Бурова́ ве́жа (вишка) — конструкція (споруда), яка встановлюється над устям свердловини для вантажно-підйомних операцій при бурінні (опускання і підіймання бурового інструменту, вибійних двигунів, обсадних труб).
Опис
Бурові вежі обладнуються маршовими сходами, майданчиком для обслуговування кронблока і платформою верхового робітника, що призначена для встановлення бурильних свічок і забезпечує безпеку під час спуско-підіймальних операцій.
Розрізняють бурові вежі баштові і А-подібні. Найбільше поширення отримали секційні А-подібні бурові вежі, які складаються з 2-х опор, що утримуються у вертикальному стані з допомогою спеціальних трубних підкосів або портальної споруди і канатних відтяжок. Баштові бурові вежі застосовуються при бурінні на морі і надглибокому бурінні (глибиною 8—10 тисяч м і більше). Передня грань вежі відкрита, що забезпечує доставляння і викидання на приймальний поміст труб і штанг. Висота бурових вишок залежить від проектної глибини свердловини і становить 9—58 м. Баштові бурові вежі транспортують у складеному вигляді (разом із основою бурової) або поагрегатно, А-подібні перевозять у складеному вигляді. Маркування бурових вишок включає тип вежі (ВА — А-подібна, ВБ — баштова), відстань від основи до кронблочного майданчика (в м), максимальна вантажопідіймальність (у тоннах).
Пересувні мобільні бурові вежі монтуються на шасі автомобіля. Приклад в Україні — CPV — 34144100-9 — Пересувні бурові вежі (Мобільний підіймальний агрегат вантажопідйомністю 125 т)
Вантажопідйомність бурової вежі (щогли) — величина параметра «Допустиме навантаження на гаку» у поєднанні з навантаженнями на ходовому і нерухомому кінцях каната.
Різновиди
Класифікація
Бурові вежі виготовляють із труб, кутнинків, швелерів і круглого прокату. Для несучих елементів бажано застосовувати трубчасті профілі, які порівняно з іншими видами профілів мають більш високий радіус інерції і придають вишці сприятливі аеродинамічні властивості, що сприяють зниженню вітрових навантажень на вежу.
Баштові вежі
Баштові вежі виготовляються з гнучкою (рис. 3.1, а) і жорсткою (рис. 3.1, б) решітками. Ноги баштових вишок виготовляють із зварних чотиригранних ферм (рис. 3.1, в) або з труб великого діаметра (рис. 3.1, г). Вежі цих типів називають пілонними. Незалежно від конструктивної схеми баштові вежі характеризуються високою жорсткістю і опірністю крутінню під дією моменту сил, який створюється натягом нерухомої і ходової струн талевого каната. Внаслідок великого числа болтових з'єднань збирання баштових вишок поєднується з великою трудомісткістю. Відсутність зв'язків між ногами пілонних веж сприяє підвищенню їх монтажездатності.
Баштова вежа (рис. 4) являє собою чотиригранну зрізану піраміду, що складається з чотирьох похило розташованих ніг 6, які пов'язані між собою поясами 8 і гнучкими діагональними тягами 7. У розглянутій конструкції ноги і пояси вежі виготовлені із труб, а діагональні тяги — з круглого сталевого прокату. На наголовнику вежі встановлюється суцільнозварна підкронблочна рама, козли 1 і підкронблочний майданчик 2. Козли забезпечені блоком, який використовується при монтажі вежі, заміні кронблока та підйомі інших вантажів. Балкони 4 і 5 призначені для роботи верхового робітника при ручній розстановці бурильних свічок довжиною 36 і 27 м.
Кожен балкон складається з чотирьох майданчиків 10, каркаса укриттів і обладнаний пальцями 12 з шарнірною головкою для установки свічок та люлькою 11 для верхового робітника, розміщеною відносно осі свердловини на достатній відстані для проходу талевого блока. При надмірному віддаленні люльки погіршуються умови роботи верхового робітника. На висоті близько 15 м знаходиться майданчик для обслуговування стояка маніфольда бурових насосів і бурового рукава.
Згідно з вимогами безпеки, ширина майданчика бурової вежі повинна бути не меншою 750 мм. Майданчики мають металевий настил із просічно-витяжного листа (щоб запобігти ковзанню), перила висотою не менше 1200 мм з поздовжніми планками і прилеглий до настилу борт висотою 150 мм. Вежа забезпечена маршовими металевими сходами 3 шириною не менше 650 мм з перехідними майданчиками і перильним огородженням висотою не менше 1000 мм. На двох протилежних гранях є ворота 9 для затягування необхідного обладнання.
Ноги вежі збираються зі стійок, які стикуються болтовими фланцями, привареними до їх торців. Застосування фланцевих стиків з болтами нормальної точності запобігає ослабленню посадок. Для зручності складання і центрування торці стійок забезпечені конусними напрямними. Нижні стійки ніг мають опорні плити і кронштейни для домкратів, що використовуються при центруванні вежі. Застосовуються й інші способи з'єднання стійок ніг вежі (фланцеве з'єднання на півхомутах та відкидних болтах; з'єднання «торець в торець», стяжними болтами та ін.)
Пояси й діагональні тяги з'єднуються болтами з привареними до ніг веєі 13. Стійки ніг і пояси вежі виготовляють із труб, діагональні тяги — з крупного прокату. В іншій модифікації, яка відрізняється жорсткими комбінованими хрестовими ґратами, ноги вежі виготовляють із двох хрестоподібно розташованих косинців, а пояси і розкоси — з косинців меншого розміру.
Щоглові вежі
Щоглові вежі (рис. 3.1, д) мають А-подібну форму і завдяки зварній конструкції секцій ніг мають високу монтажездатність. Ноги вежі мають трикутний 1 і 2, чотирикутний 3 або кільцевий 4 перетин. При однакових розмірі В і площі поперечних перетинів найбільший опір вигину і крученню мають вежі з чотирикутним перетином ніг. Це обумовлено тим, що моменти інерції перетинів 1, 2, 3 відносно осі х змінюються пропорційно відношенням 1 : 1,35 : 1,50. Вежі з чотирикутним перетином ніг найбільш матеріалоємні. Вежі з кільцевим перетином ніг виготовляються із труб великого діаметру, що призводить до їх обважнення. Жорсткість і монтажездатність добре поєднуються в бурових вежах з відкритою передньою гранню, що мають чотири (рис. 3.1, е) або дві опори (рис. 3.1, ж) і П-подібну форму поперечного перетину.
Щоглова А-подібна вежа (рис. 5) складається з двох ніг, які несуть основне навантаження, і підкосів 5, що утримують вежу в робочому положенні. Залежно від висоти вежі кожна нога збирається з трьох — п'яти зварних секцій 2, виготовлених із труб або профільного прокату. Секції стикуються за допомогою фланцевих з'єднань. Для прискорення складання замість фланцевих з'єднань застосовуються півхомути. Верхні секції мають провушини для з'єднання з підкронблочною рамою, що надає вежі жорсткість. На підкронлочній рамі встановлені козли і майданчик 1 для обслуговування й ремонту кронблока.
Залежно від схеми підйому та конструкції вежі підкоси 5 розташовуються з боку містків або на протилежному боці і за допомогою провушин з'єднуються з ногами вежі і башмаками, які встановлені на основі вежі. Ноги 4 вежі шарнірно з'єднуються з опорою, яка центрує вежу відносно осі ротора. Балкон 3 для верхового робітника і магазин для свічок кріпляться до ніг вежі за допомогою кронштейнів.
Стояк маніфольда бурових насосів розташовується всередині ноги вежі. Для обслуговування та заміни бурового рукава всередині ноги вежі є невеликий майданчик. Маршові сходи 6 монтуються на гранях однієї з ніг вежі і доходять до балкона. Всередині ноги вежі встановлюються сходи тунельного типу.
А-подібну та інші щоглові вежі збирають у горизонтальному положенні на спеціально підготовленому майданчику. У вертикальне положення вежу піднімають за допомогою стріли і блоків, які оснащені канатом, ходовий кінець якого кріпиться до барабана бурової лебідки, або трактора-підйомника. У бурових установках універсальної монтажездатності для підйому вежі використовується спеціальний механізм підйому, який являє собою достатньо жорстку П-подібну раму з двома підкосами та поліспастом. За допомогою бурової лебідки, що приводиться від регулятора подачі долота, і поліспасту механізму підйому вежі встановлюється в робоче положення і кріпиться підкосами, які придають вишці стійкість під час експлуатації.
При підйомі із свердловини бурильні свічки нижнім кінцем встановлюють на підсвічник. Верхній кінець свічок заводять в так званий магазин, і вони упираються на палець (див. рис. 4, перетин А-А). Між пальцем і люлькою є просвіт для вільного проходу труб найбільшого діаметру. Пальці виготовляють з товстостінних труб, вони мають шарнірну головку, яка повертається при випадкових ударах талевого блоку і завдяки цьому запобігається поломка пальця.
Інші
У пілонній вишці аналогічної висоти й вантажопідйомності стійки ніг виготовляються із труб великого діаметру і з'єднуються за допомогою литих сталевих фланців, приварених до торців стійок. Верхні кінці ніг пілонної вежі шарнірно з'єднуються з підкронблочною рамою. Взаємне положення ніг і жорсткість вежі забезпечуються діагональними гвинтовими стяжками, які з'єднують верхні стійки ніг і горизонтальними гвинтовими тягами, розташованими в середній і нижній частинах вежі. Опори ніг пілонної вежі виконані у вигляді конуса з провушиною, яка закріплюється у спеціальній стійці на фундаменті. Баштові вежі монтуються переважно зверху вниз за допомогою спеціальних підйомників.
Кріплення веж відтяжками
Відтяжки призначаються для утримання веж від перекидання при дії горизонтальних навантажень, що виникають від вітру, і встановлюються за палець свічок бурильного інструменту. Окрім цього, відтяжки також перешкоджають втраті стійкості вежі від скручування. Для веж баштового типу відтяжки розташовують у площинах діагоналей башти, а для щоглового типу — в площинах діагоналей квадрата, центром якого є вісь свердловини, а дві сторони перпендикулярні осі приймального моста.
Відтяжки до ніг веж кріплять у процесі збирання. Нижні кінці відтяжок після збирання веж кріплять до спеціально виготовлених якорів. Кількість відтяжок на вежах може бути різна і залежить в основному від сили вітру в даному районі і підвежової основи.
Звичайно 53-метрові вежі кріплять відтяжками в три яруси, а 41-метрові — в два яруси. Проте якщо вежа встановлена на великоблоковій основі і надійно до неї закріплена, то число ярусів відтяжок може бути зменшено. В кожному ярусі на однаковій висоті встановлюють по чотири відтяжки.
Відтяжки верхнього ярусу 53-метрових веж кріплять до ніг другої зверху секції, середнього ярусу — нижче за верхній балкон, а нижнього ярусу— під нижнім балконом. У 41-метрових веж відтяжки верхнього ярусу кріплять на з'єднанні ніг першої і другої верхніх секцій, а нижнього ярусу — під балоном. На рисунку 4.1,а показана схема кріплення відтяжками 53-метрової вежі.
Якорі для відтяжок верхнього ярусу 53-метрової вежі встановлюють на відстані 50 м від відповідного кута башти, для середнього й нижнього ярусів— відповідно на відстані 45 і 40 м. Якорі для 41-метрових веж розташовують на відстані 35 і 30 м відповідно для верхнього та нижнього ярусів від кута башти. В якості якорів використовують зариті в землю колоди, встановлені в пробурені шурфи труби з шипами і заглиблені спеціальні гвинтові якорі.
Для якорів із колод риють котлован па глибину 1,5—2 м. На колоди надягають петлю з троса і виводять назовні під кутом 45°. Колоди засипають ґрунтом й утрамбовують.
Найбільше поширення набули якорі з труб з шипами. Для таких якорів спеціальними машинами бурять вертикальні шурфи на глибину 2 м. У пробурений шурф установлюють трубу з таким розрахунком, щоб шпильки розташовувалися в площині відтяжки. Для введення шипів у ґрунт трубу натягують трактором, після чого шурф засипають ґрунтом із подальшим трамбуванням. До верхньої частини труби кріплять сергу для приєднання гвинтової стяжки. Якорі встановлюють для кожної відтяжки окремо. До гвинтової стяжки відтяжки кріплять затисками. Перед кріпленням відтяжки гвинти стяжок вигвинчують у крайнє положення. Кінцевий натяг відтяжок досягається обертанням рамок гвинтових стяжок. Гвинтові якорі заглиблюють уручну або спеціальними агрегатами.
Основи бурових установок
Основи бурових установок призначені для монтажу бурового комплексу та його транспортування з однієї точки буріння на іншу. Монтаж і перевезення бурового комплексу на спеціальних основах сприяють скороченню термінів будівництва бурової і підвищенню оборотності бурових установок. Залежно від способів монтажу і транспортування розрізняють великоблочні й універсальні основи. Універсальні основи дозволяють транспортувати бурові комплекси великими і дрібними блоками, а також окремими агрегатами.
Основа бурових установок являє собою металеву споруду висотою від 3 до 8,5 м, що складається з окремих зварних блоків, які стикуються між собою болтами, стяжками та іншими швидкороз'ємними з'єднаннями.
Число і розміри блоків визначаються способами монтажу і транспортування. Несучі вузли і секції блоків мають роз'ємні з'єднання і являють собою просторові і плоскі ферми, що зварюються із швелерів, двотаврів, кутників, труб і листової сталі. Для зниження тиску на ґрунт опорні поверхні блоків мають достатню площу. Завдяки цьому значно спрощуються фундаменти, які споруджуються для монтажу бурових установок. Габарити і маса блоків з установленим обладнанням обмежуються питомим навантаженням на ґрунт і вантажопідйомністю ваговозів, які використовуються для переміщення бурових установок на іншу точку буріння.
Конструкція блоків основи повинна забезпечити можливість розміщення обладнання бурового комплексу та зручності його монтажу, технічного обслуговування і транспортування за допомогою ваговозів та інших транспортних засобів. Простота і економічність конструкції повинні поєднуватися з достатньою міцністю і жорсткістю основ, що забезпечують їх надійність і працездатність у процесі буріння свердловин і при переміщенні бурового комплексу на іншу точку буріння. Основи повинні мати захист від вібрацій, що виникають внаслідок роботи встановленого на них обладнання. Надмірні вібрації неприпустимі, так як вони призводять до порушення нормального режиму роботи обладнання, стомлення обслуговчого персоналу і передчасного руйнування зварних швів, болтових з'єднань та інших вузлів і деталей основи і встановленого обладнання.
Див. також
Примітки
Джерела
- Довідник «Буріння свердловин», т.1, т.2, т.3, т.4, т.5. Мислюк М. А., Рибчич І. Й., Яремійчук Р. С. Київ.: Інтерпресс ЛТД, т.1 — 2002. — 363с., т.2 — 2002. — 304с., т.4 — 2012. — 608 с. т.3 — 2004. — 294с., т.5 — 2004.-373с.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- Войтенко В. С., Вітрик В. Г., Яремійчук Р. С., Яремійчук Я. С. Технологія і техніка буріння. Узагальнююча довідкова книга. — Львів — Київ, 2012. — С. 10 — 15.
- Орловський В. М., Білецький В. С., Вітрик В. Г., Сіренко В. І. Бурове і технологічне обладнання. Харків: Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, НТУ «ХПІ», ТОВ НТП «Бурова техніка», Львів, Видавництво «Новий Світ — 2000», 2021. — 358 с. [ 14 лютого 2022 у Wayback Machine.]
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бурова вежа
Це незавершена стаття з гірництва. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Burova ve zha vishka konstrukciya sporuda yaka vstanovlyuyetsya nad ustyam sverdlovini dlya vantazhno pidjomnih operacij pri burinni opuskannya i pidijmannya burovogo instrumentu vibijnih dviguniv obsadnih trub Ris 1 Burova vezha na gazovomu rodovishi u Poltavskij oblasti U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vezha znachennya OpisBurovi vezhi obladnuyutsya marshovimi shodami majdanchikom dlya obslugovuvannya kronbloka i platformoyu verhovogo robitnika sho priznachena dlya vstanovlennya burilnih svichok i zabezpechuye bezpeku pid chas spusko pidijmalnih operacij Ris 2 Skladovi chastini burovoyi vezhi 1 rezervuar dlya burovogo rozchinu 2 vibracijne sito 3 vsmoktuvalna truba 4 burovij nasos 5 dvigun 6 vibracijna truba 7 burova lebidka 8 providna burilna truba 9 shlang providnoyi burilnoyi trubi 10 kolino trubi 11 talevij blok 12 talevij kanat 13 kronblok 14 stoyak vezhi 15 balkon robitnika 16 svichki 17 pidsvichnik 18 vertlyug 19 stoyak 20 burovij rotor 21 burova pidloga 23 preventor 24 protivikidni pristroyi 25 burilna kolona 26 burove doloto 27 konduktorna kolona 28 vikidna liniya burovogo rozchinu Rozriznyayut burovi vezhi bashtovi i A podibni Najbilshe poshirennya otrimali sekcijni A podibni burovi vezhi yaki skladayutsya z 2 h opor sho utrimuyutsya u vertikalnomu stani z dopomogoyu specialnih trubnih pidkosiv abo portalnoyi sporudi i kanatnih vidtyazhok Bashtovi burovi vezhi zastosovuyutsya pri burinni na mori i nadglibokomu burinni glibinoyu 8 10 tisyach m i bilshe Perednya gran vezhi vidkrita sho zabezpechuye dostavlyannya i vikidannya na prijmalnij pomist trub i shtang Visota burovih vishok zalezhit vid proektnoyi glibini sverdlovini i stanovit 9 58 m Bashtovi burovi vezhi transportuyut u skladenomu viglyadi razom iz osnovoyu burovoyi abo poagregatno A podibni perevozyat u skladenomu viglyadi Markuvannya burovih vishok vklyuchaye tip vezhi VA A podibna VB bashtova vidstan vid osnovi do kronblochnogo majdanchika v m maksimalna vantazhopidijmalnist u tonnah Peresuvni mobilni burovi vezhi montuyutsya na shasi avtomobilya Priklad v Ukrayini CPV 34144100 9 Peresuvni burovi vezhi Mobilnij pidijmalnij agregat vantazhopidjomnistyu 125 t Vantazhopidjomnist burovoyi vezhi shogli velichina parametra Dopustime navantazhennya na gaku u poyednanni z navantazhennyami na hodovomu i neruhomomu kincyah kanata RiznovidiKlasifikaciya Ris 3 Konstruktivni shemi burovih vezh Ris 4 Bashtova vezha 1 kozli 2 pidkronblochnij majdanchik 3 metalevi shodi 4 5 balkoni 6 noga 7 gnuchka diagonalna tyaga 8 poyas 9 vorota 10 majdanchik 11 lyulka 12 palec 13 kosinka Burovi vezhi vigotovlyayut iz trub kutninkiv shveleriv i kruglogo prokatu Dlya nesuchih elementiv bazhano zastosovuvati trubchasti profili yaki porivnyano z inshimi vidami profiliv mayut bilsh visokij radius inerciyi i pridayut vishci spriyatlivi aerodinamichni vlastivosti sho spriyayut znizhennyu vitrovih navantazhen na vezhu Bashtovi vezhi Bashtovi vezhi vigotovlyayutsya z gnuchkoyu ris 3 1 a i zhorstkoyu ris 3 1 b reshitkami Nogi bashtovih vishok vigotovlyayut iz zvarnih chotirigrannih ferm ris 3 1 v abo z trub velikogo diametra ris 3 1 g Vezhi cih tipiv nazivayut pilonnimi Nezalezhno vid konstruktivnoyi shemi bashtovi vezhi harakterizuyutsya visokoyu zhorstkistyu i opirnistyu krutinnyu pid diyeyu momentu sil yakij stvoryuyetsya natyagom neruhomoyi i hodovoyi strun talevogo kanata Vnaslidok velikogo chisla boltovih z yednan zbirannya bashtovih vishok poyednuyetsya z velikoyu trudomistkistyu Vidsutnist zv yazkiv mizh nogami pilonnih vezh spriyaye pidvishennyu yih montazhezdatnosti Bashtova vezha ris 4 yavlyaye soboyu chotirigrannu zrizanu piramidu sho skladayetsya z chotiroh pohilo roztashovanih nig 6 yaki pov yazani mizh soboyu poyasami 8 i gnuchkimi diagonalnimi tyagami 7 U rozglyanutij konstrukciyi nogi i poyasi vezhi vigotovleni iz trub a diagonalni tyagi z kruglogo stalevogo prokatu Na nagolovniku vezhi vstanovlyuyetsya sucilnozvarna pidkronblochna rama kozli 1 i pidkronblochnij majdanchik 2 Kozli zabezpecheni blokom yakij vikoristovuyetsya pri montazhi vezhi zamini kronbloka ta pidjomi inshih vantazhiv Balkoni 4 i 5 priznacheni dlya roboti verhovogo robitnika pri ruchnij rozstanovci burilnih svichok dovzhinoyu 36 i 27 m Kozhen balkon skladayetsya z chotiroh majdanchikiv 10 karkasa ukrittiv i obladnanij palcyami 12 z sharnirnoyu golovkoyu dlya ustanovki svichok ta lyulkoyu 11 dlya verhovogo robitnika rozmishenoyu vidnosno osi sverdlovini na dostatnij vidstani dlya prohodu talevogo bloka Pri nadmirnomu viddalenni lyulki pogirshuyutsya umovi roboti verhovogo robitnika Na visoti blizko 15 m znahoditsya majdanchik dlya obslugovuvannya stoyaka manifolda burovih nasosiv i burovogo rukava Zgidno z vimogami bezpeki shirina majdanchika burovoyi vezhi povinna buti ne menshoyu 750 mm Majdanchiki mayut metalevij nastil iz prosichno vityazhnogo lista shob zapobigti kovzannyu perila visotoyu ne menshe 1200 mm z pozdovzhnimi plankami i prileglij do nastilu bort visotoyu 150 mm Vezha zabezpechena marshovimi metalevimi shodami 3 shirinoyu ne menshe 650 mm z perehidnimi majdanchikami i perilnim ogorodzhennyam visotoyu ne menshe 1000 mm Na dvoh protilezhnih granyah ye vorota 9 dlya zatyaguvannya neobhidnogo obladnannya Nogi vezhi zbirayutsya zi stijok yaki stikuyutsya boltovimi flancyami privarenimi do yih torciv Zastosuvannya flancevih stikiv z boltami normalnoyi tochnosti zapobigaye oslablennyu posadok Dlya zruchnosti skladannya i centruvannya torci stijok zabezpecheni konusnimi napryamnimi Nizhni stijki nig mayut oporni pliti i kronshtejni dlya domkrativ sho vikoristovuyutsya pri centruvanni vezhi Zastosovuyutsya j inshi sposobi z yednannya stijok nig vezhi flanceve z yednannya na pivhomutah ta vidkidnih boltah z yednannya torec v torec styazhnimi boltami ta in Poyasi j diagonalni tyagi z yednuyutsya boltami z privarenimi do nig veyei 13 Stijki nig i poyasi vezhi vigotovlyayut iz trub diagonalni tyagi z krupnogo prokatu V inshij modifikaciyi yaka vidriznyayetsya zhorstkimi kombinovanimi hrestovimi gratami nogi vezhi vigotovlyayut iz dvoh hrestopodibno roztashovanih kosinciv a poyasi i rozkosi z kosinciv menshogo rozmiru Shoglovi vezhi Ris 5 Shoglova A podibna vezha 1 majdanchik 2 zvarna sekciya 3 balkon 4 noga vezhi 5 pidkosi 6 marshovi shodi Shoglovi vezhi ris 3 1 d mayut A podibnu formu i zavdyaki zvarnij konstrukciyi sekcij nig mayut visoku montazhezdatnist Nogi vezhi mayut trikutnij 1 i 2 chotirikutnij 3 abo kilcevij 4 peretin Pri odnakovih rozmiri V i ploshi poperechnih peretiniv najbilshij opir viginu i kruchennyu mayut vezhi z chotirikutnim peretinom nig Ce obumovleno tim sho momenti inerciyi peretiniv 1 2 3 vidnosno osi h zminyuyutsya proporcijno vidnoshennyam 1 1 35 1 50 Vezhi z chotirikutnim peretinom nig najbilsh materialoyemni Vezhi z kilcevim peretinom nig vigotovlyayutsya iz trub velikogo diametru sho prizvodit do yih obvazhnennya Zhorstkist i montazhezdatnist dobre poyednuyutsya v burovih vezhah z vidkritoyu perednoyu grannyu sho mayut chotiri ris 3 1 e abo dvi opori ris 3 1 zh i P podibnu formu poperechnogo peretinu Shoglova A podibna vezha ris 5 skladayetsya z dvoh nig yaki nesut osnovne navantazhennya i pidkosiv 5 sho utrimuyut vezhu v robochomu polozhenni Zalezhno vid visoti vezhi kozhna noga zbirayetsya z troh p yati zvarnih sekcij 2 vigotovlenih iz trub abo profilnogo prokatu Sekciyi stikuyutsya za dopomogoyu flancevih z yednan Dlya priskorennya skladannya zamist flancevih z yednan zastosovuyutsya pivhomuti Verhni sekciyi mayut provushini dlya z yednannya z pidkronblochnoyu ramoyu sho nadaye vezhi zhorstkist Na pidkronlochnij rami vstanovleni kozli i majdanchik 1 dlya obslugovuvannya j remontu kronbloka Zalezhno vid shemi pidjomu ta konstrukciyi vezhi pidkosi 5 roztashovuyutsya z boku mistkiv abo na protilezhnomu boci i za dopomogoyu provushin z yednuyutsya z nogami vezhi i bashmakami yaki vstanovleni na osnovi vezhi Nogi 4 vezhi sharnirno z yednuyutsya z oporoyu yaka centruye vezhu vidnosno osi rotora Balkon 3 dlya verhovogo robitnika i magazin dlya svichok kriplyatsya do nig vezhi za dopomogoyu kronshtejniv Stoyak manifolda burovih nasosiv roztashovuyetsya vseredini nogi vezhi Dlya obslugovuvannya ta zamini burovogo rukava vseredini nogi vezhi ye nevelikij majdanchik Marshovi shodi 6 montuyutsya na granyah odniyeyi z nig vezhi i dohodyat do balkona Vseredini nogi vezhi vstanovlyuyutsya shodi tunelnogo tipu A podibnu ta inshi shoglovi vezhi zbirayut u gorizontalnomu polozhenni na specialno pidgotovlenomu majdanchiku U vertikalne polozhennya vezhu pidnimayut za dopomogoyu strili i blokiv yaki osnasheni kanatom hodovij kinec yakogo kripitsya do barabana burovoyi lebidki abo traktora pidjomnika U burovih ustanovkah universalnoyi montazhezdatnosti dlya pidjomu vezhi vikoristovuyetsya specialnij mehanizm pidjomu yakij yavlyaye soboyu dostatno zhorstku P podibnu ramu z dvoma pidkosami ta polispastom Za dopomogoyu burovoyi lebidki sho privoditsya vid regulyatora podachi dolota i polispastu mehanizmu pidjomu vezhi vstanovlyuyetsya v roboche polozhennya i kripitsya pidkosami yaki pridayut vishci stijkist pid chas ekspluataciyi Pri pidjomi iz sverdlovini burilni svichki nizhnim kincem vstanovlyuyut na pidsvichnik Verhnij kinec svichok zavodyat v tak zvanij magazin i voni upirayutsya na palec div ris 4 peretin A A Mizh palcem i lyulkoyu ye prosvit dlya vilnogo prohodu trub najbilshogo diametru Palci vigotovlyayut z tovstostinnih trub voni mayut sharnirnu golovku yaka povertayetsya pri vipadkovih udarah talevogo bloku i zavdyaki comu zapobigayetsya polomka palcya Inshi U pilonnij vishci analogichnoyi visoti j vantazhopidjomnosti stijki nig vigotovlyayutsya iz trub velikogo diametru i z yednuyutsya za dopomogoyu litih stalevih flanciv privarenih do torciv stijok Verhni kinci nig pilonnoyi vezhi sharnirno z yednuyutsya z pidkronblochnoyu ramoyu Vzayemne polozhennya nig i zhorstkist vezhi zabezpechuyutsya diagonalnimi gvintovimi styazhkami yaki z yednuyut verhni stijki nig i gorizontalnimi gvintovimi tyagami roztashovanimi v serednij i nizhnij chastinah vezhi Opori nig pilonnoyi vezhi vikonani u viglyadi konusa z provushinoyu yaka zakriplyuyetsya u specialnij stijci na fundamenti Bashtovi vezhi montuyutsya perevazhno zverhu vniz za dopomogoyu specialnih pidjomnikiv Kriplennya vezh vidtyazhkamiVidtyazhki priznachayutsya dlya utrimannya vezh vid perekidannya pri diyi gorizontalnih navantazhen sho vinikayut vid vitru i vstanovlyuyutsya za palec svichok burilnogo instrumentu Okrim cogo vidtyazhki takozh pereshkodzhayut vtrati stijkosti vezhi vid skruchuvannya Dlya vezh bashtovogo tipu vidtyazhki roztashovuyut u ploshinah diagonalej bashti a dlya shoglovogo tipu v ploshinah diagonalej kvadrata centrom yakogo ye vis sverdlovini a dvi storoni perpendikulyarni osi prijmalnogo mosta Vidtyazhki do nig vezh kriplyat u procesi zbirannya Nizhni kinci vidtyazhok pislya zbirannya vezh kriplyat do specialno vigotovlenih yakoriv Kilkist vidtyazhok na vezhah mozhe buti rizna i zalezhit v osnovnomu vid sili vitru v danomu rajoni i pidvezhovoyi osnovi Zvichajno 53 metrovi vezhi kriplyat vidtyazhkami v tri yarusi a 41 metrovi v dva yarusi Prote yaksho vezha vstanovlena na velikoblokovij osnovi i nadijno do neyi zakriplena to chislo yarusiv vidtyazhok mozhe buti zmensheno V kozhnomu yarusi na odnakovij visoti vstanovlyuyut po chotiri vidtyazhki Vidtyazhki verhnogo yarusu 53 metrovih vezh kriplyat do nig drugoyi zverhu sekciyi serednogo yarusu nizhche za verhnij balkon a nizhnogo yarusu pid nizhnim balkonom U 41 metrovih vezh vidtyazhki verhnogo yarusu kriplyat na z yednanni nig pershoyi i drugoyi verhnih sekcij a nizhnogo yarusu pid balonom Na risunku 4 1 a pokazana shema kriplennya vidtyazhkami 53 metrovoyi vezhi Yakori dlya vidtyazhok verhnogo yarusu 53 metrovoyi vezhi vstanovlyuyut na vidstani 50 m vid vidpovidnogo kuta bashti dlya serednogo j nizhnogo yarusiv vidpovidno na vidstani 45 i 40 m Yakori dlya 41 metrovih vezh roztashovuyut na vidstani 35 i 30 m vidpovidno dlya verhnogo ta nizhnogo yarusiv vid kuta bashti V yakosti yakoriv vikoristovuyut zariti v zemlyu kolodi vstanovleni v probureni shurfi trubi z shipami i zaglibleni specialni gvintovi yakori Dlya yakoriv iz kolod riyut kotlovan pa glibinu 1 5 2 m Na kolodi nadyagayut petlyu z trosa i vivodyat nazovni pid kutom 45 Kolodi zasipayut gruntom j utrambovuyut Najbilshe poshirennya nabuli yakori z trub z shipami Dlya takih yakoriv specialnimi mashinami buryat vertikalni shurfi na glibinu 2 m U proburenij shurf ustanovlyuyut trubu z takim rozrahunkom shob shpilki roztashovuvalisya v ploshini vidtyazhki Dlya vvedennya shipiv u grunt trubu natyaguyut traktorom pislya chogo shurf zasipayut gruntom iz podalshim trambuvannyam Do verhnoyi chastini trubi kriplyat sergu dlya priyednannya gvintovoyi styazhki Yakori vstanovlyuyut dlya kozhnoyi vidtyazhki okremo Do gvintovoyi styazhki vidtyazhki kriplyat zatiskami Pered kriplennyam vidtyazhki gvinti styazhok vigvinchuyut u krajnye polozhennya Kincevij natyag vidtyazhok dosyagayetsya obertannyam ramok gvintovih styazhok Gvintovi yakori zagliblyuyut uruchnu abo specialnimi agregatami Osnovi burovih ustanovokOsnovi burovih ustanovok priznacheni dlya montazhu burovogo kompleksu ta jogo transportuvannya z odniyeyi tochki burinnya na inshu Montazh i perevezennya burovogo kompleksu na specialnih osnovah spriyayut skorochennyu terminiv budivnictva burovoyi i pidvishennyu oborotnosti burovih ustanovok Zalezhno vid sposobiv montazhu i transportuvannya rozriznyayut velikoblochni j universalni osnovi Universalni osnovi dozvolyayut transportuvati burovi kompleksi velikimi i dribnimi blokami a takozh okremimi agregatami Osnova burovih ustanovok yavlyaye soboyu metalevu sporudu visotoyu vid 3 do 8 5 m sho skladayetsya z okremih zvarnih blokiv yaki stikuyutsya mizh soboyu boltami styazhkami ta inshimi shvidkoroz yemnimi z yednannyami Chislo i rozmiri blokiv viznachayutsya sposobami montazhu i transportuvannya Nesuchi vuzli i sekciyi blokiv mayut roz yemni z yednannya i yavlyayut soboyu prostorovi i ploski fermi sho zvaryuyutsya iz shveleriv dvotavriv kutnikiv trub i listovoyi stali Dlya znizhennya tisku na grunt oporni poverhni blokiv mayut dostatnyu ploshu Zavdyaki comu znachno sproshuyutsya fundamenti yaki sporudzhuyutsya dlya montazhu burovih ustanovok Gabariti i masa blokiv z ustanovlenim obladnannyam obmezhuyutsya pitomim navantazhennyam na grunt i vantazhopidjomnistyu vagovoziv yaki vikoristovuyutsya dlya peremishennya burovih ustanovok na inshu tochku burinnya Konstrukciya blokiv osnovi povinna zabezpechiti mozhlivist rozmishennya obladnannya burovogo kompleksu ta zruchnosti jogo montazhu tehnichnogo obslugovuvannya i transportuvannya za dopomogoyu vagovoziv ta inshih transportnih zasobiv Prostota i ekonomichnist konstrukciyi povinni poyednuvatisya z dostatnoyu micnistyu i zhorstkistyu osnov sho zabezpechuyut yih nadijnist i pracezdatnist u procesi burinnya sverdlovin i pri peremishenni burovogo kompleksu na inshu tochku burinnya Osnovi povinni mati zahist vid vibracij sho vinikayut vnaslidok roboti vstanovlenogo na nih obladnannya Nadmirni vibraciyi nepripustimi tak yak voni prizvodyat do porushennya normalnogo rezhimu roboti obladnannya stomlennya obslugovchogo personalu i peredchasnogo rujnuvannya zvarnih shviv boltovih z yednan ta inshih vuzliv i detalej osnovi i vstanovlenogo obladnannya Div takozhBurova shogla Vezhomontazhni robotiPrimitkihttps prozorro gov ua tender UA 2018 08 13 001041 bDzherelaDovidnik Burinnya sverdlovin t 1 t 2 t 3 t 4 t 5 Mislyuk M A Ribchich I J Yaremijchuk R S Kiyiv Interpress LTD t 1 2002 363s t 2 2002 304s t 4 2012 608 s t 3 2004 294s t 5 2004 373s Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Vojtenko V S Vitrik V G Yaremijchuk R S Yaremijchuk Ya S Tehnologiya i tehnika burinnya Uzagalnyuyucha dovidkova kniga Lviv Kiyiv 2012 S 10 15 Orlovskij V M Bileckij V S Vitrik V G Sirenko V I Burove i tehnologichne obladnannya Harkiv Harkivskij nacionalnij universitet miskogo gospodarstva imeni O M Beketova NTU HPI TOV NTP Burova tehnika Lviv Vidavnictvo Novij Svit 2000 2021 358 s 14 lyutogo 2022 u Wayback Machine PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Burova vezha Ce nezavershena stattya z girnictva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi