Зв'язко́м або в'я́ззю у механіці називається обмеження, яке накладається на рух або положення в просторі тіл (систем тіл).
Механічні в'язі реалізуються за допомогою будь-яких тіл. Прикладами в'язей є: нитка, до якої підвішений тягар; поверхня, по якій котиться куля; шарнірне з'єднання двох деталей тощо. В'язі, що накладають обмеження на положення матеріальних точок системи у просторі, називають геометричними, а в'язі, які, крім цього, обмежують ще й швидкості точок системи, — кінематичними, або диференціальними.
Задачі механіки можна розділити на два види: в одному сили взаємодії між тілами задані, й задача зводиться до розв'язку рівнянь Ньютона при певних початкових умовах, в іншому типі задач сили взаємодії між тілами не відомі, проте задані певні обмеження на їхній рух. Наприклад, при розгляді коливань маятника, сила з якою стрижень діє на тіло маятника, невідома наперед і навіть змінюється із часом, але незмінна довжина стрижня накладає умову на рух тіла.
Теорію механічних систем із зв'язками розвинув Жан д'Аламбер (фр. Jean le Rond d'Alembert).
Зазвичай при розгляді таких систем вводяться сили реакції, тобто сили, які діють на тіла з боку зв'язків.
Нескінченно малі переміщення тіл, які задовольняють рівнянням зв'язків, називаються віртуальними переміщеннями.
Якщо на систему N матеріальних точок накладено s зв'язків, то в ній існує 3N-s незалежних віртуальних переміщень. Це число називається числом ступенів вільності.
Зв'язки називаються ідеальними, якщо робота всіх сил включно із силами інерції на віртуальних переміщеннях дорівнює нулю (див. Принцип д'Аламбера-Лагранжа). Зв'язки є ідеальними зазвичай тоді, коли віртуальні переміщення перпендикулярні до сил реакції. Наприклад, у випадку маятника, сила реакції стрижня направлена вздовж нього, перпендикулярно до траєкторії тіла маятника. При наявності в системі сили тертя ідеальність зв'язків втрачається.
Див. також
Примітки
- «В'язі механічні» [ 19 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Джерела
- Федорченко А.М. Теоретична механіка. — К. : Вища школа, 1975. — 516 с.
- Писаренко Г. С. Опір матеріалів / Г. С. Писаренко, О. Л. Квітка, Е. С. Уманський. За ред. Писаренка Г.С. — К. : Вища школа, 1993. — 655 с. — .
- Баженов В. А., Перельмутер А. В., Шишов О. В. Будівельна механіка. Комп'ютерні технології. Підручник. — К. : Каравела, 2009. — 696 с. — .
Посилання
- В’язі механічні // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 58. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zv yazko m abo v ya zzyu u mehanici nazivayetsya obmezhennya yake nakladayetsya na ruh abo polozhennya v prostori til sistem til Mayatnik priklad tila z nakladenimi obmezhennyami na ruh Ne slid plutati z v yazami rozmovnoyu nazvoyu m yaziv shiyi Mehanichni v yazi realizuyutsya za dopomogoyu bud yakih til Prikladami v yazej ye nitka do yakoyi pidvishenij tyagar poverhnya po yakij kotitsya kulya sharnirne z yednannya dvoh detalej tosho V yazi sho nakladayut obmezhennya na polozhennya materialnih tochok sistemi u prostori nazivayut geometrichnimi a v yazi yaki krim cogo obmezhuyut she j shvidkosti tochok sistemi kinematichnimi abo diferencialnimi Zadachi mehaniki mozhna rozdiliti na dva vidi v odnomu sili vzayemodiyi mizh tilami zadani j zadacha zvoditsya do rozv yazku rivnyan Nyutona pri pevnih pochatkovih umovah v inshomu tipi zadach sili vzayemodiyi mizh tilami ne vidomi prote zadani pevni obmezhennya na yihnij ruh Napriklad pri rozglyadi kolivan mayatnika sila z yakoyu strizhen diye na tilo mayatnika nevidoma napered i navit zminyuyetsya iz chasom ale nezminna dovzhina strizhnya nakladaye umovu na ruh tila Teoriyu mehanichnih sistem iz zv yazkami rozvinuv Zhan d Alamber fr Jean le Rond d Alembert Zazvichaj pri rozglyadi takih sistem vvodyatsya sili reakciyi tobto sili yaki diyut na tila z boku zv yazkiv Neskinchenno mali peremishennya til yaki zadovolnyayut rivnyannyam zv yazkiv nazivayutsya virtualnimi peremishennyami Yaksho na sistemu N materialnih tochok nakladeno s zv yazkiv to v nij isnuye 3N s nezalezhnih virtualnih peremishen Ce chislo nazivayetsya chislom stupeniv vilnosti Zv yazki nazivayutsya idealnimi yaksho robota vsih sil vklyuchno iz silami inerciyi na virtualnih peremishennyah dorivnyuye nulyu div Princip d Alambera Lagranzha Zv yazki ye idealnimi zazvichaj todi koli virtualni peremishennya perpendikulyarni do sil reakciyi Napriklad u vipadku mayatnika sila reakciyi strizhnya napravlena vzdovzh nogo perpendikulyarno do trayektoriyi tila mayatnika Pri nayavnosti v sistemi sili tertya idealnist zv yazkiv vtrachayetsya Div takozhOpora statika Primitki V yazi mehanichni 19 serpnya 2016 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 DzherelaFedorchenko A M Teoretichna mehanika K Visha shkola 1975 516 s Pisarenko G S Opir materialiv G S Pisarenko O L Kvitka E S Umanskij Za red Pisarenka G S K Visha shkola 1993 655 s ISBN 5 11 004 083 4 Bazhenov V A Perelmuter A V Shishov O V Budivelna mehanika Komp yuterni tehnologiyi Pidruchnik K Karavela 2009 696 s ISBN 966 8019 86 5 PosilannyaV yazi mehanichni Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 58 ISBN 978 966 7407 83 4