Бушерська АЕС (перс. نیروگاه اتمی بوشهر) — атомна електростанція потужністю 1000 МВт на півдні Ірану поблизу міста Бушир. Перша АЕС в Ірані та на Близькому Сході.
Бушерська АЕС | |
---|---|
перс. نیروگاه اتمی بوشهر | |
Країна | Іран |
Адмінодиниця | d |
Технічні параметри | |
Інша інформація | |
Бушерська АЕС у Вікісховищі |
Будівництво розпочате в 1975 німецькою компанією .
У 1979, після ісламської революції в Ірані роботи на об'єкті були призупинені.
25 серпня 1992 підписано угоду між урядами РФ і Ірану про співпрацю у спорудженні на території Ірану атомної електростанції. Поновлене після тривалої консервації в 1995, завершене в серпні 2010. В вересні 2011 електростанція вийшла в режим промислової експлуатації.
Україна розглядалася як можливий учасник Бушерського проекту, але відбувся зрив постачання українських турбін на Бушерську АЕС, у чому, як відомо, вагому роль зіграли США. Так званий «Бушерський контракт» передбачав участь харківського «Турбоатому» в ірано-російському договорі на постачання до Ірану устаткування для атомної електростанції у цьому місті. Проте у 1998 році Україна відмовилася від участі у цьому проекті в обмін на ініціативу США з поглиблення україно-американської співпраці, у тому числі, у сфері високих технологій. Пізніше прем'єр-міністр України Анатолій Кінах фактично визнав, що США не виконали своїх обіцянок перед Україною. У результаті «бушерський контракт» виконувався російськими виробниками
В 2010 ООН ввела проти Ірану санкції, пояснюючи це тим, що Тегеран під виглядом мирної атомної програми розробляє ядерну зброю. Уряди ЄС і США ввела проти Ірану додаткові санкції, обмеживши, серед іншого, співпрацю в нафтовій та газовій галузях.
У вересні 2010 комп'ютери станції виявились зараженими комп'ютерним вірусом, але система управління станцією від вірусів не постраждала. Це був перший вірус, спеціально створений для зриву роботи реальних об'єктів інфраструктури, таких як електростанції, водоочисні споруди і промислові підприємства.
В листопаді 2011 станція була виведена на 75 % потужності
9 квітня 2013 в районі станції сталися два потужні землетруси силою понад 6 балів. 37 людей загинули, близько 850 поранені. Було зруйновано міста Каки (10 тис. мешканців), Хормудж (30 тис. мешканців) і Кенган (20 тис. мешканців). Влада Ірану повідомила, що атомний реактор встояв.
Примітки
- Бушерська АЕС виведено на повну проектну потужність
- В Ірані частково запущена в експлуатацію Бушерська АЕС
- . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 31 липня 2020.
- Іран сподівається обійти санкції США[недоступне посилання з травня 2019]
- Компьютерная система Бушерской АЭС не пострадала от вируса
- . Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 13 квітня 2013.
- Землетрус в Ірані: десятки людей загинули
- . Архів оригіналу за 11 квітня 2013. Процитовано 13 квітня 2013.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Busherska AES pers نیروگاه اتمی بوشهر atomna elektrostanciya potuzhnistyu 1000 MVt na pivdni Iranu poblizu mista Bushir Persha AES v Irani ta na Blizkomu Shodi Busherska AESpers نیروگاه اتمی بوشهر Krayina IranAdminodinicyadTehnichni parametriInsha informaciya Busherska AES u Vikishovishi Budivnictvo rozpochate v 1975 nimeckoyu kompaniyeyu U 1979 pislya islamskoyi revolyuciyi v Irani roboti na ob yekti buli prizupineni 25 serpnya 1992 pidpisano ugodu mizh uryadami RF i Iranu pro spivpracyu u sporudzhenni na teritoriyi Iranu atomnoyi elektrostanciyi Ponovlene pislya trivaloyi konservaciyi v 1995 zavershene v serpni 2010 V veresni 2011 elektrostanciya vijshla v rezhim promislovoyi ekspluataciyi Ukrayina rozglyadalasya yak mozhlivij uchasnik Busherskogo proektu ale vidbuvsya zriv postachannya ukrayinskih turbin na Bushersku AES u chomu yak vidomo vagomu rol zigrali SShA Tak zvanij Busherskij kontrakt peredbachav uchast harkivskogo Turboatomu v irano rosijskomu dogovori na postachannya do Iranu ustatkuvannya dlya atomnoyi elektrostanciyi u comu misti Prote u 1998 roci Ukrayina vidmovilasya vid uchasti u comu proekti v obmin na iniciativu SShA z pogliblennya ukrayino amerikanskoyi spivpraci u tomu chisli u sferi visokih tehnologij Piznishe prem yer ministr Ukrayini Anatolij Kinah faktichno viznav sho SShA ne vikonali svoyih obicyanok pered Ukrayinoyu U rezultati busherskij kontrakt vikonuvavsya rosijskimi virobnikami V 2010 OON vvela proti Iranu sankciyi poyasnyuyuchi ce tim sho Tegeran pid viglyadom mirnoyi atomnoyi programi rozroblyaye yadernu zbroyu Uryadi YeS i SShA vvela proti Iranu dodatkovi sankciyi obmezhivshi sered inshogo spivpracyu v naftovij ta gazovij galuzyah U veresni 2010 komp yuteri stanciyi viyavilis zarazhenimi komp yuternim virusom ale sistema upravlinnya stanciyeyu vid virusiv ne postrazhdala Ce buv pershij virus specialno stvorenij dlya zrivu roboti realnih ob yektiv infrastrukturi takih yak elektrostanciyi vodoochisni sporudi i promislovi pidpriyemstva V listopadi 2011 stanciya bula vivedena na 75 potuzhnosti 9 kvitnya 2013 v rajoni stanciyi stalisya dva potuzhni zemletrusi siloyu ponad 6 baliv 37 lyudej zaginuli blizko 850 poraneni Bulo zrujnovano mista Kaki 10 tis meshkanciv Hormudzh 30 tis meshkanciv i Kengan 20 tis meshkanciv Vlada Iranu povidomila sho atomnij reaktor vstoyav PrimitkiBusherska AES vivedeno na povnu proektnu potuzhnist V Irani chastkovo zapushena v ekspluataciyu Busherska AES Arhiv originalu za 25 sichnya 2022 Procitovano 31 lipnya 2020 Iran spodivayetsya obijti sankciyi SShA nedostupne posilannya z travnya 2019 Kompyuternaya sistema Busherskoj AES ne postradala ot virusa Arhiv originalu za 3 kvitnya 2016 Procitovano 13 kvitnya 2013 Zemletrus v Irani desyatki lyudej zaginuli Arhiv originalu za 11 kvitnya 2013 Procitovano 13 kvitnya 2013 Div takozhYaderna programa Iranu