venslavskimi natomist Venslavski z Litvi yaki zgaduyutsya tam v 1569 roci mali b pohoditi vid Venslavovichiv Vavrinec Krejc pol Wawrzyniec Kreutz sin Diderika sho pohodiv z rodini yaka vzhivala gerb Krejcen Kreutzen mav doluchitis do povstannya prussiv proti hrestonosciv v 1454 roci voyuvav na boci Polshi a jogo nashadki polonizuvavshis zminili prizvishe na Krajch Krech Krajcz Krecz j vzhivali gerb Vadvich Gerb i rodinu cyu zgaduye Yuzef Shimanskij ale dodaye sho prijnyatij nimi gerb ob yednav gerbi Vadvich i vlasnij rodovij Inshi rodi Yurij Lichkovskij na svoyij geraldichnij storinci dobavlyaye do Vadvicha takozh rodini Borejshiv Boreysza ta Volchkiv Wolczko Teodor Zhihlinskij stverdzhuvav sho rodina Narushevichiv takozh vzhivala gerb Vadvich hocha Tadeush Gajl pripisuye yim vlasnij gerb z nazvoyu Narushevich Riznovidi vidmini gerba Vrahovuyuchi sho gerb Vadvich vikoristovuvala dovoli nevelika kilkist gerbovih rodin tomu velikoyi kilkosti jogo riznovidiv vidmin ne zafiksovano Tadeush Gajl nadaye lishe dvi vidmini gerba Vadvich zgadana vishe v yakij odna riba viyavilas perevernutoyu i nevidomogo koloru ta inshim klejnodom pera pavicha Chleni gerbovogo rodu Vadvich nikoli ne otrimuvali aristokratichnih tituliv baron graf knyaz a tomu ne isnuye zhodnih versij gerba z aristokratichnimi dodatkami DzherelaBartosz Paprocki Herby rycerstwa polskiego Krakow 1584 Simon Okolski Orbis Polonus Krakow 1642 T 1 3 Ks Kacper Niesiecki Herby i familie rycerskie tak w Koronie jako y w W X L Lwow 1728