Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Будівля ректорату Софійського університету болг Сградата на Ректората на Софийския университет або просто болг Ректорат

Будівля ректорату Софійського університету

Будівля ректорату Софійського університету

Будівля ректорату Софійського університету (болг. Сградата на Ректората на Софийския университет або просто болг. Ректорат на Софийския университет) — монументальна будова у центрі міста Софія, зведена впродовж 1924—1934 років на основі конкурсного проєкту французького архітектора Жана Бреассона і повністю у сучасному вигляді добудована 1985 року. Будівля розташована на північній стороні бульвару Цар Визволитель № 15. Від часу спорудження і до сьогодні будівля є головним корпусом Софійського університету, де, окрім ректорату, розташовані декілька факультетів та інших підрозділів. Будівля ректорату збудована у стилі бароко, має статус нерухомої культурної цінності національного значення. Вона вражає своєю історією, естетикою та функціональністю.

Будівля ректорату Софійського університету
image
42°41′37″ пн. ш. 23°20′06″ сх. д. / 42.69361111113888541° пн. ш. 23.335000000027779521° сх. д. / 42.69361111113888541; 23.335000000027779521Координати: 42°41′37″ пн. ш. 23°20′06″ сх. д. / 42.69361111113888541° пн. ш. 23.335000000027779521° сх. д. / 42.69361111113888541; 23.335000000027779521
Країнаimage Болгарія
РозташуванняСофія
Статус спадщиниd
АрхітекторЖан Бреассон (оригінальний проєкт)
Дата початку спорудження1924
Дата закінчення спорудження1934
СтильБароко
Поверхівп'ять
Площа приміщень36 000 м²
ВласникСофійський університет
Адресабульвар Цар Визволитель, 15 (болг. гр. София 1504, бул. „Цар Освободител„ № 15.)
Проїздст. метро «Софійський університет імені Святого Климента Охридського»
image
image
Будівля ректорату Софійського університету
Будівля ректорату Софійського університету (Болгарія)
image Будівля ректорату Софійського університету у Вікісховищі

Передумови появи Софійського університету та будівництва його головного корпусу

Створення першого болгарського університету було визначальним фактором розвитку болгарської духовності після звільнення від османського панування. Ідея вищої школи мала глибокі корені. На її підтримку висловлювалася низка діячів болгарського національного відродження, серед яких Васил Априлов, Іван Селімінскі, Неофіт Бозвелі, Іларіон Макаріопольский, Константин Фотинов та інші.

1880 року Міністерство народної просвіти внесло до Народних зборів проєкт закону про училища в Князівстві Болгарія. Документом було передбачено, що „після проходження курсу в реальних та класичних гімназіях потрібно відкрити болгарське вище училище (університет), яке б охоплювало юридичні, філософські, природничі, медичні та технічні науки“. 1887 року міністр освіти Тодор Іванчов видав розпорядження про відкриття на базі Першої чоловічої класичної гімназії в Софії Вищих педагогічних курсів. Згідно з постановою Міністерства народної просвіти Князівства Болгарія, 1 жовтня 1888 року передбачалося відкриття на базі чоловічої гімназії Вищих педагогічних курсів у Софії з єдиним історико-філологічним відділом.

3 жовтня 1888 року на Курсах було офіційно розпочато викладання, за яким поступово закріпилася назва "лекції", викладачі відповідно стали іменуватися професорами.

8 грудня 1888 р. Національні збори (парламент) прийняли закон про перетворення Курсів у Вищу школу. 29 січня 1889 р. був обраний перший ректор закладу. У 1904 році заклад був перейменований на Університет під назвою "Болгарський університет братів Євлогія та Христо Георгієвих з Карлово" (часто задля скорочення іменувався навіть у документах просто Софійський університет).

Благодійники

Діяльність університету потребувала відповідної матеріальної бази, у тому числі власних приміщень. Від початку свого створення Софійський університет розмістився у новозбудованій двоповерховій будівлі Першої чоловічої класичної гімназії за адресою вулиця Московська № 49 (архітектор — Константин Йованович). Згодом університет отримав у користування ще декілька будівель, у тому числі будинок д-ра Василіаді на вулиці Московській, №13 (1885 року забудови). Однак матеріальна база Університету залишалася досить скромною і актуальною була потреба спорудження власної університетської будівлі.

Позитивне вирішення цього питання було започатковане з ініціативи двох братів-мільйонерів Євлогія та Христо Георгієвих, болгар, котрі проживали в Румунії, займалися підприємництвом та банківською діяльністю і накопичили значний капітал. Брати походили з міста Карлово і живучи в Румунії жертвували значні суми на розвиток освіти у новоствореній Болгарській державі.

Євлогієм Георгієвим були зроблені дві значні пожертви на заснування майбутнього болгарського університету.

Початок спорудження. Етапи будівництва

Зведення будівлі ректорату у теперішньому вигляді мало довгу історію і тривало з перервами 61 рік (1924 — 1985). Історію будівництва корпусу умовно поділяють на три етапи:

перший етап (1924 — 1934 роки) — спорудження центрального об’єму будівлі у вигляді зімкненої рівнобічної трапеції з центральним ризалітом на чоловому фасаді;

другий етап (1941 — 1952 роки) — прибудова до існуючого центрального об’єму південного та північного (бічних) крил;

третій етап (1972 — 1985 роки) — розширення існуючої частини північного крила.

І етап: 1924 — 1934 роки

1920 року Ефорія Євлогія та Христо Георгієвих доручила директору департаменту Міністерства громадських робіт архітектору Йордану Міланову переробити раніше схвалений проєкт університетської будівлі Жана Бреассона 1912 року та приступити до будівництва.

Ренесансний вигляд споруди запроєктованої Бреассоном Міланов змінив на більш еклектичний стиль з переважанням бароко. Архітектор зробив споруду більш практичною, враховуючи побажання Ефорії, Міланов збільшив поверховість споруди з трьох до п’яти поверхів та збільшив кількість приміщень у корпусі з 39 до 75 (за іншими даними з 59 до 89). Він адаптував план ректорату таким чином, щоб його можна було використовувати не лише для службових кабінетів ректорату та деканатів, але також для аудиторій юридичного та історико-філологічного факультетів. В той же час він суттєво покращив архітектурний вигляд фасаду завдяки вражаючій монументальній скульптурі.

Переглянутий Мілановим проєкт був готовий до середини 1924 року. 30 червня 1924 року був закладений наріжний камінь споруди і будівельні роботи розпочалися. Головним архітектором проєкту призначили того ж Йордана Міланова. Міланов сумлінно виконував доручену йому справу аж до своєї смерті 8 лютого 1932 р., він помер безпосередньо на будівництві ректорату внаслідок важкої застуди.

По смерті Міланова керівництво роботами від лютого до 1 серпня 1932 року очолював член будівельної комісії при Ефорії архітектор Лазар Парашкеванов, а від 1 серпня 1932 і до завершення будівництва керівником був архітектор при Ефорії Стефан Хайнаджиєв.

Остаточно спорудження ректорату було закінчене в кінці листопада 1934 року (с. 65). Виконавцями будівельного підряду з побудови ректорату були 160 фірм та підприємців різного профілю, дві з залучених компаній були іноземними — одна чеська та одна німецька (66). Було забудована площу (під споруди ректорату та університетської бібліотеки) розміром 3000 м. кв. Вартість будівництва склала 65 500 000 болгарських левів.

16 грудня 1934 року будівлю ректорату було урочисто освячено та відкрито.

Архітектура

Архітектура будівлі ректорату за планом Йордана Міланова — еклектичний стиль з переважанням бароко.

За архітектурно-планувальними характеристиками розбудований корпус має п’ять поверхів (п’ятий поверх — мансардний), у плані він Є-подібної форми. Споруда центрального об’єму монолітна із залізобетонним каркасом та кладеними цегляними перегородками. Для зовнішнього облицювання фасаду центрального об’єму використовувався врачанський вапняк високої якості, кремового кольору з яскраво вираженим малюнком лицьової поверхні.

До центрального об’єму прибудовані південне та північне бокові крила, гармонійно виконані у єдиному класицистичному стилі.

Будівля ректорату займає 36 000 м. кв. загальної площі і налічує 324 кімнати, з них 65 аудиторій на 6 000 місць. За будівлею ректорату, у внутрішньому дворику, розташована університетська бібліотека.

Примітки

  1. Университетът на Братя Георгиеви от Карлово | National Geographic (nationalgeographic.bg)
  2. Ивелина Кирова. 2 500 000 тома пази Алма матер // Стандарт — Новини, които си струва да споделим (www.standartnews.com ©)
  3. ДВ бр. 40/1978 г.
  4. Анна Ангелова. Новите седмочисленици [ 9 червня 2021 у Wayback Machine.] // Наука (издание на Съюза на учените в България). Кн. 2/2018, том XXVIII. — С. 11.
  5. Наръчник по качеството на СУ "Свети Климент Охридски". — София, 2020. — 120 с. — С. 4.
  6. Закон за Университета, утвърден княжевски Указ № 6 от 23 януари 1904 г. (обн. ДВ бр. 19/1904 г.).
  7. Академична история [ 30 червня 2021 у Wayback Machine.] // Официален сайт / страницата на Софийски университет "Св. Климент Охридски".
  8. Цвета Тодорова. Първостроителите на Алма Матер [ 24 червня 2021 у Wayback Machine.] // Наука (издание на Съюза на учените в България). Кн. 5/2018, том XXVIII. — С. 3.
  9. Цвета Тодорова. Първостроителите на Алма Матер [ 24 червня 2021 у Wayback Machine.] // Наука (издание на Съюза на учените в България). Кн. 5/2018, том XXVIII. — С. 4.
  10. . Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 27 червня 2021.
  11. Николай Тулешков. Университетът, 80 години история на сградата. — София (Списание), бр. 11. — 1985. — 13 — 15.
  12. Изъ живота на Университета. Освещаване и тържествено предаване на Универ­ситета централната университетска сграда и библиотеката // Годишник на Софийския университет. Официален отдел: [Т. 28]. — София: Софийски университет „Св. Климент Охридски”, 1936. — С. 65.
  13. Сградата на Ректората [ 20 травня 2015 у Wayback Machine.] // Официален сайт / страницата на Софийски университет "Св. Климент Охридски".
  14. Николай Тулешков. Университетът, 80 години история на сградата. — София (Списание), бр. 11. — 1985. — С. 14.
  15. Бюлетин на Музеят на Софийския университет. 2007. Брой 6/2007. — София: Университетско издателство "Св. Климент охридски", 2007. — С. 7.
  16. Любинка Стоилова. Международни архитектурни конкурси в София в края на XIX и началото на ХХ в. [ 24 червня 2021 у Wayback Machine.] // Исторически преглед, г. VII, кн. 18-19, март-юли 2009. — С. 53.
  17. . Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 21 червня 2021.
  18. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 червня 2021. Процитовано 21 червня 2021.
  19. . Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 24 червня 2021.
  20. Наръчник по качеството на СУ "Свети Климент Охридски". — София, 2020. — 120 с. — С. 6.

Література

  • Арнаудов М. История на Софийския университет „Климент Охридски“ през първото му полустолетие 1888—1938. С., 1939, с. 479—480.
  • Отчетъ за университетската 1934/1935 учебна година // Годишник на Софийския университет. Официален отдел: [Т. 28]. — София: Софийски университет „Св. Климент Охридски”, 1936. — С. 5 — 6. (link [ 24 червня 2021 у Wayback Machine.])
  • Изъ живота на Университета. Освещаване и тържествено предаване на Универ­ситета централната университетска сграда и библиотеката // Годишник на Софийския университет. Официален отдел: [Т. 28]. — София: Софийски университет „Св. Климент Охридски”, 1936. — С. 59 — 70.
  • Николай Тулешков. Университетът, 80 години история на сградата. — София (Списание), бр. 11. — 1985. — 13 — 15.
  • Тодорова Цвета. „Архитектурният образ на Софийския университет „Св. Климент Охридски” / 120 години Алма Матер” // в кн.: ”Сердика Средец София Културно-историческо наследство на София: проблеми и перспективи”, Том 5. — София: Изд. Столична община, ОП ”Стара София”, 2010. — С. 274 — 279.
  • Любинка Стоилова. Големите архитектурни конкурси в България в края на ХІХ и началото на ХХ век [ 24 червня 2021 у Wayback Machine.] // Епохата на Цар Фердинанд I. Част II. С., 2008. — С. 52 — 61.
  • Любинка Стоилова. Международни архитектурни конкурси в София в края на XIX и началото на ХХ в. [ 24 червня 2021 у Wayback Machine.] // Исторически преглед, г. VII, кн. 18-19, март-юли 2009, с. 47-70.
  • Глушков Х. Евлоги и Христо Георгиеви. Живот и дейност. — Карлово: „Ротари клуб Карлово“, 2014. [ 24 червня 2021 у Wayback Machine.]

Посилання

  • Сградата на Ректората [ 20 травня 2015 у Wayback Machine.] // Официален сайт / страницата на Софийски университет "Св. Климент Охридски".
  • Северното и южното крило на Ректората [ 24 червня 2021 у Wayback Machine.] // Официален сайт / страницата на Софийски университет "Св. Климент Охридски".
  • От фасадата на Ректората на Софийския университет се отстраняват съществуващи от 20 години външни климатични тела [ 24 червня 2021 у Wayback Machine.] // Официален сайт / страницата на Софийски университет "Св. Климент Охридски".
  • Университетът на Братя Георгиеви от Карлово | National Geographic (nationalgeographic.bg) [ 24 червня 2021 у Wayback Machine.]
  • Любинка Стоилова. 80 години от тържественото освещаване на сградата на Софийския университет "Св. Климент Охридски" [ 24 червня 2021 у Wayback Machine.] // София за нас / Sofia for us. Красота, любов, архитектура и околна среда. (Любинка Стоилова. 80 години от тържественото освещаване на сградата на Софийския университет "Св. Климент Охридски" [ 30 червня 2021 у Wayback Machine.] // academia.edu)
  • 130 години от създаването на СУ "Св. Климент Охридски" [ 24 червня 2021 у Wayback Machine.] //Регионален исторически музей — София.
  • Софийски университет "Св. Климент Охридски" // Енциклопедия Дарителството
  • „​Братя Евлогий и Христо Георгиеви от Карлово” [ 24 червня 2021 у Wayback Machine.] // Енциклопедия Дарителството
  • Виктория Йорданова. 17 мига от историята на Софийския университет [ 24 червня 2021 у Wayback Machine.] | Z Generation. "ОбраZование" (Гласът на "Поколението Z". Студентска медия, трибуна за свежи мнения, истории и идеи.)
  • Софийският университет — олицетворение на меценатството на двама българи [ 24 червня 2021 у Wayback Machine.] // Вестник Строител (официалното издание на Камарата на строителите в България) (link [ 27 жовтня 2011 у Wayback Machine.])
  • Теодора Йолчева. Софийският университет „Св. Климент Охридски“. Българското сърце на знанието бие 125 години [ 24 червня 2021 у Wayback Machine.] // Преса, печатно издание, брой 263 (614) от 27 септември 2013. (link)
  • Йордан Миланов — гениален архитект и голям българин [ 24 червня 2021 у Wayback Machine.] // www.teenproblem.net
  • СУ „Свети Климент Охридски“. — С. 9. [ 21 квітня 2021 у Wayback Machine.]
  • Цвета Тодорова. Академичният ритуал и почетните доктори на Софийския университет „Св. Климент Охридски” [ 24 червня 2021 у Wayback Machine.] // Наука (издание на Съюза на учените в България). Кн. 6/2013, том XIII. — С. 23.
  • Георги Драганов. Заветът на Евлоги Георгиев за Софийския университет [ 8 травня 2021 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Budivlya rektoratu Sofijskogo universitetu bolg Sgradata na Rektorata na Sofijskiya universitet abo prosto bolg Rektorat na Sofijskiya universitet monumentalna budova u centri mista Sofiya zvedena vprodovzh 1924 1934 rokiv na osnovi konkursnogo proyektu francuzkogo arhitektora Zhana Breassona i povnistyu u suchasnomu viglyadi dobudovana 1985 roku Budivlya roztashovana na pivnichnij storoni bulvaru Car Vizvolitel 15 Vid chasu sporudzhennya i do sogodni budivlya ye golovnim korpusom Sofijskogo universitetu de okrim rektoratu roztashovani dekilka fakultetiv ta inshih pidrozdiliv Budivlya rektoratu zbudovana u stili baroko maye status neruhomoyi kulturnoyi cinnosti nacionalnogo znachennya Vona vrazhaye svoyeyu istoriyeyu estetikoyu ta funkcionalnistyu Budivlya rektoratu Sofijskogo universitetu42 41 37 pn sh 23 20 06 sh d 42 69361111113888541 pn sh 23 335000000027779521 sh d 42 69361111113888541 23 335000000027779521 Koordinati 42 41 37 pn sh 23 20 06 sh d 42 69361111113888541 pn sh 23 335000000027779521 sh d 42 69361111113888541 23 335000000027779521Krayina BolgariyaRoztashuvannyaSofiyaStatus spadshinidArhitektorZhan Breasson originalnij proyekt Data pochatku sporudzhennya1924Data zakinchennya sporudzhennya1934StilBarokoPoverhivp yatPlosha primishen36 000 m VlasnikSofijskij universitetAdresabulvar Car Vizvolitel 15 bolg gr Sofiya 1504 bul Car Osvoboditel 15 Proyizdst metro Sofijskij universitet imeni Svyatogo Klimenta Ohridskogo Budivlya rektoratu Sofijskogo universitetuBudivlya rektoratu Sofijskogo universitetu Bolgariya Budivlya rektoratu Sofijskogo universitetu u VikishovishiPeredumovi poyavi Sofijskogo universitetu ta budivnictva jogo golovnogo korpusuStvorennya pershogo bolgarskogo universitetu bulo viznachalnim faktorom rozvitku bolgarskoyi duhovnosti pislya zvilnennya vid osmanskogo panuvannya Ideya vishoyi shkoli mala gliboki koreni Na yiyi pidtrimku vislovlyuvalasya nizka diyachiv bolgarskogo nacionalnogo vidrodzhennya sered yakih Vasil Aprilov Ivan Seliminski Neofit Bozveli Ilarion Makariopolskij Konstantin Fotinov ta inshi 1880 roku Ministerstvo narodnoyi prosviti vneslo do Narodnih zboriv proyekt zakonu pro uchilisha v Knyazivstvi Bolgariya Dokumentom bulo peredbacheno sho pislya prohodzhennya kursu v realnih ta klasichnih gimnaziyah potribno vidkriti bolgarske vishe uchilishe universitet yake b ohoplyuvalo yuridichni filosofski prirodnichi medichni ta tehnichni nauki 1887 roku ministr osviti Todor Ivanchov vidav rozporyadzhennya pro vidkrittya na bazi Pershoyi cholovichoyi klasichnoyi gimnaziyi v Sofiyi Vishih pedagogichnih kursiv Zgidno z postanovoyu Ministerstva narodnoyi prosviti Knyazivstva Bolgariya 1 zhovtnya 1888 roku peredbachalosya vidkrittya na bazi cholovichoyi gimnaziyi Vishih pedagogichnih kursiv u Sofiyi z yedinim istoriko filologichnim viddilom 3 zhovtnya 1888 roku na Kursah bulo oficijno rozpochato vikladannya za yakim postupovo zakripilasya nazva lekciyi vikladachi vidpovidno stali imenuvatisya profesorami 8 grudnya 1888 r Nacionalni zbori parlament prijnyali zakon pro peretvorennya Kursiv u Vishu shkolu 29 sichnya 1889 r buv obranij pershij rektor zakladu U 1904 roci zaklad buv perejmenovanij na Universitet pid nazvoyu Bolgarskij universitet brativ Yevlogiya ta Hristo Georgiyevih z Karlovo chasto zadlya skorochennya imenuvavsya navit u dokumentah prosto Sofijskij universitet BlagodijnikiDiyalnist universitetu potrebuvala vidpovidnoyi materialnoyi bazi u tomu chisli vlasnih primishen Vid pochatku svogo stvorennya Sofijskij universitet rozmistivsya u novozbudovanij dvopoverhovij budivli Pershoyi cholovichoyi klasichnoyi gimnaziyi za adresoyu vulicya Moskovska 49 arhitektor Konstantin Jovanovich Zgodom universitet otrimav u koristuvannya she dekilka budivel u tomu chisli budinok d ra Vasiliadi na vulici Moskovskij 13 1885 roku zabudovi Odnak materialna baza Universitetu zalishalasya dosit skromnoyu i aktualnoyu bula potreba sporudzhennya vlasnoyi universitetskoyi budivli Pozitivne virishennya cogo pitannya bulo zapochatkovane z iniciativi dvoh brativ miljoneriv Yevlogiya ta Hristo Georgiyevih bolgar kotri prozhivali v Rumuniyi zajmalisya pidpriyemnictvom ta bankivskoyu diyalnistyu i nakopichili znachnij kapital Brati pohodili z mista Karlovo i zhivuchi v Rumuniyi zhertvuvali znachni sumi na rozvitok osviti u novostvorenij Bolgarskij derzhavi Yevlogiyem Georgiyevim buli zrobleni dvi znachni pozhertvi na zasnuvannya majbutnogo bolgarskogo universitetu Pochatok sporudzhennya Etapi budivnictvaZvedennya budivli rektoratu u teperishnomu viglyadi malo dovgu istoriyu i trivalo z perervami 61 rik 1924 1985 Istoriyu budivnictva korpusu umovno podilyayut na tri etapi pershij etap 1924 1934 roki sporudzhennya centralnogo ob yemu budivli u viglyadi zimknenoyi rivnobichnoyi trapeciyi z centralnim rizalitom na cholovomu fasadi drugij etap 1941 1952 roki pribudova do isnuyuchogo centralnogo ob yemu pivdennogo ta pivnichnogo bichnih kril tretij etap 1972 1985 roki rozshirennya isnuyuchoyi chastini pivnichnogo krila I etap 1924 1934 roki 1920 roku Eforiya Yevlogiya ta Hristo Georgiyevih doruchila direktoru departamentu Ministerstva gromadskih robit arhitektoru Jordanu Milanovu pererobiti ranishe shvalenij proyekt universitetskoyi budivli Zhana Breassona 1912 roku ta pristupiti do budivnictva Renesansnij viglyad sporudi zaproyektovanoyi Breassonom Milanov zminiv na bilsh eklektichnij stil z perevazhannyam baroko Arhitektor zrobiv sporudu bilsh praktichnoyu vrahovuyuchi pobazhannya Eforiyi Milanov zbilshiv poverhovist sporudi z troh do p yati poverhiv ta zbilshiv kilkist primishen u korpusi z 39 do 75 za inshimi danimi z 59 do 89 Vin adaptuvav plan rektoratu takim chinom shob jogo mozhna bulo vikoristovuvati ne lishe dlya sluzhbovih kabinetiv rektoratu ta dekanativ ale takozh dlya auditorij yuridichnogo ta istoriko filologichnogo fakultetiv V toj zhe chas vin suttyevo pokrashiv arhitekturnij viglyad fasadu zavdyaki vrazhayuchij monumentalnij skulpturi Pereglyanutij Milanovim proyekt buv gotovij do seredini 1924 roku 30 chervnya 1924 roku buv zakladenij narizhnij kamin sporudi i budivelni roboti rozpochalisya Golovnim arhitektorom proyektu priznachili togo zh Jordana Milanova Milanov sumlinno vikonuvav doruchenu jomu spravu azh do svoyeyi smerti 8 lyutogo 1932 r vin pomer bezposeredno na budivnictvi rektoratu vnaslidok vazhkoyi zastudi Po smerti Milanova kerivnictvo robotami vid lyutogo do 1 serpnya 1932 roku ocholyuvav chlen budivelnoyi komisiyi pri Eforiyi arhitektor Lazar Parashkevanov a vid 1 serpnya 1932 i do zavershennya budivnictva kerivnikom buv arhitektor pri Eforiyi Stefan Hajnadzhiyev Ostatochno sporudzhennya rektoratu bulo zakinchene v kinci listopada 1934 roku s 65 Vikonavcyami budivelnogo pidryadu z pobudovi rektoratu buli 160 firm ta pidpriyemciv riznogo profilyu dvi z zaluchenih kompanij buli inozemnimi odna cheska ta odna nimecka 66 Bulo zabudovana ploshu pid sporudi rektoratu ta universitetskoyi biblioteki rozmirom 3000 m kv Vartist budivnictva sklala 65 500 000 bolgarskih leviv 16 grudnya 1934 roku budivlyu rektoratu bulo urochisto osvyacheno ta vidkrito ArhitekturaArhitektura budivli rektoratu za planom Jordana Milanova eklektichnij stil z perevazhannyam baroko Za arhitekturno planuvalnimi harakteristikami rozbudovanij korpus maye p yat poverhiv p yatij poverh mansardnij u plani vin Ye podibnoyi formi Sporuda centralnogo ob yemu monolitna iz zalizobetonnim karkasom ta kladenimi ceglyanimi peregorodkami Dlya zovnishnogo oblicyuvannya fasadu centralnogo ob yemu vikoristovuvavsya vrachanskij vapnyak visokoyi yakosti kremovogo koloru z yaskravo virazhenim malyunkom licovoyi poverhni Do centralnogo ob yemu pribudovani pivdenne ta pivnichne bokovi krila garmonijno vikonani u yedinomu klasicistichnomu stili Budivlya rektoratu zajmaye 36 000 m kv zagalnoyi ploshi i nalichuye 324 kimnati z nih 65 auditorij na 6 000 misc Za budivleyu rektoratu u vnutrishnomu dvoriku roztashovana universitetska biblioteka PrimitkiUniversitett na Bratya Georgievi ot Karlovo National Geographic nationalgeographic bg Ivelina Kirova 2 500 000 toma pazi Alma mater Standart Novini koito si struva da spodelim www standartnews com c DV br 40 1978 g Anna Angelova Novite sedmochislenici 9 chervnya 2021 u Wayback Machine Nauka izdanie na Syuza na uchenite v Blgariya Kn 2 2018 tom XXVIII S 11 Narchnik po kachestvoto na SU Sveti Kliment Ohridski Sofiya 2020 120 s S 4 Zakon za Universiteta utvrden knyazhevski Ukaz 6 ot 23 yanuari 1904 g obn DV br 19 1904 g Akademichna istoriya 30 chervnya 2021 u Wayback Machine Oficialen sajt stranicata na Sofijski universitet Sv Kliment Ohridski Cveta Todorova Prvostroitelite na Alma Mater 24 chervnya 2021 u Wayback Machine Nauka izdanie na Syuza na uchenite v Blgariya Kn 5 2018 tom XXVIII S 3 Cveta Todorova Prvostroitelite na Alma Mater 24 chervnya 2021 u Wayback Machine Nauka izdanie na Syuza na uchenite v Blgariya Kn 5 2018 tom XXVIII S 4 Arhiv originalu za 27 chervnya 2021 Procitovano 27 chervnya 2021 Nikolaj Tuleshkov Universitett 80 godini istoriya na sgradata Sofiya Spisanie br 11 1985 13 15 Iz zhivota na Universiteta Osveshavane i trzhestveno predavane na Univer siteta centralnata universitetska sgrada i bibliotekata Godishnik na Sofijskiya universitet Oficialen otdel T 28 Sofiya Sofijski universitet Sv Kliment Ohridski 1936 S 65 Sgradata na Rektorata 20 travnya 2015 u Wayback Machine Oficialen sajt stranicata na Sofijski universitet Sv Kliment Ohridski Nikolaj Tuleshkov Universitett 80 godini istoriya na sgradata Sofiya Spisanie br 11 1985 S 14 Byuletin na Muzeyat na Sofijskiya universitet 2007 Broj 6 2007 Sofiya Universitetsko izdatelstvo Sv Kliment ohridski 2007 S 7 Lyubinka Stoilova Mezhdunarodni arhitekturni konkursi v Sofiya v kraya na XIX i nachaloto na HH v 24 chervnya 2021 u Wayback Machine Istoricheski pregled g VII kn 18 19 mart yuli 2009 S 53 Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 21 chervnya 2021 PDF Arhiv originalu PDF za 24 chervnya 2021 Procitovano 21 chervnya 2021 Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 24 chervnya 2021 Narchnik po kachestvoto na SU Sveti Kliment Ohridski Sofiya 2020 120 s S 6 LiteraturaArnaudov M Istoriya na Sofijskiya universitet Kliment Ohridski prez prvoto mu polustoletie 1888 1938 S 1939 s 479 480 Otchet za universitetskata 1934 1935 uchebna godina Godishnik na Sofijskiya universitet Oficialen otdel T 28 Sofiya Sofijski universitet Sv Kliment Ohridski 1936 S 5 6 link 24 chervnya 2021 u Wayback Machine Iz zhivota na Universiteta Osveshavane i trzhestveno predavane na Univer siteta centralnata universitetska sgrada i bibliotekata Godishnik na Sofijskiya universitet Oficialen otdel T 28 Sofiya Sofijski universitet Sv Kliment Ohridski 1936 S 59 70 Nikolaj Tuleshkov Universitett 80 godini istoriya na sgradata Sofiya Spisanie br 11 1985 13 15 Todorova Cveta Arhitekturniyat obraz na Sofijskiya universitet Sv Kliment Ohridski 120 godini Alma Mater v kn Serdika Sredec Sofiya Kulturno istorichesko nasledstvo na Sofiya problemi i perspektivi Tom 5 Sofiya Izd Stolichna obshina OP Stara Sofiya 2010 S 274 279 Lyubinka Stoilova Golemite arhitekturni konkursi v Blgariya v kraya na HIH i nachaloto na HH vek 24 chervnya 2021 u Wayback Machine Epohata na Car Ferdinand I Chast II S 2008 S 52 61 Lyubinka Stoilova Mezhdunarodni arhitekturni konkursi v Sofiya v kraya na XIX i nachaloto na HH v 24 chervnya 2021 u Wayback Machine Istoricheski pregled g VII kn 18 19 mart yuli 2009 s 47 70 Glushkov H Evlogi i Hristo Georgievi Zhivot i dejnost Karlovo Rotari klub Karlovo 2014 24 chervnya 2021 u Wayback Machine PosilannyaSgradata na Rektorata 20 travnya 2015 u Wayback Machine Oficialen sajt stranicata na Sofijski universitet Sv Kliment Ohridski Severnoto i yuzhnoto krilo na Rektorata 24 chervnya 2021 u Wayback Machine Oficialen sajt stranicata na Sofijski universitet Sv Kliment Ohridski Ot fasadata na Rektorata na Sofijskiya universitet se otstranyavat sshestvuvashi ot 20 godini vnshni klimatichni tela 24 chervnya 2021 u Wayback Machine Oficialen sajt stranicata na Sofijski universitet Sv Kliment Ohridski Universitett na Bratya Georgievi ot Karlovo National Geographic nationalgeographic bg 24 chervnya 2021 u Wayback Machine Lyubinka Stoilova 80 godini ot trzhestvenoto osveshavane na sgradata na Sofijskiya universitet Sv Kliment Ohridski 24 chervnya 2021 u Wayback Machine Sofiya za nas Sofia for us Krasota lyubov arhitektura i okolna sreda Lyubinka Stoilova 80 godini ot trzhestvenoto osveshavane na sgradata na Sofijskiya universitet Sv Kliment Ohridski 30 chervnya 2021 u Wayback Machine academia edu 130 godini ot szdavaneto na SU Sv Kliment Ohridski 24 chervnya 2021 u Wayback Machine Regionalen istoricheski muzej Sofiya Sofijski universitet Sv Kliment Ohridski Enciklopediya Daritelstvoto Bratya Evlogij i Hristo Georgievi ot Karlovo 24 chervnya 2021 u Wayback Machine Enciklopediya Daritelstvoto Viktoriya Jordanova 17 miga ot istoriyata na Sofijskiya universitet 24 chervnya 2021 u Wayback Machine Z Generation ObraZovanie Glast na Pokolenieto Z Studentska mediya tribuna za svezhi mneniya istorii i idei Sofijskiyat universitet olicetvorenie na mecenatstvoto na dvama blgari 24 chervnya 2021 u Wayback Machine Vestnik Stroitel oficialnoto izdanie na Kamarata na stroitelite v Blgariya link 27 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Teodora Jolcheva Sofijskiyat universitet Sv Kliment Ohridski Blgarskoto srce na znanieto bie 125 godini 24 chervnya 2021 u Wayback Machine Presa pechatno izdanie broj 263 614 ot 27 septemvri 2013 link Jordan Milanov genialen arhitekt i golyam blgarin 24 chervnya 2021 u Wayback Machine www teenproblem net SU Sveti Kliment Ohridski S 9 21 kvitnya 2021 u Wayback Machine Cveta Todorova Akademichniyat ritual i pochetnite doktori na Sofijskiya universitet Sv Kliment Ohridski 24 chervnya 2021 u Wayback Machine Nauka izdanie na Syuza na uchenite v Blgariya Kn 6 2013 tom XIII S 23 Georgi Draganov Zavett na Evlogi Georgiev za Sofijskiya universitet 8 travnya 2021 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ