Біологічна активність

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Активність.

Біологі́чна активні́сть (рос. биологическая активность, англ. biological activity) — здатність речовини викликати певну біологічну дію.

Загальна характеристика

Біологічна активність кількісно визначається за певними стандартизованими біологічними тестами, такою мірою зокрема є обернена концентрація ліків, неохідна для того, щоб досягнути визначеного рівня даної біологічної дії. Для оцінки біологічної активності може бути використано Схему Топлісса.

Між фізико-хімічними властивостями речовин й проявом ними біологічної активністі існує зв'язок. Наприклад, сила наркотичної дії деяких речовин зменшується із збільшенням їх розчинності у воді. Існує зв'язок між наркотичною здатністю й розподілом речовин у системі вода-ліпід.

Структура ${\displaystyle S}$ хемічної сполуки ${\displaystyle Y}$, позначена ${\displaystyle S_{Y},}$ може бути виражена через набір декотрих структурних параметрів ${\displaystyle S_{Y}=\{S_{Y}^{i}\},\,\,i={\overline {1,n}}.}$ Існує зв'язок між структурою речовини та її біологічною активністю, тобто є декотра функція ${\displaystyle F_{Y}(S_{Y},A_{Y}),}$ пов'язуюча активність ${\displaystyle A}$ речовини ${\displaystyle Y}$ із її структурою ${\displaystyle S_{Y}}$ або окремими її характеристиками - ${\displaystyle F_{Y}(S_{Y}^{i},A_{Y}).}$ Якщо вид функції ${\displaystyle F(S,A)}$ встановлений, то функцію можна екстраполювати на сполуки ряду ${\displaystyle Y_{1},Y_{2},Y_{3},...}$ із подібною структурою, яка відрізняється замісниками ${\displaystyle X_{1},X_{2},...}$ або їх положенням у молекулі. З аналізу набору функцій ${\displaystyle F_{Y_{1}}(S_{Y_{1}},A_{Y_{1}}),\,F_{Y_{2}}(S_{Y_{2}},A_{Y_{2}})...}$ можна виявити послідовність активностей речовин, наприклад ${\displaystyle A_{X_{1}}>A_{X_{2}}>A_{X_{3}}....,}$ у деякому ряду сполук.

Для отримання робочої моделі (${\displaystyle F(S,A)}$), достовірність якої у подальшому потрібно оцінити, припускається, що молекули біологічно активної речовини зазнають у організмі ряд фізико-хімічних й хімічних перетворень: розчинення, сорбцію, розподіл, кон'юґацію, хемічну реакцію, виділення тощо. Будь-який із цих етапів або їхня комбінація у кожному конкретному випадку може визначати спрямованість фармакологічної дії речовини або бути лімітуючою стадією сумарного ефекту, який визначається як біологічна активність.

Інструментальне визначення

Прилади на основі магніторезистивних донорів дозволяють визначати біологічну активність.

Примітки

1. С.В.Нижний, Н.А.Эпштейн - Количественные соотношения "Химическая структура - Биологическая активность".
2. С. И. Касаткин, Н. П. Васильева, А. М. Муравьёв, Биосенсоры на основе тонкопленочных магниторезистивных датчиков, Автомат. и телемех., 2010, выпуск 1, 174–186.
3. Луцев Леонид Владимирович - Спинволновые возбуждения и спинзависимые электротранспортные явления в нанораземрных магнитных металл-диэлектрических гетероструктурах.

Див. також

• Наркоторгівля

Джерела

• Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. —