Бутирін Антон Володимирович

Анто́н Володи́мирович Бути́рін (1 січня 1978, Кременчук, Полтавська область — 28 серпня 2014, Новозар'ївка, Донецька область) — військовий Збройних сил України, сержант, старший навідник 92-ї окремої механізованої бригади. Учасник російсько-української війни.

Бутирін Антон Володимирович
Сержант
Загальна інформація
Народження	1 січня 1978(1978-01-01) Кременчук
Смерть	28 серпня 2014(2014-08-28) (36 років) Новозар'ївка
Поховання	Кременчук
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Механізовані війська
Формування	92 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Іловайський котел
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»

Життєпис

Народився 1978 року в місті Кременчук. Антона виховувала бабуся. Закінчив Кременчуцьку школу № 9 1993 року. Проходив строкову військову службу в лавах ЗСУ. Родину створити не встиг.

2 серпня 2014 року мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив старшим навідником 9-ї роти 92-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А0501, село Клугино-Башкирівка Чугуївської міської ради Харківської області).

28 серпня 2014 року ротно-тактична група 92-ї окремої механізованої бригади, у складі якої діяв сержант Бутирін та ще один кременчужанин — Андрій Деребченко, рухалась у район селища міського типу Старобешеве Донецької області з метою деблокувати українські підрозділи, що опинились у так званому «Іловайському котлі». На дорозі поміж селами Новозар'ївка та Войкове Старобешівського району Донецької області група потрапила під масований обстріл з ракетних систем залпового вогню «Град», мінометів і танків. Внаслідок обстрілу сержант Бутирін загинув. З того часу вважався зниклим безвісти.

Тоді ж загинули Ігор Романцов, Сергій Бризгайло, Юрій Безщотний, Василь Лепетюха, Сергій Чорний, Олександр Карпенко, Руслан Батраченко, Андрій Деребченко.

Був похований як невідомий учасник АТО на Кушугумському кладовищі у м. Запоріжжі.

16 вересня 2014 його тіло було ексгумовано й привезено до Запоріжжя пошуковцями місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан»).

У червні 2016 році ДНК-експертиза останків похованих невідомих солдатів показала, що серед них є останки Антона Бутиріна.

31 серпня 2016 року Антон Бутирін перепохований в Кременчуці на Свіштовському кладовищі на алеї Героїв АТО.

Без Антона лишилася сестра Юлія Ручкіна.

Нагороди та вшанування

• Указом Президента України № 522/2016 від 25 листопада 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
• відзнака Президента «За участь в антитерористичній операції» (2017; посмертно)
• груднем 2016 року у Кременчуцькій школі № 9 відкрито меморіальну дошку випускнику Антону Бутиріну.
• Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 5, місце 18
• Вшановується 28 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії
• Іловайський Хрест (посмертно)

Примітки

1. Бутирін Антон Володимирович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 22 травня 2023.
2. На Запоріжжі ідентифікували трьох загиблих у російсько-українській війні бійців.
3. В Кременчуге похоронили останки 36-летнего сержанта Антона Бутырина, погибшего под Иловайском (фото). fakty.ua (укр.). Процитовано 22 травня 2023.
4. Прощання з Антоном Бутиріним
5. Указ Президента України від 25 листопада року № 522/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
6. У Кременчуці посмертно нагородили кременчужан-учасників АТО
7. . Программа плюс (рос.). Архів оригіналу за 22 травня 2023. Процитовано 22 травня 2023.
8. Рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 28.11.2016  № 1147 «Про увічнення пам'яті Бутиріна А. В. в м. Кременчуці»
9. У Міноборони вшанували пам'ять загиблих захисників України

Джерела

• Український Меморіал
• Антон Бутирін. Роковини боїв за Іловайськ…Пам‘ятаймо…! Дай Нам Боже Перемоги і Миру!