Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Будинок сигнаторів (лит. Signatarų namai) — історико-архітектурна пам'ятка Вільнюса, Литва, в якому 16 лютого 1918 був підписаний акт про відновлення незалежності Литовської держави; філія Національного музею Литви. Розташовується у Вільнюсі, на , 26 (лит. Pilies g. 26).
| Будинок сигнаторів лит. Signatarų namai | |
|---|---|
 | |
| На честь | Список підписів під Актом незалежності Литви |
| 54°40′55″ пн. ш. 25°17′21″ сх. д. / 54.682222220028° пн. ш. 25.28944444002777914° сх. д.Координати: 54°40′55″ пн. ш. 25°17′21″ сх. д. / 54.682222220028° пн. ш. 25.28944444002777914° сх. д. | |
| Країна |  Литва |
| Розташування | d |
| Стиль | архітектура неокласицизму |
  Будинок сигнаторів Будинок сигнаторів (Литва) | |
| lnm.lt/muziejai/signataru-namai/ | |
Будівля є об'єктом культурної спадщини державного значення, які мають археологічну, меморіальну, історичну, художню, архітектурну цінність і охороняється державою; код в Регістрі культурних цінностей Литовської Республіки 1046.
Музей відкритий з 10.00 до 17.00 за винятком неділі та понеділка.
Історія
Будівля в цьому місці згадується в документах, починаючи з 1645. В різний час будівля належала різним власникам і неодноразово ремонтувалася. Після пожеж 1748 і 1749 років будівля була відновлена з надбудовою третього поверху. До 1789 будівля належала церкві, пізніше світським власникам. Тут розташовувалися майстерня чеканщика, магазин з широким вибором товарів, трактир.
У другій половині XIX століття будівлю придбали Карл і Юзефа Штраль. В кінці століття після реконструкції за проектом архітектора Олексія Полозова будівля була перепланована і набула неоренесансних форм. На головному фасаді, що виходить на вулицю Пілес, були встановлені в нішах другого поверху скульптури, що символізують землеробство і рибальство; над ними на третьому поверсі в овальних нішах — бюсти чоловіків. Окрім реконструкції, проведеної в 1893-1895 роках Олексієм Полозовим, будівля зазнала реконструкцію в 1897-1898 і 1907 роках за проектом архітектора .
Від Карла Шталя будинок успадкував купець третьої гільдії Казимир Штраль, його дочки володіли будинком до радянської окупації та націоналізації 1940 року. На той час на першому поверсі діяла діяла популярна кав'ярня Штраль («Білий Штраль» на відміну від відкритого у 1912 на розі нинішнього проспекту Гедиміна і кав'ярні «Червоний Штраль» і «Зеленого Штраль», відкритої після Першої світової війни на проспекті Міцкевича, нинішньому проспекті Гедиміна, поруч з готелем «Жорж»), приміщення на інших поверхах здавались у найм.
Одну з квартир на третьому поверсі в вересні 1914 орендувало Литовське суспільство з надання допомоги постраждалим від війни для Центрального комітету товариства. В цьому приміщенні 16 лютого 1918 року зібралася Таріба, члени якої одночасно входили і в ЦК товариства з надання допомоги постраждалим від війни, і прийняла Акт про незалежність Литви. Після того, як Вільно виявилося в складі Польщі, тут влаштувалося Литовське благодійне товариство, яке продовжило роботу Литовського товариства з надання допомоги постраждалим у війні.
В 1928 в тій самій квартирі оселився педагог і громадсько-культурний діяч Повилас Каразей. В 1931 в квартиру вселився Антанас Крутуліс, учитель гімназії Вітаутаса Великого. Деякий час тут жив студент віленського Вінцас Жіленас, головний редактор газети лит. "Vilniaus žodis" (1935-1939), який після другої світової війни став істориком культури і музеєзнавцем. Після війни в кімнаті, де був підписаний Акт про незалежність Литви, була влаштована однокімнатна квартира.
В 1992 Вільнюська міська Рада першого скликання ухвалила постанову про заснування Будинку сигнаторів Акта про незалежність Литви. В 1998 будівлю було передано Вільнюським самоврядуванням Міністерству культури. З 2003 Будинок сигнаторів — філія Національного музею Литви з експозицією, присвяченою підписантам Акту незалежності Литви і історії національного руху, відновлення незалежності і її зміцнення.
Примітки
- . Архів оригіналу за 12 серпня 2017. Процитовано 12 серпня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Budinok signatoriv lit Signataru namai istoriko arhitekturna pam yatka Vilnyusa Litva v yakomu 16 lyutogo 1918 buv pidpisanij akt pro vidnovlennya nezalezhnosti Litovskoyi derzhavi filiya Nacionalnogo muzeyu Litvi Roztashovuyetsya u Vilnyusi na 26 lit Pilies g 26 Budinok signatoriv lit Signataru namaiNa chestSpisok pidpisiv pid Aktom nezalezhnosti Litvi54 40 55 pn sh 25 17 21 sh d 54 682222220028 pn sh 25 28944444002777914 sh d 54 682222220028 25 28944444002777914 Koordinati 54 40 55 pn sh 25 17 21 sh d 54 682222220028 pn sh 25 28944444002777914 sh d 54 682222220028 25 28944444002777914Krayina LitvaRoztashuvannyadStilarhitektura neoklasicizmuBudinok signatorivBudinok signatoriv Litva lnm lt muziejai signataru namai Budivlya ye ob yektom kulturnoyi spadshini derzhavnogo znachennya yaki mayut arheologichnu memorialnu istorichnu hudozhnyu arhitekturnu cinnist i ohoronyayetsya derzhavoyu kod v Registri kulturnih cinnostej Litovskoyi Respubliki 1046 Muzej vidkritij z 10 00 do 17 00 za vinyatkom nedili ta ponedilka IstoriyaBudivlya v comu misci zgaduyetsya v dokumentah pochinayuchi z 1645 V riznij chas budivlya nalezhala riznim vlasnikam i neodnorazovo remontuvalasya Pislya pozhezh 1748 i 1749 rokiv budivlya bula vidnovlena z nadbudovoyu tretogo poverhu Do 1789 budivlya nalezhala cerkvi piznishe svitskim vlasnikam Tut roztashovuvalisya majsternya chekanshika magazin z shirokim viborom tovariv traktir Detal fasadu i memorialna tablicya na zgadku Aktu 16 lyutogo 1918 roku Detal fasadu U drugij polovini XIX stolittya budivlyu pridbali Karl i Yuzefa Shtral V kinci stolittya pislya rekonstrukciyi za proektom arhitektora Oleksiya Polozova budivlya bula pereplanovana i nabula neorenesansnih form Na golovnomu fasadi sho vihodit na vulicyu Piles buli vstanovleni v nishah drugogo poverhu skulpturi sho simvolizuyut zemlerobstvo i ribalstvo nad nimi na tretomu poversi v ovalnih nishah byusti cholovikiv Okrim rekonstrukciyi provedenoyi v 1893 1895 rokah Oleksiyem Polozovim budivlya zaznala rekonstrukciyu v 1897 1898 i 1907 rokah za proektom arhitektora Vid Karla Shtalya budinok uspadkuvav kupec tretoyi gildiyi Kazimir Shtral jogo dochki volodili budinkom do radyanskoyi okupaciyi ta nacionalizaciyi 1940 roku Na toj chas na pershomu poversi diyala diyala populyarna kav yarnya Shtral Bilij Shtral na vidminu vid vidkritogo u 1912 na rozi ninishnogo prospektu Gedimina i kav yarni Chervonij Shtral i Zelenogo Shtral vidkritoyi pislya Pershoyi svitovoyi vijni na prospekti Mickevicha ninishnomu prospekti Gedimina poruch z gotelem Zhorzh primishennya na inshih poverhah zdavalis u najm Odnu z kvartir na tretomu poversi v veresni 1914 orenduvalo Litovske suspilstvo z nadannya dopomogi postrazhdalim vid vijni dlya Centralnogo komitetu tovaristva V comu primishenni 16 lyutogo 1918 roku zibralasya Tariba chleni yakoyi odnochasno vhodili i v CK tovaristva z nadannya dopomogi postrazhdalim vid vijni i prijnyala Akt pro nezalezhnist Litvi Pislya togo yak Vilno viyavilosya v skladi Polshi tut vlashtuvalosya Litovske blagodijne tovaristvo yake prodovzhilo robotu Litovskogo tovaristva z nadannya dopomogi postrazhdalim u vijni V 1928 v tij samij kvartiri oselivsya pedagog i gromadsko kulturnij diyach Povilas Karazej V 1931 v kvartiru vselivsya Antanas Krutulis uchitel gimnaziyi Vitautasa Velikogo Deyakij chas tut zhiv student vilenskogo Vincas Zhilenas golovnij redaktor gazeti lit Vilniaus zodis 1935 1939 yakij pislya drugoyi svitovoyi vijni stav istorikom kulturi i muzeyeznavcem Pislya vijni v kimnati de buv pidpisanij Akt pro nezalezhnist Litvi bula vlashtovana odnokimnatna kvartira V 1992 Vilnyuska miska Rada pershogo sklikannya uhvalila postanovu pro zasnuvannya Budinku signatoriv Akta pro nezalezhnist Litvi V 1998 budivlyu bulo peredano Vilnyuskim samovryaduvannyam Ministerstvu kulturi Z 2003 Budinok signatoriv filiya Nacionalnogo muzeyu Litvi z ekspoziciyeyu prisvyachenoyu pidpisantam Aktu nezalezhnosti Litvi i istoriyi nacionalnogo ruhu vidnovlennya nezalezhnosti i yiyi zmicnennya Primitki Arhiv originalu za 12 serpnya 2017 Procitovano 12 serpnya 2017