Бу́ковець — село в Івано-Франківській області, що в Україні.
село Буковець | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Калуський район |
Громада | Болехівська міська громада |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | 1767 року |
Населення | 167 |
Площа | 0 км² |
Густота населення | 0 осіб/км² |
Поштовий індекс | 77221 |
Телефонний код | +380 03437 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°00′21″ пн. ш. 23°41′04″ сх. д. / 49.00583° пн. ш. 23.68444° сх. д.Координати: 49°00′21″ пн. ш. 23°41′04″ сх. д. / 49.00583° пн. ш. 23.68444° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 511 м |
Водойми | р. Сукіль |
Місцева влада | |
Адреса ради | 77221, Івано-Франківська обл., Болехівська міськрада, с.Поляниця |
Карта | |
Буковець | |
Буковець | |
Мапа | |
Географія
На південно-західній околиці села річка Озгра впадає у Сукіль.
Історія
Село було засновано 1848 року німецькими колоністами на так званих камеральних (державних) землях й названо Яммерсталь. Населений пункт знаходиться в мальовничій долині між селами Поляниця та Козаківка. Недалеко від села протікає річка Сукіль. Перші поселенці займалися лісорозробками. На початку ХХ ст. було прокладено вузькоколійку і побудовано тартак. Для потреб села в 20-х роках ХХ ст. було збудовано початкову школу, костел. Хутір адміністративно відносився до Поляниці.
У 1939 році в селі проживало 120 мешканців (30 українців, 10 поляків, 80 німців).
18 лютого 1939 року польська влада перейменувала село на Рівня (Równia).
В 1939—1940 рр. згідно з договором Молотова — Рібентропа радянська влада виселила німців у Вартеґау. Вільні хати, залишені німцями, були заселені багатодітними родинами з Поляниці. Тому подальша доля цих двох сіл тісно переплетена.
Обидва села пережили німецьку окупацію, під час якої багато людей було вивезено в Німеччину на примусові роботи. В роки другої світової війни в Поляниці діяв осередок Організації Українських Націоналістів, який керував суспільно-політичним життям села. Очолювали цей осередок брати Стефаніви («Панькові»): Микола, Юрко і Петро родом з Поляниці. Зв'язкова УПА — Макара (Дубів) Софія Миколаївна та вояк УПА — Пінах Федір Миколайович (псевдо — «Тирса») за участь в опорі відбули покарання в мордовських та норильських концтаборах. Родом з цього села Дяків Ярослав Васильович — був станичним, відбув покарання.
В роки Другої світової війни населення села активно підтримувало національно-визвольний рух. Були створені загони самооборони. Частинам Української Повстанської Армії, сотням Байди, Бурлаки, Різуна, Бея, які проходили через село в 1944 році, надавалася допомога. Про це пише в своїй книзі «Записки українського повстанця» Іван Дмитрик (Львів, «Червона калина», 1992 р.) З другим приходом радянської влади (1944 р.) почалися нові арешти та вивезення людей до Сибіру за симпатію або допомогу українському національно-визвольному рухові. З часом налагоджувалося мирне життя. У селян були насильно відібрані власні поля. Запроваджувалися колгоспи, які так і не прижилися через нерентабельність у гірських умовах. Молодь села виїжджала на відбудову Донбасу. Єдиним заняттям для селян залишилися лісорозробки та праця на невеличких клаптиках землі. В 1954—1956 рр. були демонтовані вузькоколійка, костел і тартак. На місці тартака пізніше було утворено підсобне господарство Болехівського лісокомбінату. Церква і клуб знаходилися в сусідній Поляниці.
Сьогодення
У 2000 році силами громадськості було відкрито церкву св. Петра і Павла. В селі працюють два продуктові магазини, і деревопереробна фабрика, пилорама, котра зараз переживає не найкращі часи. На території села розташовано 44 двори, у яких проживає 170 осіб. Село оточують мальовничі гори. На відстані 7 кілометрів від села знаходиться пам'ятка природи « Мертве зеро». Від нього пішки або верхи на конях можна добратися до гори «Ключ» — місця бою Українських Січових Стрільців з відділами російської армії в 1914 році.
Примітки
- Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 21 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
- Zmiana niemieckich nazw miejscowości. — «Gazeta Lwowska» № 60 15.03.1939 [ 14 червня 2018 у Wayback Machine.] (пол.)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bu kovec selo v Ivano Frankivskij oblasti sho v Ukrayini selo Bukovec Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Kaluskij rajon Gromada Bolehivska miska gromada Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane 1767 roku Naselennya 167 Plosha 0 km Gustota naselennya 0 osib km Poshtovij indeks 77221 Telefonnij kod 380 03437 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 00 21 pn sh 23 41 04 sh d 49 00583 pn sh 23 68444 sh d 49 00583 23 68444 Koordinati 49 00 21 pn sh 23 41 04 sh d 49 00583 pn sh 23 68444 sh d 49 00583 23 68444 Serednya visota nad rivnem morya 511 m Vodojmi r Sukil Misceva vlada Adresa radi 77221 Ivano Frankivska obl Bolehivska miskrada s Polyanicya Karta Bukovec Bukovec Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bukovec GeografiyaNa pivdenno zahidnij okolici sela richka Ozgra vpadaye u Sukil IstoriyaSelo bulo zasnovano 1848 roku nimeckimi kolonistami na tak zvanih kameralnih derzhavnih zemlyah j nazvano Yammerstal Naselenij punkt znahoditsya v malovnichij dolini mizh selami Polyanicya ta Kozakivka Nedaleko vid sela protikaye richka Sukil Pershi poselenci zajmalisya lisorozrobkami Na pochatku HH st bulo prokladeno vuzkokolijku i pobudovano tartak Dlya potreb sela v 20 h rokah HH st bulo zbudovano pochatkovu shkolu kostel Hutir administrativno vidnosivsya do Polyanici U 1939 roci v seli prozhivalo 120 meshkanciv 30 ukrayinciv 10 polyakiv 80 nimciv 18 lyutogo 1939 roku polska vlada perejmenuvala selo na Rivnya Rownia V 1939 1940 rr zgidno z dogovorom Molotova Ribentropa radyanska vlada viselila nimciv u Vartegau Vilni hati zalisheni nimcyami buli zaseleni bagatoditnimi rodinami z Polyanici Tomu podalsha dolya cih dvoh sil tisno perepletena Obidva sela perezhili nimecku okupaciyu pid chas yakoyi bagato lyudej bulo vivezeno v Nimechchinu na primusovi roboti V roki drugoyi svitovoyi vijni v Polyanici diyav oseredok Organizaciyi Ukrayinskih Nacionalistiv yakij keruvav suspilno politichnim zhittyam sela Ocholyuvali cej oseredok brati Stefanivi Pankovi Mikola Yurko i Petro rodom z Polyanici Zv yazkova UPA Makara Dubiv Sofiya Mikolayivna ta voyak UPA Pinah Fedir Mikolajovich psevdo Tirsa za uchast v opori vidbuli pokarannya v mordovskih ta norilskih konctaborah Rodom z cogo sela Dyakiv Yaroslav Vasilovich buv stanichnim vidbuv pokarannya V roki Drugoyi svitovoyi vijni naselennya sela aktivno pidtrimuvalo nacionalno vizvolnij ruh Buli stvoreni zagoni samooboroni Chastinam Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi sotnyam Bajdi Burlaki Rizuna Beya yaki prohodili cherez selo v 1944 roci nadavalasya dopomoga Pro ce pishe v svoyij knizi Zapiski ukrayinskogo povstancya Ivan Dmitrik Lviv Chervona kalina 1992 r Z drugim prihodom radyanskoyi vladi 1944 r pochalisya novi areshti ta vivezennya lyudej do Sibiru za simpatiyu abo dopomogu ukrayinskomu nacionalno vizvolnomu ruhovi Z chasom nalagodzhuvalosya mirne zhittya U selyan buli nasilno vidibrani vlasni polya Zaprovadzhuvalisya kolgospi yaki tak i ne prizhilisya cherez nerentabelnist u girskih umovah Molod sela viyizhdzhala na vidbudovu Donbasu Yedinim zanyattyam dlya selyan zalishilisya lisorozrobki ta pracya na nevelichkih klaptikah zemli V 1954 1956 rr buli demontovani vuzkokolijka kostel i tartak Na misci tartaka piznishe bulo utvoreno pidsobne gospodarstvo Bolehivskogo lisokombinatu Cerkva i klub znahodilisya v susidnij Polyanici SogodennyaU 2000 roci silami gromadskosti bulo vidkrito cerkvu sv Petra i Pavla V seli pracyuyut dva produktovi magazini i derevopererobna fabrika pilorama kotra zaraz perezhivaye ne najkrashi chasi Na teritoriyi sela roztashovano 44 dvori u yakih prozhivaye 170 osib Selo otochuyut malovnichi gori Na vidstani 7 kilometriv vid sela znahoditsya pam yatka prirodi Mertve zero Vid nogo pishki abo verhi na konyah mozhna dobratisya do gori Klyuch miscya boyu Ukrayinskih Sichovih Strilciv z viddilami rosijskoyi armiyi v 1914 roci PrimitkiVolodimir Kubijovich Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 stor 21 Visbaden 1983 205 s Zmiana niemieckich nazw miejscowosci Gazeta Lwowska 60 15 03 1939 14 chervnya 2018 u Wayback Machine pol Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi