Бегуниці фін Pekunitsa село в Волосовському районі Ленінградської області Адміністративний центр присілок Бегуниці Бегун

Бегуниці (фін. Pekunitsa) — село в Волосовському районі Ленінградської області. Адміністративний центр .

присілок Бегуниці
Бегуницы
Житлові будинки в Бегуницях


Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Ленінградська область
Муніципальний район	Волосовський район
Поселення
Код ЗКАТУ:	41206000003
Код ЗКТМО:	41606404101
Основні дані
Населення	▲ 4190
Поштовий індекс	188423
Телефонний код	+7 81373
Географічні координати:	59°35′06″ пн. ш. 29°18′18″ сх. д. / 59.585000000027775968° пн. ш. 29.30500000002777838° сх. д.Координати: 59°35′06″ пн. ш. 29°18′18″ сх. д. / 59.585000000027775968° пн. ш. 29.30500000002777838° сх. д.
Часовий пояс	MSK ()
Мапа
Бегуниці Бегуниці

Бегуниці у Вікісховищі

Кількість населення за даними перепису населення 2009 року становило 7576 чоловік, другий по величині населений пункт в Волосовському районі після адміністративного центру — міста Волосово. В основному селище забудоване п'ятиповерховими будинками.

Розташування

Село розташоване на автодорозі М11() «Нарва».
Від Волосово до Бегуніц можна доїхати автобусом № 33.

Історія

На початках навколишня територія була населена фіно-угорськими племенами водь і чудь. Слов'янське освоєння регіону почалось з XI століття ільменськими слов'янами та кривичами. У другій половині XI ст. в районі Бєгуніц з'являються перші насипи, під якими поховані померлі з незвичною для слов'ян обстановкою, в інвентарі поховань чітко простежуються елементи прибалтійсько-фінської культури. Відбулось поєднання етнокультурної спільноти водь, чудь, слов'ян, кривичів вже на перших етапах спільного проживання.

Населення

Чисельність населення
1838	1848	1862	1885	1928	1965	1990
143	↘129	↘44	↗60	↗225	↗784	↗3392
1997	2002	2007	2010	2017
↗3670	↘3576	↗3610	↗3702	↗4190

1000

2000

3000

4000

5000

1848

1990

2017

Екологічна ситуація

Зона підвищеної радіоактивності. Місцевим жителям та приїжджим, які проживають у селищі понад 5 років, оплачуються «гробові» — 300 рублів. В документах посилання на Чорнобильські події, але за чутками, це «подарунок» більш близького сусіда тих же років. Однозначно чисте місце — селище , біля . Рядом з пилорамою розташована величезна яма з відходами від виробництва фарб.

Примітки

Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012.
Административно-территориальное деление Ленинградской области: [справ.] / под общ. ред. В. А. Скоробогатова, В. В. Павлова; сост. В. Г. Кожевников. - СПб., 2007. - 281 с. Архів оригіналу (PDF) за 26 квітня 2015. Процитовано 26 квітня 2015. (рос.)
Всероссийская перепись населения 2010 года. Ленинградская область. Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 10 серпня 2014.
Административно-территориальное деление Ленинградской области 2017 г. (PDF). Процитовано 29 квітня 2019.

Посилання

Офіційний сайт [ 18 вересня 2013 у Wayback Machine.]

[2002B-1] Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012.

[2007W-2] Административно-территориальное деление Ленинградской области: [справ.] / под общ. ред. В. А. Скоробогатова, В. В. Павлова; сост. В. Г. Кожевников. - СПб., 2007. - 281 с. Архів оригіналу (PDF) за 26 квітня 2015. Процитовано 26 квітня 2015. (рос.)

[2010CJ-3] Всероссийская перепись населения 2010 года. Ленинградская область. Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 10 серпня 2014.

[2017AD-4] Административно-территориальное деление Ленинградской области 2017 г. (PDF). Процитовано 29 квітня 2019.