«Бузковий кристал (Записки Олексія Курбатова)» (рос. Сиреневый кристалл (Записки Алексея Курбатова)) — науково-фантастичний роман російського та українського радянського письменника Олександра Меєрова 1965 року.
Обкладинка першого видання роману | |
Автор | Олександр Меєров |
---|---|
Назва мовою оригіналу | Сиреневый кристалл |
Країна | СРСР |
Мова | російська |
Жанр | Наукова фантастика |
Видавництво | «Мысль» |
Видано | 1965 |
Тип носія | тверда обкладинка |
У романі на основі наукових уявлень 60-х років ХХ століття розповідається про виявлення на землі слідів перебування іншопланетної кремнійорганічної цивілізації та спробу контакту з нею.
Сюжет
Уродженець південного архіпелагу Паутоо на ім'я Дагір привіз до Амстердама бузковий кристал невідомого походження. Кристал дуже гарний і відрізняється від інших дорогоцінних каменів, тому Дагір бажає продати його представникам якоїсь ювелірної компанії. Каменем з метою отримання прибутку зацікавились також хімічні концерни Нума Ченснеппа і Отена Карта. У результаті острів'янин вирішив продати камінь представникам амстердамської ювелірної компанії, які вирішили перепродати його на аукціоні, найімовірніше представнику одного з хімічних концернів. На аукціон з метою вивчення походження каменя прибуває також радянський учений Олексій Курбатов. Зе до продажу на Дагіра кілька разів вчинив напад якийсь невідомий предмет у формі огірка. На аукціоні камінь продають представникам концерну Нума Ченснеппа. Але після його продажу кілька огіркоподібних предметів атакували спеціальну машину для перевезення дорогоцінностей, у якій перевозили бузковий кристал. Їм вдалося підняти спецмашину в повітря та відлетіти з нею на велику відстань за межі міста, де за нею неможливо було продовжувати переслідування.
Далі в романі розповідається про появу бузкового кристалу та початок його вивчення. При дослідженнях древніх цивілізацій Паутоо археологи виявили надміцну тканину невідомого походження, схожу на парчу або шовк, проте вона складалась із волокон кремнію. Окрім цього на островах часто знаходили сліди кремнійорганічних сполук, легенди про виникнення яких розповідав радянському вченому Курбатову студент з Паутоо Юсгор. Під час вивчення цих легенд радянські вчені всерйоз підтримали гіпотезу про позаземне походження тканини та кристала. Виявилось, що перші дослідження цих тканин, а також інших кремнійорганічних сполук на островах Паутоо, зробив на початку ХХ століття російський учений Вудрум. Групі дослідників вдалося виявити у підводних печерах біля одного з паутоанських островів статую місцевого божества, яка була виготовлена з матеріалу іншопланетного походження. У подальшому робота експедиції призупинилась у зв'язку із позицією власника земель, де було знайдено статую, та одночасно головного спонсора експедиції Гуна Ченснеппа, тодішнього власника хімічного концерну. Виявлена знахідка посилила національні почуття місцевого населення, яке спонукало до боротьби за своє національне визволення. Концерн Ченснеппа відмовився від подальшого фінансування експедиції на Паутоо, і вчені на свій страх і ризик вирішують самостійно продовжити вивчення знахідок. Проте подальші дослідження завершилися трагічно: при спробі проникнення до віддаленого храму на вершині гори в джунглях, де знаходились зразки кремнійорганічних сполук, загинули Вудрум із сином та низка інших членів експедиції, і лише один молодий її учасник зумів залишитися в живих та перевезти матеріали експедиції до Петербурга.
У час після проголошення частиною островів Паутоо незалежності місцеві та радянські вчені розпочинають нове вивчення кремнійорганічних сполук. У підконтрольній колишній метрополії частині островів вивчення кремнійорганіки проводять концерни Нума Ченснеппа і Отена Карта. Проте під час цих досліджень кремнійорганічна матерія виходить із-під контролю, та починає збільшуватися в розмірах та поглинати як органічну, так і неорганічну матерію. Лише завдяки спільним зусиллям учених та військових кількох країн вдається зупинити розростання кремнійорганічних сполук. Низка вчених на основі аналізу поведінки іншопланетої речовини відразу ж висловлює думку, що кремнійорганічна сполука наділена розумом. Тим часом один із членів дослідницької групи, Ару, виїжджає з країни через Австралію, та вивозить із країни ще один зразок кремнійорганічної речовини — бузковий кристал, а пізніше вже під іменем Дагір робить спробу продати кристал в Амстердамі.
Тим часом частинки кремнійорганіки перетворюються в окремі живі істоти, що займаються незрозумілою цілеспрямованою діяльністю. Їх назвали за іменем загиблого під час їх вивчення вченого Родбара родбаридами. Пізніше вони перетворились у істоти з підвищеною рухливістю, які й зуміли викрасти бузковий кристал та перенести його в пустелю Каракуми, де розпочали будівництво невідомої споруди, схожої на радіолокаційну станцію. Їх назвали за іменем молодого паутоанського вченого Юсгора юсгоридами. Учені висловили припущення, що юсгориди не є самостійними розумними істотами, а біокібернетичними організмами, які запускаються програмою, складеною на іншій планеті. Тим часом юсгориди, крім будівництва ретрансляційної станції, проникають у різні земні установи, найімовірніше з метою запису та фіксації різних проявів земного життя. Одночасно вони створили подібне до транспортного корабля, на якому є можливість транспортувати до планети, де вони були запрограмовані, навіть живих істот. Бузкові кристали стали їх основним пристроєм, який програмує тривалу міжпланетну подорож. Земні учені на мить зуміли побачити картини далекої планети з кремнійорганічним життям, яку передав їм корабель із бузковими кристалами, після чого вони самі починають мріяти про подорож на далеку планету із кремнійорганічними розумними істотами.
Історія видання
Уперше уривок роману під назвою «Родбариди» опубліковано в альманаху «На суші й на морі» в 1962 році. У 1965 році уривок роману вже під назвою «Бузковий кристал» опублікований у журналі «Химия и жизнь». Повністю роман уперше опублікований у видавництві «Мысль» у 1965 році тиражем 150 тисяч примірників.
Рецензії
Першу рецензію на роман під назвою «Загадка силіцієвого життя» надруковано в журналі «Нева» у № 4 за 1966 рік, її автором був відомий радянський письменник-фантаст Геннадій Гор. Іншу рецензію на роман написав також російський радянський критик-фантастикознавець Анатолій Бритиков. У своїй монографії «Російський радянський науково-фантастичний роман» він пише, що Меєрову вдався опис тривалого очікування контакту з іншопланетною цивілізацією, хоча й він виявився не таким, яким його очікувало людство, й письменник зумів винайти новий сюжет для творів про перший контакт з іншопланетною цивілізацією. Бритиков також відзначає, що хоч і роман є типовим для фантастичних творів 60-х років ХХ століття, проте Меєров зумів додати до сюжету твору досвід професійного ученого, що додало до роману психологічну правду наукового мислення.
Переклади
Роман «Бузковий кристал» перекладений чеською мовою, та вийшов друком у 1968 році під назвою «Šeříkový krystal». у 1968 році роман також перекладений німецькою мовою, та вийшов друком під назвою «Der fliederfarbene Kristall».
Примітки
- На суше и на море, 1962 [ 13 січня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Мееров Александр Александрович [ 3 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Александр Мееров «Сиреневый кристалл» [ 8 листопада 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Геннадий Гор «Загадка силициевой жизни» [ 3 грудня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Анатолий Федорович Бритиков РУССКИЙ СОВЕТСКИЙ НАУЧНО-ФАНТАСТИЧЕСКИЙ РОМАН [ 3 грудня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Alexandr Mejerov «Šeříkový krystal» [ 3 грудня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Alexander Mejerow «Der fliederfarbene Kristall» [ 3 грудня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
Література
- Александр Мееров. Сиреневый кристалл. — Москва : «Мысль», 1965. — 389 с. — 150 000 прим.
Посилання
- Повний текст роману [ 21 березня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- «Сиреневый кристалл» на сайті «Лаборатория Фантастики» [ 3 грудня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- «Бузковий кристал» на LiveLib (рос.)
- Александр Мееров. Сиреневый кристалл [ 28 листопада 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Buzkovij kristal Zapiski Oleksiya Kurbatova ros Sirenevyj kristall Zapiski Alekseya Kurbatova naukovo fantastichnij roman rosijskogo ta ukrayinskogo radyanskogo pismennika Oleksandra Meyerova 1965 roku Buzkovij kristal Obkladinka pershogo vidannya romanuAvtorOleksandr MeyerovNazva movoyu originaluSirenevyj kristallKrayinaSRSRMovarosijskaZhanrNaukova fantastikaVidavnictvo Mysl Vidano1965Tip nosiyatverda obkladinka U romani na osnovi naukovih uyavlen 60 h rokiv HH stolittya rozpovidayetsya pro viyavlennya na zemli slidiv perebuvannya inshoplanetnoyi kremnijorganichnoyi civilizaciyi ta sprobu kontaktu z neyu SyuzhetUrodzhenec pivdennogo arhipelagu Pautoo na im ya Dagir priviz do Amsterdama buzkovij kristal nevidomogo pohodzhennya Kristal duzhe garnij i vidriznyayetsya vid inshih dorogocinnih kameniv tomu Dagir bazhaye prodati jogo predstavnikam yakoyis yuvelirnoyi kompaniyi Kamenem z metoyu otrimannya pributku zacikavilis takozh himichni koncerni Numa Chensneppa i Otena Karta U rezultati ostriv yanin virishiv prodati kamin predstavnikam amsterdamskoyi yuvelirnoyi kompaniyi yaki virishili pereprodati jogo na aukcioni najimovirnishe predstavniku odnogo z himichnih koncerniv Na aukcion z metoyu vivchennya pohodzhennya kamenya pribuvaye takozh radyanskij uchenij Oleksij Kurbatov Ze do prodazhu na Dagira kilka raziv vchiniv napad yakijs nevidomij predmet u formi ogirka Na aukcioni kamin prodayut predstavnikam koncernu Numa Chensneppa Ale pislya jogo prodazhu kilka ogirkopodibnih predmetiv atakuvali specialnu mashinu dlya perevezennya dorogocinnostej u yakij perevozili buzkovij kristal Yim vdalosya pidnyati specmashinu v povitrya ta vidletiti z neyu na veliku vidstan za mezhi mista de za neyu nemozhlivo bulo prodovzhuvati peresliduvannya Dali v romani rozpovidayetsya pro poyavu buzkovogo kristalu ta pochatok jogo vivchennya Pri doslidzhennyah drevnih civilizacij Pautoo arheologi viyavili nadmicnu tkaninu nevidomogo pohodzhennya shozhu na parchu abo shovk prote vona skladalas iz volokon kremniyu Okrim cogo na ostrovah chasto znahodili slidi kremnijorganichnih spoluk legendi pro viniknennya yakih rozpovidav radyanskomu vchenomu Kurbatovu student z Pautoo Yusgor Pid chas vivchennya cih legend radyanski vcheni vserjoz pidtrimali gipotezu pro pozazemne pohodzhennya tkanini ta kristala Viyavilos sho pershi doslidzhennya cih tkanin a takozh inshih kremnijorganichnih spoluk na ostrovah Pautoo zrobiv na pochatku HH stolittya rosijskij uchenij Vudrum Grupi doslidnikiv vdalosya viyaviti u pidvodnih pecherah bilya odnogo z pautoanskih ostroviv statuyu miscevogo bozhestva yaka bula vigotovlena z materialu inshoplanetnogo pohodzhennya U podalshomu robota ekspediciyi prizupinilas u zv yazku iz poziciyeyu vlasnika zemel de bulo znajdeno statuyu ta odnochasno golovnogo sponsora ekspediciyi Guna Chensneppa todishnogo vlasnika himichnogo koncernu Viyavlena znahidka posilila nacionalni pochuttya miscevogo naselennya yake sponukalo do borotbi za svoye nacionalne vizvolennya Koncern Chensneppa vidmovivsya vid podalshogo finansuvannya ekspediciyi na Pautoo i vcheni na svij strah i rizik virishuyut samostijno prodovzhiti vivchennya znahidok Prote podalshi doslidzhennya zavershilisya tragichno pri sprobi proniknennya do viddalenogo hramu na vershini gori v dzhunglyah de znahodilis zrazki kremnijorganichnih spoluk zaginuli Vudrum iz sinom ta nizka inshih chleniv ekspediciyi i lishe odin molodij yiyi uchasnik zumiv zalishitisya v zhivih ta perevezti materiali ekspediciyi do Peterburga U chas pislya progoloshennya chastinoyu ostroviv Pautoo nezalezhnosti miscevi ta radyanski vcheni rozpochinayut nove vivchennya kremnijorganichnih spoluk U pidkontrolnij kolishnij metropoliyi chastini ostroviv vivchennya kremnijorganiki provodyat koncerni Numa Chensneppa i Otena Karta Prote pid chas cih doslidzhen kremnijorganichna materiya vihodit iz pid kontrolyu ta pochinaye zbilshuvatisya v rozmirah ta poglinati yak organichnu tak i neorganichnu materiyu Lishe zavdyaki spilnim zusillyam uchenih ta vijskovih kilkoh krayin vdayetsya zupiniti rozrostannya kremnijorganichnih spoluk Nizka vchenih na osnovi analizu povedinki inshoplanetoyi rechovini vidrazu zh vislovlyuye dumku sho kremnijorganichna spoluka nadilena rozumom Tim chasom odin iz chleniv doslidnickoyi grupi Aru viyizhdzhaye z krayini cherez Avstraliyu ta vivozit iz krayini she odin zrazok kremnijorganichnoyi rechovini buzkovij kristal a piznishe vzhe pid imenem Dagir robit sprobu prodati kristal v Amsterdami Tim chasom chastinki kremnijorganiki peretvoryuyutsya v okremi zhivi istoti sho zajmayutsya nezrozumiloyu cilespryamovanoyu diyalnistyu Yih nazvali za imenem zagiblogo pid chas yih vivchennya vchenogo Rodbara rodbaridami Piznishe voni peretvorilis u istoti z pidvishenoyu ruhlivistyu yaki j zumili vikrasti buzkovij kristal ta perenesti jogo v pustelyu Karakumi de rozpochali budivnictvo nevidomoyi sporudi shozhoyi na radiolokacijnu stanciyu Yih nazvali za imenem molodogo pautoanskogo vchenogo Yusgora yusgoridami Ucheni vislovili pripushennya sho yusgoridi ne ye samostijnimi rozumnimi istotami a biokibernetichnimi organizmami yaki zapuskayutsya programoyu skladenoyu na inshij planeti Tim chasom yusgoridi krim budivnictva retranslyacijnoyi stanciyi pronikayut u rizni zemni ustanovi najimovirnishe z metoyu zapisu ta fiksaciyi riznih proyaviv zemnogo zhittya Odnochasno voni stvorili podibne do transportnogo korablya na yakomu ye mozhlivist transportuvati do planeti de voni buli zaprogramovani navit zhivih istot Buzkovi kristali stali yih osnovnim pristroyem yakij programuye trivalu mizhplanetnu podorozh Zemni ucheni na mit zumili pobachiti kartini dalekoyi planeti z kremnijorganichnim zhittyam yaku peredav yim korabel iz buzkovimi kristalami pislya chogo voni sami pochinayut mriyati pro podorozh na daleku planetu iz kremnijorganichnimi rozumnimi istotami Istoriya vidannyaUpershe urivok romanu pid nazvoyu Rodbaridi opublikovano v almanahu Na sushi j na mori v 1962 roci U 1965 roci urivok romanu vzhe pid nazvoyu Buzkovij kristal opublikovanij u zhurnali Himiya i zhizn Povnistyu roman upershe opublikovanij u vidavnictvi Mysl u 1965 roci tirazhem 150 tisyach primirnikiv RecenziyiPershu recenziyu na roman pid nazvoyu Zagadka siliciyevogo zhittya nadrukovano v zhurnali Neva u 4 za 1966 rik yiyi avtorom buv vidomij radyanskij pismennik fantast Gennadij Gor Inshu recenziyu na roman napisav takozh rosijskij radyanskij kritik fantastikoznavec Anatolij Britikov U svoyij monografiyi Rosijskij radyanskij naukovo fantastichnij roman vin pishe sho Meyerovu vdavsya opis trivalogo ochikuvannya kontaktu z inshoplanetnoyu civilizaciyeyu hocha j vin viyavivsya ne takim yakim jogo ochikuvalo lyudstvo j pismennik zumiv vinajti novij syuzhet dlya tvoriv pro pershij kontakt z inshoplanetnoyu civilizaciyeyu Britikov takozh vidznachaye sho hoch i roman ye tipovim dlya fantastichnih tvoriv 60 h rokiv HH stolittya prote Meyerov zumiv dodati do syuzhetu tvoru dosvid profesijnogo uchenogo sho dodalo do romanu psihologichnu pravdu naukovogo mislennya PerekladiRoman Buzkovij kristal perekladenij cheskoyu movoyu ta vijshov drukom u 1968 roci pid nazvoyu Serikovy krystal u 1968 roci roman takozh perekladenij nimeckoyu movoyu ta vijshov drukom pid nazvoyu Der fliederfarbene Kristall PrimitkiNa sushe i na more 1962 13 sichnya 2019 u Wayback Machine ros Meerov Aleksandr Aleksandrovich 3 grudnya 2018 u Wayback Machine ros Aleksandr Meerov Sirenevyj kristall 8 listopada 2019 u Wayback Machine ros Gennadij Gor Zagadka silicievoj zhizni 3 grudnya 2019 u Wayback Machine ros Anatolij Fedorovich Britikov RUSSKIJ SOVETSKIJ NAUChNO FANTASTIChESKIJ ROMAN 3 grudnya 2019 u Wayback Machine ros Alexandr Mejerov Serikovy krystal 3 grudnya 2019 u Wayback Machine ros Alexander Mejerow Der fliederfarbene Kristall 3 grudnya 2019 u Wayback Machine ros LiteraturaAleksandr Meerov Sirenevyj kristall Moskva Mysl 1965 389 s 150 000 prim PosilannyaPovnij tekst romanu 21 bereznya 2020 u Wayback Machine ros Sirenevyj kristall na sajti Laboratoriya Fantastiki 3 grudnya 2019 u Wayback Machine ros Buzkovij kristal na LiveLib ros Aleksandr Meerov Sirenevyj kristall 28 listopada 2019 u Wayback Machine ros