Було запропоновано об єднати цю статтю або розділ з Попівщина старообрядництво але можливо це варто додатково Пропозиція

Біглопопі́вці — течія старообрядництва, яка виникла в 17 столітті. Назва пов'язана з тим, що громади приймали збіглих представників духовенства. Розбіжність з офіційним православ'ям переважно пов'язана з обрядовістю..

Пізніше, в середині XIX століття терміном, у більш вузькому сенсі, стали називати меншу частину старообрядців, які не визнали законним прийняття митрополита Амвросія і продовжували приймати втікачів священиків.

Біглопопівці мають трьохчинную ієрархію, початок якої було покладено архієпископом Саратовським і Петровським , у 1923-у який перейшов з обновленського розколу. Від архієпископа Ніколи отримали хіротонію й інші ієрархи колишньої «біглопоповської» церкви. Духовним центром вважається — Новозибков тому інколи віруючих які приймають цю ієрархію звуть — новозибківська згода, сама ж церква це Російська Древлеправославна Церква.

Див. також

Попівщина (старообрядництво)

Примітки

А. В. Арістова. Біглопопівці // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — .
Шевченко В.М. Словник-довідник з релігієзнавства. — Київ : Наукова думка, 2004. — С. 151. — (Словники України) — 5000 прим. — .

Посилання

Стародуб’є // Українська Релігієзнавча Енциклопедія

[:1-1] А. В. Арістова. Біглопопівці // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — .

[2] Шевченко В.М. Словник-довідник з релігієзнавства. — Київ : Наукова думка, 2004. — С. 151. — (Словники України) — 5000 прим. — .