Булавицький Іван Якович

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Булавицький.

Іван Якович Булавицький (нар. 25 вересня 1945(19450925), с. Кирнички, Одеська область, Україна) — український графік, живописець, скульптор. Заслужений діяч мистецтв України, член Миколаївської обласної організації Національної спілки України. Автор прапора міста Миколаєва, герба і прапора Миколаївської області.

Булавицький Іван Якович
Народження	25 вересня 1945(1945-09-25) (78 років) Кирнички, Суворовський район, Ізмаїльська область, Українська РСР, СРСР
Національність	українець
Країна	СРСР  Україна
Жанр	графіка, живопис, скульптура
Навчання	Тбіліська академія мистецтв
Діяльність	художник-гравер, скульптор
Роки творчості	1973–н. ч.
Нагороди

Біографія

Народився 25 вересня 1945 року у селі Кирнички Одеської області.

Служив у прикордонних військах у Закавказзі. Службу закінчував уже не на радянсько-іранському кордоні, де перебував спочатку, а у Тбілісі, куди його викликало командування для виконання обов'язків картографа.

У 1972 році закінчив Державну академію мистецтв у місті Тбілісі (майстерня книжної графіки). По закінченню навчання переїхав до Миколаєва. Творчу діяльність розпочав у 1973 році.

У липні 2006 року Іван Булавицький разом з сином Яковом Булавицьким створили іменну артгалерею Булавицьких «Апрель-В», для цього вони переобладнали свою квартиру. Нині експозиція постійно змінюється.

Член Спілки художників України з 1978 року, голова правління Миколаївської обласної організації Національної спілки України у 1997–2005 роках.

Працює у різних жанрах образотворчого мистецтва: як художник-монументаліст, як живописець, скульптор. Брав  активну участь в обласних, республіканських, всесоюзних, міжнародних виставках. Займається педагогічною діяльністю, доцент кафедри «Дизайн» гуманітарного інституту НУК імені адмірала С. Й. Макарова.

Творчість

Якщо умовно поділити творчий шлях Івана Булавицького, його можна досить чітко розподілити на три періоди:

• графічний — 1970-1980-ті роки;
• малярський — кінець 1980-х – початок 1990-х років;
• скульптурний — з 1990-х років.

Живопис — теж цілий етап у творчості художника. Іван Булавицький займався прикладним, монументальним мистецтвом, розписами, об’ємними композиціями. Багато робіт Булавицького знаходиться в приватних колекціях різних країн, зберігається в художніх музеях України: у Миколаївському художньому музеї ім. В. Верещагіна, Хмельницькому художньому музеї, Миколаївському краєзнавчому музеї.

Учасник багатьох виставок в Україні й за кордоном. Видав три авторських каталоги. Миколаївським обласним телебаченням знято фільм «Художник і скульптор І. Булавицький» (1992 рік, режисер В. Завізіон).

Автор прапора Миколаєва (1999), герба і прапора Миколаївської області (2001), знаків «Городянин року», «Людина року».

Вибрані роботи

• скульптура «З минулого у майбутнє» (Кара, Франція, 1994);
• скульптура «Пісня степу Скіфії» (Трускавець, 1995);
• скульптура «Закохані в Сафо» (заповідник «Одеський замок», Одеса, 1996);
• скульптура «Зародження життя» (Теніно, Вашингтон, США, 1998);
• прапор Миколаєва (1999);
• герб і прапор Миколаївської області (2001);
• пам'ятник Святому Миколаю Чудотворцю (Миколаїв, Каштановий сквер, 2005);
• меморіальна дошка поету Е. І. Январьову (Миколаїв, 2009);
• (Миколаїв, сквер ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС);
• меморіальна дошка художнику А. П. Завгородньому (Миколаїв, 2012);
• меморіальна дошка громадському діячу (Миколаїв, 2016);
• меморіальна дошка актору М. А. Кравченку (Миколаїв, 2020).

Твори живопису характеризуються холодним колоритом, фігуративністю і статичними образами. Основна тема творчості — відображення історичних подій та особистостей.

• серія листів «Ольвія»;
• літографія «Прощання зі старим зоопарком» (1975);
• серія «Дерева взимку» (1975);
• серія листів «Острів Березань» (1986);
• «Крим. Сугдея» (1987);
• «Рух» (1990);
• «Гетьманська Україна» (1992).

Виставки

Брав участь в українських і міжнародних симпозіумах скульптури в камені: Ольвія (1991), Очаків (1992), «Євроскульптура» (Кара, Франція, 1994), «Камінь-95» (Трускавець), «Неоліт-97» (Львів). Широке міжнародне визнання принесли скульптури, вирізьблені на симпозіумі «Монарх-98» (Теніно, Вашингтон, США) і «Мармур-99» (Денвер, Колорадо, США). У 2005 році у складі української делегації Іван Булавицький побував на Венеціанському бієнале.

Виставки

Обласні виставки

• Обласна виставка «40 років визволення Миколаївщини від німецько-фашистських загарбників» (1984);
• Обласна виставка «40 років Перемоги» (1985);
• Обласна виставка «Художники і край» (1993).

Персональні виставки

• Тбілісі, Грузія (1985);
• Очаків, Україна (1989);
• Миколаїв, Україна (1992).

Нагороди, звання

• Заслужений діяч мистецтв України (2000);
• Почесна грамота Кабінету Міністрів України (1999);
• Почесна грамота Спілки художників України (2005);
• Почесне звання «Городянин року — 2006» в номінації «Мистецтво» — за створення пам'ятника святому Миколаю;
• Орден Української Православної Церкви князя Володимира (2006);
• Верещагінський знак за багаторічну дружбу з Миколаївським художнім музеєм ім. В. Верещагіна.

Примітки

1. Наточа, Екатерина (2012). Иван и Яков – отец и сын. Миколаїв: Миколаївський літературно-художній журнал «Соборна вулиця» (3.2012). с. 95—96.
2. Булавицький Іван Якович. Миколаївська обласна бібліотека ім. В. О. Лягіна (укр.). Процитовано 7 квітня 2023.
3. МООНСХУ | Художники Миколаєва. Булавицький І.Я. nikart (рос.). Процитовано 7 квітня 2023.
4. Росляков, С. М. (2004). Булавицький Іван Якович (Ukrainian) . Т. 3. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN .
5. . Архів оригіналу за 19 вересня 2015. Процитовано 19 червня 2012.

Джерела