Іакінф (в миру Мики́та Я́кович Бічу́рін; *1777 — †1853) — архімандрит Православної російської церкви; дипломат, сходознавець і мандрівник, знавець китайської мови, один з основоположників російської синології. Член-кореспондент Імператорської Санкт-Петербурзької академії наук (з 17 грудня 1828 року).
Іакінф | |
---|---|
Ім'я при народженні | рос. Никита Яковлевич Бичурин |
Народився | 29 серпня (9 вересня) 1777[3][5], 27 серпня 1777[4] або 1777[6] Тіпнери, d, Казанська губернія, Російська імперія |
Помер | 11 (23) травня 1853[3][…] Санкт-Петербург, Російська імперія |
Поховання | Лазарівське кладовище (Санкт-Петербург) |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | мандрівник-дослідник, історик, місіонер, синолог, географ, священник |
Галузь | китаєзнавство |
Alma mater | Казанська духовна академія |
Знання мов | російська |
Заклад | Азійський департамент |
Членство | Петербурзька академія наук |
Magnum opus | Система Палладія |
Конфесія | православ'я |
Нагороди | |
|
Біографія
Син сільського дяка, чуваш. У 1799 році закінчив духовну семінарію в Казані.
У 1807—1822 роках був архімандритом російської духовної місії в Пекіні, де досконало вивчив китайську мову і зібрав багато матеріалів, які пізніше використав у численних наук, працях з мови, історії, культури, етнографії і .
У 1822 році за «байдужість» до релігійних справ був позбавлений сану архімандрита, а у 1823 році засланий до Валаамського монастиря. З 1826 року — перекладач Азійського департаменту.
З 1828 року — член-кореспондент АН, з 1831 року — член .
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Проф. А. И. Макаровский. Архимандрит Иакинф Бичурин — православный миссионер и русский синолог [ 16 липня 2011 у Wayback Machine.]
Примітки
- Н. Веселовский Иакинф (Бичурин) // Русский биографический словарь — СПб: 1897. — Т. 8. — С. 153–155.
- Иакинф // Итамарка — Каринский — 1914. — Т. 20.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Сотрудники Российской национальной библиотеки
- Исаев Ю. Н. Чуваська енциклопедія — Чувашское книжное издательство, 2006. — С. 2567. — 2567 с. —
- Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. —
- . Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 2 грудня 2019.
- Культурное наследие Чувашии [ 24 грудня 2019 у Wayback Machine.]>
Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iakinf v miru Miki ta Ya kovich Bichu rin 1777 1853 arhimandrit Pravoslavnoyi rosijskoyi cerkvi diplomat shodoznavec i mandrivnik znavec kitajskoyi movi odin z osnovopolozhnikiv rosijskoyi sinologiyi Chlen korespondent Imperatorskoyi Sankt Peterburzkoyi akademiyi nauk z 17 grudnya 1828 roku IakinfIm ya pri narodzhenniros Nikita Yakovlevich BichurinNarodivsya29 serpnya 9 veresnya 1777 3 5 27 serpnya 1777 1777 08 27 4 abo 1777 6 Tipneri d Kazanska guberniya Rosijska imperiyaPomer11 23 travnya 1853 3 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPohovannyaLazarivske kladovishe Sankt Peterburg Krayina Rosijska imperiyaDiyalnistmandrivnik doslidnik istorik misioner sinolog geograf svyashennikGaluzkitayeznavstvoAlma materKazanska duhovna akademiyaZnannya movrosijskaZakladAzijskij departamentChlenstvoPeterburzka akademiya naukMagnum opusSistema PalladiyaKonfesiyapravoslav yaNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaSin silskogo dyaka chuvash U 1799 roci zakinchiv duhovnu seminariyu v Kazani U 1807 1822 rokah buv arhimandritom rosijskoyi duhovnoyi misiyi v Pekini de doskonalo vivchiv kitajsku movu i zibrav bagato materialiv yaki piznishe vikoristav u chislennih nauk pracyah z movi istoriyi kulturi etnografiyi i U 1822 roci za bajduzhist do religijnih sprav buv pozbavlenij sanu arhimandrita a u 1823 roci zaslanij do Valaamskogo monastirya Z 1826 roku perekladach Azijskogo departamentu Z 1828 roku chlen korespondent AN z 1831 roku chlen Dzherelalink 1 U Rodovodi ye genealogichne derevo ciyeyi lyudini Iakinf Bichurin Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Prof A I Makarovskij Arhimandrit Iakinf Bichurin pravoslavnyj missioner i russkij sinolog 16 lipnya 2011 u Wayback Machine PrimitkiN Veselovskij Iakinf Bichurin Russkij biograficheskij slovar SPb 1897 T 8 S 153 155 d Track Q656d Track Q21175479d Track Q1960551d Track Q23930845 Iakinf Itamarka Karinskij 1914 T 20 d Track Q23930898d Track Q43198932d Track Q19190511 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Sotrudniki Rossijskoj nacionalnoj biblioteki d Track Q125019793 Isaev Yu N Chuvaska enciklopediya Chuvashskoe knizhnoe izdatelstvo 2006 S 2567 2567 s ISBN 978 5 7670 1471 X d Track Q22918706d Track Q4517503d Track Q19909792 Istoricheskaya enciklopediya Sibiri pod red V A Lamin Novosibirsk 2009 ISBN 5 8402 0230 4 d Track Q4253570d Track Q883d Track Q113559915 Arhiv originalu za 12 serpnya 2020 Procitovano 2 grudnya 2019 Kulturnoe nasledie Chuvashii 24 grudnya 2019 u Wayback Machine gt Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi