Бюльбюль-обручник | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Neolestes torquatus Cabanis, 1875 | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Бюльбю́ль-обру́чник (Neolestes torquatus) — вид горобцеподібних птахів родини бюльбюлевих (Pycnonotidae). Мешкає в Центральній Африці. Це єдиний представник монотипового роду Бюльбюль-обручник (Neolestes).
Опис
Довжина птаха становить 16 см, вага 20-27 г. Виду не притаманний статевий диморфізм. Верхня частина тіла оливково-зелена, крила світло-оливково-зелені, края крил жовто-зелені. Стернові пера темно-коричневі з оливково-зеленими краями. Горло і щоки кремово-білі, скроні бежево-жовті. Нижня частина тіла кремово-біла, боки сірі. Верхня частина голови сіра. Від дзьоба до очей ідуть широкі чорні смуги, які продовжуються далі і утворюють на грудях чорний "комірець". Лапи чорні. Молоді птахи мають тьмяніше забарвлення.
Таксономія
Раніше деякі дослідники відносили бюльбюля-обручника до родини сорокопудових або гладіаторових, однак дослідження 1999 року показало, що цей вид належить до примітивної гілки бюльбюлевих. Молекулярно-генетичне дослідження 2010 року підтвердило споріденеість бюльбюля-обручника з іншими бюльбюлями.
Поширення і екологія
Бюльбюлі-обручники мешкають в Габоні, Анголі, Замбії, Руанді, Республіці Конго і Демократичній Республіці Конго. Вони живуть в саванах, порослих чагарниками (зокрема Annona senegalensis і Hymenocardia acida) і міомбо, на луках, пасовищах і полях. Зустрічаються на висоті до 1750 м над рівнем моря.
Поведінка
Бюльбюлі-обручники живуть поодинці, парами або невеликими сімейними зграями до 4 птахів. Живляться комахами і плодами. Бюльбюлі-обручники ловлять комах в польоті або шукають в траві. Сезон розмноження триває з серпня по жовтень і з грудня по січень. Під час сезону розмноження бюльбюлі-обручники демонструють територіальну поведінку. Гніздо чашоподібне, зроблене з сухої трави, розміщується в чагарникових заростях. В кладці 2 яйця. Пташенята покидають гніздо на 17 день.
Примітки
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). . IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 13 вересня 2021.
- R. J. Dowsett, Storrs L. Olson, M. S. Roy, F. Dowsett-Lemaire: Systematic status of the Black-collared Bulbul Neolestes torquatus. Ibis 141, 1999, S. 22–28
- Dario Zuccon, Per G.P. Ericson: The phylogenetic position of the Black‐collared Bulbul Neolestes torquatus, Ibis, 152 (2), 2010, S. 386–392 doi:10.1111/j.1474-919X.2009.00986.x
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Byulbyul obruchnik Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Byulbyulevi Pycnonotidae Rid Byulbyul obruchnik Neolestes Cabanis 1875 Vid Byulbyul obruchnik Binomialna nazva Neolestes torquatus Cabanis 1875 Areal vidu Posilannya Vikishovishe Neolestes torquatus Vikividi Neolestes torquatus ITIS 561574 MSOP 22713256 NCBI 749578 Byulbyu l obru chnik Neolestes torquatus vid gorobcepodibnih ptahiv rodini byulbyulevih Pycnonotidae Meshkaye v Centralnij Africi Ce yedinij predstavnik monotipovogo rodu Byulbyul obruchnik Neolestes OpisDovzhina ptaha stanovit 16 sm vaga 20 27 g Vidu ne pritamannij statevij dimorfizm Verhnya chastina tila olivkovo zelena krila svitlo olivkovo zeleni kraya kril zhovto zeleni Sternovi pera temno korichnevi z olivkovo zelenimi krayami Gorlo i shoki kremovo bili skroni bezhevo zhovti Nizhnya chastina tila kremovo bila boki siri Verhnya chastina golovi sira Vid dzoba do ochej idut shiroki chorni smugi yaki prodovzhuyutsya dali i utvoryuyut na grudyah chornij komirec Lapi chorni Molodi ptahi mayut tmyanishe zabarvlennya TaksonomiyaRanishe deyaki doslidniki vidnosili byulbyulya obruchnika do rodini sorokopudovih abo gladiatorovih odnak doslidzhennya 1999 roku pokazalo sho cej vid nalezhit do primitivnoyi gilki byulbyulevih Molekulyarno genetichne doslidzhennya 2010 roku pidtverdilo sporideneist byulbyulya obruchnika z inshimi byulbyulyami Poshirennya i ekologiyaByulbyuli obruchniki meshkayut v Gaboni Angoli Zambiyi Ruandi Respublici Kongo i Demokratichnij Respublici Kongo Voni zhivut v savanah poroslih chagarnikami zokrema Annona senegalensis i Hymenocardia acida i miombo na lukah pasovishah i polyah Zustrichayutsya na visoti do 1750 m nad rivnem morya PovedinkaByulbyuli obruchniki zhivut poodinci parami abo nevelikimi simejnimi zgrayami do 4 ptahiv Zhivlyatsya komahami i plodami Byulbyuli obruchniki lovlyat komah v poloti abo shukayut v travi Sezon rozmnozhennya trivaye z serpnya po zhovten i z grudnya po sichen Pid chas sezonu rozmnozhennya byulbyuli obruchniki demonstruyut teritorialnu povedinku Gnizdo chashopodibne zroblene z suhoyi travi rozmishuyetsya v chagarnikovih zarostyah V kladci 2 yajcya Ptashenyata pokidayut gnizdo na 17 den PrimitkiBirdLife International 2016 Arhiv originalu za 21 listopada 2021 Procitovano 21 listopada 2021 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David Rasmussen Pamela red 2021 IOC World Bird List Version 11 2 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 8 travnya 2014 Procitovano 13 veresnya 2021 R J Dowsett Storrs L Olson M S Roy F Dowsett Lemaire Systematic status of the Black collared Bulbul Neolestes torquatus Ibis 141 1999 S 22 28 Dario Zuccon Per G P Ericson The phylogenetic position of the Black collared Bulbul Neolestes torquatus Ibis 152 2 2010 S 386 392 doi 10 1111 j 1474 919X 2009 00986 x Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi