Бірадика л дирадика л рос бирадикал англ biradical хімічна частинка з парним числом електронів та із двома радикальними

Бірадика́л, дирадика́л (рос. бирадикал, англ. biradical) — хімічна частинка з парним числом електронів та із двома радикальними центрами, які є практично незалежними.

Бірадикал. Загальний опис.

Бірадикали можуть мати принаймні два різні електронні стани з різною мультиплетністю — синглетний (спарені електрони) або триплетний (неспарені електрони). Найнижчий енергетичний триплетний рівень бірадикала лежить нижче або трошки вище від його синглетного рівня. Вільні радикали, що містять два неспарені електрони на двох окремих атомах, істотно стабілізуються, якщо ці атоми розділені кон'югованою ароматичною системою зв'язків (наприклад, ).

Слід відрізняти від , де два радикальні центри взаємодіють між собою, та триплетних карбенів, де два радикальних центри локалізовані на одному й тому ж атомі.


Tschitschibabin biradical (1907)		Yang biradical (1960)		Coppinger biradical 1962

Джерела

Глосарій термінів з хімії / укладачі: Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 738 с. — .

Примітки

Хімічна частинка, що має два радикальних центри, які виразно взаємодіють між собою.

Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Хімічна частинка, що має два радикальних центри, які виразно взаємодіють між собою.