Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бузька уланська дивізія — військове формування на Півдні України в першій половині 19 століття.
| Відсутній елемент Вікіданих |
Сформовано з залишків козаків (українців) Запорізької Січі, що входили до окремих полків Бузького козацького війська.
Було розташовано між руслами Південного Бугу, Ігнула та Інгульця.
Історія
Бузька уланська дивізія, сформована переважно з українців Бузького козачого війська. Складалася з 4-х полків. Крім того, до неї входили 3 поселені та 3 резервні ескадрони.
До складу 1-го Бузького уланського полку увійшли: Вознесенськ та селища: Сокільська переправа, Ракова, Новогригорівка, Арнаутівка, Білоусівка, Михайлівка, Щербані, Димівка та Солоне. В них було населення 3615 чоловік чоловічої статі та 3135 жіночої статі, та 90238 десятин землі.
До 2-го Бузького уланського полку увійшли селища: Федорівка, Троїцьке, Касперівка, Ново-Петрівське, Гур'ївка, Костянтинівка, Балівне, Матвіївка, Себіне та Інгулка. В них було 3698 чоловік чоловічої статі та 3360 жіночої статі, та 89026 десятин землі.
У 3-му Бузькому уланському полку були поселення: Костянтинівка, Олександрівка, Семенівка, Благодатне та Арбузинка. Населення в них 4322 чоловічої статі та 4024 жіночої статі, та 58833 десятин землі.
До 4-го Бузького уланського полку належали селища: Вільшанка, Лиса Гора, Синюхін Брід, Добрянка та Піщаний Брід з населенням 4546 чоловік чоловічої статі та 4395 чоловік жіночої статі та з 66735 десятин землі.
Усього ж у Бузькій уланській дивізії знаходилося одне місто та 29 селищ з населенням 16181 чоловіків та 14878 жінок, та 302877 десятин землі.
Пізніше ці полки були перейменовані: в Бузький, Одеський, Вознесенський і Ольвіопольський.
24.12.1817 р. було засновано округ військового поселення 2-го Бузького Уланського полку. 1828 р. - участь у Турецькій війні, перехід дивізії через Прут; битва при Куртені; взяття Варни. 17.11.1829 р. - Бузька Уланська дивізія стала 4-ою Уланською дивізією.
2-й Уланський полк з 25.06.1830 р. стає Одеським Уланським полком.
З 27.12.1843 р. – Уланський Його Світлості Герцога Нассауського полк.
З 1857 року Вознесенський (колишній 3-й Бузький уланський полк) отримав назву: «Вознесенський, 8-й уланський, Е.І.Вис. Вел. Княжни Тетяни Миколаївни, полк».
Начальником Бузької уланської дивізії був граф І. О. Вітт. Він знаходився в Одесі, а корпусні командири, які безпосередньо керували у Вознесенську.
Військові поселення Херсонської губернії були поділені на 3 округи: 1-й округ із центром у Новій Празі Олександрійського повіту, 2-й округ – у Новомиргороді Бобринецького повіту та 3-й округ – у місті Вознесенську.
Чисельність військових поселень постійно зростала, оскільки військовому відомству неодноразово приєднували казенні села та частина адміралтейських поселян.
Так, а 1821 року до військових поселень приєднали: Єланець, Восіятське, Сербулівку. У 1822 році – Інгулку, залишену болгарами та заселену казенними селянами із Золотоніського повіту. В 1828 приєднано село Сергіївка, а в 1829 - Ольвіополь, пристань Голта, Новий Буг, Березівка, Устинівка, Широке, Шестерня, Ново-Курське, Ново-Червоне і Кривий Ріг. 1830 року – село Прилуки, 1834 – село Володимирівка, 1841 – селище Сирове та Криве Озеро, 1842 року – Привільне, Полтавка (Баштанка), Маліївка, Миколаївка та Казанка. Останнє приєднання відбулося у 1853 році – Ново-Покровке (Вшиве) та Костромка.
Поселенці дивізії були довічними солдатами і водночас вели сільське господарство. У місцях військових поселень усі жителі зараховувалися до селян. Вони звільнялися від усіх державних податків і повинностей, рекрутських наборів. Натомість мали нести військову службу, комплектувати зі свого середовища полки і утримувати їх на свій рахунок. Як підсумок, до середини 1850-х років населення регіону так збідніло, що у багатьох селян не було навіть робочої худоби, господарство їх занепало. Військові поселення стали невигідними в економічному відношенні і не досягли поставленої мети.
У 1857 році військові поселення, вкрай непопулярні серед населення, були скасовані та передані до управління міністерства державного майна. Цим і закінчилося сорокарічне існування поселень Бузької уланської дивізії. Як згадка з того часу залишилися назви селищ у Миколаївській області: Таборівка, Солдатське, Табірне.
Джерела
- Нарис історії культури Південного Прибужжя (від початку до початку ХХ століття).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Buzka ulanska diviziya vijskove formuvannya na Pivdni Ukrayini v pershij polovini 19 stolittya Vidsutnij element Vikidanih Sformovano z zalishkiv kozakiv ukrayinciv Zaporizkoyi Sichi sho vhodili do okremih polkiv Buzkogo kozackogo vijska Bulo roztashovano mizh ruslami Pivdennogo Bugu Ignula ta Ingulcya IstoriyaBuzka ulanska diviziya sformovana perevazhno z ukrayinciv Buzkogo kozachogo vijska Skladalasya z 4 h polkiv Krim togo do neyi vhodili 3 poseleni ta 3 rezervni eskadroni Do skladu 1 go Buzkogo ulanskogo polku uvijshli Voznesensk ta selisha Sokilska pereprava Rakova Novogrigorivka Arnautivka Bilousivka Mihajlivka Sherbani Dimivka ta Solone V nih bulo naselennya 3615 cholovik cholovichoyi stati ta 3135 zhinochoyi stati ta 90238 desyatin zemli Do 2 go Buzkogo ulanskogo polku uvijshli selisha Fedorivka Troyicke Kasperivka Novo Petrivske Gur yivka Kostyantinivka Balivne Matviyivka Sebine ta Ingulka V nih bulo 3698 cholovik cholovichoyi stati ta 3360 zhinochoyi stati ta 89026 desyatin zemli U 3 mu Buzkomu ulanskomu polku buli poselennya Kostyantinivka Oleksandrivka Semenivka Blagodatne ta Arbuzinka Naselennya v nih 4322 cholovichoyi stati ta 4024 zhinochoyi stati ta 58833 desyatin zemli Do 4 go Buzkogo ulanskogo polku nalezhali selisha Vilshanka Lisa Gora Sinyuhin Brid Dobryanka ta Pishanij Brid z naselennyam 4546 cholovik cholovichoyi stati ta 4395 cholovik zhinochoyi stati ta z 66735 desyatin zemli Usogo zh u Buzkij ulanskij diviziyi znahodilosya odne misto ta 29 selish z naselennyam 16181 cholovikiv ta 14878 zhinok ta 302877 desyatin zemli Piznishe ci polki buli perejmenovani v Buzkij Odeskij Voznesenskij i Olviopolskij 24 12 1817 r bulo zasnovano okrug vijskovogo poselennya 2 go Buzkogo Ulanskogo polku 1828 r uchast u Tureckij vijni perehid diviziyi cherez Prut bitva pri Kurteni vzyattya Varni 17 11 1829 r Buzka Ulanska diviziya stala 4 oyu Ulanskoyu diviziyeyu 2 j Ulanskij polk z 25 06 1830 r staye Odeskim Ulanskim polkom Z 27 12 1843 r Ulanskij Jogo Svitlosti Gercoga Nassauskogo polk Z 1857 roku Voznesenskij kolishnij 3 j Buzkij ulanskij polk otrimav nazvu Voznesenskij 8 j ulanskij E I Vis Vel Knyazhni Tetyani Mikolayivni polk Nachalnikom Buzkoyi ulanskoyi diviziyi buv graf I O Vitt Vin znahodivsya v Odesi a korpusni komandiri yaki bezposeredno keruvali u Voznesensku Vijskovi poselennya Hersonskoyi guberniyi buli podileni na 3 okrugi 1 j okrug iz centrom u Novij Prazi Oleksandrijskogo povitu 2 j okrug u Novomirgorodi Bobrineckogo povitu ta 3 j okrug u misti Voznesensku Chiselnist vijskovih poselen postijno zrostala oskilki vijskovomu vidomstvu neodnorazovo priyednuvali kazenni sela ta chastina admiraltejskih poselyan Tak a 1821 roku do vijskovih poselen priyednali Yelanec Vosiyatske Serbulivku U 1822 roci Ingulku zalishenu bolgarami ta zaselenu kazennimi selyanami iz Zolotoniskogo povitu V 1828 priyednano selo Sergiyivka a v 1829 Olviopol pristan Golta Novij Bug Berezivka Ustinivka Shiroke Shesternya Novo Kurske Novo Chervone i Krivij Rig 1830 roku selo Priluki 1834 selo Volodimirivka 1841 selishe Sirove ta Krive Ozero 1842 roku Privilne Poltavka Bashtanka Maliyivka Mikolayivka ta Kazanka Ostannye priyednannya vidbulosya u 1853 roci Novo Pokrovke Vshive ta Kostromka Poselenci diviziyi buli dovichnimi soldatami i vodnochas veli silske gospodarstvo U miscyah vijskovih poselen usi zhiteli zarahovuvalisya do selyan Voni zvilnyalisya vid usih derzhavnih podatkiv i povinnostej rekrutskih naboriv Natomist mali nesti vijskovu sluzhbu komplektuvati zi svogo seredovisha polki i utrimuvati yih na svij rahunok Yak pidsumok do seredini 1850 h rokiv naselennya regionu tak zbidnilo sho u bagatoh selyan ne bulo navit robochoyi hudobi gospodarstvo yih zanepalo Vijskovi poselennya stali nevigidnimi v ekonomichnomu vidnoshenni i ne dosyagli postavlenoyi meti U 1857 roci vijskovi poselennya vkraj nepopulyarni sered naselennya buli skasovani ta peredani do upravlinnya ministerstva derzhavnogo majna Cim i zakinchilosya sorokarichne isnuvannya poselen Buzkoyi ulanskoyi diviziyi Yak zgadka z togo chasu zalishilisya nazvi selish u Mikolayivskij oblasti Taborivka Soldatske Tabirne DzherelaNaris istoriyi kulturi Pivdennogo Pribuzhzhya vid pochatku do pochatku HH stolittya