«Бути та мати» («Être et avoir», 1933) — праця французького філософа Габріеля Марселя, що включає нотатки 1928–1933 років, об'єднані назвою «Метафізичний щоденник», а також підсумкове «Есе феноменології володіння». Щоденникові записи 1928–1929 років відтворюють динаміку духовного руху Марселя від містико-релігійного осягнення до ортодоксального католицизму.
Увага Марселя концентрується на наявностях внутрішнього духовного екзистенційного досвіду. Наполягаючи на необхідності принципу сповіді, Марсель тлумачить її як відверте звернення людини до самої себе, що дозволяє почути «самотній голос людини». Фундаментальний онтологічний зв'язок полягає у взаємозв'язку самосвідомого суб'єкта зі своїм власним тілом. За Марселем, існує дилема онтологічного вибору — людина може підвестися до автентичного буття, реалізуючи фундаментальну свободу, але для досягнення такого поступу необхідно позбутися усвідомлення світу як світу володіння. Однією з характеристик такого світу є панування суб'єкт-об'єктних відносин, а також егоцентризм суб'єкта, потреба «мати», проти чого і виступає Марсель. Запорукою досягнення свободи є звільнення від егоцентризму через релігію, творчість та любов. Характерною особливістю системи володіння виступає раціоналістична філософія, для якої властиве протиставлення об'єкта суб'єкта, що пізнає цей об'єкт, а також проблемний підхід.
Завдання Марселя полягає в описі власного містичного досвіду, який свідчить про те, що людина в одкровенні відчуває себе в єдності з буттям — це і є божественна Присутність, яка не може бути вираженою через поняття. Доведення буття Бога є зайвим і другорядним, оскільки ми можемо мати інтуїтивне знання про його існування. Віруюча людина автоматично сповідує відмінні від буденних високі цінності. Віра, надія, любов, самопожертва — це даності, що складають духовно-практичну основу конкретної онтології. Терпіння та смирення, зосередженість, служіння, що запобігає можливості самогубства, мучеництво та самопожертва віруючого — ключові моральні орієнтири у філософії Марселя.
Див. також
- (Мати чи бути?) — робота Еріха Фромма.
Джерела
- Історія філософії. Словник / За заг. ред. В. І. Ярошовця. — К.: Знання України, 2006. — 1200 с. (рос.)
- Быть и иметь. 1928–1933. Г. Марсель. [1] [ 25 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
Ця стаття не має . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Buti ta mati Etre et avoir 1933 pracya francuzkogo filosofa Gabrielya Marselya sho vklyuchaye notatki 1928 1933 rokiv ob yednani nazvoyu Metafizichnij shodennik a takozh pidsumkove Ese fenomenologiyi volodinnya Shodennikovi zapisi 1928 1929 rokiv vidtvoryuyut dinamiku duhovnogo ruhu Marselya vid mistiko religijnogo osyagnennya do ortodoksalnogo katolicizmu Uvaga Marselya koncentruyetsya na nayavnostyah vnutrishnogo duhovnogo ekzistencijnogo dosvidu Napolyagayuchi na neobhidnosti principu spovidi Marsel tlumachit yiyi yak vidverte zvernennya lyudini do samoyi sebe sho dozvolyaye pochuti samotnij golos lyudini Fundamentalnij ontologichnij zv yazok polyagaye u vzayemozv yazku samosvidomogo sub yekta zi svoyim vlasnim tilom Za Marselem isnuye dilema ontologichnogo viboru lyudina mozhe pidvestisya do avtentichnogo buttya realizuyuchi fundamentalnu svobodu ale dlya dosyagnennya takogo postupu neobhidno pozbutisya usvidomlennya svitu yak svitu volodinnya Odniyeyu z harakteristik takogo svitu ye panuvannya sub yekt ob yektnih vidnosin a takozh egocentrizm sub yekta potreba mati proti chogo i vistupaye Marsel Zaporukoyu dosyagnennya svobodi ye zvilnennya vid egocentrizmu cherez religiyu tvorchist ta lyubov Harakternoyu osoblivistyu sistemi volodinnya vistupaye racionalistichna filosofiya dlya yakoyi vlastive protistavlennya ob yekta sub yekta sho piznaye cej ob yekt a takozh problemnij pidhid Zavdannya Marselya polyagaye v opisi vlasnogo mistichnogo dosvidu yakij svidchit pro te sho lyudina v odkrovenni vidchuvaye sebe v yednosti z buttyam ce i ye bozhestvenna Prisutnist yaka ne mozhe buti virazhenoyu cherez ponyattya Dovedennya buttya Boga ye zajvim i drugoryadnim oskilki mi mozhemo mati intuyitivne znannya pro jogo isnuvannya Viruyucha lyudina avtomatichno spoviduye vidminni vid budennih visoki cinnosti Vira nadiya lyubov samopozhertva ce danosti sho skladayut duhovno praktichnu osnovu konkretnoyi ontologiyi Terpinnya ta smirennya zoseredzhenist sluzhinnya sho zapobigaye mozhlivosti samogubstva muchenictvo ta samopozhertva viruyuchogo klyuchovi moralni oriyentiri u filosofiyi Marselya Div takozhMati chi buti robota Eriha Fromma DzherelaIstoriya filosofiyi Slovnik Za zag red V I Yaroshovcya K Znannya Ukrayini 2006 1200 s ros Byt i imet 1928 1933 G Marsel 1 25 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Cya stattya ne maye interviki posilan Vi mozhete dopomogti proyektu znajshovshi ta dodavshi yih do vidpovidnogo elementu Vikidanih