Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Варвара Олександрівна Бутягіна (рос. Варвара Александровна Бутягина; 7 грудня 1900, Єлець, Орловська губернія — 24 травня 1987, Москва) — російська радянська поетеса і кіносценарист, коректор.
| Бутягіна Варвара Олександрівна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народилася | 7 грудня 1900 Єлець, Орловська губернія, Російська імперія | |||
| Померла | 24 травня 1987 (86 років) Москва, СРСР | |||
| Поховання | Даниловський цвинтар | |||
| Країна |  Російська імперія СРСР | |||
| Діяльність | поетеса, письменниця | |||
| Alma mater | Q16651706? | |||
| Роки активності | з 1920-ті | |||
| Жанр | лірика | |||
| | ||||
Біографія
Народилася в Єльці в родині присяжного повіреного Олександра Павловича Бутягіна і його дружини Варвари Мелітовни, уродженої Лаврової.
З 1907 року перебувала в Москві: навчалась в жіночій гімназії С. О. Арсеньєвої, на історико-філологічному факультеті Московського університету, у Вищому художньо-літературному інституті (Брюсовський літературний інститут).
Творче життя
Вірші почала писати змалку, з 9 років. Пізніше входила до літературної групи «неокласиків».
Брала участь в конкурсі Всеросійського союзу поетів 7 грудня 1920 року і в літературному вечорі «Поезія наших днів» (29 листопада 1925 року).
Випустила дві поетичні збірки: «Лютики» (Петроград, 1921; з передмовою А. Луначарського) і «Вітрила» (М., 1926).
Вірші відрізняються ліризмом, любовними і містичними переживаннями, тонкими описами природи. В окремих випадках помітно вплив Олександра Блока і Анни Ахматової.
Особисте життя
У 1925 році вийшла заміж за архітектора Віктора Петровича Ходатаєва, від шлюбу з яким народила двох синів: Юрія (р. 1928) і Кирила (р. 1932).
З кінця 1920-х рр. практично перестала друкуватися (останній вірш опубліковано в 1932 році), що породило чутки про смерть поетеси від тифу. Насправді, як пояснив син поетеси Кирило Ходатаєв, Варвара Олександрівна "припинила виступати як поетеса, оскільки «не вписалася до Пролеткульту з його вимогами сьогочасної актуальності».
Після відходу від поетичної творчості прожила довге життя, працюючи сценаристом на студії «Союзмультфільм» і відповідальним коректором газети «Комсомольская правда».
Померла в 1987 році у Москві. Похована на Даниловському кладовищі.
Джерела
- Бутягина, Варвара Александровна // Русские советские писатели 1917—1967: Материалы для биографического словаря. — М., 1981. — С. 43
- Біографія Варвари Бутягіної
- Варвара Бутягіна [ 30 квітня 2020 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про поета або поетесу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Varvara Oleksandrivna Butyagina ros Varvara Aleksandrovna Butyagina 7 grudnya 1900 19001207 Yelec Orlovska guberniya 24 travnya 1987 Moskva rosijska radyanska poetesa i kinoscenarist korektor Butyagina Varvara OleksandrivnaNarodilasya7 grudnya 1900 1900 12 07 Yelec Orlovska guberniya Rosijska imperiyaPomerla24 travnya 1987 1987 05 24 86 rokiv Moskva SRSRPohovannyaDanilovskij cvintarKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistpoetesa pismennicyaAlma materQ16651706 Roki aktivnostiz 1920 tiZhanrlirikaBiografiyaNarodilasya v Yelci v rodini prisyazhnogo povirenogo Oleksandra Pavlovicha Butyagina i jogo druzhini Varvari Melitovni urodzhenoyi Lavrovoyi Z 1907 roku perebuvala v Moskvi navchalas v zhinochij gimnaziyi S O Arsenyevoyi na istoriko filologichnomu fakulteti Moskovskogo universitetu u Vishomu hudozhno literaturnomu instituti Bryusovskij literaturnij institut Tvorche zhittya Virshi pochala pisati zmalku z 9 rokiv Piznishe vhodila do literaturnoyi grupi neoklasikiv Brala uchast v konkursi Vserosijskogo soyuzu poetiv 7 grudnya 1920 roku i v literaturnomu vechori Poeziya nashih dniv 29 listopada 1925 roku Vipustila dvi poetichni zbirki Lyutiki Petrograd 1921 z peredmovoyu A Lunacharskogo i Vitrila M 1926 Virshi vidriznyayutsya lirizmom lyubovnimi i mistichnimi perezhivannyami tonkimi opisami prirodi V okremih vipadkah pomitno vpliv Oleksandra Bloka i Anni Ahmatovoyi Osobiste zhittya U 1925 roci vijshla zamizh za arhitektora Viktora Petrovicha Hodatayeva vid shlyubu z yakim narodila dvoh siniv Yuriya r 1928 i Kirila r 1932 Z kincya 1920 h rr praktichno perestala drukuvatisya ostannij virsh opublikovano v 1932 roci sho porodilo chutki pro smert poetesi vid tifu Naspravdi yak poyasniv sin poetesi Kirilo Hodatayev Varvara Oleksandrivna pripinila vistupati yak poetesa oskilki ne vpisalasya do Proletkultu z jogo vimogami sogochasnoyi aktualnosti Pislya vidhodu vid poetichnoyi tvorchosti prozhila dovge zhittya pracyuyuchi scenaristom na studiyi Soyuzmultfilm i vidpovidalnim korektorom gazeti Komsomolskaya pravda Pomerla v 1987 roci u Moskvi Pohovana na Danilovskomu kladovishi DzherelaButyagina Varvara Aleksandrovna Russkie sovetskie pisateli 1917 1967 Materialy dlya biograficheskogo slovarya M 1981 S 43 Biografiya Varvari Butyaginoyi Varvara Butyagina 30 kvitnya 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro poeta abo poetesu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi