Бурі́мка — село в Україні, у Семенівській селищній громаді Кременчуцького району Полтавської області. Населення становить 411 осіб.
село Бурімка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Полтавська область |
Район | Кременчуцький район |
Громада | Семенівська селищна громада |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Населення | 411 |
Поштовий індекс | 38261 |
Телефонний код | +380 5341 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°31′27″ пн. ш. 32°57′47″ сх. д. / 49.52417° пн. ш. 32.96306° сх. д.Координати: 49°31′27″ пн. ш. 32°57′47″ сх. д. / 49.52417° пн. ш. 32.96306° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 87 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 38200, Полтавська обл., Кременчуцький р-н, с-ще Семенівка, вул. Незалежності, буд. 44 |
Карта | |
Бурімка | |
Бурімка | |
Мапа | |
В селі похований Сірий Олександр Валентинович (1974—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017.
Географія
Село Бурімка знаходиться на правому березі річки Крива Руда, нижче за течією примикає село Степанівка, вище за течією на відстані 1 км та на протилежному березі — село Крива Руда. Річка в цьому місці пересихає, на ній зроблено кілька загат.
Історія села
Заснування села Бурімка припадає на другу половину 18 століття. Імовірно, назва села походить від переселенців з більшої і давнішої Бурімки, розташованої на правому березі Сули. Тепер це с. Велика Бурімка.
У зв'язку зі швидким покозаченням населення в часи Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького жителі цих земель переходять до козацького стану і беруть участь у багатьох військових компаніях Гетьманщини - Української козацької держави. Загроза постійної експансії з боку Річ Посполитої та Російської імперії викликала необхідність створення мілітарного адміністративно-територіального устрою козацької держави. Не стала виключенням і (Велика) Бурімка, що, спочатку, була вільною слободою, а згодом стала селом. Відповідно до адміністративно-територіального устрою Гетьманщини 17-18 століть село Бурімка належала до Лумської сотні, Лубенського полку. У селі діяла дерев'яна церква Великомученика Дмитра. З метричних джерел і клірових відомостей відомо, що у 1762 році у Бурімці діяла церква.
У 1784 році Бурімка значиться приписним до Степанівки селом.
Місцеві жителі займалися сільським господарством, різними ремеслами і торгівлею.
Лукомська сотня була утворена у складі Лубенського полку восени 1648 року. Згідно зі Зборівською угодою, 16 жовтня 1649 р. передана у кількості 228 козаків до Полтавського полку (1649-1658 pp.). У жовтні 1658 р. гетьман І. Виговський відновив Лубенський полк і Лукомська сотня відійшла до Лубенського полку на період з 1658 до 1661 pp. З утворенням Якимом Сомком Кременчуцького полку протягом 1661-1663 pp. була в його складі. Від 1663 р. і до ліквідації у 1782 році - постійно в Лубенському полку. Після скасування сотні як адміністративної одиниці її територію розподілено поміж Лубенським, Хорольським і Городиським повітами Київського намісництва. Сотенний центр: містечко Луком'я нині Оржицького району Полтавської області, яке згадується ще в руських літописах, як місто Лукомль.
Сотниками Лукомської сотні були: Єлецький Андрій (1649), Солонина Дмитро (1658), Проскуренко Семен (1667-1668), Бутенко [Бученко] Олексій Михайлович (1672), Яковлев Андрій (1681-1686), Никоненко Степан (1696), Постомський Михайло (1699-1703), Піковець Василь Матвійович (1709-1716), Кодинець Мартин (1717-1732), Сененко Петро (1723, н.), Кузьма (1723), Кодинець Лаврін (1728, н.), Піковець Іван Васильович (1732-1741), Піковець Степан Васильович (1742-1758), Оріховський Михайло Якович (1763), Мальчевський Іван (1763-1782), Кодинець Антін (1781, н.).
Сотня Лукомльська проіснувала з 1648 до 1782 року і весь цей час місцеві козаки брали участь у всіх військових походах. Станом на 1732 рік згідно з переписом у (Великій) Бурімці серед козаків значаться: Староста Карпо Яковенко, Данило Лебідь, Іл'яш Шрамко, Терешко Лаврененко, Яків Личковаха, Лаврін Хведоренко, Іван Николаенко, Демко Савчин, Юско Горненко, Михайло Гриценко, Яків Андреенко, Данило Полтавець, Іван Павленко, Лук'ян Юрченко, Гарасим Кривченко, Левко Михайленко, Іван Іваненко, Марко Межибозький.
Станом на кінець 18 сторіччя місцевими селами біля Бурімки володіють: невеликою кількістю залежних селян у селі Степанівці — Полковий обозний Іван Степанович Родзянка, слобода Ракитне — Бунчукововий товариш Нікіфор Іванович Кодинець. Згідно зі сповідними розписами станом на 1763 році в селі Бурімці проживало 838 чоловік, серед них: 2 священників із сім'ями, 19 козаків із сім'ями на чолі з Отаманом Іваном Марковичем Межибозьким, посполитих (вільних селян) 725 осіб. Серед прізвищ козаків села Бурімки можна виокремити наступні: Юрченко, Мажара, Личковаха, Сердюченко, Губаренко, Іващенко, Шрамко, Сарана, Легенченко, Чорненко, Боженко, Мороз, Чередниченко.
Подальший занепад Гетьманщини, руйнація російськими військами Нової Січі (Підпільненьської) вкрай негативно вплинуло на українське козацтво, представників якого поступово записували до селянства.
Станом на 1859 рік у Бурімці проживало 834 особи, серед яких 413 чоловіків і 421 жінок. Функціонувало сільське правління, кожні півроку проводився ярмарок.
Після проведення селянської реформи у Російській імперії 1861 року місцеве селянство поступово викуповувало у держави земельні наділи, на яких згодом успішно вирощували зернові культури, овочі та фрукти.
Цікавим фактом є й те, що козаками були записані деякі жителі Бурімки ще на початку 20 століття.
У часи Першої світової війни переважна більшість чоловічого населення були мобілізовані на Західний фронт для боротьби з військами Австро-Угорщини та Німецької імперії. Серед прізвищ жителів села, які були поранені або ж полягли на фронтах Першої світової війни зазначені: Черненко, Мартян, Іващенко, Личковаха, Божко, Данилевський, Легенький, Мажара, Савинський, Борнаховський, Демешко, Ревенко. Після розпаду Російської імперії село Бурімка входить до складу Української Народної Республіки з 1917 року. Козаки з села беруть участь у війні на боці, як УНР, так і російських більшовиків. З поразкою Української Народної Республіки тих місцевих, які воювали у лавах армії УНР було знищено працівниками ВЧК.
Перші роки становлення радянської влади у селі були відносно спокійними, проте вже у 1930 році Політбюром ЦК ВКП(б) було видано Постанову «О мероприятиях по ликвидации кулацких хозяйств в районах сплошной коллективизации». Даною постановою встановлювався ряд заходів щодо ліквідації так званих "куркульських" господарств. Російські більшовики вбачали у середніх і заможніх селянах загрозу, куркуля було оголошено експлуататором, а також класовим ворогом. Зважаючи на те, що землю, майно і худобу селяни здобували своєю важкою працею, віддавати його у колгосп ніхто не хотів. Селяни села чинили спротив колективізації, продаючи худобу, переховуючи своє зерно, псуючи свій реманент. За що більшовицькою владою було фізично знищено або репресовано багато жителів села, нащадків тих козаків, що жили тут з другої половини 17 століття. Серед місцевих жителів, що були піддані репресіям за часів червоного терору: Юрченко Василь Іванович 1910 р.н., Личковаха Митрофан Михайлович 1892 р.н., Божко Іван Андрійович 1921 р.н., Личман Єлисей Максимович 1900 р.н., Черененко Гаврило Григорович 1895 р.н.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Семенівської селищної міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Семенівського району, село увійшло до складу новоутвореного Кременчуцького району.
Примітки
- . Архів оригіналу за 20 червня 2017. Процитовано 12 липня 2017.
- (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 18 червня 2021.
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
- Погода в селі Бурімка [ 25 червня 2008 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Полтавської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Burimka Buri mka selo v Ukrayini u Semenivskij selishnij gromadi Kremenchuckogo rajonu Poltavskoyi oblasti Naselennya stanovit 411 osib selo Burimka Krayina Ukrayina Oblast Poltavska oblast Rajon Kremenchuckij rajon Gromada Semenivska selishna gromada Oblikova kartka kartka Osnovni dani Naselennya 411 Poshtovij indeks 38261 Telefonnij kod 380 5341 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 31 27 pn sh 32 57 47 sh d 49 52417 pn sh 32 96306 sh d 49 52417 32 96306 Koordinati 49 31 27 pn sh 32 57 47 sh d 49 52417 pn sh 32 96306 sh d 49 52417 32 96306 Serednya visota nad rivnem morya 87 m Misceva vlada Adresa radi 38200 Poltavska obl Kremenchuckij r n s she Semenivka vul Nezalezhnosti bud 44 Karta Burimka Burimka Mapa Zapisi pro narodzhennya zhiteliv sil Stepanivka Burimka i hutora Samusivka za 1796 rik V seli pohovanij Sirij Oleksandr Valentinovich 1974 2015 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni 2014 2017 GeografiyaSelo Burimka znahoditsya na pravomu berezi richki Kriva Ruda nizhche za techiyeyu primikaye selo Stepanivka vishe za techiyeyu na vidstani 1 km ta na protilezhnomu berezi selo Kriva Ruda Richka v comu misci peresihaye na nij zrobleno kilka zagat Istoriya selaZasnuvannya sela Burimka pripadaye na drugu polovinu 18 stolittya Imovirno nazva sela pohodit vid pereselenciv z bilshoyi i davnishoyi Burimki roztashovanoyi na pravomu berezi Suli Teper ce s Velika Burimka U zv yazku zi shvidkim pokozachennyam naselennya v chasi Vizvolnoyi vijni pid provodom Bogdana Hmelnickogo zhiteli cih zemel perehodyat do kozackogo stanu i berut uchast u bagatoh vijskovih kompaniyah Getmanshini Ukrayinskoyi kozackoyi derzhavi Zagroza postijnoyi ekspansiyi z boku Rich Pospolitoyi ta Rosijskoyi imperiyi viklikala neobhidnist stvorennya militarnogo administrativno teritorialnogo ustroyu kozackoyi derzhavi Ne stala viklyuchennyam i Velika Burimka sho spochatku bula vilnoyu slobodoyu a zgodom stala selom Vidpovidno do administrativno teritorialnogo ustroyu Getmanshini 17 18 stolit selo Burimka nalezhala do Lumskoyi sotni Lubenskogo polku U seli diyala derev yana cerkva Velikomuchenika Dmitra Z metrichnih dzherel i klirovih vidomostej vidomo sho u 1762 roci u Burimci diyala cerkva U 1784 roci Burimka znachitsya pripisnim do Stepanivki selom Miscevi zhiteli zajmalisya silskim gospodarstvom riznimi remeslami i torgivleyu Lukomska sotnya bula utvorena u skladi Lubenskogo polku voseni 1648 roku Zgidno zi Zborivskoyu ugodoyu 16 zhovtnya 1649 r peredana u kilkosti 228 kozakiv do Poltavskogo polku 1649 1658 pp U zhovtni 1658 r getman I Vigovskij vidnoviv Lubenskij polk i Lukomska sotnya vidijshla do Lubenskogo polku na period z 1658 do 1661 pp Z utvorennyam Yakimom Somkom Kremenchuckogo polku protyagom 1661 1663 pp bula v jogo skladi Vid 1663 r i do likvidaciyi u 1782 roci postijno v Lubenskomu polku Pislya skasuvannya sotni yak administrativnoyi odinici yiyi teritoriyu rozpodileno pomizh Lubenskim Horolskim i Gorodiskim povitami Kiyivskogo namisnictva Sotennij centr mistechko Lukom ya nini Orzhickogo rajonu Poltavskoyi oblasti yake zgaduyetsya she v ruskih litopisah yak misto Lukoml Sotnikami Lukomskoyi sotni buli Yeleckij Andrij 1649 Solonina Dmitro 1658 Proskurenko Semen 1667 1668 Butenko Buchenko Oleksij Mihajlovich 1672 Yakovlev Andrij 1681 1686 Nikonenko Stepan 1696 Postomskij Mihajlo 1699 1703 Pikovec Vasil Matvijovich 1709 1716 Kodinec Martin 1717 1732 Senenko Petro 1723 n Kuzma 1723 Kodinec Lavrin 1728 n Pikovec Ivan Vasilovich 1732 1741 Pikovec Stepan Vasilovich 1742 1758 Orihovskij Mihajlo Yakovich 1763 Malchevskij Ivan 1763 1782 Kodinec Antin 1781 n Sotnya Lukomlska proisnuvala z 1648 do 1782 roku i ves cej chas miscevi kozaki brali uchast u vsih vijskovih pohodah Stanom na 1732 rik zgidno z perepisom u Velikij Burimci sered kozakiv znachatsya Starosta Karpo Yakovenko Danilo Lebid Il yash Shramko Tereshko Lavrenenko Yakiv Lichkovaha Lavrin Hvedorenko Ivan Nikolaenko Demko Savchin Yusko Gornenko Mihajlo Gricenko Yakiv Andreenko Danilo Poltavec Ivan Pavlenko Luk yan Yurchenko Garasim Krivchenko Levko Mihajlenko Ivan Ivanenko Marko Mezhibozkij Stanom na kinec 18 storichchya miscevimi selami bilya Burimki volodiyut nevelikoyu kilkistyu zalezhnih selyan u seli Stepanivci Polkovij oboznij Ivan Stepanovich Rodzyanka sloboda Rakitne Bunchukovovij tovarish Nikifor Ivanovich Kodinec Zgidno zi spovidnimi rozpisami stanom na 1763 roci v seli Burimci prozhivalo 838 cholovik sered nih 2 svyashennikiv iz sim yami 19 kozakiv iz sim yami na choli z Otamanom Ivanom Markovichem Mezhibozkim pospolitih vilnih selyan 725 osib Sered prizvish kozakiv sela Burimki mozhna viokremiti nastupni Yurchenko Mazhara Lichkovaha Serdyuchenko Gubarenko Ivashenko Shramko Sarana Legenchenko Chornenko Bozhenko Moroz Cherednichenko Podalshij zanepad Getmanshini rujnaciya rosijskimi vijskami Novoyi Sichi Pidpilnenskoyi vkraj negativno vplinulo na ukrayinske kozactvo predstavnikiv yakogo postupovo zapisuvali do selyanstva Stanom na 1859 rik u Burimci prozhivalo 834 osobi sered yakih 413 cholovikiv i 421 zhinok Funkcionuvalo silske pravlinnya kozhni pivroku provodivsya yarmarok Pislya provedennya selyanskoyi reformi u Rosijskij imperiyi 1861 roku misceve selyanstvo postupovo vikupovuvalo u derzhavi zemelni nadili na yakih zgodom uspishno viroshuvali zernovi kulturi ovochi ta frukti Cikavim faktom ye j te sho kozakami buli zapisani deyaki zhiteli Burimki she na pochatku 20 stolittya U chasi Pershoyi svitovoyi vijni perevazhna bilshist cholovichogo naselennya buli mobilizovani na Zahidnij front dlya borotbi z vijskami Avstro Ugorshini ta Nimeckoyi imperiyi Sered prizvish zhiteliv sela yaki buli poraneni abo zh polyagli na frontah Pershoyi svitovoyi vijni zaznacheni Chernenko Martyan Ivashenko Lichkovaha Bozhko Danilevskij Legenkij Mazhara Savinskij Bornahovskij Demeshko Revenko Pislya rozpadu Rosijskoyi imperiyi selo Burimka vhodit do skladu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki z 1917 roku Kozaki z sela berut uchast u vijni na boci yak UNR tak i rosijskih bilshovikiv Z porazkoyu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki tih miscevih yaki voyuvali u lavah armiyi UNR bulo znisheno pracivnikami VChK Spovidnij rozpis sela Burimka za 1789 rik z prizvishami miscevih kozakiv Pershi roki stanovlennya radyanskoyi vladi u seli buli vidnosno spokijnimi prote vzhe u 1930 roci Politbyurom CK VKP b bulo vidano Postanovu O meropriyatiyah po likvidacii kulackih hozyajstv v rajonah sploshnoj kollektivizacii Danoyu postanovoyu vstanovlyuvavsya ryad zahodiv shodo likvidaciyi tak zvanih kurkulskih gospodarstv Rosijski bilshoviki vbachali u serednih i zamozhnih selyanah zagrozu kurkulya bulo ogolosheno ekspluatatorom a takozh klasovim vorogom Zvazhayuchi na te sho zemlyu majno i hudobu selyani zdobuvali svoyeyu vazhkoyu praceyu viddavati jogo u kolgosp nihto ne hotiv Selyani sela chinili sprotiv kolektivizaciyi prodayuchi hudobu perehovuyuchi svoye zerno psuyuchi svij remanent Za sho bilshovickoyu vladoyu bulo fizichno znisheno abo represovano bagato zhiteliv sela nashadkiv tih kozakiv sho zhili tut z drugoyi polovini 17 stolittya Sered miscevih zhiteliv sho buli piddani represiyam za chasiv chervonogo teroru Yurchenko Vasil Ivanovich 1910 r n Lichkovaha Mitrofan Mihajlovich 1892 r n Bozhko Ivan Andrijovich 1921 r n Lichman Yelisej Maksimovich 1900 r n Cherenenko Gavrilo Grigorovich 1895 r n 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 721 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Poltavskoyi oblasti selo uvijshlo do skladu Semenivskoyi selishnoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Semenivskogo rajonu selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Kremenchuckogo rajonu Primitki Arhiv originalu za 20 chervnya 2017 Procitovano 12 lipnya 2017 ukrayinska Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini m Kiyiv CDIAK Ukrayini Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 18 chervnya 2021 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 9 listopada 2021 Procitovano 3 kvitnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv PosilannyaPogoda v seli Burimka 25 chervnya 2008 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Poltavskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi