Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бібліотека Александрі на бібліотека в Александрії Єгипет побудована на місці легендарної стародавньої Александрійської б

Бібліотека Александріна

Бібліотека Александріна

Бібліотека Александрі́на — бібліотека в Александрії (Єгипет) побудована на місці легендарної стародавньої Александрійської бібліотеки.

Бібліотека Александріна
(Нова Александрійська бібліотека)
image
image
Головний корпус бібліотеки
31°12′32″ пн. ш. 29°54′33″ сх. д. / 31.20888888891677837° пн. ш. 29.90916666669478019° сх. д. / 31.20888888891677837; 29.90916666669478019Координати: 31°12′32″ пн. ш. 29°54′33″ сх. д. / 31.20888888891677837° пн. ш. 29.90916666669478019° сх. д. / 31.20888888891677837; 29.90916666669478019
Країна: image Єгипет[2]
Тип: публічна
Розташування Александрія[2]
Александрія
Заснована 16 жовтня 2002
Фонди: 500 тис. одиниць збереження у відкритих фондах та 7.500.000 млн в сховищах
Директор: [en]
Сайт: www.bibalex.org
image Медіафайли у Вікісховищі
image
Бібліотека Александріна, Александрія

Відновлення в нову добу

В 1974 р. представники Александрійського університету запропонували відновити Александрійську бібліотеку на її історичній території. В 1988 році була придбана земельна ділянка і тодішній президент ЮНЕСКО заклав символічний перший камінь нової споруди. Був проведений міжнародний архітектурний конкурс. В архітектурному конкурсі на проєкт бібліотеки перемогу отримало норвезьке архітектурне бюро «Snøhetta» і австрійський архітектор Крістоф Капелле. Задля будівництва було створено консорціум на чолі з «Snøhetta», британськими та італійськими будівельними компаніями.

Бібліотеку було відкрито в 2002 р. Вона розрахована на вісім мільйонів книг і включає також:

  • залу для конференцій,
  • три музеї,
  • чотири мистецькі ґалереї,
  • планетарій,
  • лабораторію відновлення рукописів.

Фонди бібліотеки були надані з усього світу. Фасад бібліотеки вироблений з сірого асуанського граніту, на якому зображені зразки 120 письмових систем людства. В бібліотеці міститься дзеркало Інтернет-архіву.

Археологічні пошуки

20 століття радувало значними відкриттями в археології. Продовжуються розкопки і в Єгипті. Було декілька спроб відшукати історичне місце розташування стародавньої Аленсандрійської бібліотеки. На жаль, вони не були успішними. До того ж, найбільш реально вона знаходилась там, де зараз нетрі міста Александрія. Їх не було сенсу чіпати. Вибір місця для нової будівлі обумовила та обставина, що у Александрійського університету не було своєї багатої бібліотеки. Тому нова будівля виникла на території місцевого університету.

Розміри будівлі

Її форма досить проста і нагадує сонячний диск. Сама будівля заглиблена в землю. Найбільший край сягає позначки 33 метри. Будівля не має звичних вікон. Є лише одне вікно і це — суцільний скляний дах. В Єгипті дуже рідко йдуть дощі і не буває снігу, тому звичний дах не потрібен.

В інтер'єрі дах підтримують 63 стовпи-опори, стилізовані під стебла лотоса. Читальна зала має сім щаблів-терас, де можуть розміститися 3 500 осіб. Зараз стільки осіб не приходить, бо 33-35 відсотків александрійців — неписьменні.

Фонди бібліотеки

На 2006 рік фонд нараховував лише 500 000 томів, але це 7-8 відсотків того, що може зберігати фондосховище. Тіснявина не загрожує ще й тому, що безліч джерел зберігається і видається читачам на дисках CD. Це тим паче важливо для збереження крихких і старих рукописів. Аби зробити і їх надбанням студентів і вчених, широко використані електронні прилади, які дають змогу гортати джерела без контакту з оригіналами. Ведеться робота по переведенню усього книжкового фонду на електронні носії.

Потенціал використання фонду досить низький через неписьменність частки населення, його зубожіння і невелику можливість використання отриманих знань в бідній країні. Проєкт реалізовано, але він розрахований не стільки на неприємне сьогодення, скільки на гіпотетично краще майбутнє…

image

Галерея

  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image

Див. також

Вікідані мають властивість P1309:ідентифікатор EGAXA (використання)

Примітки

  1. Collection Overview — Organization — About the BA Libraries — Bibliotheca Alexandrina
  2. archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049
  3. (англ.) Donation to the new Library of Alexandria in Egypt; Alexandria, Egypt; April 20, 2002. Bibliotheca Alexandrina.
  4. База даних малих космічних тіл JPL: Бібліотека Александріна (англ.) .

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бібліотека Александріна
  • Офійіцний сайт Бібліотеки Александріна [ 11 березня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
  • Відео Бібліотеки Александріна [ 3 квітня 2014 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Biblioteka Aleksandri na biblioteka v Aleksandriyi Yegipet pobudovana na misci legendarnoyi starodavnoyi Aleksandrijskoyi biblioteki Biblioteka Aleksandrina Nova Aleksandrijska biblioteka Golovnij korpus biblioteki31 12 32 pn sh 29 54 33 sh d 31 20888888891677837 pn sh 29 90916666669478019 sh d 31 20888888891677837 29 90916666669478019 Koordinati 31 12 32 pn sh 29 54 33 sh d 31 20888888891677837 pn sh 29 90916666669478019 sh d 31 20888888891677837 29 90916666669478019Krayina Yegipet 2 Tip publichnaRoztashuvannya Aleksandriya 2 AleksandriyaZasnovana 16 zhovtnya 2002Fondi 500 tis odinic zberezhennya u vidkritih fondah ta 7 500 000 mln v shovishahDirektor en Sajt www bibalex org Mediafajli u Vikishovishi Biblioteka Aleksandrina AleksandriyaVidnovlennya v novu dobuV 1974 r predstavniki Aleksandrijskogo universitetu zaproponuvali vidnoviti Aleksandrijsku biblioteku na yiyi istorichnij teritoriyi V 1988 roci bula pridbana zemelna dilyanka i todishnij prezident YuNESKO zaklav simvolichnij pershij kamin novoyi sporudi Buv provedenij mizhnarodnij arhitekturnij konkurs V arhitekturnomu konkursi na proyekt biblioteki peremogu otrimalo norvezke arhitekturne byuro Snohetta i avstrijskij arhitektor Kristof Kapelle Zadlya budivnictva bulo stvoreno konsorcium na choli z Snohetta britanskimi ta italijskimi budivelnimi kompaniyami Biblioteku bulo vidkrito v 2002 r Vona rozrahovana na visim miljoniv knig i vklyuchaye takozh zalu dlya konferencij tri muzeyi chotiri mistecki galereyi planetarij laboratoriyu vidnovlennya rukopisiv Fondi biblioteki buli nadani z usogo svitu Fasad biblioteki viroblenij z sirogo asuanskogo granitu na yakomu zobrazheni zrazki 120 pismovih sistem lyudstva V biblioteci mistitsya dzerkalo Internet arhivu Arheologichni poshuki20 stolittya raduvalo znachnimi vidkrittyami v arheologiyi Prodovzhuyutsya rozkopki i v Yegipti Bulo dekilka sprob vidshukati istorichne misce roztashuvannya starodavnoyi Alensandrijskoyi biblioteki Na zhal voni ne buli uspishnimi Do togo zh najbilsh realno vona znahodilas tam de zaraz netri mista Aleksandriya Yih ne bulo sensu chipati Vibir miscya dlya novoyi budivli obumovila ta obstavina sho u Aleksandrijskogo universitetu ne bulo svoyeyi bagatoyi biblioteki Tomu nova budivlya vinikla na teritoriyi miscevogo universitetu Rozmiri budivliYiyi forma dosit prosta i nagaduye sonyachnij disk Sama budivlya zagliblena v zemlyu Najbilshij kraj syagaye poznachki 33 metri Budivlya ne maye zvichnih vikon Ye lishe odne vikno i ce sucilnij sklyanij dah V Yegipti duzhe ridko jdut doshi i ne buvaye snigu tomu zvichnij dah ne potriben V inter yeri dah pidtrimuyut 63 stovpi opori stilizovani pid stebla lotosa Chitalna zala maye sim shabliv teras de mozhut rozmistitisya 3 500 osib Zaraz stilki osib ne prihodit bo 33 35 vidsotkiv aleksandrijciv nepismenni Fondi bibliotekiNa 2006 rik fond narahovuvav lishe 500 000 tomiv ale ce 7 8 vidsotkiv togo sho mozhe zberigati fondoshovishe Tisnyavina ne zagrozhuye she j tomu sho bezlich dzherel zberigayetsya i vidayetsya chitacham na diskah CD Ce tim pache vazhlivo dlya zberezhennya krihkih i starih rukopisiv Abi zrobiti i yih nadbannyam studentiv i vchenih shiroko vikoristani elektronni priladi yaki dayut zmogu gortati dzherela bez kontaktu z originalami Vedetsya robota po perevedennyu usogo knizhkovogo fondu na elektronni nosiyi Potencial vikoristannya fondu dosit nizkij cherez nepismennist chastki naselennya jogo zubozhinnya i neveliku mozhlivist vikoristannya otrimanih znan v bidnij krayini Proyekt realizovano ale vin rozrahovanij ne stilki na nepriyemne sogodennya skilki na gipotetichno krashe majbutnye GalereyaDiv takozhVikidani mayut vlastivist P1309 identifikator EGAXA vikoristannya Aleksandrijska biblioteka 51895 Biblialeksa asteroyid nazvanij na chest bibliotekiPrimitkiCollection Overview Organization About the BA Libraries Bibliotheca Alexandrina archINFORM 1994 d Track Q265049 angl Donation to the new Library of Alexandria in Egypt Alexandria Egypt April 20 2002 Bibliotheca Alexandrina Baza danih malih kosmichnih til JPL Biblioteka Aleksandrina angl PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Biblioteka Aleksandrina Ofijicnij sajt Biblioteki Aleksandrina 11 bereznya 2008 u Wayback Machine angl Video Biblioteki Aleksandrina 3 kvitnya 2014 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ