Бюльбюль чорночубий Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство

Бюльбюль чорночубий

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Бюльбюлеві (Pycnonotidae)
Рід:	Rubigula
Вид:	Бюльбюль чорночубий

Біноміальна назва

Rubigula flaviventris
(, 1833)

Ареал виду

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Vanga flaviventris
Pycnonotus flaviventris
Pycnonotus melanicterus flaviventris

Посилання

Вікісховище:	Rubigula flaviventris
Віківиди:	Rubigula flaviventris
МСОП:	103826151

Бюльбю́ль чорночубий (Rubigula flaviventris) — вид горобцеподібних птахів родини бюльбюлевих (Pycnonotidae). Мешкає в Південній і Південно-Східній Азії.

Опис

Довжина птаха становить 18,5–19,5 см. Самці важать 30–34 г, самиці 28–31 г. Голова чорна, на голова помітний чорний чуб, верхня частина тіла жовтувато-оливкова, нижня частина тіла жовта. Забарвлення самців і самиць подібне, молоді птахи мають дещо тьмяніше забарвлення. Очі яскраво-жовті.

Підвиди

Виділяють вісім підвидів:

R. f. flaviventris (Tickell, 1833) — від Гімалаїв, північної і східної Індія до південного Китаю і центральої М'янми;
R. f. vantynei (Deignan, 1948) — від східної і південної М'янми до південного Китаю і північного Індокитаю;
R. f. xanthops (Deignan, 1948) — південно-східна М'янма і західний Таїланд;
R. f. aurata (Deignan, 1948) — північно-східний Таїланд і західний Лаос;
R. f. johnsoni Gyldenstolpe, 1913 — центральний і південно-східний Таїланд, південний Індокитай;
R. f. elbeli (Deignan, 1954) — острови Сіамської затоки;
R. f. negata (Deignan, 1954) — південна М'янма і південно-західний Таїланд;
R. f. caecilii (Deignan, 1948) — Малайський півострів.

Поширення і екологія

Чорночубі бюльбюлі мешкають в Індії, Непалі, Бутані, Бангладеш, М'янмі, Таїланді, Китаї, В'єтнамі, Лаосі, Камбоджі і Малайзії. Вони живуть в густих тропічних лісах і чагарникових заростях, в мангрових лісах, на плантаціях, в парках і садах. Живляться плодами і комахами. В кладці 2-4 яйця.

Примітки

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 27 грудня 2021.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). . IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 27 грудня 2021.

Джерела

Birds of India by Grimmett, Inskipp and Inskipp,
Rasmussen, P.C., and J.C. Anderton (2005). Birds of South Asia. The Ripley Guide. Volume 2: Attributes and Status. Smithsonian Institution and Lynx Edicions, Washington D.C. and Barcelona.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 27 грудня 2021.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). . IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 27 грудня 2021.