Хадза — корінний народ, що проживає на півночі Танзанії — регіони Аруша, Сингіда, Шиньянга, навколо озера Еясі. Розмовляють ізольованою мовою хадза, приблизна кількість на 2014 рік становила 1120 чоловік.
Хадза Hadza, Hadzabe | |
---|---|
чоловік з племені хадза робить стріли | |
Кількість | 800 - 2000 рік, 1120 - 2014 |
Ареал | Танзанія - регіон Аруша, Сингіда, Шиньянга |
Близькі до: | точно не відомі |
Мова | Хадза |
Релігія | традиційні вірування, християнство |
Дослідження
1931 року німецький археолог та етнолог Людвіг Коль-Ларсен відкрив існування хадза, переважна частка досліджень етнічної групи проводилася до 1960-х років, коли ще не настали істотні зміни в їхньому житті. Дослідження вчених наприкінці XX й на початку XXI ст. зробили значний внесок до розуміння уявлень про первісне суспільство.
іменував хадза «бушменами Східної Африки».
Етнонімами для позначення народу хадза в літературі є
- як ендонім — хадзапі, хадзабе, хадза, хатса
- у суахілімовних народів — вакіндіга, ватіндіга, кіндіга, тіндіга, походить від дієслова «tindika», що може означати «бути відрізаним, губитися, закінчуватися, обриватися, відчувати в чомусь нестачу». Коль-Ларсен використав варіант «ватіндіга» та тлумачив його як «втікачі».
Мітологія
Згідно з хадза, історія світу поділяється на 4 великі епохи, під час двох перших на Землі жили великі гіганти, під час третьої з'явилися сучасні люди, які винайшли ліки, лук, посуд; четверта ж епоха не має певних часових меж і пов'язана з виникненням та розселенням певного роду. Сонце у хадза шанується як створювач життя, живих істот і людей. У кожного роду є свої герої, які шануються як першолюди та заступники. Ритуали присвячені циклам людського життя — народження, дорослішання, смерть, річним сонячним циклам.
З середини XX століття відбувається поступова християнізація племені.
Походження
Походження хадза не є до кінця з'ясованим. Антропологічно відносяться до «малої негрської раси» з невеликими частками рис, приблизно у VI ст. розійшлися із сандаве. Дослідники першої половини XX ст. розглядали хадза як залишки койсанських народів у Східній Африці. Сучасніші генетичні дослідження вказують на більшу спорідненість із західноафриканськими пігмеями. За дослідженнями 2003 року «Knight B, et al.» Y-хромосомні гаплогрупи у хадза представлені переважно підгілкою — тією самою підгілкою, яка присутня у представників пігмейських народів — та . Більша частина E3a вказує на домішки банту; решта Y-хромосомних гаплогруп представлена іншими E-субкладами. Мітохондріальна ДНК представлена гаплогрупами — переважно субклади пігмейського походження та , в більшості східноафриканського походження. Ці гаплогрупи не збігаються з відповідними у койсанських народів Південної Африки, котрі відносяться до мітохондріальних гаплогруп L1d/L1k.
Традиційний спосіб життя
Хадза є мисливцями-збирачами, полюванням займаються лише чоловіки поодинці чи невеликими групами, у окремих випадках — до 15 чоловіків — наприклад, при полюванні на бегемота; лук — головна мисливська зброя. Наконечники луків переважно кам'яні, інколи викувані з виміняного заліза, полювання з луком проводилося на африканських буйволів і антилоп, також використовували отруєні стріли. Основний масив полювання припадає на сухий сезон. Збиранням займаються як жінки, так і чоловіки, особливо в малоефективні для полювання періоди. Хадза збирають дикорослі рослини, яйця птахів і черепах, продукти збирання становлять до 4/5 раціону.
Хатина з трави з гілковим каркасом — житло, у якому хадза проводять більшу частину року; хижини споруджують близько одна від одної в природному захищеному місці. Під час сезону дощів частина хадза переселяється в укриття під скелями. Жіночий традиційний одяг — шкіряний передник, у чоловіків — передник і «пояс соромливості»; ходять переважно босими, при переході через колючки одягають сандалії. Андрій Коротаєв, описуючи суспільство хадза, зазначив, що воно ще більш егалітарне, ніж багато співтовариств приматів; ця риса не є загальною для первісних товариств, однак поєднує хадза з бушменами та пігмеями.
Сім'я невелика, шлюби переважно зі схильністю до , родичівство є білатеральним. Родинні терміни можуть поширюватися на осіб, з якими розмовляючий не є у родичівстві — як у бушменів та австралійських аборигенів. Сім'ї хадза утворюють невеликі групи, які разом кочують, переважно перехід на нове місце буває раз на два тижні. Склад кочуючих груп є непостійним, за бажанням хадза вони можуть об'єднуватися чи розділятися. Території, які займають кочові общини, не мають чітких меж, власне, кожний хадза може жити, полювати й займатися збиранням там, де йому заманеться. Під час сухого сезону хадза об'єднуються в групи по 100—200 людей, у сезон дощів знову живуть окремими общинами. Дослідник Дж. Вудз описував, що станом на 1968 рік землі, які населяють хадза, умовно поділяються на чотири частини, кожну із яких населяє група чисельністю до 150 осіб. Усі такі частини мають власні назви, які походять від назв населених місцевостей. Незважаючи на перемінний склад, ці об'єднання є досить стабільними, їхні члени займаються пошуками їжі на «своїй» території та під час сухого сезону збираються в певному місці.
Якогось формалізованого інституту керівників общин чи груп у хадза немає, проте деякі люди мають вплив завдяки особистим якостям; рішення щодо питань, які дотичні до усього певного об'єднання, приймають чоловіки.
Сучасний стан
З XVIII століття хадза перебували під впливом сусідніх племен банту й почали займатися землеробством і скотарством, постійні контакти з європейцями почалися з кінця XIX століття.
У першій половині XX століття хадза жили на рівнинах та передгір'ях північно-східніше озера Еясі в сухих степах та саванах, після знищення мухи цеце на їхні території стали приходити сусідні племена скотарів і землеробів. У XXI ст. чисельність хадза поступово скорочується, їх витісняють у болота й на пустища на південь від Еясі під тиском , мбулу та масаїв. За кілька десятиліть хадза втратили до трьох чвертей своїх земель, частина людей племені відмовилася від кочового способу життя й допомагає обробляти землю на полях. Хадза намагаються боротися за свої права, звертаються до уряду Танзанії із закликом виключити територію свого постійного проживання із зони інтересів сусідніх племен, при цьому наголошуючи на екологічності свого існування та багатовікових традиціях власної методи господарювання.
Джерела
- Hadza Fieldsite in Tanzania [ 8 червня 2021 у Wayback Machine.]
- Hadza Fund [ 10 січня 2016 у Wayback Machine.]
- Hadzabe Cultural Experience [ 7 листопада 2015 у Wayback Machine.]
- Hadza in Tanzania [ 9 вересня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hadza korinnij narod sho prozhivaye na pivnochi Tanzaniyi regioni Arusha Singida Shinyanga navkolo ozera Eyasi Rozmovlyayut izolovanoyu movoyu hadza priblizna kilkist na 2014 rik stanovila 1120 cholovik Hadza Hadza Hadzabecholovik z plemeni hadza robit striliKilkist800 2000 rik 1120 2014ArealTanzaniya region Arusha Singida ShinyangaBlizki do tochno ne vidomiMovaHadzaReligiyatradicijni viruvannya hristiyanstvo U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Hadza Doslidzhennya1931 roku nimeckij arheolog ta etnolog Lyudvig Kol Larsen vidkriv isnuvannya hadza perevazhna chastka doslidzhen etnichnoyi grupi provodilasya do 1960 h rokiv koli she ne nastali istotni zmini v yihnomu zhitti Doslidzhennya vchenih naprikinci XX j na pochatku XXI st zrobili znachnij vnesok do rozuminnya uyavlen pro pervisne suspilstvo imenuvav hadza bushmenami Shidnoyi Afriki Etnonimami dlya poznachennya narodu hadza v literaturi ye yak endonim hadzapi hadzabe hadza hatsa u suahilimovnih narodiv vakindiga vatindiga kindiga tindiga pohodit vid diyeslova tindika sho mozhe oznachati buti vidrizanim gubitisya zakinchuvatisya obrivatisya vidchuvati v chomus nestachu Kol Larsen vikoristav variant vatindiga ta tlumachiv jogo yak vtikachi MitologiyaZgidno z hadza istoriya svitu podilyayetsya na 4 veliki epohi pid chas dvoh pershih na Zemli zhili veliki giganti pid chas tretoyi z yavilisya suchasni lyudi yaki vinajshli liki luk posud chetverta zh epoha ne maye pevnih chasovih mezh i pov yazana z viniknennyam ta rozselennyam pevnogo rodu Sonce u hadza shanuyetsya yak stvoryuvach zhittya zhivih istot i lyudej U kozhnogo rodu ye svoyi geroyi yaki shanuyutsya yak persholyudi ta zastupniki Rituali prisvyacheni ciklam lyudskogo zhittya narodzhennya doroslishannya smert richnim sonyachnim ciklam Z seredini XX stolittya vidbuvayetsya postupova hristiyanizaciya plemeni PohodzhennyaPohodzhennya hadza ne ye do kincya z yasovanim Antropologichno vidnosyatsya do maloyi negrskoyi rasi z nevelikimi chastkami ris priblizno u VI st rozijshlisya iz sandave Doslidniki pershoyi polovini XX st rozglyadali hadza yak zalishki kojsanskih narodiv u Shidnij Africi Suchasnishi genetichni doslidzhennya vkazuyut na bilshu sporidnenist iz zahidnoafrikanskimi pigmeyami Za doslidzhennyami 2003 roku Knight B et al Y hromosomni gaplogrupi u hadza predstavleni perevazhno pidgilkoyu tiyeyu samoyu pidgilkoyu yaka prisutnya u predstavnikiv pigmejskih narodiv ta Bilsha chastina E3a vkazuye na domishki bantu reshta Y hromosomnih gaplogrup predstavlena inshimi E subkladami Mitohondrialna DNK predstavlena gaplogrupami perevazhno subkladi pigmejskogo pohodzhennya ta v bilshosti shidnoafrikanskogo pohodzhennya Ci gaplogrupi ne zbigayutsya z vidpovidnimi u kojsanskih narodiv Pivdennoyi Afriki kotri vidnosyatsya do mitohondrialnih gaplogrup L1d L1k Hatina hadzaTradicijnij sposib zhittyaHadza ye mislivcyami zbirachami polyuvannyam zajmayutsya lishe choloviki poodinci chi nevelikimi grupami u okremih vipadkah do 15 cholovikiv napriklad pri polyuvanni na begemota luk golovna mislivska zbroya Nakonechniki lukiv perevazhno kam yani inkoli vikuvani z viminyanogo zaliza polyuvannya z lukom provodilosya na afrikanskih bujvoliv i antilop takozh vikoristovuvali otruyeni strili Osnovnij masiv polyuvannya pripadaye na suhij sezon Zbirannyam zajmayutsya yak zhinki tak i choloviki osoblivo v maloefektivni dlya polyuvannya periodi Hadza zbirayut dikorosli roslini yajcya ptahiv i cherepah produkti zbirannya stanovlyat do 4 5 racionu Choloviki hadza na polyuvanni Hatina z travi z gilkovim karkasom zhitlo u yakomu hadza provodyat bilshu chastinu roku hizhini sporudzhuyut blizko odna vid odnoyi v prirodnomu zahishenomu misci Pid chas sezonu doshiv chastina hadza pereselyayetsya v ukrittya pid skelyami Zhinochij tradicijnij odyag shkiryanij perednik u cholovikiv perednik i poyas soromlivosti hodyat perevazhno bosimi pri perehodi cherez kolyuchki odyagayut sandaliyi Andrij Korotayev opisuyuchi suspilstvo hadza zaznachiv sho vono she bilsh egalitarne nizh bagato spivtovaristv primativ cya risa ne ye zagalnoyu dlya pervisnih tovaristv odnak poyednuye hadza z bushmenami ta pigmeyami Sim ya nevelika shlyubi perevazhno zi shilnistyu do rodichivstvo ye bilateralnim Rodinni termini mozhut poshiryuvatisya na osib z yakimi rozmovlyayuchij ne ye u rodichivstvi yak u bushmeniv ta avstralijskih aborigeniv Sim yi hadza utvoryuyut neveliki grupi yaki razom kochuyut perevazhno perehid na nove misce buvaye raz na dva tizhni Sklad kochuyuchih grup ye nepostijnim za bazhannyam hadza voni mozhut ob yednuvatisya chi rozdilyatisya Teritoriyi yaki zajmayut kochovi obshini ne mayut chitkih mezh vlasne kozhnij hadza mozhe zhiti polyuvati j zajmatisya zbirannyam tam de jomu zamanetsya Pid chas suhogo sezonu hadza ob yednuyutsya v grupi po 100 200 lyudej u sezon doshiv znovu zhivut okremimi obshinami Doslidnik Dzh Vudz opisuvav sho stanom na 1968 rik zemli yaki naselyayut hadza umovno podilyayutsya na chotiri chastini kozhnu iz yakih naselyaye grupa chiselnistyu do 150 osib Usi taki chastini mayut vlasni nazvi yaki pohodyat vid nazv naselenih miscevostej Nezvazhayuchi na pereminnij sklad ci ob yednannya ye dosit stabilnimi yihni chleni zajmayutsya poshukami yizhi na svoyij teritoriyi ta pid chas suhogo sezonu zbirayutsya v pevnomu misci Yakogos formalizovanogo institutu kerivnikiv obshin chi grup u hadza nemaye prote deyaki lyudi mayut vpliv zavdyaki osobistim yakostyam rishennya shodo pitan yaki dotichni do usogo pevnogo ob yednannya prijmayut choloviki Suchasnij stanZ XVIII stolittya hadza perebuvali pid vplivom susidnih plemen bantu j pochali zajmatisya zemlerobstvom i skotarstvom postijni kontakti z yevropejcyami pochalisya z kincya XIX stolittya U pershij polovini XX stolittya hadza zhili na rivninah ta peredgir yah pivnichno shidnishe ozera Eyasi v suhih stepah ta savanah pislya znishennya muhi cece na yihni teritoriyi stali prihoditi susidni plemena skotariv i zemlerobiv U XXI st chiselnist hadza postupovo skorochuyetsya yih vitisnyayut u bolota j na pustisha na pivden vid Eyasi pid tiskom mbulu ta masayiv Za kilka desyatilit hadza vtratili do troh chvertej svoyih zemel chastina lyudej plemeni vidmovilasya vid kochovogo sposobu zhittya j dopomagaye obroblyati zemlyu na polyah Hadza namagayutsya borotisya za svoyi prava zvertayutsya do uryadu Tanzaniyi iz zaklikom viklyuchiti teritoriyu svogo postijnogo prozhivannya iz zoni interesiv susidnih plemen pri comu nagoloshuyuchi na ekologichnosti svogo isnuvannya ta bagatovikovih tradiciyah vlasnoyi metodi gospodaryuvannya DzherelaHadza Fieldsite in Tanzania 8 chervnya 2021 u Wayback Machine Hadza Fund 10 sichnya 2016 u Wayback Machine Hadzabe Cultural Experience 7 listopada 2015 u Wayback Machine Hadza in Tanzania 9 veresnya 2015 u Wayback Machine