Бірмінгемська група іноді звана Бірмінгемською школою неформальний колектив художників і майстрів пов язаних з Рухом мис

Бірмінгемська група (іноді звана Бірмінгемською школою) — неформальний колектив художників і майстрів, пов'язаних з Рухом мистецтв і ремесел в кінці 19-го і початку 20-го століть. Всі її члени вчилися або викладали в Бірмінгемській школі мистецтв після реорганізації її методів викладання Едвардом Тейлором в 1880-х роках, саме школа сформувала основну увагу групи. Члени групи також перетиналися з іншими більш формальними організаціями, включаючи Бірмінгемську гільдію ремісників, Гончарну майстерню Раскіна і Гільдію прикладного мистецтва Бромсгроув.

Група сформувала один з останніх форпостів пізнього романтизму в образотворчому мистецтві і стала важливою сполучною ланкою між останніми прерафаелітами і новими символістами.

Стиль Едварда Берн-Джонса вплинув на всіх, хто навчався в художніх школах Бірмінгема. Багато також перебували під сильним впливом ідей і практик Джона Раскіна і Вільяма Морріса. Не маючи можливості підтримувати себе тільки своїм мистецтвом, також стали майстрами витончених ремесел і вчителями.

Відомі члени групи

Максвелл Армфілд (1881—1972)
(1906—1999)
Бенджамін Кресвік (1853—1946)
Артур Гаскін (1862—1928)
Сілія Леветус (1874—1936)
Конрой Меддокс (1912—2005)
Чарльз Марч Гір (1869—1957)
Джон Мелвілл (1902—1986)
Сідні Метеярд (1868—1947)
Едмунд Хорт Нью (1871—1931)
Мері Дж. Невілл (1860—1947)
Генрі Пейн (1868—1940)
Фредерік Келі Робінсон
Бернар Слай (1872—1954)
Вільям Смедлі-Астон (1868—1941)
Джозеф Саутхолл (1861—1944)

Джерела

Crawford, Alan (1984), "The Birmingham Setting: A Curious Mixture of Bourgeoisie and Romance", in Crawford, Alan (ed.), By Hammer and Hand: the Arts and Crafts Movement in Birmingham, Birmingham: Birmingham Museums & Art Gallery, pp. 27–40,