Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Suojeluskunta (Суойелускунта, Самооборона, Охоронний корпус); також Шуцкор (утворено від швед. Skyddskår), найчастіше фінська Біла гвардія (фін. Valkokaarti, або просто фінські білі (фін. Valkoiset) — добровольча воєнізована організація (з 1940 — частина Збройних сил Фінляндії), яка існувала 1917—1944 роках у Фінляндії. Брала участь у всіх масштабних військових операціях національного уряду. Загальна чисельність добровольців Білої гвардії — близько 260 тисяч осіб (разом із юнацькими та жіночими загонами Лотта свярд), тобто кожен 20-ий мешканець Фінляндії (1939).
| Біла гвардія | |
|---|---|
Suojeluskunta Skyddskår | |
 | |
| На службі | 1918-1944 |
| Країна |  Фінляндія |
| Належність | Міністерство оборони Фінляндії |
| Тип | народне ополчення |
| Чисельність | понад 111 тисяч осіб |
| Війни/битви | Громадянська війна в Фінляндії, Совєцько-Фінська війна (1939—1940), Совєцько-Фінська війна (1941—144), Лапландська війна |
| Розпущено | 1944 |
 Медіафайли на Вікісховищі | |
Самооборону розпустили 1944 року на вимогу СССР; 1993 року відновили у модифікованій формі як [fi].
Назва
Термін «Шуцкор» є результатом германізації відповідного шведського терміна (skyddskår). У цьому відношенні він утворений за зразком всіх власних назв епохи Великого князівства Фінляндського, які потрапляли в російську мову з шведської (а не фінської) мови, а з російської — до української. Рівноцінними є переклади Охоронні загони, Охоронний корпус, Самооборона, але вони ніколи не використовувалися в совєцькій пресі (зокрема у пресі УССР) з ідеологічних мотивів. В сучасній Україні та інших країнах Європи до Охоронного корпусу Фінляндії застосовують термін «Біла гвардія», або просто «білі», також іноді «Самооборона».
Історія
Зародження
Після загального страйку в Російській імперії 1905 та політики русифікації Фінляндії, наростала сильна недовіра до імперського уряду. До наступного виступу фіни прагнули бути більш підготованими, ніж в 1899, коли, починаючи з маніфесту 15 лютого, Велике князівство Фінляндії почало втрачати законні права автономії. Активісти і конституційні демократи вирішують створити Загони Самооборони ВКФ. Організація активно формувалася по всій Фінляндії та існувала під прикриттям спортивного товариства «Союз сили» (фін. Voimaliitto), створеного 1906. У ній було близько 8000 членів. Основними вправами «Воймалійтто» були снайперська стрільба і гартування фізичної витривалості. Цю діяльність вдавалося тримати в таємниці від імперської влади до осені 1906 року, коли росіяни під час обшуків знайшли зброю і компрометувальне листування.
Товариство потрапила під слідство після повстання в Свеаборзі і було заборонено Сенатом Фінляндії 9 листопада 1906 року. За наказом генерал-губернатора Ніколая Ґерарда керівників «Союзу сили» судили, проте 1908 року фінський суд виніс виправдальні вироки: «"Союз сили" був спортивним товариством, головним завданням якого був захист суспільства».
Формування
Загони Суойелускунта (Білої Гвардії) почали стихійно виникати майже на всій території Фінляндії 1917 року, коли імперська поліція була паралізована і не могла підтримувати порядок. Ті самі функції намагалися виконувати загони фінської Червоної гвардії, які формувалися емісарами більшовиків. І вже тоді між цими групами почали виникати збройні сутички. Більшовистські загони з 1918, для конспірації, іменувався «пожежними командами».
12 січня 1918 року Парламент Фінляндії уповноважив Сенат Фінляндії вжити жорстких заходів з наведення порядку в країні. Сенат поставив це завдання перед генералом Карлом Маннергеймом і проголосив 25 січня 1918 року всі формування Суойелускунта (шуцкор) законними військами уряду Фінляндії. Загони самооборони стали кістяком створюваної армії. За своєю природою вони були ополченням на місцях, що заважало їх ефективному бойовому використанню. Через це 18 лютого Маннергейм запроваджує загальний військовий обов'язок, що гарантує армії необхідну кількість військовослужбовців. Кадровий старшинський резерв — група фінських єгерів, які повернулися з Німеччини 25 лютого 1918 року. Армія отримала кваліфікований офіцерський корпус та досвідчених у боях викладачів. Основна маса рядових складалася з селян-приватників, інтелігентів та інших цивільних.
Указ про Охоронні Корпуси
Після закінчення війни постало питання що робити з наявними в країні збройними охоронними загонами. Частина політиків вважала, що Охоронний Корпус виконав своє завдання і має бути скасований. Інші навпаки вважали, що саме охоронні загони якнайкраще пристосовані до відбиття зовнішньої загрози. Справу розглядав Комітет з військових справ (зараз Міністерство оборони).
Тим часом, 4 липня 1918 в Ювяскюля, відбулися збори організації. Їх учасники були єдині в тому, що охоронні загони слід зберегти і то на основі лояльності білому руху. Розглядалося питання про членство: добровільне чи обов'язкове. Військовий комітет та більшість були за добровільне членство. Військовий комітет пропонує проєкт статуту організації. Самостійна ініціатива гвардійців розвивалася стрімко: у Лапуа 30-31 липня проводяться загальні збори представників охоронних загонів. Тоді ж провели вражаючі урочистості, в яких бере участь близько 10 000 осіб. Збори схвалюють резолюцію, що вимагає розпуску соціал-демократичної партії як агента російського червоного імперіалізму. У повітрі запахло військовим переворотом, тому терміново, 2 серпня 1918, уряд видає Універсал про Охоронні Корпуси. Тільки в такий спосіб цивільному уряду вдалося опанувати ситуацію. В Універсалі, між іншим, Суойелускунта (Охоронні Загони) проголошуються частиною Збройних сил — як добровольчий резерв. Також чітко визначено структуру організації.
- Ті, хто живе в регіоні, утворюють місцевий охоронний загін.
- Великі населені пункти мають бути поділені на більш дрібні зі своїм командуванням (з 14 лютого 1919).
- Всього створюється 22 мобілізаційні округи Суойелускунта.
- Місцеві корпуси делегують трьох представників до окружного штабу, де є призначений військовим комітетом командир і його помічник-секретар.
На цій стадії округи були незалежними і підкорялися тільки головнокомандувачу охоронних корпусів, який був прирівняний у званні до командувача Збройних сил Фінляндії.
Щоправда, наступного року Універсиал істотно підкоригували, насамперед обмежили незалежність Добровольчих округ. Президент Фінляндії призначав головнокомандувача та начальника генерального штабу. Головнокомандувач призначає командувачів округ, а вони — командирів на місцях.
Політична напруга 1918—1922
Перші роки корпусу позначені проблемами, які корелювали із всією внутрішньополітичною ситуацією в країні. Восени 1918 організація починає масштабну пропагандистську кампанію із залучення нових членів. Наприклад, в окрузі Вааса протягом двох місяців ходили ополченці-агітатори, запрошуючи людей на збори. У різних газетах публікуються матеріали, спрямовані заохотити нових добровольців до боротьби «за вітчизну» і «проти більшовиків». Утворення нових округ ускладнює брак зброї та обмундирування, контрпропаганда, що з'явилася із звільненням комуністів з таборів, політичні суперечки, втома від війни і загальне відпруження після стабілізація фінської державности.
Пізніше Білою гвардією займається спеціальна комісія з призову під керівництвом лейтенанта резерву Ееро Рюдмана (фін. Eero Rydman). Досвідчені військові увійшли до складу призовних округ, якими керували військові комісари.
1 лютого 1919 року з числа кваліфікованих активних членів організації були призначені керівники округ, вони знову отримали найменування Суойелускунта.
14 лютого 1919 року Державна рада закріпила окремим указом статус Білої гвардії, і Охоронний корпус знову отримав власного головнокомандувача. У наказі проголошувалося наступне:
«Керує організацією головнокомандувач шуцкора спільно з головним штабом організації. Головний штаб складається з помічника головнокомандувача та начальників відділів. Головнокомандувача і його помічника призначає головнокомандувач збройних сил країни».
Місцеві організації Білої гвардії самостійно обирали своїх командирів, але вони мали бути затверджені урядом країни.
28 лютого 1919 була створена знаменита «Лотта Свярд» — жіноче крило Суойелускунта, в обов'язки якої входило: у мирний час — збір коштів на потреби Білої гвардії; у воєнний — турбота про поранених і місцеве населення. У подальшому для неї були створені так звані «лоттовські округи», які збігалися з кордонами округів Білої Гвардії.
3 квітня 1919 указом командувача було організовано 19 округів Суойелускунта (Білої гвардії).
Постановою від 16 вересня 1921 року організація офіційно стала іменуватися Suomen suojeluskntajärjestö і була підпорядкована особисто Президенту Фінляндії. Вона отримала право мати власну форму одягу, знаки розрізнення і озброєння.
До 1921 року шефство над Suomen suojeluskntajärjestö здійснював особисто Карл Маннергейм. З 1921 року й до кінця існування Білої гвардії, керівником організації був генерал-лейтенант Лаурі Мальмберг, а Маннергейм залишався почесним провідником.
1924 року, крім форми сухопутних сил Білої гвардії, запроваджена особлива форма для морських підрозділів Суойелускунта.
22 грудня 1927 року Біла гвардія оголошена допоміжною частиною Збройних сил країни. Під час реформування сил оборони, гвардійці отримали постійне завдання: організація військової підготовки резервістів.
З 1929 року створювалися дитячо-юнацькі загони.
1939 року, напередодні Зимової війни 1939—1940 років, сили Суойелускунта нараховували понад 111000 осіб, ще 30 000 підлітків знаходилося в юнацькому відділенні організації. «Лотта Свярд» налічувала близько 105 000 членів і близько 24 тисяч «маленьких Лотт». Отже загалом добровольчим рухом було охоплено 270 тисяч громадян, тобто кожен 20-тий мешканець міжвоєнної Фінляндії.
З осені 1940 року, після закінчення Зимової війни, округи Суойелускунта виконували функції військових округ.
Розпуск
19 вересня 1944 року у Москві було підписано Угоду про перемир'я між СРСР та Великою Британією з одного боку і Фінляндією з іншого, відповідно до пункту № 21 якого Фінляндія була зобов'язана розпустити всі «прогітлерівські», військові, воєнізовані і тому подібні організації на своїй території.
3 листопада 1944 Парламент Фінляндії схвалив без голосування Закон про розпуск Суойелускунта (Білої Гвардії). Маннергейм, як Президент Фінляндії, підписав Закон. 6 листопада 1944 року організація була розпущена. У наказі від 16 листопада маршал Карл Маннергейм подякував членам Білої Гвардії, Лотта Свярд за їх жертовну службу на благо батьківщини. Розпуск організації відбувався поетапно, з передачею всього майна фінському Червоному Хресту, про що був укладений окремий договір.
Статут організації
«… У мирний час завданням Суойелускунта є стимулювання і збереження боєготовності серед народу, а також його духовний і фізичний розвиток. Біла гвардія дає своїм членам військове навчання і проводить просвітницьку діяльність в рамках своєї програми.»
Вступ в організацію був добровільний, її членом міг стати будь-який громадянин Фінляндії з 17 років, чия лояльність не викликала сумнівів і кандидатство якого схвалював місцевий штаб Білої гвардії. Перебувати в ній можна було до похилого віку, але проходження навчання в організації не рахувалося за службу у фінській армії. Також були створені загони для тих, хто був молодший 17 років.
Для дівчат існувала організація «Лотта Свярд». Дівчата, які не досягли 17 років, входили в загони «Маленькі Лотти» (Pieni Lottat).
Навчання членів Суойелускунта проводилося за територіальними округами. Місцеві провідники організовували раз на рік 1-2 тижневі курси навчання для нових членів, для решти заняття проводилися 1-4 рази на місяць. Влітку проходили 1-2 тижневі збори на території окружного гвардійського табору. Зазвичай інструкторами у таких навчаннях були добровольці з числа кадрових офіцерів і унтер-офіцерів.
Озброєння використовувалося спочатку російське (зі складів) і німецьке (з постачань). У подальшому було налагоджено фінське виробництво гвинтівок. Колір форменого взуття був коричневим, натомість у фінській армії — чорний. Також у формі впроваджено нашивку на лівий рукав у вигляді геральдичного щита з білою літерою «S» (фін. Suojeluskunta) в центрі і трьома гілочками ялини над нею (гілочка ялини як корпоративний символ використовувався загонами Білої гвардії під час війни з загонами більшовиків). Колір щита відповідав певному геральдичному правилу конкретного району Фінляндії.
Військова символіка
Значок із гербом організації носили на лівому рукаві. Герб є зображенням букви S (абревіатура назви організації) на тлі відповідного герба округи (maakunta). Вгорі три ялинкові гілочки — з часів громадянську війни, коли у битві за місто Тампере білі використовували справжні ялинкові гілки, щоб відрізняти своїх. Особистий знак Карла-Густава Маннергейма відрізнявся від усіх інших — буква S на синьому тлі, але поверх середньої ялинової гілочки ще й золота зірка.
Примітки
- Олександр Бойченко Коли наші замріяні пацифісти на кшталт Винниченка з Грушевським здали Україну банді Муравйова, фінські сили самооборони (шуцкор) під проводом Карла Маннергейма розгромили на півдні Фінляндії загони «червоної гвардії»… [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
Посилання
- Біла гвардія. Визвольна війна [ 4 серпня 2007 у Wayback Machine.]
- «Зимняя война» на линии Маннергейма, военно-историческая реконструкция [ 13 листопада 2008 у Wayback Machine.]
- Історія Суойелускунта і Лотта Свярд [ 24 березня 2009 у Wayback Machine.]
- Біла гвардія (шуцкор) — фінська патріотична організація [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Шуцкор — на захисті незалежності Фінляндії [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Suojeluskunta Suojeluskunta Samooborona Ohoronnij korpus takozh Shuckor utvoreno vid shved Skyddskar najchastishe finska Bila gvardiya fin Valkokaarti abo prosto finski bili fin Valkoiset dobrovolcha voyenizovana organizaciya z 1940 chastina Zbrojnih sil Finlyandiyi yaka isnuvala 1917 1944 rokah u Finlyandiyi Brala uchast u vsih masshtabnih vijskovih operaciyah nacionalnogo uryadu Zagalna chiselnist dobrovolciv Biloyi gvardiyi blizko 260 tisyach osib razom iz yunackimi ta zhinochimi zagonami Lotta svyard tobto kozhen 20 ij meshkanec Finlyandiyi 1939 Bila gvardiyaSuojeluskunta SkyddskarNa sluzhbi1918 1944Krayina FinlyandiyaNalezhnistMinisterstvo oboroni FinlyandiyiTipnarodne opolchennyaChiselnistponad 111 tisyach osibVijni bitviGromadyanska vijna v Finlyandiyi Sovyecko Finska vijna 1939 1940 Sovyecko Finska vijna 1941 144 Laplandska vijnaRozpusheno1944Mediafajli na VikishovishiDobrovolci Samooboroni Samooboronu rozpustili 1944 roku na vimogu SSSR 1993 roku vidnovili u modifikovanij formi yak fi NazvaTermin Shuckor ye rezultatom germanizaciyi vidpovidnogo shvedskogo termina skyddskar U comu vidnoshenni vin utvorenij za zrazkom vsih vlasnih nazv epohi Velikogo knyazivstva Finlyandskogo yaki potraplyali v rosijsku movu z shvedskoyi a ne finskoyi movi a z rosijskoyi do ukrayinskoyi Rivnocinnimi ye perekladi Ohoronni zagoni Ohoronnij korpus Samooborona ale voni nikoli ne vikoristovuvalisya v sovyeckij presi zokrema u presi USSR z ideologichnih motiviv V suchasnij Ukrayini ta inshih krayinah Yevropi do Ohoronnogo korpusu Finlyandiyi zastosovuyut termin Bila gvardiya abo prosto bili takozh inodi Samooborona IstoriyaZarodzhennya Zvinuvacheni v spravi Soyuzu sili Pislya zagalnogo strajku v Rosijskij imperiyi 1905 ta politiki rusifikaciyi Finlyandiyi narostala silna nedovira do imperskogo uryadu Do nastupnogo vistupu fini pragnuli buti bilsh pidgotovanimi nizh v 1899 koli pochinayuchi z manifestu 15 lyutogo Velike knyazivstvo Finlyandiyi pochalo vtrachati zakonni prava avtonomiyi Aktivisti i konstitucijni demokrati virishuyut stvoriti Zagoni Samooboroni VKF Organizaciya aktivno formuvalasya po vsij Finlyandiyi ta isnuvala pid prikrittyam sportivnogo tovaristva Soyuz sili fin Voimaliitto stvorenogo 1906 U nij bulo blizko 8000 chleniv Osnovnimi vpravami Vojmalijtto buli snajperska strilba i gartuvannya fizichnoyi vitrivalosti Cyu diyalnist vdavalosya trimati v tayemnici vid imperskoyi vladi do oseni 1906 roku koli rosiyani pid chas obshukiv znajshli zbroyu i komprometuvalne listuvannya Tovaristvo potrapila pid slidstvo pislya povstannya v Sveaborzi i bulo zaboroneno Senatom Finlyandiyi 9 listopada 1906 roku Za nakazom general gubernatora Nikolaya Gerarda kerivnikiv Soyuzu sili sudili prote 1908 roku finskij sud vinis vipravdalni viroki Soyuz sili buv sportivnim tovaristvom golovnim zavdannyam yakogo buv zahist suspilstva Formuvannya Ohoronnij pidrozdil Suojeluskunta voseni 1917 Zagoni Suojeluskunta Biloyi Gvardiyi pochali stihijno vinikati majzhe na vsij teritoriyi Finlyandiyi 1917 roku koli imperska policiya bula paralizovana i ne mogla pidtrimuvati poryadok Ti sami funkciyi namagalisya vikonuvati zagoni finskoyi Chervonoyi gvardiyi yaki formuvalisya emisarami bilshovikiv I vzhe todi mizh cimi grupami pochali vinikati zbrojni sutichki Bilshovistski zagoni z 1918 dlya konspiraciyi imenuvavsya pozhezhnimi komandami 12 sichnya 1918 roku Parlament Finlyandiyi upovnovazhiv Senat Finlyandiyi vzhiti zhorstkih zahodiv z navedennya poryadku v krayini Senat postaviv ce zavdannya pered generalom Karlom Mannergejmom i progolosiv 25 sichnya 1918 roku vsi formuvannya Suojeluskunta shuckor zakonnimi vijskami uryadu Finlyandiyi Zagoni samooboroni stali kistyakom stvoryuvanoyi armiyi Za svoyeyu prirodoyu voni buli opolchennyam na miscyah sho zavazhalo yih efektivnomu bojovomu vikoristannyu Cherez ce 18 lyutogo Mannergejm zaprovadzhuye zagalnij vijskovij obov yazok sho garantuye armiyi neobhidnu kilkist vijskovosluzhbovciv Kadrovij starshinskij rezerv grupa finskih yegeriv yaki povernulisya z Nimechchini 25 lyutogo 1918 roku Armiya otrimala kvalifikovanij oficerskij korpus ta dosvidchenih u boyah vikladachiv Osnovna masa ryadovih skladalasya z selyan privatnikiv inteligentiv ta inshih civilnih Ukaz pro Ohoronni Korpusi Pislya zakinchennya vijni postalo pitannya sho robiti z nayavnimi v krayini zbrojnimi ohoronnimi zagonami Chastina politikiv vvazhala sho Ohoronnij Korpus vikonav svoye zavdannya i maye buti skasovanij Inshi navpaki vvazhali sho same ohoronni zagoni yaknajkrashe pristosovani do vidbittya zovnishnoyi zagrozi Spravu rozglyadav Komitet z vijskovih sprav zaraz Ministerstvo oboroni Tim chasom 4 lipnya 1918 v Yuvyaskyulya vidbulisya zbori organizaciyi Yih uchasniki buli yedini v tomu sho ohoronni zagoni slid zberegti i to na osnovi loyalnosti bilomu ruhu Rozglyadalosya pitannya pro chlenstvo dobrovilne chi obov yazkove Vijskovij komitet ta bilshist buli za dobrovilne chlenstvo Vijskovij komitet proponuye proyekt statutu organizaciyi Samostijna iniciativa gvardijciv rozvivalasya strimko u Lapua 30 31 lipnya provodyatsya zagalni zbori predstavnikiv ohoronnih zagoniv Todi zh proveli vrazhayuchi urochistosti v yakih bere uchast blizko 10 000 osib Zbori shvalyuyut rezolyuciyu sho vimagaye rozpusku social demokratichnoyi partiyi yak agenta rosijskogo chervonogo imperializmu U povitri zapahlo vijskovim perevorotom tomu terminovo 2 serpnya 1918 uryad vidaye Universal pro Ohoronni Korpusi Tilki v takij sposib civilnomu uryadu vdalosya opanuvati situaciyu V Universali mizh inshim Suojeluskunta Ohoronni Zagoni progoloshuyutsya chastinoyu Zbrojnih sil yak dobrovolchij rezerv Takozh chitko viznacheno strukturu organizaciyi Ti hto zhive v regioni utvoryuyut miscevij ohoronnij zagin Veliki naseleni punkti mayut buti podileni na bilsh dribni zi svoyim komanduvannyam z 14 lyutogo 1919 Vsogo stvoryuyetsya 22 mobilizacijni okrugi Suojeluskunta Miscevi korpusi deleguyut troh predstavnikiv do okruzhnogo shtabu de ye priznachenij vijskovim komitetom komandir i jogo pomichnik sekretar Na cij stadiyi okrugi buli nezalezhnimi i pidkoryalisya tilki golovnokomanduvachu ohoronnih korpusiv yakij buv pririvnyanij u zvanni do komanduvacha Zbrojnih sil Finlyandiyi Shopravda nastupnogo roku Universial istotno pidkoriguvali nasampered obmezhili nezalezhnist Dobrovolchih okrug Prezident Finlyandiyi priznachav golovnokomanduvacha ta nachalnika generalnogo shtabu Golovnokomanduvach priznachaye komanduvachiv okrug a voni komandiriv na miscyah Politichna napruga 1918 1922 Orden Biloyi gvardiyi pershogo stupenya z zobrazhennyam emblemi korpusu Pershi roki korpusu poznacheni problemami yaki korelyuvali iz vsiyeyu vnutrishnopolitichnoyu situaciyeyu v krayini Voseni 1918 organizaciya pochinaye masshtabnu propagandistsku kampaniyu iz zaluchennya novih chleniv Napriklad v okruzi Vaasa protyagom dvoh misyaciv hodili opolchenci agitatori zaproshuyuchi lyudej na zbori U riznih gazetah publikuyutsya materiali spryamovani zaohotiti novih dobrovolciv do borotbi za vitchiznu i proti bilshovikiv Utvorennya novih okrug uskladnyuye brak zbroyi ta obmundiruvannya kontrpropaganda sho z yavilasya iz zvilnennyam komunistiv z taboriv politichni superechki vtoma vid vijni i zagalne vidpruzhennya pislya stabilizaciya finskoyi derzhavnosti Piznishe Biloyu gvardiyeyu zajmayetsya specialna komisiya z prizovu pid kerivnictvom lejtenanta rezervu Eero Ryudmana fin Eero Rydman Dosvidcheni vijskovi uvijshli do skladu prizovnih okrug yakimi keruvali vijskovi komisari 1 lyutogo 1919 roku z chisla kvalifikovanih aktivnih chleniv organizaciyi buli priznacheni kerivniki okrug voni znovu otrimali najmenuvannya Suojeluskunta 14 lyutogo 1919 roku Derzhavna rada zakripila okremim ukazom status Biloyi gvardiyi i Ohoronnij korpus znovu otrimav vlasnogo golovnokomanduvacha U nakazi progoloshuvalosya nastupne Keruye organizaciyeyu golovnokomanduvach shuckora spilno z golovnim shtabom organizaciyi Golovnij shtab skladayetsya z pomichnika golovnokomanduvacha ta nachalnikiv viddiliv Golovnokomanduvacha i jogo pomichnika priznachaye golovnokomanduvach zbrojnih sil krayini Miscevi organizaciyi Biloyi gvardiyi samostijno obirali svoyih komandiriv ale voni mali buti zatverdzheni uryadom krayini 28 lyutogo 1919 bula stvorena znamenita Lotta Svyard zhinoche krilo Suojeluskunta v obov yazki yakoyi vhodilo u mirnij chas zbir koshtiv na potrebi Biloyi gvardiyi u voyennij turbota pro poranenih i misceve naselennya U podalshomu dlya neyi buli stvoreni tak zvani lottovski okrugi yaki zbigalisya z kordonami okrugiv Biloyi Gvardiyi 3 kvitnya 1919 ukazom komanduvacha bulo organizovano 19 okrugiv Suojeluskunta Biloyi gvardiyi Postanovoyu vid 16 veresnya 1921 roku organizaciya oficijno stala imenuvatisya Suomen suojeluskntajarjesto i bula pidporyadkovana osobisto Prezidentu Finlyandiyi Vona otrimala pravo mati vlasnu formu odyagu znaki rozriznennya i ozbroyennya Do 1921 roku shefstvo nad Suomen suojeluskntajarjesto zdijsnyuvav osobisto Karl Mannergejm Z 1921 roku j do kincya isnuvannya Biloyi gvardiyi kerivnikom organizaciyi buv general lejtenant Lauri Malmberg a Mannergejm zalishavsya pochesnim providnikom 1924 roku krim formi suhoputnih sil Biloyi gvardiyi zaprovadzhena osobliva forma dlya morskih pidrozdiliv Suojeluskunta 22 grudnya 1927 roku Bila gvardiya ogoloshena dopomizhnoyu chastinoyu Zbrojnih sil krayini Pid chas reformuvannya sil oboroni gvardijci otrimali postijne zavdannya organizaciya vijskovoyi pidgotovki rezervistiv Z 1929 roku stvoryuvalisya dityacho yunacki zagoni 1939 roku naperedodni Zimovoyi vijni 1939 1940 rokiv sili Suojeluskunta narahovuvali ponad 111000 osib she 30 000 pidlitkiv znahodilosya v yunackomu viddilenni organizaciyi Lotta Svyard nalichuvala blizko 105 000 chleniv i blizko 24 tisyach malenkih Lott Otzhe zagalom dobrovolchim ruhom bulo ohopleno 270 tisyach gromadyan tobto kozhen 20 tij meshkanec mizhvoyennoyi Finlyandiyi Z oseni 1940 roku pislya zakinchennya Zimovoyi vijni okrugi Suojeluskunta vikonuvali funkciyi vijskovih okrug Rozpusk 19 veresnya 1944 roku u Moskvi bulo pidpisano Ugodu pro peremir ya mizh SRSR ta Velikoyu Britaniyeyu z odnogo boku i Finlyandiyeyu z inshogo vidpovidno do punktu 21 yakogo Finlyandiya bula zobov yazana rozpustiti vsi progitlerivski vijskovi voyenizovani i tomu podibni organizaciyi na svoyij teritoriyi 3 listopada 1944 Parlament Finlyandiyi shvaliv bez golosuvannya Zakon pro rozpusk Suojeluskunta Biloyi Gvardiyi Mannergejm yak Prezident Finlyandiyi pidpisav Zakon 6 listopada 1944 roku organizaciya bula rozpushena U nakazi vid 16 listopada marshal Karl Mannergejm podyakuvav chlenam Biloyi Gvardiyi Lotta Svyard za yih zhertovnu sluzhbu na blago batkivshini Rozpusk organizaciyi vidbuvavsya poetapno z peredacheyu vsogo majna finskomu Chervonomu Hrestu pro sho buv ukladenij okremij dogovir Statut organizaciyi U mirnij chas zavdannyam Suojeluskunta ye stimulyuvannya i zberezhennya boyegotovnosti sered narodu a takozh jogo duhovnij i fizichnij rozvitok Bila gvardiya daye svoyim chlenam vijskove navchannya i provodit prosvitnicku diyalnist v ramkah svoyeyi programi Vstup v organizaciyu buv dobrovilnij yiyi chlenom mig stati bud yakij gromadyanin Finlyandiyi z 17 rokiv chiya loyalnist ne viklikala sumniviv i kandidatstvo yakogo shvalyuvav miscevij shtab Biloyi gvardiyi Perebuvati v nij mozhna bulo do pohilogo viku ale prohodzhennya navchannya v organizaciyi ne rahuvalosya za sluzhbu u finskij armiyi Takozh buli stvoreni zagoni dlya tih hto buv molodshij 17 rokiv Dlya divchat isnuvala organizaciya Lotta Svyard Divchata yaki ne dosyagli 17 rokiv vhodili v zagoni Malenki Lotti Pieni Lottat Navchannya chleniv Suojeluskunta provodilosya za teritorialnimi okrugami Miscevi providniki organizovuvali raz na rik 1 2 tizhnevi kursi navchannya dlya novih chleniv dlya reshti zanyattya provodilisya 1 4 razi na misyac Vlitku prohodili 1 2 tizhnevi zbori na teritoriyi okruzhnogo gvardijskogo taboru Zazvichaj instruktorami u takih navchannyah buli dobrovolci z chisla kadrovih oficeriv i unter oficeriv Ozbroyennya vikoristovuvalosya spochatku rosijske zi skladiv i nimecke z postachan U podalshomu bulo nalagodzheno finske virobnictvo gvintivok Kolir formenogo vzuttya buv korichnevim natomist u finskij armiyi chornij Takozh u formi vprovadzheno nashivku na livij rukav u viglyadi geraldichnogo shita z biloyu literoyu S fin Suojeluskunta v centri i troma gilochkami yalini nad neyu gilochka yalini yak korporativnij simvol vikoristovuvavsya zagonami Biloyi gvardiyi pid chas vijni z zagonami bilshovikiv Kolir shita vidpovidav pevnomu geraldichnomu pravilu konkretnogo rajonu Finlyandiyi Vijskova simvolikaZnachok iz gerbom organizaciyi nosili na livomu rukavi Gerb ye zobrazhennyam bukvi S abreviatura nazvi organizaciyi na tli vidpovidnogo gerba okrugi maakunta Vgori tri yalinkovi gilochki z chasiv gromadyansku vijni koli u bitvi za misto Tampere bili vikoristovuvali spravzhni yalinkovi gilki shob vidriznyati svoyih Osobistij znak Karla Gustava Mannergejma vidriznyavsya vid usih inshih bukva S na sinomu tli ale poverh serednoyi yalinovoyi gilochki she j zolota zirka PrimitkiOleksandr Bojchenko Koli nashi zamriyani pacifisti na kshtalt Vinnichenka z Grushevskim zdali Ukrayinu bandi Muravjova finski sili samooboroni shuckor pid provodom Karla Mannergejma rozgromili na pivdni Finlyandiyi zagoni chervonoyi gvardiyi 3 bereznya 2016 u Wayback Machine PosilannyaBila gvardiya Vizvolna vijna 4 serpnya 2007 u Wayback Machine Zimnyaya vojna na linii Mannergejma voenno istoricheskaya rekonstrukciya 13 listopada 2008 u Wayback Machine Istoriya Suojeluskunta i Lotta Svyard 24 bereznya 2009 u Wayback Machine Bila gvardiya shuckor finska patriotichna organizaciya 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Shuckor na zahisti nezalezhnosti Finlyandiyi 20 grudnya 2016 u Wayback Machine