Федір Павлович Бульбенко (10 серпня 1896 — † 17 травня 1981) — хорунжий армії УНР, член Мануйлівської «Просвіти», громадський і церковний діяч в Україні і в еміграції.
Федір Павлович Бульбенко | |
---|---|
Хорунжий | |
Загальна інформація | |
Народження | 10 серпня 1896 с. Романкове |
Смерть | 17 травня 1981 (84 роки) Нью-Йорк США |
Поховання | Цвинтар святого Андрія |
Військова служба | |
Роки служби | 1917-1919 |
Приналежність | УНР |
Рід військ | піхота |
Війни / битви | Українсько-радянська війна |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис
Народився в селі Романкове Катеринославської губернії, нині — у складі Кам'янського. Походив з родини Павла Петровича Бульбенка і Мотрони Прокопівни з роду Самарець. Трудове життя почав 1913 на Катерининській залізниці в Катеринославі. Того ж року став членом Мануйлівської «Просвіти». Під час Першої світової війни у 1915 покликаний до царської армії, але як залізничник залишився працювати на залізниці. Був одним з організаторів «Вільного козацтва» і «Просвіти» у рідному Романковому.
Згодом добровільно йде до української армії закінчив Київську військово-інженерну юнацьку школу Армії УНР в ранзі хорунжого. Бульбенко брав участь у боях під Ушицею, Копайгородом у напрямку на Жмеринку. У самій Жмеринці захворів на повторний тиф. Один з приятелів-залізничників підібрав Бульбенка, у його хаті довелось прохворіти більше двох місяців. За це час частини української армії відійіш далеко на захід. Бульбенку довелося повертатися додому, на Придніпров'я. Але в дорозі біля станції Знам'янка став на працю в Шаблинській цукроварні. Там же одружився з Надією Туляєвою.
Нагороджений хрестом Симона Петлюри за участь у збройній боротьбі за державність України під проводом головного отамана Симона Петлюри 1917–1921 рр (№3141) та «Хрестом Відродження» в пам'ять 60-ліття армії УНР» (14.1.1978., №246).
Згодом Бульбенко закінчує вечірній факультет Харківського фінансово-економічного інституту, дістає кваліфікацію іженера. У березні 1921 Бульбенка репресували як учасника визвольних змагань. Кілька разів заарештовувався Знам'янською ОРТЧК (транспортна ЧК) засуджений до страти. Його врятувал робітники і службовці: п'ятсот осіб під писали поруку за всіх чотирнадцять чоловік, заарештованих у цій групі. А 1924 його знову заарештовує ГПУ в Олександрії (тепер Кіровоградська область). Визволив його брат Іван Павлович, поручившись з нього.
У 1929 їде в Шполянську цукроварню на Київщині. 1932 переїздить до Харкова на роботу в «Цукротресті». Через п'ять років його звільняють з цієї роботи як військовика армії УНР. Тоді Бульбенко їде до Мерефи працювати в дитячому санаторії. Та незабаром і на цій роботі його заарештовує харківське НКВС. У в'язниці Федір Павлович просидів тринадцять місяців. По звільненні з тюрми працювати в цукровій промисловості вже не може.
Під час Другої світової війни Федір Павлович включився в національно-громадське життя прифронтового Харкова, працюючи в філії Цукроцентралі. В лютому 1943 виїхав до Києва, звідки ще вертався до Харкова, але ненадовго. У серпні 1943 Бульбенко знову їде до Києва, потім — до Львова. Сюди він привіз архів Лесі Українки, тринадцять пакунків кліше, зроблених з історичних пам'яток Києва, взірці українських вишивок з різних місцевостей України. Усе це передав Львівському товариству мистецтва.
Зі Львова переїхав до Криниці, Кракова, а потім були Любек, Берлін, Тюрингія, Вей-мар, Герсфельд — Німеччина. У 1950 Бульбенко приїхав до Сполучених Штатів і прожив у цій країні понад тридцять років. Вийшовши на пенсію, допомагав у роботі фінансового відділу Української Вільної Академії наук і був її членом-фундатором. Також брав активну участь у житті Української автокефальної православної церкви. Ним написано чимало статей на релігійно-церковні та суспільно-громадські теми, які друкувалися в журналах «Церква і життя», «Православний українець», «Вісник» та часописах «Свобода», «Народна воля», «Український голос», «Наша Батьківщина» та інших.
Помер 17 травня 1981, Нью-Йорк, США, похований на українському цвинтарі св. Андрія в Саут-Баунд-Брук.
Вшанування пам'яті
У місті Кам'янському існують , а також , , та провулки, названі на честь Федора Бульбенка.
У місті Мерефі на Харківщині у серпні 2022 року вулицю Пушкіна було перейменовано на Федора Бульбенка.
Примітки
- Тинченко, Ярослав Юрійович (2011). Офіцерський корпус Армії УНР (1917-1921) кн. 2. Київ: "Темпора". ISBN .
- . Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 21 березня 2016.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - https://merefaotg.gov.ua/xxiv-sesiya-merefyanskoi-miskoi-radi-09-39-40-31-08-2022/
Література
- Тромса Д. І. У першу річницю смерти Федора Павловича Бульбенка // Українська земля. — Нью-Йорк. — 1982. — Ч. 8 — 9. — С. 77 — 79.
- Тромса Д. І. В річницю упокоєння Ф. П. Бульбенка //Православний українець. -Детройт. — 1982. — ¦Ч. 165. -С. 23-25.
Посилання
- С. І. Білокінь. [[https://web.archive.org/web/20160601052744/http://www.history.org.ua/index.php?encyclop&termin=Bulbenko_F Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.] Бульбенко Федір Павлович] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 405. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fedir Pavlovich Bulbenko 10 serpnya 1896 17 travnya 1981 horunzhij armiyi UNR chlen Manujlivskoyi Prosviti gromadskij i cerkovnij diyach v Ukrayini i v emigraciyi Fedir Pavlovich Bulbenko HorunzhijZagalna informaciyaNarodzhennya10 serpnya 1896 1896 08 10 s RomankoveSmert17 travnya 1981 1981 05 17 84 roki Nyu Jork SShAPohovannyaCvintar svyatogo AndriyaVijskova sluzhbaRoki sluzhbi1917 1919Prinalezhnist UNRRid vijskpihotaVijni bitviUkrayinsko radyanska vijnaNagorodi ta vidznakiHrest Simona PetlyuriZhittyepisNarodivsya v seli Romankove Katerinoslavskoyi guberniyi nini u skladi Kam yanskogo Pohodiv z rodini Pavla Petrovicha Bulbenka i Motroni Prokopivni z rodu Samarec Trudove zhittya pochav 1913 na Katerininskij zaliznici v Katerinoslavi Togo zh roku stav chlenom Manujlivskoyi Prosviti Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni u 1915 poklikanij do carskoyi armiyi ale yak zaliznichnik zalishivsya pracyuvati na zaliznici Buv odnim z organizatoriv Vilnogo kozactva i Prosviti u ridnomu Romankovomu Zgodom dobrovilno jde do ukrayinskoyi armiyi zakinchiv Kiyivsku vijskovo inzhenernu yunacku shkolu Armiyi UNR v ranzi horunzhogo Bulbenko brav uchast u boyah pid Ushiceyu Kopajgorodom u napryamku na Zhmerinku U samij Zhmerinci zahvoriv na povtornij tif Odin z priyateliv zaliznichnikiv pidibrav Bulbenka u jogo hati dovelos prohvoriti bilshe dvoh misyaciv Za ce chas chastini ukrayinskoyi armiyi vidijish daleko na zahid Bulbenku dovelosya povertatisya dodomu na Pridniprov ya Ale v dorozi bilya stanciyi Znam yanka stav na pracyu v Shablinskij cukrovarni Tam zhe odruzhivsya z Nadiyeyu Tulyayevoyu Nagorodzhenij hrestom Simona Petlyuri za uchast u zbrojnij borotbi za derzhavnist Ukrayini pid provodom golovnogo otamana Simona Petlyuri 1917 1921 rr 3141 ta Hrestom Vidrodzhennya v pam yat 60 littya armiyi UNR 14 1 1978 246 Zgodom Bulbenko zakinchuye vechirnij fakultet Harkivskogo finansovo ekonomichnogo institutu distaye kvalifikaciyu izhenera U berezni 1921 Bulbenka represuvali yak uchasnika vizvolnih zmagan Kilka raziv zaareshtovuvavsya Znam yanskoyu ORTChK transportna ChK zasudzhenij do strati Jogo vryatuval robitniki i sluzhbovci p yatsot osib pid pisali poruku za vsih chotirnadcyat cholovik zaareshtovanih u cij grupi A 1924 jogo znovu zaareshtovuye GPU v Oleksandriyi teper Kirovogradska oblast Vizvoliv jogo brat Ivan Pavlovich poruchivshis z nogo U 1929 yide v Shpolyansku cukrovarnyu na Kiyivshini 1932 pereyizdit do Harkova na robotu v Cukrotresti Cherez p yat rokiv jogo zvilnyayut z ciyeyi roboti yak vijskovika armiyi UNR Todi Bulbenko yide do Merefi pracyuvati v dityachomu sanatoriyi Ta nezabarom i na cij roboti jogo zaareshtovuye harkivske NKVS U v yaznici Fedir Pavlovich prosidiv trinadcyat misyaciv Po zvilnenni z tyurmi pracyuvati v cukrovij promislovosti vzhe ne mozhe Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Fedir Pavlovich vklyuchivsya v nacionalno gromadske zhittya prifrontovogo Harkova pracyuyuchi v filiyi Cukrocentrali V lyutomu 1943 viyihav do Kiyeva zvidki she vertavsya do Harkova ale nenadovgo U serpni 1943 Bulbenko znovu yide do Kiyeva potim do Lvova Syudi vin priviz arhiv Lesi Ukrayinki trinadcyat pakunkiv klishe zroblenih z istorichnih pam yatok Kiyeva vzirci ukrayinskih vishivok z riznih miscevostej Ukrayini Use ce peredav Lvivskomu tovaristvu mistectva Zi Lvova pereyihav do Krinici Krakova a potim buli Lyubek Berlin Tyuringiya Vej mar Gersfeld Nimechchina U 1950 Bulbenko priyihav do Spoluchenih Shtativ i prozhiv u cij krayini ponad tridcyat rokiv Vijshovshi na pensiyu dopomagav u roboti finansovogo viddilu Ukrayinskoyi Vilnoyi Akademiyi nauk i buv yiyi chlenom fundatorom Takozh brav aktivnu uchast u zhitti Ukrayinskoyi avtokefalnoyi pravoslavnoyi cerkvi Nim napisano chimalo statej na religijno cerkovni ta suspilno gromadski temi yaki drukuvalisya v zhurnalah Cerkva i zhittya Pravoslavnij ukrayinec Visnik ta chasopisah Svoboda Narodna volya Ukrayinskij golos Nasha Batkivshina ta inshih Pomer 17 travnya 1981 Nyu Jork SShA pohovanij na ukrayinskomu cvintari sv Andriya v Saut Baund Bruk Vshanuvannya pam yatiU misti Kam yanskomu isnuyut a takozh ta provulki nazvani na chest Fedora Bulbenka U misti Merefi na Harkivshini u serpni 2022 roku vulicyu Pushkina bulo perejmenovano na Fedora Bulbenka PrimitkiTinchenko Yaroslav Yurijovich 2011 Oficerskij korpus Armiyi UNR 1917 1921 kn 2 Kiyiv Tempora ISBN 978 617 569 041 3 Arhiv originalu za 3 kvitnya 2016 Procitovano 21 bereznya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya https merefaotg gov ua xxiv sesiya merefyanskoi miskoi radi 09 39 40 31 08 2022 LiteraturaTromsa D I U pershu richnicyu smerti Fedora Pavlovicha Bulbenka Ukrayinska zemlya Nyu Jork 1982 Ch 8 9 S 77 79 Tromsa D I V richnicyu upokoyennya F P Bulbenka Pravoslavnij ukrayinec Detrojt 1982 Ch 165 S 23 25 PosilannyaS I Bilokin https web archive org web 20160601052744 http www history org ua index php encyclop amp termin Bulbenko F Arhivovano1 chervnya 2016 u Wayback Machine Bulbenko Fedir Pavlovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 405 ISBN 966 00 0734 5