Вя тська земля історична область державне утворення в басейні середньої та верхньої течій Вятки та на території сучасної

Вя́тська земля́ — історична область, державне утворення в басейні середньої та верхньої течій Вятки та , на території сучасної Росії.

Вятська земля сформувалась в XIII–XIV століттях в результаті об'єднання та волостей, які були утворені вихідцями із Новгородської республіки, Ростово-Суздальського князівства та південно-руських земель за участі вятських (північних) удмуртів. Центром Вятської землі було місто Вятка (Хлинов).

Область вперше згадується під такою назвою приблизно 1412 року в енциклопедії єгипетського автора ^[ru]. У джерелах фігурує як вічева республіка. Вища виконавча влада здійснювалась виборними на віче посадами. Деякі автори вважали Вятську землю великокнязівським уділом. Але залежність від Суздальсько-Нижньогородського, Галицького та Московського князівств була формальною, скоріше за все вона була союзом. Короткий час (1468—1478 роки), після походів хана , країна була данницею Казанського ханства. Більша за все вона мала союзні відносини з Арським князівством, частина жителів якого (удмурти, бесерм'яни і татари) в XV–XVI століттях мігрували до Вятської землі на територію сформованого на Чепці автономного . З 1489 року після походу військ Івана III область була включена до складу Московської держави. Вятська влада була переселена у Підмосков'я, (арські князі) були повернені. Вони розділили Вятську землю на намісництва з центрами в містах Хлинов, Котельнич, (Орлов), Слободський, а також , яке не було містом, але було резиденцією арських князів.

На 1558 рік Вятська земля відновлює колишні кордони, центри намісництв стають волосними «пригородами» . 1588 року особливий статус Карино ліквідовується, а басейн Чепци входить до складу та Хлиновського повіту. В XVI—XVII століттях Вятською землею керували приказні люди, яких посилали з Москви (воєводи, (піддячі)), влада яких була обмежена городовими прикажчиками, яких назначав цар з ряду «найкращих» вятчан, та виборними суддями, земськими старостами та . В 1610 році було введене військове управління — воєвода, під'яччий, служиві люди. В першій половині XVII століття Хлинов, Котельнич та Орлов формально утворили один воєводський округ, а Слободський та Шестаков — інший. В другій половині XVII століття їх знову об'єднали. До 1710 року Вятська земля зберігає автономію, потім включається до складу Сибірської губернії. В 1719 році область ліквідовується як єдине ціле та разом з та повітами утворює (Вятську провінцію) Сибірської, а з 1727 року — Казанської губернії. В 1780 році провінція входить до складу Вятського намісництва, а в 1797—1927 роках — Вятської губернії.

Див. також

Джерела

Луппов П. Н. Исторический очерк Вятского края // Вятский край. Вятка, 1929;
Очерки истории Кировской области. Киров, 1972;
Макаров Л. Д. Славяно-русское заселение бассейна р. Вятки и исторические судьбы удмуртов Вятской земли в XII—XVI веках // Материалы по истории Удмуртии (с древнейших времён и до сер. XIX в.). Ижевск, 1995.
Удмуртская республика : энциклопедия / гл. ред. В. В. Туганаев. — Ижевск : Удмуртия, 2000. — 800 с. — 20 000 экз. — .