Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ілля Григорович Білявський (1 лютого 1927, Київ —2 лютого 2004, Ростов-на-Дону) — український психолог, засновник історичної психології, доктор психологічних наук, професор.
| Білявський Ілля Григорович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1 лютого 1927 Київ |
| Помер | 2 лютого 2004 (77 років) Ростов-на-Дону |
| Місце проживання | Київ |
| Країна |  СРСР →  Україна |
| Діяльність | психолог |
| Alma mater | Київський педагогічний інститут ім. М. Горького |
| Галузь | Психологія |
| Заклад | Одеський національний університет імені І. І. Мечникова |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор психологічних наук |
Біографія
Ілля Григорович Білявський народився 1 лютого 1927 року в Києві. Його батько, Григорій Білявський, був з дворянської родини польського походження. Він боявся утисків з боку влади і, тому був змушений приховувати свою національність. Батько увійшов у творчу родину дружини, Іди Зарецької, прийняв її звичаї, побут та традиції. У родині матері збиралися відомі в Києві музиканти, артисти, співаки, художники.
Освіта Іллі Білявського почалася з відвідин Фребелівської групи, яку змінив дитячий садок працівників мистецтв. Згодом він навчався в середній школі № 79 м. Києва, яку відвідували діти членів уряду. Він добре оволодівав матеріалом з усіх предметів, проте, до початку війни встиг закінчити лише сім класів.
Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна батько І. Г. Білявського пішов на фронт і брав участь в обороні Києва. Сам Ілля був евакуйований з матір’ю та родичами з майже оточеного міста. В евакуації родина мешкала на Уралі, в районі золотих копалень, де Ілля працював коногоном у старательській артілі, щоб отримати купон на їжу. Потім родина переїхала до Ашхабаду, де І. Г. Білявський працював у майстерні з випуску політичних плакатів «Вікна ТАРС». Навчався у фабрично-заводському училищі, після закінчення якого працював у паровозному депо й одночасно навчався у вечірній школі, з відзнакою закінчив 9-й клас.
У 1943 році батько І. Г. Білявського загинув під Лубнами в боротьбі за звільнення Києва. Відразу після звільнення рідного міста родина повернулася на батьківщину, але оселитися в рідному домі не вдалося, в ньому мешкали інші люди. За віком Ілля не підлягав мобілізації, але він звернувся до військкомату з проханням відправити його на фронт. За рішенням військової влади він був направлений в артилерійське училище, і одразу ж після його закінчення екстерном, устиг взяти участь у бойових діях. Згодом його комісували через зір.
Повернувшись до Києва, І. Г. Білявський вступив на підготовче відділення, яке було відкрите для фронтовиків при будівельному інституті. Потім продовжив навчання у педагогічному інституті ім. М. Горького (нині Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова) на педагогічному факультеті, на якому в той час готували керівних працівників народної освіти, викладачів педагогіки та психології для педучилищ. Слухав лекції Г. С. Костюка, П. Р. Чамати, О. М. Раєвського, Є. О. Мілеряна, , які назавжди залучили його до психологічної науки. Під впливом Г. С. Костюка формувався його інтерес до дослідження проблем людської духовності, відбувалося його становлення як ученого-психолога.
У 1950 році І. Г. Білявський закінчив інститут з відзнакою та з рекомендацією до аспірантури, однак був направлений до Конотопського учительського інституту викладачем психології, де він працював до 1952 року. Реорганізація вищої школи призвела до розформування вчительських інститутів. І. Г. Білявського перевели до Житомирського педагогічного інституту ім. І. Я. Франка, де він продовжив викладати психологію. Тут була надрукована його перша наукова праця, присвячена психологічним поглядам Івана Франка.
З 1957 по 1959 роки І. Г. Білявський працював у Міністерстві культури України. Однак робота його не задовольняла, і він переїхав до сибірського міста Горно-Алтайськ, де продовжив викладати психологію у педагогічному інституті (сучасний Горно-Алтайський державний університет). Там він написав кандидатську дисертацію рос. «Эстетическое восприятие живописи старшими школьниками», яку в 1964 році успішно захистив у Московському педагогічному інституті ім. В. І. Леніна. Дисертацію було рекомендовано до друку. В Алтайському краю Ілля Григорович прожив 8 років.
В 1967 році, пройшовши за конкурсом на вакантне місце викладача психології у Ростовський університет, І. Г. Білявський переїхав до Ростова-на-Дону. Там він організував першу в історії університету кафедру загальної та соціальної психології і психологічне відділення при філософському факультеті. Поєднуючи педагогічну діяльність з науковою, він розробив методологічні принципи нового для радянської психології напряму — історичної психології.
У 1978 році І. Г. Білявський переїхав до Польщі, де викладав психологію в університетах міста Катовиці та Яґеллонському університеті Кракова. Він був єдиним з радянських фахівців, хто викладав польською мовою. У 1982 році повернувся до Ростова-на-Дону.
У 1985 році в Інституті психології ім. Д. М. Узнадзе в Тбілісі І. Г. Білявський захистив докторську дисертацію «Теоретико-методологические основы психолого-исторических исследований». Опонентами на захисті були О. О. Бодальов, В. В. Давидов, О. І. Табідзе.
У 1985 році він переїхав до Одеси, спочатку працюючи на посаді професора кафедри психології Одеського державного університету (нині — Одеський національний університет імені Іллі Мечникова), а згодом завідувачем кафедри. Там І. Г. Білявський продовжив розробку основ історичної психології, написав і підготував до видання низку фундаментальних монографій і навчальних посібників з цього напряму психології, започаткував традицію викладання історичної психології як навчальної дисципліни. Ним були організовані і проведені ряд наукових конференцій. Завдяки його науковій та організаторській діяльності в Одесі було створено наукову школу історичної психології, яка плідно розвивається його учнями О. В. Яремчук, Н. В. Артюхіною та іншими.
За ініціативою та активною участю Іллі Григоровича при механіко-математичному факультеті університету в 1992 році було відкрито психологічне відділення і була створена кафедра загальної та соціальної психології, а у 2000 р. вперше в Україні була відкрита спеціалізація для студентів-математиків «Комп’ютерне моделювання та обробка зображень і графічної інформації», де поєднувалося викладання психології та комп’ютерних технологій.
У 1998 року він став академіком Міжнародної академії психологічних наук (Санкт-Петербурзьке відділення).
Ілля Григорович Білявський помер 2 лютого 2004 року. Його поховано в м. Ростові-на-Дону.
Наукова спадщина
Лейтмотивом творчості І. Г. Білявського були дослідження у царині історичної психології, метою яких є реконструкція психічної постави людей та поколінь, що пішли в історію, і на цій основі вивчення шляхів та особливостей психічного розвитку людства. Ним були продовжені традиції, започатковані в роботах Л. С. Виготського, С. Л. Рубінштейна, А. Р. Лурії, Б. Ф. Поршнєва, В. А. Роменця та інших. Ідея систематичної реконструкції психічних процесів особистості в історії, що дозволила поглянути на психологічну поставу поколінь минулого, була озвучена у написаній спільно з В. О. Шкуратовим монографії «Проблеми історичної психології» (1982), а згодом і в монографії «Історична психологія» (1991), що стала передвісником його наукової школи.
Глибокі та плідні зв’язки психології і культури, новітні відкриття в гуманітаристиці, а також артефакти, що не належать до психологічних у традиційному розумінні, відкриваються у трилогії вченого «Исповедь пасынка века» (1997), «Одесские, отнюдь не Тэвистокские лекции» (2000), «Контраверсивная психология» (2003). Ці ідеї підтверджуються у його ексклюзивному за своєю проблематикою виданні «Мистические учения в новейшей истории психологической науки» (2002), що ввело в аналітичне поле історії психології тематики міфології та містицизму ХХ століття. Завершальним акордом його творчого шляху стали «Лекции по исторической психологии» (2004), у яких він прозорливо передбачав збільшення вагомості гуманітарної складової психологічної науки.
І. Г. Білявський писав: «Поведінку людини можна досліджувати за допомогою класифікацій, не утруднюючи себе пошуком сенсу. На жаль, за цим напрямком рухається вся психологія після В. Вундта», являючи собою хибний шлях. «Сьогодні прийшов кінець психології у тому вигляді, в якому вона існує. Це зовсім не означає, що вона припинить свій шлях, що тривав близько півтори сотні років, одразу. Скоріше він буде істотно модифікований». У зв’язку з цим, І. Г. Білявський зауважує, що «історія науки — це історія людської спільноти, отже, сукупний результат її задумів та емоційних стосунків, надій і розчарувань, періодів мирного існування та нещадної боротьби, словом, усього того, що становить психологічну історію людства».
У своїй творчості І. Г. Білявський не раз приділяв увагу особистості та ідеям Сократа. Його темперамент як людини і вченого був близький до сократівського. В інтерпретації долі Сократа І. Г. Білявський підкреслює, що «головним аргументом відмови від втечі з тюрми для Сократа була неможливість зради учнів, котрі повірили йому, і, можливо, провидницький погляд у майбутнє. Зрештою, він був оптимістом. Саме факт смерті Сократа починає ретроспективний відлік його психологічних ідей. Філософії це не під силу».
Коло наукових інтересів І. Г. Білявського було надзвичайно широким. Серед міждисциплінарних проблем, які він вивчав першочергово, були ті, які стосувалися психології особистості в культурно-історичному просторі. Особистість цікавила вченого в усіх її сутнісних проявах — в особливостях , сприйнятті, у тому числі й естетичного, в розвитковому функціонуванні емоційної і вольової сфері, звичайно ж, у як квінтесенції головної науки про людину.
На думку І. Г. Білявського, головним об’єктом дослідження психолога може і має бути «внутрішній світ людини, що творить історію і культуру в своїх вчинках». На його переконання, це можуть бути вчинки-думки. Вчений формулює гіпотезу про достеменно спрямовану інтуїцію, яка, зрештою, і визначає шляхи людського пізнання. «Психіка — це результат і конденсат культури, а психологія у такому разі постає як філософсько-психологічна культурологія». Безумовно, поряд з практичною значущістю такого розуміння психології, дослідження проблем історичної психології має ґрунтовне теоретичне значення.
І. Г. Білявський написав більше 150 друкованих праць, 6 монографій, низку навчальних посібників.
Основні наукові праці
- Белявский И. Г. Основы психологии личности. — Ростов-на-Дону: Изд-во Рост. ун-та, 1974. — 101 с.
- Белявский И. Г., Шкуратов В. А. Проблемы исторической психологии. — Ростов-на-Дону: Изд-во Рост. ун-та, 1982. — 223 с.
- Белявский И. Г. Теоретико-методологические основы психолого-исторических исследований: автореф. дисс... д-ра психол. наук: 19.00.01. — Ростов-на-Дону, 1985. — 28 с.
- Белявский И. Г. Развитие психолого-исторических представлений. — К.: УМК ВО при Минвузе УССР, 1988. — 72 с.
- Белявский И. Г. Историческая психология. — Одесса: Одесский государственный ун-т, 1991. — 250 с.
- Белявский И. Г. Исповедь пасынка века и немного исторической психологии : Монография. — Одесса: ОКФА, 1997. — 472 с.
- Белявский И. Г. Одесские, отнюдь не Тэвистокские лекции : Учебное пособие. — Одесса: Астропринт, 2000. — 412 с.
- Білявський І. Г. Соціальна перцепція : Навчальний посібник до спецкурсу. — Одеса: Астропринт, 2000. — 116 с.
- Белявский И. Г. Мистические учения в новейшей истории психологической науки: Монография. — Одесса: Астропринт, 2002. — 424 с.
- Белявский И. Г. Контраверсивная психология. — Одесса: Виктория, 2003. — 302 с.
- Белявский И. Г. Лекции по исторической психологии. — Одесса: Астропринт, 2004. — 448 с.
Примітки
- Белявский И. Г. Контраверсивная психология. — Одесса, 2003.
- Білявський І. Г. Соціальна перцепція. — Одеса, 2000.
- Белявский И. Г. Основы психологии личности. — Ростов-на-Дону, 1974.
- Белявский И. Г. Теоретико-методологические основы психолого-исторических исследований: автореф. докт. дисс. — Ростов-на-Дону, 1985.
Джерела
- Белявский И. Г. Историческая психология / Переизд. мон., доп. биограф. материалами и фотодокументами. Предисл. к переизд. С. Д. Максименко, вступ. статья О. В. Яремчук. — Одесса, 2012. — 358 c.
- Білявський Ілля Григорович // Професори Одеського (Новоросійського) університету : біографічний словник. – 2-е вид. — Одеса, 2005. — Т. 2. ¬— С. 121—124.
- Историческая психология: истоки и современное состояние : моногр. / авт. кол. ; под научн. ред. Коваля И. Н., Подшивалкиной В. И., Яремчук О. В. — Одесса : Одесск. нац. ун-т, 2012. — 395 с.
- Чепа М.-Л. А. Білявський Ілля Григорович / М.-Л. А. Чепа // Енциклопедія сучасної України / НАН України, Наук. т-во ім. Шевченка, Координ. бюро Енцикл. сучас. України НАН України; І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, О. І. Романів, М. Г. Железняк [та ін.]. – К. : [б. в.], 2003. – Т. 2: Б-Біо. – С. 854.
- Яремчук О. В. Ілля Білявський: історична психологія як доля // Психологія і суспільство. — 2012. — № 2. — С. 15—20.
- Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Illya Grigorovich Bilyavskij 1 lyutogo 1927 Kiyiv 2 lyutogo 2004 Rostov na Donu ukrayinskij psiholog zasnovnik istorichnoyi psihologiyi doktor psihologichnih nauk profesor Bilyavskij Illya GrigorovichNarodivsya1 lyutogo 1927 1927 02 01 KiyivPomer2 lyutogo 2004 2004 02 02 77 rokiv Rostov na DonuMisce prozhivannyaKiyivKrayina SRSR UkrayinaDiyalnistpsihologAlma materKiyivskij pedagogichnij institut im M GorkogoGaluzPsihologiyaZakladOdeskij nacionalnij universitet imeni I I MechnikovaVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor psihologichnih nauk U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bilyavskij BiografiyaIllya Grigorovich Bilyavskij narodivsya 1 lyutogo 1927 roku v Kiyevi Jogo batko Grigorij Bilyavskij buv z dvoryanskoyi rodini polskogo pohodzhennya Vin boyavsya utiskiv z boku vladi i tomu buv zmushenij prihovuvati svoyu nacionalnist Batko uvijshov u tvorchu rodinu druzhini Idi Zareckoyi prijnyav yiyi zvichayi pobut ta tradiciyi U rodini materi zbiralisya vidomi v Kiyevi muzikanti artisti spivaki hudozhniki Osvita Illi Bilyavskogo pochalasya z vidvidin Frebelivskoyi grupi yaku zminiv dityachij sadok pracivnikiv mistectv Zgodom vin navchavsya v serednij shkoli 79 m Kiyeva yaku vidviduvali diti chleniv uryadu Vin dobre ovolodivav materialom z usih predmetiv prote do pochatku vijni vstig zakinchiti lishe sim klasiv Koli rozpochalasya Velika Vitchiznyana vijna batko I G Bilyavskogo pishov na front i brav uchast v oboroni Kiyeva Sam Illya buv evakujovanij z matir yu ta rodichami z majzhe otochenogo mista V evakuaciyi rodina meshkala na Urali v rajoni zolotih kopalen de Illya pracyuvav konogonom u staratelskij artili shob otrimati kupon na yizhu Potim rodina pereyihala do Ashhabadu de I G Bilyavskij pracyuvav u majsterni z vipusku politichnih plakativ Vikna TARS Navchavsya u fabrichno zavodskomu uchilishi pislya zakinchennya yakogo pracyuvav u parovoznomu depo j odnochasno navchavsya u vechirnij shkoli z vidznakoyu zakinchiv 9 j klas U 1943 roci batko I G Bilyavskogo zaginuv pid Lubnami v borotbi za zvilnennya Kiyeva Vidrazu pislya zvilnennya ridnogo mista rodina povernulasya na batkivshinu ale oselitisya v ridnomu domi ne vdalosya v nomu meshkali inshi lyudi Za vikom Illya ne pidlyagav mobilizaciyi ale vin zvernuvsya do vijskkomatu z prohannyam vidpraviti jogo na front Za rishennyam vijskovoyi vladi vin buv napravlenij v artilerijske uchilishe i odrazu zh pislya jogo zakinchennya eksternom ustig vzyati uchast u bojovih diyah Zgodom jogo komisuvali cherez zir Povernuvshis do Kiyeva I G Bilyavskij vstupiv na pidgotovche viddilennya yake bulo vidkrite dlya frontovikiv pri budivelnomu instituti Potim prodovzhiv navchannya u pedagogichnomu instituti im M Gorkogo nini Nacionalnij pedagogichnij universitet imeni M P Dragomanova na pedagogichnomu fakulteti na yakomu v toj chas gotuvali kerivnih pracivnikiv narodnoyi osviti vikladachiv pedagogiki ta psihologiyi dlya peduchilish Sluhav lekciyi G S Kostyuka P R Chamati O M Rayevskogo Ye O Mileryana yaki nazavzhdi zaluchili jogo do psihologichnoyi nauki Pid vplivom G S Kostyuka formuvavsya jogo interes do doslidzhennya problem lyudskoyi duhovnosti vidbuvalosya jogo stanovlennya yak uchenogo psihologa U 1950 roci I G Bilyavskij zakinchiv institut z vidznakoyu ta z rekomendaciyeyu do aspiranturi odnak buv napravlenij do Konotopskogo uchitelskogo institutu vikladachem psihologiyi de vin pracyuvav do 1952 roku Reorganizaciya vishoyi shkoli prizvela do rozformuvannya vchitelskih institutiv I G Bilyavskogo pereveli do Zhitomirskogo pedagogichnogo institutu im I Ya Franka de vin prodovzhiv vikladati psihologiyu Tut bula nadrukovana jogo persha naukova pracya prisvyachena psihologichnim poglyadam Ivana Franka Z 1957 po 1959 roki I G Bilyavskij pracyuvav u Ministerstvi kulturi Ukrayini Odnak robota jogo ne zadovolnyala i vin pereyihav do sibirskogo mista Gorno Altajsk de prodovzhiv vikladati psihologiyu u pedagogichnomu instituti suchasnij Gorno Altajskij derzhavnij universitet Tam vin napisav kandidatsku disertaciyu ros Esteticheskoe vospriyatie zhivopisi starshimi shkolnikami yaku v 1964 roci uspishno zahistiv u Moskovskomu pedagogichnomu instituti im V I Lenina Disertaciyu bulo rekomendovano do druku V Altajskomu krayu Illya Grigorovich prozhiv 8 rokiv V 1967 roci projshovshi za konkursom na vakantne misce vikladacha psihologiyi u Rostovskij universitet I G Bilyavskij pereyihav do Rostova na Donu Tam vin organizuvav pershu v istoriyi universitetu kafedru zagalnoyi ta socialnoyi psihologiyi i psihologichne viddilennya pri filosofskomu fakulteti Poyednuyuchi pedagogichnu diyalnist z naukovoyu vin rozrobiv metodologichni principi novogo dlya radyanskoyi psihologiyi napryamu istorichnoyi psihologiyi U 1978 roci I G Bilyavskij pereyihav do Polshi de vikladav psihologiyu v universitetah mista Katovici ta Yagellonskomu universiteti Krakova Vin buv yedinim z radyanskih fahivciv hto vikladav polskoyu movoyu U 1982 roci povernuvsya do Rostova na Donu U 1985 roci v Instituti psihologiyi im D M Uznadze v Tbilisi I G Bilyavskij zahistiv doktorsku disertaciyu Teoretiko metodologicheskie osnovy psihologo istoricheskih issledovanij Oponentami na zahisti buli O O Bodalov V V Davidov O I Tabidze U 1985 roci vin pereyihav do Odesi spochatku pracyuyuchi na posadi profesora kafedri psihologiyi Odeskogo derzhavnogo universitetu nini Odeskij nacionalnij universitet imeni Illi Mechnikova a zgodom zaviduvachem kafedri Tam I G Bilyavskij prodovzhiv rozrobku osnov istorichnoyi psihologiyi napisav i pidgotuvav do vidannya nizku fundamentalnih monografij i navchalnih posibnikiv z cogo napryamu psihologiyi zapochatkuvav tradiciyu vikladannya istorichnoyi psihologiyi yak navchalnoyi disciplini Nim buli organizovani i provedeni ryad naukovih konferencij Zavdyaki jogo naukovij ta organizatorskij diyalnosti v Odesi bulo stvoreno naukovu shkolu istorichnoyi psihologiyi yaka plidno rozvivayetsya jogo uchnyami O V Yaremchuk N V Artyuhinoyu ta inshimi Za iniciativoyu ta aktivnoyu uchastyu Illi Grigorovicha pri mehaniko matematichnomu fakulteti universitetu v 1992 roci bulo vidkrito psihologichne viddilennya i bula stvorena kafedra zagalnoyi ta socialnoyi psihologiyi a u 2000 r vpershe v Ukrayini bula vidkrita specializaciya dlya studentiv matematikiv Komp yuterne modelyuvannya ta obrobka zobrazhen i grafichnoyi informaciyi de poyednuvalosya vikladannya psihologiyi ta komp yuternih tehnologij U 1998 roku vin stav akademikom Mizhnarodnoyi akademiyi psihologichnih nauk Sankt Peterburzke viddilennya Illya Grigorovich Bilyavskij pomer 2 lyutogo 2004 roku Jogo pohovano v m Rostovi na Donu Naukova spadshinaLejtmotivom tvorchosti I G Bilyavskogo buli doslidzhennya u carini istorichnoyi psihologiyi metoyu yakih ye rekonstrukciya psihichnoyi postavi lyudej ta pokolin sho pishli v istoriyu i na cij osnovi vivchennya shlyahiv ta osoblivostej psihichnogo rozvitku lyudstva Nim buli prodovzheni tradiciyi zapochatkovani v robotah L S Vigotskogo S L Rubinshtejna A R Luriyi B F Porshnyeva V A Romencya ta inshih Ideya sistematichnoyi rekonstrukciyi psihichnih procesiv osobistosti v istoriyi sho dozvolila poglyanuti na psihologichnu postavu pokolin minulogo bula ozvuchena u napisanij spilno z V O Shkuratovim monografiyi Problemi istorichnoyi psihologiyi 1982 a zgodom i v monografiyi Istorichna psihologiya 1991 sho stala peredvisnikom jogo naukovoyi shkoli Gliboki ta plidni zv yazki psihologiyi i kulturi novitni vidkrittya v gumanitaristici a takozh artefakti sho ne nalezhat do psihologichnih u tradicijnomu rozuminni vidkrivayutsya u trilogiyi vchenogo Ispoved pasynka veka 1997 Odesskie otnyud ne Tevistokskie lekcii 2000 Kontraversivnaya psihologiya 2003 Ci ideyi pidtverdzhuyutsya u jogo eksklyuzivnomu za svoyeyu problematikoyu vidanni Misticheskie ucheniya v novejshej istorii psihologicheskoj nauki 2002 sho vvelo v analitichne pole istoriyi psihologiyi tematiki mifologiyi ta misticizmu HH stolittya Zavershalnim akordom jogo tvorchogo shlyahu stali Lekcii po istoricheskoj psihologii 2004 u yakih vin prozorlivo peredbachav zbilshennya vagomosti gumanitarnoyi skladovoyi psihologichnoyi nauki I G Bilyavskij pisav Povedinku lyudini mozhna doslidzhuvati za dopomogoyu klasifikacij ne utrudnyuyuchi sebe poshukom sensu Na zhal za cim napryamkom ruhayetsya vsya psihologiya pislya V Vundta yavlyayuchi soboyu hibnij shlyah Sogodni prijshov kinec psihologiyi u tomu viglyadi v yakomu vona isnuye Ce zovsim ne oznachaye sho vona pripinit svij shlyah sho trivav blizko pivtori sotni rokiv odrazu Skorishe vin bude istotno modifikovanij U zv yazku z cim I G Bilyavskij zauvazhuye sho istoriya nauki ce istoriya lyudskoyi spilnoti otzhe sukupnij rezultat yiyi zadumiv ta emocijnih stosunkiv nadij i rozcharuvan periodiv mirnogo isnuvannya ta neshadnoyi borotbi slovom usogo togo sho stanovit psihologichnu istoriyu lyudstva U svoyij tvorchosti I G Bilyavskij ne raz pridilyav uvagu osobistosti ta ideyam Sokrata Jogo temperament yak lyudini i vchenogo buv blizkij do sokrativskogo V interpretaciyi doli Sokrata I G Bilyavskij pidkreslyuye sho golovnim argumentom vidmovi vid vtechi z tyurmi dlya Sokrata bula nemozhlivist zradi uchniv kotri povirili jomu i mozhlivo providnickij poglyad u majbutnye Zreshtoyu vin buv optimistom Same fakt smerti Sokrata pochinaye retrospektivnij vidlik jogo psihologichnih idej Filosofiyi ce ne pid silu Kolo naukovih interesiv I G Bilyavskogo bulo nadzvichajno shirokim Sered mizhdisciplinarnih problem yaki vin vivchav pershochergovo buli ti yaki stosuvalisya psihologiyi osobistosti v kulturno istorichnomu prostori Osobistist cikavila vchenogo v usih yiyi sutnisnih proyavah v osoblivostyah sprijnyatti u tomu chisli j estetichnogo v rozvitkovomu funkcionuvanni emocijnoyi i volovoyi sferi zvichajno zh u yak kvintesenciyi golovnoyi nauki pro lyudinu Na dumku I G Bilyavskogo golovnim ob yektom doslidzhennya psihologa mozhe i maye buti vnutrishnij svit lyudini sho tvorit istoriyu i kulturu v svoyih vchinkah Na jogo perekonannya ce mozhut buti vchinki dumki Vchenij formulyuye gipotezu pro dostemenno spryamovanu intuyiciyu yaka zreshtoyu i viznachaye shlyahi lyudskogo piznannya Psihika ce rezultat i kondensat kulturi a psihologiya u takomu razi postaye yak filosofsko psihologichna kulturologiya Bezumovno poryad z praktichnoyu znachushistyu takogo rozuminnya psihologiyi doslidzhennya problem istorichnoyi psihologiyi maye gruntovne teoretichne znachennya I G Bilyavskij napisav bilshe 150 drukovanih prac 6 monografij nizku navchalnih posibnikiv Osnovni naukovi praciBelyavskij I G Osnovy psihologii lichnosti Rostov na Donu Izd vo Rost un ta 1974 101 s Belyavskij I G Shkuratov V A Problemy istoricheskoj psihologii Rostov na Donu Izd vo Rost un ta 1982 223 s Belyavskij I G Teoretiko metodologicheskie osnovy psihologo istoricheskih issledovanij avtoref diss d ra psihol nauk 19 00 01 Rostov na Donu 1985 28 s Belyavskij I G Razvitie psihologo istoricheskih predstavlenij K UMK VO pri Minvuze USSR 1988 72 s Belyavskij I G Istoricheskaya psihologiya Odessa Odesskij gosudarstvennyj un t 1991 250 s Belyavskij I G Ispoved pasynka veka i nemnogo istoricheskoj psihologii Monografiya Odessa OKFA 1997 472 s ISBN 966 571 032 X Belyavskij I G Odesskie otnyud ne Tevistokskie lekcii Uchebnoe posobie Odessa Astroprint 2000 412 s ISBN 966 549 320 5 Bilyavskij I G Socialna percepciya Navchalnij posibnik do speckursu Odesa Astroprint 2000 116 s ISBN 966 549 317 5 Belyavskij I G Misticheskie ucheniya v novejshej istorii psihologicheskoj nauki Monografiya Odessa Astroprint 2002 424 s ISBN 966 549 730 8 Belyavskij I G Kontraversivnaya psihologiya Odessa Viktoriya 2003 302 s Belyavskij I G Lekcii po istoricheskoj psihologii Odessa Astroprint 2004 448 s ISBN 966 318 084 6PrimitkiBelyavskij I G Kontraversivnaya psihologiya Odessa 2003 Bilyavskij I G Socialna percepciya Odesa 2000 Belyavskij I G Osnovy psihologii lichnosti Rostov na Donu 1974 Belyavskij I G Teoretiko metodologicheskie osnovy psihologo istoricheskih issledovanij avtoref dokt diss Rostov na Donu 1985 DzherelaBelyavskij I G Istoricheskaya psihologiya Pereizd mon dop biograf materialami i fotodokumentami Predisl k pereizd S D Maksimenko vstup statya O V Yaremchuk Odessa 2012 358 c ISBN 978 617 689 013 3 Bilyavskij Illya Grigorovich Profesori Odeskogo Novorosijskogo universitetu biografichnij slovnik 2 e vid Odesa 2005 T 2 S 121 124 ISBN 966 318 149 4 Istoricheskaya psihologiya istoki i sovremennoe sostoyanie monogr avt kol pod nauchn red Kovalya I N Podshivalkinoj V I Yaremchuk O V Odessa Odessk nac un t 2012 395 s ISBN 978 617 689 011 9 Chepa M L A Bilyavskij Illya Grigorovich M L A Chepa Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini NAN Ukrayini Nauk t vo im Shevchenka Koordin byuro Encikl suchas Ukrayini NAN Ukrayini I M Dzyuba A I Zhukovskij O I Romaniv M G Zheleznyak ta in K b v 2003 T 2 B Bio S 854 ISBN 966 02 2681 0 Yaremchuk O V Illya Bilyavskij istorichna psihologiya yak dolya Psihologiya i suspilstvo 2012 2 S 15 20 Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X