Бібліографічні метадані — це сформульована за певними правилами інформація про джерела інформації, що дозволяє їх ефективно виявляти і однозначно ідентифікувати, а також служить їх замінником в інформаційних ресурсах.
Загальна характеристика бібліографічних метаданих
Метада́ні — це дані про дані, тобто інформація, що характеризує або пояснює інші дані. Зберігання і доставка інформації в електронному вигляді викликає багато проблем. Користувачі повинні мати можливість знайти потрібну інформацію, отримати доступ до неї в прийнятній для них формі. Творці інформації повинні бути впевнені, що їхні права на інтелектуальну власність будуть захищені, а адміністратори та інші фахівці повинні мати можливість супроводжувати електронну інформацію, включаючи збереження її на тривалий термін. Метадані є ключовим компонентом для вирішення цих проблем.
Важливо розуміти відмінність між даними та метаданими, але часто складно провести чітке розмежування між ними у документі, оскільки певні елементи можуть бути як даними, так і метаданими. Наприклад, заголовок статті можна одночасно віднести як до метаданих (як елемент метаданих — заголовок), так і до власне даних (оскільки заголовок є частиною самого тексту).
Дані та метадані можуть мінятися ролями. На вірш, що розглядається як дані, може бути написана музика, в цьому випадку весь вірш може бути «прикріплений» до музичного файлу і в цьому випадку розглядається як метадані. Таким чином, віднесення до однієї або іншій категорії залежить від точки зору. Можливе створення мета-мета-…-метаданих. Оскільки відповідно до звичайного визначення, метадані є даними, то можна створити метадані на метадані, метадані на метадані на метадані і так далі. На перший погляд це може здатися безглуздим, але насправді це є дуже істотною і корисною властивістю даних і метаданих.
Метадані можуть використовуватися з такими цілями, як:
- покращення якості пошуку;
- оптимізація алгоритмів стиснення інформації з контрольованою втратою якості;
- забезпечення можливості різних видів тих даних які представлені;
- збереження інформації відео і аудіо;
- організація інформаційних систем з різними контрольованими рівнями доступу.
Існують найрізноманітніші метадані. Це в першу чергу викликано різноманітністю описуваних об'єктів, вирішуваних задач і принципів організації метаданих. Якості бібліографічних метаданих інфраструктури вимагають багато, в деяких випадках, може бути в опозиції один до одного (наприклад, простота та універсальність).
Метадані прийнято поділяти за такими ознаками, як:
- Зміст. Метадані можуть бути формальні — описувати ресурси з боку внутрішніх, формальних ознак, або можуть бути змістовними — описувати про що інформаційний ресурс;
- Ставлення до інформаційного ресурсу. Метадані можуть відноситися до інформаційного ресурсу в цілому чи до окремих його частин;
- Ступінь нормування. В цьому випадку можна сказати про те що існують різні рівні мета даних, кожний з яких описує об'єкти які стоять нижче, та описуються вищими об'єктами;
- Місце розташування. Метадані можуть фіксуватися як в своєму інформаційному ресурсі так і за його межами;
- Формат показу. Метадані можуть фіксуватись як за різними правилами нетрадиційних носіїв, так і в машиночитній формі з використанням різної структури та мови розмітки [1, c. 6 ].
Бібліографічна інформація
Бібліографічна інформація — це формулювання по правилам інформації про інформаційні ресурси. Це сукупність даних про документ. Бібліографічна інформація є частиною мета даних, які зберігаються за межами інформаційного ресурсу [ 5, c. 98 ]. Бібліографічна інформація початково виникає в результаті процедури аналітико-синтетичної обробки документів. Ця процедура полягає у виявленні елементів форми і змісту документа, що дозволяють скласти його стислу (згорнуту) інформативну характеристику, і подальше об'єднання їх у цілісний бібліографічний запис. Бібліографічна інформація існує як сукупність бібліографічних записів, кожна з яких описує інші інформаційні ресурси. Бібліографічний запис в свою чергу складається з елементів, кожний з яких розкриває один з ознак інформаційного ресурсу.
Формати бібліографічних метаданих
Формат метаданих — це стандарт, призначений для формального опису деякої категорії ресурсів (об'єктів, сутностей тощо). Такий стандарт зазвичай включає набір полів (атрибутів, властивостей, елементів метаданих), що дозволяють характеризувати даний об'єкт. Формати можна класифікувати : по-перше, по охопленню і деталізації типів описуваних ресурсів; по-друге, по ширині і деталізації області опису ресурсів і потужності структури елементів метаданих. Окрім цього, можна класифікувати по наочних областях, або цілям розробки і використання формату метаданих [4].
Формати метаданих часто розробляються міжнародними організаціями або консорціумами, що включають зацікавлені у появі стандарту державні організації та приватні компанії. Розроблений формат часто закріплюється як стандарт в одній або декількох організаціях, що займаються розробкою і ухваленням стандартів.
Формати представлення метаданих можуть бути для різних типів ресурсів, описувати їх з різним ступенем подрібнення інформації, мати різну ступінь розроблення структури елементів метаданих, припускати різну ступінь нормування метаданих. Також можуть відрізнятися предметні області використання форматів метаданих, ціль розробки та використання.
Жанр бібліографічної літератури збагачується сьогодні завдяки широкому впровадженню в практику обчислювальної техніки, що дозволяє створюватися засобами інформаційних технологій бібліографію, в якій формати і метадані поглиблюють і роблять доступною для пошуку велику кількість раніше недоступних елементів бібліографічного опису. Це веде до розширення доступу до величезної кількості документів, а також прихованої в них інформації.
Прикладом використання бібліографічних форматів метаданих як інструменту пошуку та представлення даних може служити оригінальна методика гіперпосилань в бібліографічному запису [1, c.14 ].
Один з найвідоміших форматів є Дублінське ядро (Dublin Core). Подальший розвиток мережі привів до створення інших мов метаданих, призначених не тільки для того, щоб з ним працювали пошукові системи. Існує значна кількість мов метаданих, призначених як для використання в конкретних випадках так і в універсальних.
Мови метаданих
Дублінське ядро Dublin Core — це формат метаданих для опису різних інформаційних ресурсів, в тому числі і в мережі Інтернет.
Стандарт розділений на два рівні:
- простий, в якому 15 елементів;
- кваліфікований, в якому 18 елементів, які уточнюють значення елементів.
Елементи Дублінського ядра:
- Title — назва;
- Creator — творець;
- Subject — тема;
- Description — опис;
- Publisher — видавець;
- Type — тип;
- Date — дата;
- Contributor — той, хто вніс вклад;
- Format — формат документа;
- Identifier — ідентифікатор;
- Source — джерело;
- Language — мова;
- Relation — відносини;
- Coverage — покриття;
- Rights — авторські права.
Кваліфікований набір елементів метаданих Dublin Core Metadata Element Set, окрім 15 перерахованих можна додати ще три: — Audience — аудиторія. — Provenance — походження. — Rights Holder — власник прав. Кожний елемент може повторюватися. Ініціатива метаданих Дублінського ядра описувала стандартні визначення елементів.
У ядрі Zope3 підтримка метаданих Dublin Core реалізована за допомогою механізму анотацій, які забезпечують практично всі об'єкти і використовуються в широкому спектрі коду, починаючи від зберігання описової інформації до відображення дати модифікації.
Наступний формат MARC — машиночитний формат представлений бібліографічним записом. Вперше програма MARC була розроблена Бібліотекою Конгресу США у 1965—1966 рр. з метою отримання даних каталогізації в машиночитній формі. Аналогічна робота виконувалась у Великій Британії Радою з Британської національної каталогізації для забезпечення використання машиночитних даних при підготовці друкованого видання Британської національної бібліографій — British National Bibliography (проєкт BNB MARC). На основі вказаних розробок у 1968 р. почав створюватися комунікативний англо-американський формат MARC (проєкт MARC) [9, c. 19].
MARC, по суті, це правила виправлення різних частин каталогізаційного запису так, щоб вона могла бути опрацьована з допомогою комп'ютера. В покращеній версії MARC були включені деякі принципи які залишились без змін до нашого часу.
Цей формат повинен забезпечувати:
- можливість використання для всіх видів документів;
- еластичність для рішення різних задач;
- зручне використання в різних автоматизованих системах.
З початку 70 років MARC збільшилось більш ніж на 20 форматів.
UNIMARC — це потужна інформаційна мова, яка відображає різноманіття бібліографічного опису і є стандартом представлення бібліографічного запису в машиночитному вигляді, що регламентує форму подання інформації, і тому UNIMARC обраний як основа для розробки формату для каталогізації електронних ресурсів. Формат поширюється на монографії, серіальні видання, картографічні матеріали, ноти, звукозаписи, графіку, проєкційні й відео матеріали. Остання редакція UNIMARC (1994 р.) включає набір полів для опису специфічних характеристик, що є гідною основою для каталогізації електронних ресурсів.
ONIX — сімейство XML форматів, міжнародних стандартів метаданих, для репрезентації у електронній формі інформації про видавничу продукцію (книжки, серіальні видання, відеопродукцію тощо).
Найвідомішими є:
- ONIX for Books — сімейство форматів метаданих для книжкової продукції.
- ONIX for Serials — сімейство форматів метаданих для періодичних видань.
- ONIX for Publications Licenses — формат метаданих для електронних ліцензій на використання інформаційної продукції.
ID3 — формат метаданих. Найбільш часто використовується разом з аудіоформатом MP3. Містить дані про назву треку, альбому, ім'я виконавця тощо. Ця інформація може використовуватись, наприклад, програвачами мультимедіа для відображення відомостей про трек чи автоматичного сортування. Хоч ID3 розроблявся для MP3, розробникам немає перешкод вбудовувати його також і в інші формати. Він почав розповсюджуватись в 1996 році [6].
Перша версія ID3-тегів займала всього 128 байт, що починаються з рядка TAG. Тег містився в кінець файлу для підтримки сумісності з ранніми програвачами.
Cue sheet — файл з метаданими, які описують розкладку треків CD або DVD диска. Такі файли мають текстовий формат і, як правило, мають розширення.
Для Audio-CD cue файли вказують назви і виконавців альбому і його треків, а також імена одного або більше використаних аудіо файлів. Файли cue особливо корисні при пропалюванні або прослуховуванні концертних записів або діджейських міксів, в яких всі треки записані в один файл.
Засоби управління бібліографічними метаданими
Існують прості програми для записів та зберігання інформаційних ресурсів. BibTeX — програмне забезпечення для створення форматованих списків бібліографії. Bibtex використовується спільно з LaTeX-ом і входить у всі відомі дистрибутиви TEX і Latex, включаючи MiKTeX. BibTeX було створено Ореном Паташніком і Леслі Лампортом в 1985 році. BibTeX дозволяє легко працювати зі списками джерел, відокремлюючи бібліографічну інформацію від її представлення [12].
При підготовці статті, звіту або дисертації у форматі LaTeX набагато зручніше користуватися системою BibTeX, ніж збирати бібліографію вручну. Основні переваги BibTeX: список літератури генерується автоматично по всіх засланнях cite, згаданим в тексті; можна використовувати єдину бібліографічну базу (bib-файл) у всіх своїх текстах, у всіх роботах відділу, і т. д.; легко обмінюватися бібліографічними базами з колегами; немає необхідності пам'ятати правила оформлення бібліографії, оскільки BibTeX робить цю роботу автоматично за допомогою стильових bst-файлів. Cb2bib проста програма відкритого вихідного коду — це засіб для швидкого та зручного створення BibTeX- бібліографії з документа, clipboard, мейлу, вебсторінки та PDF файлів. Створена бібліографія в форматі BibTeX має прямі посилання у своєму браузері до локального файлу, якщо такий є.
Mendeley — це вільне академічне програмне забезпечення (що працює на платформах Win, Mac та Linux) для управління, спільного використання, читання, коментування та цитування наукових документів, а також дослідницька мережа для управління документами онлайн, відстеження дослідницьких тенденцій та статистики, та для встановлення контактів із дослідниками зі спільними інтересами. Mendeley, як і Zotero, складається з клієнтської програми, сховища бібліографічних баз даних, плагіну до редактора та соціальної мережі. Загальний принцип роботи з системою мало чим відрізняється від Zotero. Але є ряд істотних нюансів, пов'язаних з відмінностями в реалізації. Як і в Zotero, він складається з трьох панелей. У лівій відображаються категорії джерел (звані в Mendeley «папками»). Стандартні папки включають всі джерела, недавно додані, закладки та авторські публікації.
KBib — бібліографічний менеджер. Розробка KBib розпочалась в 2003 коли Kbibtex ще не існувало, а існував gbib, розроблений для GTK, що не мав деяких функцій. Для швидкого написання програми більшість початкового коду було взято з gbib, відтоді функціонал було значно розширено.
JabRef — менеджер бібліографії з відкритим вихідним кодом (open source). «Рідним» форматом є BibTeX, стандартний формат бібліографій для LaTeX-су. JabRef працює під Java VM (версія 1.5), та є кросплатформним додатком для Windows, Linux та Mac OS X.
Zotero — програма з відкритим вихідним кодом, є додатком (плагіном) до браузера Firefox. Інсталяція Zotero починається з установки плагіну до Firefox офіційного сайту, яка не викликає жодних складностей. Після перезапуску браузера потрібно встановити плагін для текстового редактора, написаний на Java. Дозволяє користувачеві збирати, упорядковувати та організовувати інформацію для власної дослідницької роботи з усіх типів джерел, що можливі для відображення в браузері. Ця програма належить до групи програм — «бібліографічних менеджерів».
На багатьох пошукових вебсайтах, що містять літературні бібліотеки (такі як Google Scholar, Google Books, Amazon.com, та навіть Wikipedia), Zotero може кількома натисканнями зберегти всю бібліографічну інформацію в локальний файл. Якщо джерело є онлайн статтею чи вебсторінкою, Zotero може, за бажанням, зберегти локальну копію цього джерела, до якої користувач може додавати нотатки (нотатки підтримують html і, як наслідок додавання зображень), теги, підсвічування тексту (тільки для вебсторінок) а також власні метадані. Надалі дані створеної локальної бібліотеки можуть бути зібрані в бібліографію, яку можна роздрукувати або зберегти окремим файлом.
Bib-it є менеджером для BibTeX файлів. Bib-it є кросплатформним, і може запускатися з будь-якої платформи, де стоїть. Піддається ручному налаштуванню, всі метадані описані в файлі «Style.ini files». Просте редагування: відкриття, вимірювання, редагування та збереження файлів BibTeX. Результат пошуку дублікатів виводиться у вигляді таблиці. Сортування по алфавіту будь-якого текстового поля. Сортування місяців. Номерне сортування (рік, номер випуску, інше) по порядку. Поле Name сортується по Прізвищу першої персони (автора) для полегшення пошуку через Лист Персон.
Alexandria — програма для GNOME, що дозволяє тримати базу даних книжок. Користувачі можуть шукати за назвою, автором, ключовими словами, номером ISBN або ж знаходити свою книгу за допомогою сканера штрихкодів (напр. CueCat). Програма може з'єднуватися з книготорговцями, наприклад з Amazon.com або ж з національними бібліотеками такими як Бібліотека Конгресу для завантаження інформації про книги, а саме: назви, автора(-ів), ISBN, видання або ж зображень обкладинок книжок. Alexandria також дозволяє Вам утворювати категорії книг у численних віртуальних бібліотеках.
gPapers — програма з відкритим вихідним кодом, розроблена для впорядкування та систематизації файлів PDF (наприклад, наукових статей). Підтримка BibTeX. Підтримка Закладок/Нотаток/Анотацій, які дозволяють додавати нотатки до сторінок PDF-файлів користувача. Сортування за автором, назвою статті, джерелом, цитатою тощо. Розумні листи — засіб, що дозволяє групувати статті за власним рейтингом, кількістю прочитань, «роздруковані», «непрочитані», «нещодавно додані» тощо.
Tellico — менеджер колекцій для KDE Tellico дозволяє створити зібрання абсолютно будь-якого типу.
Див. також
Джерела
- Голубцов С. Средства менеджмента библиографической информации [Текст]: Учебно-методическое пособие / Станислав Брониславович Голубцов. — М.: ИВЭСЭП, 2009. — 84 с. — .
- Шрайберг Я. UNIMARC [Текст]: Вводный курс. / Под общей редакцией действительного члена постоянного Комитета по UNIMARC Я. Л. Шрайберга. —М.: ГПНТБ, 1995. — 28 с.
- Зупарова Л. Аналитико-синтетическая переработка информации [Текст] / Л. Б. Зупарова, Т. А. Зайцева; под ред. Ю. Н. Столярова. — М.: ФАИР, 2007. — 400 с. — (Специальный издательский проект для библиотек). — ISBN 978-5-8183-1248-
- Кушнаренко Н. Наукова обробка документів [Текст]: Підручник / Наталя Миколаївна Кушнаренко, Валерія Костянтинівна Удалова. — 4-те вид., перероб. і доп. — К.: Знання, 2006. — 334 с. — .
- Короткий термінологічний словник із бібліографознавства та соціальної інформатики [Текст] / Г. М. Швецова-Водка, Г. В. Сілкова, Л. О. Чернуха [та ін.]. — К.: Книжкова палата України, 1998. — 115 с.
- Савина И. Библиографический язык и глобализирующееся информационное общество [Текст] / И. А. Савина. — Москва: Литера, 2008. — 232 с.
- A guide to metadata by the Metadata Advisory Group of the MIT Libraries ONIX ONline Information eXchange [Electronic resource]: Metadata Reference Guide. — Электрон. данные. — [MIT Libraries]: MIT., 2011— Mode of access: URL: http://www.dlib.org/dlib/october04/dushay/10dushay.html [ 15 квітня 2012 у Wayback Machine.] . —Description based on home page (viewed on Apr. 6, 2012).
- Что такое метаданные [Електронный ресурс]. — Режим доступа: WWW. — URL: http://www.metadata.ru/content/view/17/1/ [ 18 квітня 2012 у Wayback Machine.] — Заглавие с екрана (просмотрено 14 апреля).
Примітки
- Голубцов С. Средства менеджмента библиографической информации: учебно-методическое пособие. — М.: ИВЭСЭП, 2009. — 83 с. — , c. 3
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (серпень 2015) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bibliografichni metadani ce sformulovana za pevnimi pravilami informaciya pro dzherela informaciyi sho dozvolyaye yih efektivno viyavlyati i odnoznachno identifikuvati a takozh sluzhit yih zaminnikom v informacijnih resursah Zagalna harakteristika bibliografichnih metadanihMetada ni ce dani pro dani tobto informaciya sho harakterizuye abo poyasnyuye inshi dani Zberigannya i dostavka informaciyi v elektronnomu viglyadi viklikaye bagato problem Koristuvachi povinni mati mozhlivist znajti potribnu informaciyu otrimati dostup do neyi v prijnyatnij dlya nih formi Tvorci informaciyi povinni buti vpevneni sho yihni prava na intelektualnu vlasnist budut zahisheni a administratori ta inshi fahivci povinni mati mozhlivist suprovodzhuvati elektronnu informaciyu vklyuchayuchi zberezhennya yiyi na trivalij termin Metadani ye klyuchovim komponentom dlya virishennya cih problem Vazhlivo rozumiti vidminnist mizh danimi ta metadanimi ale chasto skladno provesti chitke rozmezhuvannya mizh nimi u dokumenti oskilki pevni elementi mozhut buti yak danimi tak i metadanimi Napriklad zagolovok statti mozhna odnochasno vidnesti yak do metadanih yak element metadanih zagolovok tak i do vlasne danih oskilki zagolovok ye chastinoyu samogo tekstu Dani ta metadani mozhut minyatisya rolyami Na virsh sho rozglyadayetsya yak dani mozhe buti napisana muzika v comu vipadku ves virsh mozhe buti prikriplenij do muzichnogo fajlu i v comu vipadku rozglyadayetsya yak metadani Takim chinom vidnesennya do odniyeyi abo inshij kategoriyi zalezhit vid tochki zoru Mozhlive stvorennya meta meta metadanih Oskilki vidpovidno do zvichajnogo viznachennya metadani ye danimi to mozhna stvoriti metadani na metadani metadani na metadani na metadani i tak dali Na pershij poglyad ce mozhe zdatisya bezgluzdim ale naspravdi ce ye duzhe istotnoyu i korisnoyu vlastivistyu danih i metadanih Metadani mozhut vikoristovuvatisya z takimi cilyami yak pokrashennya yakosti poshuku optimizaciya algoritmiv stisnennya informaciyi z kontrolovanoyu vtratoyu yakosti zabezpechennya mozhlivosti riznih vidiv tih danih yaki predstavleni zberezhennya informaciyi video i audio organizaciya informacijnih sistem z riznimi kontrolovanimi rivnyami dostupu Isnuyut najriznomanitnishi metadani Ce v pershu chergu viklikano riznomanitnistyu opisuvanih ob yektiv virishuvanih zadach i principiv organizaciyi metadanih Yakosti bibliografichnih metadanih infrastrukturi vimagayut bagato v deyakih vipadkah mozhe buti v opoziciyi odin do odnogo napriklad prostota ta universalnist Metadani prijnyato podilyati za takimi oznakami yak Zmist Metadani mozhut buti formalni opisuvati resursi z boku vnutrishnih formalnih oznak abo mozhut buti zmistovnimi opisuvati pro sho informacijnij resurs Stavlennya do informacijnogo resursu Metadani mozhut vidnositisya do informacijnogo resursu v cilomu chi do okremih jogo chastin Stupin normuvannya V comu vipadku mozhna skazati pro te sho isnuyut rizni rivni meta danih kozhnij z yakih opisuye ob yekti yaki stoyat nizhche ta opisuyutsya vishimi ob yektami Misce roztashuvannya Metadani mozhut fiksuvatisya yak v svoyemu informacijnomu resursi tak i za jogo mezhami Format pokazu Metadani mozhut fiksuvatis yak za riznimi pravilami netradicijnih nosiyiv tak i v mashinochitnij formi z vikoristannyam riznoyi strukturi ta movi rozmitki 1 c 6 Bibliografichna informaciyaBibliografichna informaciya ce formulyuvannya po pravilam informaciyi pro informacijni resursi Ce sukupnist danih pro dokument Bibliografichna informaciya ye chastinoyu meta danih yaki zberigayutsya za mezhami informacijnogo resursu 5 c 98 Bibliografichna informaciya pochatkovo vinikaye v rezultati proceduri analitiko sintetichnoyi obrobki dokumentiv Cya procedura polyagaye u viyavlenni elementiv formi i zmistu dokumenta sho dozvolyayut sklasti jogo stislu zgornutu informativnu harakteristiku i podalshe ob yednannya yih u cilisnij bibliografichnij zapis Bibliografichna informaciya isnuye yak sukupnist bibliografichnih zapisiv kozhna z yakih opisuye inshi informacijni resursi Bibliografichnij zapis v svoyu chergu skladayetsya z elementiv kozhnij z yakih rozkrivaye odin z oznak informacijnogo resursu Formati bibliografichnih metadanihFormat metadanih ce standart priznachenij dlya formalnogo opisu deyakoyi kategoriyi resursiv ob yektiv sutnostej tosho Takij standart zazvichaj vklyuchaye nabir poliv atributiv vlastivostej elementiv metadanih sho dozvolyayut harakterizuvati danij ob yekt Formati mozhna klasifikuvati po pershe po ohoplennyu i detalizaciyi tipiv opisuvanih resursiv po druge po shirini i detalizaciyi oblasti opisu resursiv i potuzhnosti strukturi elementiv metadanih Okrim cogo mozhna klasifikuvati po naochnih oblastyah abo cilyam rozrobki i vikoristannya formatu metadanih 4 Formati metadanih chasto rozroblyayutsya mizhnarodnimi organizaciyami abo konsorciumami sho vklyuchayut zacikavleni u poyavi standartu derzhavni organizaciyi ta privatni kompaniyi Rozroblenij format chasto zakriplyuyetsya yak standart v odnij abo dekilkoh organizaciyah sho zajmayutsya rozrobkoyu i uhvalennyam standartiv Formati predstavlennya metadanih mozhut buti dlya riznih tipiv resursiv opisuvati yih z riznim stupenem podribnennya informaciyi mati riznu stupin rozroblennya strukturi elementiv metadanih pripuskati riznu stupin normuvannya metadanih Takozh mozhut vidriznyatisya predmetni oblasti vikoristannya formativ metadanih cil rozrobki ta vikoristannya Zhanr bibliografichnoyi literaturi zbagachuyetsya sogodni zavdyaki shirokomu vprovadzhennyu v praktiku obchislyuvalnoyi tehniki sho dozvolyaye stvoryuvatisya zasobami informacijnih tehnologij bibliografiyu v yakij formati i metadani pogliblyuyut i roblyat dostupnoyu dlya poshuku veliku kilkist ranishe nedostupnih elementiv bibliografichnogo opisu Ce vede do rozshirennya dostupu do velicheznoyi kilkosti dokumentiv a takozh prihovanoyi v nih informaciyi Prikladom vikoristannya bibliografichnih formativ metadanih yak instrumentu poshuku ta predstavlennya danih mozhe sluzhiti originalna metodika giperposilan v bibliografichnomu zapisu 1 c 14 Odin z najvidomishih formativ ye Dublinske yadro Dublin Core Podalshij rozvitok merezhi priviv do stvorennya inshih mov metadanih priznachenih ne tilki dlya togo shob z nim pracyuvali poshukovi sistemi Isnuye znachna kilkist mov metadanih priznachenih yak dlya vikoristannya v konkretnih vipadkah tak i v universalnih Movi metadanih Dublinske yadro Dublin Core ce format metadanih dlya opisu riznih informacijnih resursiv v tomu chisli i v merezhi Internet Standart rozdilenij na dva rivni prostij v yakomu 15 elementiv kvalifikovanij v yakomu 18 elementiv yaki utochnyuyut znachennya elementiv Elementi Dublinskogo yadra Title nazva Creator tvorec Subject tema Description opis Publisher vidavec Type tip Date data Contributor toj hto vnis vklad Format format dokumenta Identifier identifikator Source dzherelo Language mova Relation vidnosini Coverage pokrittya Rights avtorski prava Kvalifikovanij nabir elementiv metadanih Dublin Core Metadata Element Set okrim 15 pererahovanih mozhna dodati she tri Audience auditoriya Provenance pohodzhennya Rights Holder vlasnik prav Kozhnij element mozhe povtoryuvatisya Iniciativa metadanih Dublinskogo yadra opisuvala standartni viznachennya elementiv U yadri Zope3 pidtrimka metadanih Dublin Core realizovana za dopomogoyu mehanizmu anotacij yaki zabezpechuyut praktichno vsi ob yekti i vikoristovuyutsya v shirokomu spektri kodu pochinayuchi vid zberigannya opisovoyi informaciyi do vidobrazhennya dati modifikaciyi Nastupnij format MARC mashinochitnij format predstavlenij bibliografichnim zapisom Vpershe programa MARC bula rozroblena Bibliotekoyu Kongresu SShA u 1965 1966 rr z metoyu otrimannya danih katalogizaciyi v mashinochitnij formi Analogichna robota vikonuvalas u Velikij Britaniyi Radoyu z Britanskoyi nacionalnoyi katalogizaciyi dlya zabezpechennya vikoristannya mashinochitnih danih pri pidgotovci drukovanogo vidannya Britanskoyi nacionalnoyi bibliografij British National Bibliography proyekt BNB MARC Na osnovi vkazanih rozrobok u 1968 r pochav stvoryuvatisya komunikativnij anglo amerikanskij format MARC proyekt MARC 9 c 19 MARC po suti ce pravila vipravlennya riznih chastin katalogizacijnogo zapisu tak shob vona mogla buti opracovana z dopomogoyu komp yutera V pokrashenij versiyi MARC buli vklyucheni deyaki principi yaki zalishilis bez zmin do nashogo chasu Cej format povinen zabezpechuvati mozhlivist vikoristannya dlya vsih vidiv dokumentiv elastichnist dlya rishennya riznih zadach zruchne vikoristannya v riznih avtomatizovanih sistemah Z pochatku 70 rokiv MARC zbilshilos bilsh nizh na 20 formativ UNIMARC ce potuzhna informacijna mova yaka vidobrazhaye riznomanittya bibliografichnogo opisu i ye standartom predstavlennya bibliografichnogo zapisu v mashinochitnomu viglyadi sho reglamentuye formu podannya informaciyi i tomu UNIMARC obranij yak osnova dlya rozrobki formatu dlya katalogizaciyi elektronnih resursiv Format poshiryuyetsya na monografiyi serialni vidannya kartografichni materiali noti zvukozapisi grafiku proyekcijni j video materiali Ostannya redakciya UNIMARC 1994 r vklyuchaye nabir poliv dlya opisu specifichnih harakteristik sho ye gidnoyu osnovoyu dlya katalogizaciyi elektronnih resursiv ONIX simejstvo XML formativ mizhnarodnih standartiv metadanih dlya reprezentaciyi u elektronnij formi informaciyi pro vidavnichu produkciyu knizhki serialni vidannya videoprodukciyu tosho Najvidomishimi ye ONIX for Books simejstvo formativ metadanih dlya knizhkovoyi produkciyi ONIX for Serials simejstvo formativ metadanih dlya periodichnih vidan ONIX for Publications Licenses format metadanih dlya elektronnih licenzij na vikoristannya informacijnoyi produkciyi ID3 format metadanih Najbilsh chasto vikoristovuyetsya razom z audioformatom MP3 Mistit dani pro nazvu treku albomu im ya vikonavcya tosho Cya informaciya mozhe vikoristovuvatis napriklad progravachami multimedia dlya vidobrazhennya vidomostej pro trek chi avtomatichnogo sortuvannya Hoch ID3 rozroblyavsya dlya MP3 rozrobnikam nemaye pereshkod vbudovuvati jogo takozh i v inshi formati Vin pochav rozpovsyudzhuvatis v 1996 roci 6 Persha versiya ID3 tegiv zajmala vsogo 128 bajt sho pochinayutsya z ryadka TAG Teg mistivsya v kinec fajlu dlya pidtrimki sumisnosti z rannimi progravachami Cue sheet fajl z metadanimi yaki opisuyut rozkladku trekiv CD abo DVD diska Taki fajli mayut tekstovij format i yak pravilo mayut rozshirennya Dlya Audio CD cue fajli vkazuyut nazvi i vikonavciv albomu i jogo trekiv a takozh imena odnogo abo bilshe vikoristanih audio fajliv Fajli cue osoblivo korisni pri propalyuvanni abo prosluhovuvanni koncertnih zapisiv abo didzhejskih miksiv v yakih vsi treki zapisani v odin fajl Zasobi upravlinnya bibliografichnimi metadanimiIsnuyut prosti programi dlya zapisiv ta zberigannya informacijnih resursiv BibTeX programne zabezpechennya dlya stvorennya formatovanih spiskiv bibliografiyi Bibtex vikoristovuyetsya spilno z LaTeX om i vhodit u vsi vidomi distributivi TEX i Latex vklyuchayuchi MiKTeX BibTeX bulo stvoreno Orenom Patashnikom i Lesli Lamportom v 1985 roci BibTeX dozvolyaye legko pracyuvati zi spiskami dzherel vidokremlyuyuchi bibliografichnu informaciyu vid yiyi predstavlennya 12 Pri pidgotovci statti zvitu abo disertaciyi u formati LaTeX nabagato zruchnishe koristuvatisya sistemoyu BibTeX nizh zbirati bibliografiyu vruchnu Osnovni perevagi BibTeX spisok literaturi generuyetsya avtomatichno po vsih zaslannyah cite zgadanim v teksti mozhna vikoristovuvati yedinu bibliografichnu bazu bib fajl u vsih svoyih tekstah u vsih robotah viddilu i t d legko obminyuvatisya bibliografichnimi bazami z kolegami nemaye neobhidnosti pam yatati pravila oformlennya bibliografiyi oskilki BibTeX robit cyu robotu avtomatichno za dopomogoyu stilovih bst fajliv Cb2bib prosta programa vidkritogo vihidnogo kodu ce zasib dlya shvidkogo ta zruchnogo stvorennya BibTeX bibliografiyi z dokumenta clipboard mejlu vebstorinki ta PDF fajliv Stvorena bibliografiya v formati BibTeX maye pryami posilannya u svoyemu brauzeri do lokalnogo fajlu yaksho takij ye Mendeley ce vilne akademichne programne zabezpechennya sho pracyuye na platformah Win Mac ta Linux dlya upravlinnya spilnogo vikoristannya chitannya komentuvannya ta cituvannya naukovih dokumentiv a takozh doslidnicka merezha dlya upravlinnya dokumentami onlajn vidstezhennya doslidnickih tendencij ta statistiki ta dlya vstanovlennya kontaktiv iz doslidnikami zi spilnimi interesami Mendeley yak i Zotero skladayetsya z kliyentskoyi programi shovisha bibliografichnih baz danih plaginu do redaktora ta socialnoyi merezhi Zagalnij princip roboti z sistemoyu malo chim vidriznyayetsya vid Zotero Ale ye ryad istotnih nyuansiv pov yazanih z vidminnostyami v realizaciyi Yak i v Zotero vin skladayetsya z troh panelej U livij vidobrazhayutsya kategoriyi dzherel zvani v Mendeley papkami Standartni papki vklyuchayut vsi dzherela nedavno dodani zakladki ta avtorski publikaciyi KBib bibliografichnij menedzher Rozrobka KBib rozpochalas v 2003 koli Kbibtex she ne isnuvalo a isnuvav gbib rozroblenij dlya GTK sho ne mav deyakih funkcij Dlya shvidkogo napisannya programi bilshist pochatkovogo kodu bulo vzyato z gbib vidtodi funkcional bulo znachno rozshireno JabRef menedzher bibliografiyi z vidkritim vihidnim kodom open source Ridnim formatom ye BibTeX standartnij format bibliografij dlya LaTeX su JabRef pracyuye pid Java VM versiya 1 5 ta ye krosplatformnim dodatkom dlya Windows Linux ta Mac OS X Zotero programa z vidkritim vihidnim kodom ye dodatkom plaginom do brauzera Firefox Instalyaciya Zotero pochinayetsya z ustanovki plaginu do Firefox oficijnogo sajtu yaka ne viklikaye zhodnih skladnostej Pislya perezapusku brauzera potribno vstanoviti plagin dlya tekstovogo redaktora napisanij na Java Dozvolyaye koristuvachevi zbirati uporyadkovuvati ta organizovuvati informaciyu dlya vlasnoyi doslidnickoyi roboti z usih tipiv dzherel sho mozhlivi dlya vidobrazhennya v brauzeri Cya programa nalezhit do grupi program bibliografichnih menedzheriv Na bagatoh poshukovih vebsajtah sho mistyat literaturni biblioteki taki yak Google Scholar Google Books Amazon com ta navit Wikipedia Zotero mozhe kilkoma natiskannyami zberegti vsyu bibliografichnu informaciyu v lokalnij fajl Yaksho dzherelo ye onlajn statteyu chi vebstorinkoyu Zotero mozhe za bazhannyam zberegti lokalnu kopiyu cogo dzherela do yakoyi koristuvach mozhe dodavati notatki notatki pidtrimuyut html i yak naslidok dodavannya zobrazhen tegi pidsvichuvannya tekstu tilki dlya vebstorinok a takozh vlasni metadani Nadali dani stvorenoyi lokalnoyi biblioteki mozhut buti zibrani v bibliografiyu yaku mozhna rozdrukuvati abo zberegti okremim fajlom Bib it ye menedzherom dlya BibTeX fajliv Bib it ye krosplatformnim i mozhe zapuskatisya z bud yakoyi platformi de stoyit Piddayetsya ruchnomu nalashtuvannyu vsi metadani opisani v fajli Style ini files Proste redaguvannya vidkrittya vimiryuvannya redaguvannya ta zberezhennya fajliv BibTeX Rezultat poshuku dublikativ vivoditsya u viglyadi tablici Sortuvannya po alfavitu bud yakogo tekstovogo polya Sortuvannya misyaciv Nomerne sortuvannya rik nomer vipusku inshe po poryadku Pole Name sortuyetsya po Prizvishu pershoyi personi avtora dlya polegshennya poshuku cherez List Person Alexandria programa dlya GNOME sho dozvolyaye trimati bazu danih knizhok Koristuvachi mozhut shukati za nazvoyu avtorom klyuchovimi slovami nomerom ISBN abo zh znahoditi svoyu knigu za dopomogoyu skanera shtrihkodiv napr CueCat Programa mozhe z yednuvatisya z knigotorgovcyami napriklad z Amazon com abo zh z nacionalnimi bibliotekami takimi yak Biblioteka Kongresu dlya zavantazhennya informaciyi pro knigi a same nazvi avtora iv ISBN vidannya abo zh zobrazhen obkladinok knizhok Alexandria takozh dozvolyaye Vam utvoryuvati kategoriyi knig u chislennih virtualnih bibliotekah gPapers programa z vidkritim vihidnim kodom rozroblena dlya vporyadkuvannya ta sistematizaciyi fajliv PDF napriklad naukovih statej Pidtrimka BibTeX Pidtrimka Zakladok Notatok Anotacij yaki dozvolyayut dodavati notatki do storinok PDF fajliv koristuvacha Sortuvannya za avtorom nazvoyu statti dzherelom citatoyu tosho Rozumni listi zasib sho dozvolyaye grupuvati statti za vlasnim rejtingom kilkistyu prochitan rozdrukovani neprochitani neshodavno dodani tosho Tellico menedzher kolekcij dlya KDE Tellico dozvolyaye stvoriti zibrannya absolyutno bud yakogo tipu Div takozhBibliografichnij zapis MetadaniDzherelaGolubcov S Sredstva menedzhmenta bibliograficheskoj informacii Tekst Uchebno metodicheskoe posobie Stanislav Bronislavovich Golubcov M IVESEP 2009 84 s ISBN 978 5 7320 1101 2 Shrajberg Ya UNIMARC Tekst Vvodnyj kurs Pod obshej redakciej dejstvitelnogo chlena postoyannogo Komiteta po UNIMARC Ya L Shrajberga M GPNTB 1995 28 s Zuparova L Analitiko sinteticheskaya pererabotka informacii Tekst L B Zuparova T A Zajceva pod red Yu N Stolyarova M FAIR 2007 400 s Specialnyj izdatelskij proekt dlya bibliotek ISBN 978 5 8183 1248 Kushnarenko N Naukova obrobka dokumentiv Tekst Pidruchnik Natalya Mikolayivna Kushnarenko Valeriya Kostyantinivna Udalova 4 te vid pererob i dop K Znannya 2006 334 s ISBN 966 346 234 5 Korotkij terminologichnij slovnik iz bibliografoznavstva ta socialnoyi informatiki Tekst G M Shvecova Vodka G V Silkova L O Chernuha ta in K Knizhkova palata Ukrayini 1998 115 s Savina I Bibliograficheskij yazyk i globaliziruyusheesya informacionnoe obshestvo Tekst I A Savina Moskva Litera 2008 232 s A guide to metadata by the Metadata Advisory Group of the MIT Libraries ONIX ONline Information eXchange Electronic resource Metadata Reference Guide Elektron dannye MIT Libraries MIT 2011 Mode of access URL http www dlib org dlib october04 dushay 10dushay html 15 kvitnya 2012 u Wayback Machine Description based on home page viewed on Apr 6 2012 Chto takoe metadannye Elektronnyj resurs Rezhim dostupa WWW URL http www metadata ru content view 17 1 18 kvitnya 2012 u Wayback Machine Zaglavie s ekrana prosmotreno 14 aprelya PrimitkiGolubcov S Sredstva menedzhmenta bibliograficheskoj informacii uchebno metodicheskoe posobie M IVESEP 2009 83 s ISBN 978 5 7320 1101 2 c 3 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami serpen 2015