Булонська декларація (есп. Bulonja Deklaracio) — базовий документ, що визначає суть і основні принципи всесвітнього руху есперантистів. Декларація, яку написав Л. Л. Заменгоф, була прийнята на I всесвітньому конгресі есперантистів у французькому місті Булонь-сюр-Мер 9 серпня 1905 року.
Декларація складається з п'яти пунктів:
1. Есперантизм — прагнення поширити у всьому світі використання нейтрально-людської мови, яка, не нав'язуючи себе у внутрішньому житті народів і анітрохи не маючи намір витіснити існуючі національні мови:
- давала би людям різних націй можливість порозуміння;
- могла би служити як миротворча мова суспільних інститутів у тих країнах, де різні нації конфліктують між собою через мову;
- на якій можуть публікуватися ті твори, які становлять особливий інтерес для всіх народів.
2. Міжнародною мовою може бути тільки мова штучна. Найбільше відповідає цьому мова есперанто.
3. Матеріальним господарем есперанто є весь світ. Духовними господарями — люди, які есперантським світом будуть визнаватися найкращими й найбільш талановитими письменниками на цій мові.
4. Одним-єдиним назавжди обов'язковим для всіх есперантистів фундаментом мови есперанто є твір , у який ніхто не має права вносити зміни.
5. Есперантистом називається будь-яка людина, яка знає і використовує мову есперанто, незалежно від цілей, для яких вона її використовує.
Посилання
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bulonska deklaraciya esp Bulonja Deklaracio bazovij dokument sho viznachaye sut i osnovni principi vsesvitnogo ruhu esperantistiv Deklaraciya yaku napisav L L Zamengof bula prijnyata na I vsesvitnomu kongresi esperantistiv u francuzkomu misti Bulon syur Mer 9 serpnya 1905 roku Vihid z Kongresu v Bulon syur Mer 1905 Deklaraciya skladayetsya z p yati punktiv 1 Esperantizm pragnennya poshiriti u vsomu sviti vikoristannya nejtralno lyudskoyi movi yaka ne nav yazuyuchi sebe u vnutrishnomu zhitti narodiv i anitrohi ne mayuchi namir vitisniti isnuyuchi nacionalni movi davala bi lyudyam riznih nacij mozhlivist porozuminnya mogla bi sluzhiti yak mirotvorcha mova suspilnih institutiv u tih krayinah de rizni naciyi konfliktuyut mizh soboyu cherez movu na yakij mozhut publikuvatisya ti tvori yaki stanovlyat osoblivij interes dlya vsih narodiv 2 Mizhnarodnoyu movoyu mozhe buti tilki mova shtuchna Najbilshe vidpovidaye comu mova esperanto 3 Materialnim gospodarem esperanto ye ves svit Duhovnimi gospodaryami lyudi yaki esperantskim svitom budut viznavatisya najkrashimi j najbilsh talanovitimi pismennikami na cij movi 4 Odnim yedinim nazavzhdi obov yazkovim dlya vsih esperantistiv fundamentom movi esperanto ye tvir u yakij nihto ne maye prava vnositi zmini 5 Esperantistom nazivayetsya bud yaka lyudina yaka znaye i vikoristovuye movu esperanto nezalezhno vid cilej dlya yakih vona yiyi vikoristovuye Posilannya angl