Будинок окружного суду (також будинок казенної палати, будинок дворянського зібрання) — пам'ятка архітектури національного значення у місті Кам'янці-Подільському Хмельницької області (охоронний № 1646). Розташована на площі Вірменський ринок під № 5.
Будинок окружного суду | |
---|---|
48°40′24″ пн. ш. 26°34′22″ сх. д. / 48.67358333336077436° пн. ш. 26.57277777780577921° сх. д.Координати: 48°40′24″ пн. ш. 26°34′22″ сх. д. / 48.67358333336077436° пн. ш. 26.57277777780577921° сх. д. | |
Країна | Україна |
Місто | Кам'янець-Подільський |
Адреса | пл. Вірменський ринок, № 5 |
Тип | пам'ятка архітектури[d] |
Стиль | еклектика з елементами ренесансу і класицизму |
Початок будівництва | 1856 |
Побудовано | 1892 |
Будинок окружного суду Будинок окружного суду (Україна) Будинок окружного суду Будинок окружного суду (Хмельницька область) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Історія
Наприкінці XVI — на початку XVII на місці, де розташований нинішній будинок № 5, стояв палац католицького єпископа, що сполучався коридором із монастирем домініканців. Єпископський палац згорів у пожежі 1612 року і довгий час не відбудовувався. Коли у 1672 році Кам'янець-Подільський захопили турки, вони звели на місці колишнього палацу резиденцію турецького намісника Галіль-паші. У 1699 році турки залишили місто, яке за умовами Карловецької мирної угоди разом із більшою частиною Поділля було повернуто до складу Польщі. У 1805 році, коли місто вже перейшло до Російської імперії, у колишній резиденції турецького намісника влаштували міський театр. Втім, будівля була мало пристосована до потреб театру і майже розвалювалася. Російський поет Костянтин Батюшков залишив наступний опис кам'янецького театру:
Є театр; поміркуйте, яким він має бути: коли йде дощ, то глядачі виймають парасольки; вітер свистить у всіх кутках і з чудовими п'яними акторами і скрипкою оркестру створює гармонію особливого ґатунку. Оригінальний текст (рос.) Есть театр; посудите, каков он должен быть: когда идет дождь, то зрители вынимают зонтики; ветер свищет во всех углах и с прекрасными пьяными актерами и скрипкою оркестра производит гармонию особенного рода. |
За деякий час, у 1856 році міський театр переїхав в іншу будівлю на площі Руський ринок, а стару будівлю розібрали і того ж року на її місці почали будувати будинок дворянського зібрання. Під будівництво була також викуплена ділянка по сусідству. Однак, у 1861 році, коли будівля була майже готова, будівельні роботи припинили і довгий час не відновлювали, зокрема, з політичних причин: подільська шляхта брала активну участь у польському повстанні 1863—1864 років проти Російської імперії. Спорудження будинку було завершене лише у 1892 році, вже для окружного суду. Князь [ru], який побував у Кам'янці у вересні 1869 року, так писав про цей довгобуд:
У Кам’янці на головній вулиці стоїть навпроти палацу губернатора величезний кам'яний будинок, зовні доведений майже до кінця. Перед будинком бачимо риштування. І в такому вигляді цей будинок перебуває з 1861 року. Це будинок подільського дворянства. Перехожий, що не вникає в політику, боязко і недовірливо дивиться на риштування і боязко запитує себе: а що якщо, на мою біду, риштування ці підгнили, і в недобрий час звалиться декілька балок на мою голову. Потраплю я в роздавленому вигляді в табель про незвичайні пригоди, який щорічно з дивовижною сумлінністю складають наші статистичні комітети, але не думаю, що таке безсмертя мене сильно втішить. На запитання ж, коли ці риштування знімуть, відповідають вам: коли листування про цей будинок завершиться. Ясно і коротко! Але якщо ви спробуєте дізнатися, коли ж листування завершиться, вам скажуть: скоро, бо ось уже десять років, як воно йде. Перехожий же, який займається політикою, любить на біду пірнати до дна. Він запитує: як, коли і чому цей дім чудово будувався, а потім так печально не добудувався? |
У період перших визвольних змагань у будинку базувалися різні військові частини та установи, зокрема, 74-й Ставропольський полк. Улітку 1919 році у будівлі колишнього суду розміщувалося Міністерство військових справ Української Народної Республіки. Після встановлення у Кам'янці-Подільському, у 1920 році, радянської влади, у будинку знову почав працювати окружний суд, але вже радянський. У 1929—1936 роках тут розташовувався міськвиконком та його відділи.
Після звільнення у 1944 році міста від нацистів у будинку деякий час перебувала школа № 1. Пізніше будівлю віддали швейній фабриці, яка після створення у 1977 році у Старому місті Державного історико-культурного заповідника, лишилася єдиним промисловим підприємством у межах Старого міста, у той час як усі інші підприємства перенесли за його межі.
5 грудня 2002 року відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки, яка увіковічує перебування у цьому будинку військового міністерства УНР.
Опис
Будинок кам'яний, триповерховий, із двома підвалами; за розмірами він найбільший на площі. В архітектурній стилістиці будинку поєднані стилі ренесанс і класицизм.
Головний фасад виходить на південь, на площу, бічний — на вулицю Домініканську, обидва рустовані. Центральна частина головного фасаду підкреслена рустованими лопатками. Вікна із напівкруглими перекладками, на другому поверсі — також із пілястрами та прямими сандриками. Карниз під дахом виконаний із лекальної цегли. Дах чотирисхилий із дерев'яними стропилами, покрівля залізна. Перекриття пласкі, внутрішнє планування — секційного типу.
Примітки
- Будзей, 2005, с. 47.
- ПГиА УССР, 1986, с. 149.
- Кошелев В. А. Глава седьмая. На большой дороге. // Константин Батюшков. Странствия и страсти. — М. : Современник, 1987. — 351 с.
- Будзей, 2005, с. 48.
- Будзей О (15 березня 2013 року). . podolyanin.com.ua. Подолянин. Архів оригіналу за 26 лютого 2018. Процитовано 26 лютого 2018 року.
- Будзей, 2005, с. 49.
- Ківільша Г. Вірменський ринок // «Подолянин» : газета. — 1993. — 28 липня. з джерела 18 лютого 2018. Процитовано 23 лютого 2018.
- Коментарі
- після поразки повстання 1863—1864 років десятки тисяч поляків були заслані до Сибіру або були змушені емігрувати
Джерела
- Будзей О. Вулицями Кам'янця-Подільського. — Л. : Світ, 2005. — 272 с. — (Історичні місця України) — 3000 прим. — .
- ДВОРЯНСКОГО СОБРАНИЯ ДОМ, 1857-1893 гг. // Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР (иллюстрированный справочник-каталог) / Г. Н. Логвин (отв. ред.) и др. — К. : Будівельник, 1986. — Т. 4. — С. 149. — 8000 прим. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Budinok okruzhnogo sudu takozh budinok kazennoyi palati budinok dvoryanskogo zibrannya pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya u misti Kam yanci Podilskomu Hmelnickoyi oblasti ohoronnij 1646 Roztashovana na ploshi Virmenskij rinok pid 5 region skasovanij CoordScale Budinok okruzhnogo sudu48 40 24 pn sh 26 34 22 sh d 48 67358333336077436 pn sh 26 57277777780577921 sh d 48 67358333336077436 26 57277777780577921 Koordinati 48 40 24 pn sh 26 34 22 sh d 48 67358333336077436 pn sh 26 57277777780577921 sh d 48 67358333336077436 26 57277777780577921Krayina UkrayinaMistoKam yanec PodilskijAdresapl Virmenskij rinok 5Tippam yatka arhitekturi d Stileklektika z elementami renesansu i klasicizmuPochatok budivnictva1856Pobudovano1892Budinok okruzhnogo suduBudinok okruzhnogo sudu Ukrayina Pokazati na mapi UkrayinaBudinok okruzhnogo suduBudinok okruzhnogo sudu Hmelnicka oblast Pokazati na mapi Hmelnicka oblast Mediafajli u VikishovishiIstoriyaNaprikinci XVI na pochatku XVII na misci de roztashovanij ninishnij budinok 5 stoyav palac katolickogo yepiskopa sho spoluchavsya koridorom iz monastirem dominikanciv Yepiskopskij palac zgoriv u pozhezhi 1612 roku i dovgij chas ne vidbudovuvavsya Koli u 1672 roci Kam yanec Podilskij zahopili turki voni zveli na misci kolishnogo palacu rezidenciyu tureckogo namisnika Galil pashi U 1699 roci turki zalishili misto yake za umovami Karloveckoyi mirnoyi ugodi razom iz bilshoyu chastinoyu Podillya bulo povernuto do skladu Polshi U 1805 roci koli misto vzhe perejshlo do Rosijskoyi imperiyi u kolishnij rezidenciyi tureckogo namisnika vlashtuvali miskij teatr Vtim budivlya bula malo pristosovana do potreb teatru i majzhe rozvalyuvalasya Rosijskij poet Kostyantin Batyushkov zalishiv nastupnij opis kam yaneckogo teatru Ye teatr pomirkujte yakim vin maye buti koli jde dosh to glyadachi vijmayut parasolki viter svistit u vsih kutkah i z chudovimi p yanimi aktorami i skripkoyu orkestru stvoryuye garmoniyu osoblivogo gatunku Originalnij tekst ros Est teatr posudite kakov on dolzhen byt kogda idet dozhd to zriteli vynimayut zontiki veter svishet vo vseh uglah i s prekrasnymi pyanymi akterami i skripkoyu orkestra proizvodit garmoniyu osobennogo roda Za deyakij chas u 1856 roci miskij teatr pereyihav v inshu budivlyu na ploshi Ruskij rinok a staru budivlyu rozibrali i togo zh roku na yiyi misci pochali buduvati budinok dvoryanskogo zibrannya Pid budivnictvo bula takozh vikuplena dilyanka po susidstvu Odnak u 1861 roci koli budivlya bula majzhe gotova budivelni roboti pripinili i dovgij chas ne vidnovlyuvali zokrema z politichnih prichin podilska shlyahta brala aktivnu uchast u polskomu povstanni 1863 1864 rokiv proti Rosijskoyi imperiyi Sporudzhennya budinku bulo zavershene lishe u 1892 roci vzhe dlya okruzhnogo sudu Knyaz ru yakij pobuvav u Kam yanci u veresni 1869 roku tak pisav pro cej dovgobud U Kam yanci na golovnij vulici stoyit navproti palacu gubernatora velicheznij kam yanij budinok zovni dovedenij majzhe do kincya Pered budinkom bachimo rishtuvannya I v takomu viglyadi cej budinok perebuvaye z 1861 roku Ce budinok podilskogo dvoryanstva Perehozhij sho ne vnikaye v politiku boyazko i nedovirlivo divitsya na rishtuvannya i boyazko zapituye sebe a sho yaksho na moyu bidu rishtuvannya ci pidgnili i v nedobrij chas zvalitsya dekilka balok na moyu golovu Potraplyu ya v rozdavlenomu viglyadi v tabel pro nezvichajni prigodi yakij shorichno z divovizhnoyu sumlinnistyu skladayut nashi statistichni komiteti ale ne dumayu sho take bezsmertya mene silno vtishit Na zapitannya zh koli ci rishtuvannya znimut vidpovidayut vam koli listuvannya pro cej budinok zavershitsya Yasno i korotko Ale yaksho vi sprobuyete diznatisya koli zh listuvannya zavershitsya vam skazhut skoro bo os uzhe desyat rokiv yak vono jde Perehozhij zhe yakij zajmayetsya politikoyu lyubit na bidu pirnati do dna Vin zapituye yak koli i chomu cej dim chudovo buduvavsya a potim tak pechalno ne dobuduvavsya Budinok buduvavsya dlya charivnogo balu yakij mav zdivuvati vsyu Yevropu svoyeyu pishnistyu Ale oskilki zamist Carstva Polskogo deyakim iz magnativ dovelosya shukati proholodu pid nebom riznih bilsh chi mensh viddalenih gubernij Rosiyi to i bal bulo vidkladeno i budinok ne vidbudovano Rizni vidomstva poglyadayut na cej budinok i pri nestachi primishen u Kam yanci ce druga osoblivist cogo gubernskogo mista velmi prirodno bazhayut kupiti cej budinok u dvoryanstva ale pro nogo yak skazano jde listuvannya U period pershih vizvolnih zmagan u budinku bazuvalisya rizni vijskovi chastini ta ustanovi zokrema 74 j Stavropolskij polk Ulitku 1919 roci u budivli kolishnogo sudu rozmishuvalosya Ministerstvo vijskovih sprav Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Pislya vstanovlennya u Kam yanci Podilskomu u 1920 roci radyanskoyi vladi u budinku znovu pochav pracyuvati okruzhnij sud ale vzhe radyanskij U 1929 1936 rokah tut roztashovuvavsya miskvikonkom ta jogo viddili Pislya zvilnennya u 1944 roci mista vid nacistiv u budinku deyakij chas perebuvala shkola 1 Piznishe budivlyu viddali shvejnij fabrici yaka pislya stvorennya u 1977 roci u Staromu misti Derzhavnogo istoriko kulturnogo zapovidnika lishilasya yedinim promislovim pidpriyemstvom u mezhah Starogo mista u toj chas yak usi inshi pidpriyemstva perenesli za jogo mezhi 5 grudnya 2002 roku vidbulosya urochiste vidkrittya memorialnoyi doshki yaka uvikovichuye perebuvannya u comu budinku vijskovogo ministerstva UNR OpisBudinok kam yanij tripoverhovij iz dvoma pidvalami za rozmirami vin najbilshij na ploshi V arhitekturnij stilistici budinku poyednani stili renesans i klasicizm Golovnij fasad vihodit na pivden na ploshu bichnij na vulicyu Dominikansku obidva rustovani Centralna chastina golovnogo fasadu pidkreslena rustovanimi lopatkami Vikna iz napivkruglimi perekladkami na drugomu poversi takozh iz pilyastrami ta pryamimi sandrikami Karniz pid dahom vikonanij iz lekalnoyi cegli Dah chotirishilij iz derev yanimi stropilami pokrivlya zalizna Perekrittya plaski vnutrishnye planuvannya sekcijnogo tipu PrimitkiBudzej 2005 s 47 PGiA USSR 1986 s 149 Koshelev V A Glava sedmaya Na bolshoj doroge Konstantin Batyushkov Stranstviya i strasti M Sovremennik 1987 351 s Budzej 2005 s 48 Budzej O 15 bereznya 2013 roku podolyanin com ua Podolyanin Arhiv originalu za 26 lyutogo 2018 Procitovano 26 lyutogo 2018 roku Budzej 2005 s 49 Kivilsha G Virmenskij rinok Podolyanin gazeta 1993 28 lipnya z dzherela 18 lyutogo 2018 Procitovano 23 lyutogo 2018 Komentari pislya porazki povstannya 1863 1864 rokiv desyatki tisyach polyakiv buli zaslani do Sibiru abo buli zmusheni emigruvatiDzherelaBudzej O Vulicyami Kam yancya Podilskogo L Svit 2005 272 s Istorichni miscya Ukrayini 3000 prim ISBN 966 603 274 0 DVORYaNSKOGO SOBRANIYa DOM 1857 1893 gg Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR illyustrirovannyj spravochnik katalog G N Logvin otv red i dr K Budivelnik 1986 T 4 S 149 8000 prim ros