Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Будинок на вулиці Староєврейській, 18 (також кам'яниця Щепановичовська, конскрипційний № 273) — житловий будинок 1800 року, пам'ятка архітектури місцевого значення (охоронний № 349). Розташований в історичному центрі Львова, на вулиці Староєврейській.
| Будинок на вулиці Староєврейській, 18 | |
|---|---|
 | |
49°50′26″ пн. ш. 24°01′57″ сх. д. / 49.84055555558332884° пн. ш. 24.03250000002777753° сх. д.Координати: 49°50′26″ пн. ш. 24°01′57″ сх. д. / 49.84055555558332884° пн. ш. 24.03250000002777753° сх. д. | |
| Тип | будівля і пам'ятка архітектури[d] |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Львів |
| Архітектурний стиль | класицизм |
| Адреса | Вулиця Староєврейська |
  Будинок на вулиці Староєврейській, 18 (Львів) (Львів) | |
 Будинок на вулиці Староєврейській, 18 у Вікісховищі | |
Історія
Первісний будинок був зведений у XVII столітті у стилі бароко, фігурує в історичних джерелах як кам'яниця Щепановичівська (Щепановського, Щепановича). У 1800 році кам'яницю повністю перебудували в стилі класицизму.
Станом на 1871 рік власником будинку значився Уріх Бенціон Пордес, у 1916 році — Ґітла Курцер, у 1934 році — Маєр та Арон Бурштини.
Опис
Будинок триповерховий, прямокутний у плані. Фасад тривіконний, симетричний, розчленований вертикально пілястрами, завершений масивним профільованим карнизом. Перший поверх візуально відокремлений в інших горизонтальними тягами, головний вхід розташований на центральній осі та має вигляд аркового порталу, барокове білокам'яне обрамування якого збереглося від первісної будівлі. Перший поверх був раніше пристосований під торговельні приміщення, пізніше, ймовірно, у радянські часи їх перебудували під житлові, замурувавши двері до цих приміщень і лишивши невеликі прямокутні вікна. Наприкінці 2000-х — на початку 2010-х років будинок реставрували і відновили первісний вигляд приміщень першого поверху.
Вікна прямокутні, облямовані лиштвами. На центральній осі між вікнами другого і третього поверхів вміщено ліпну вставку із гірляндою і датою «1800», яка відноситься до року перебудови кам'яниці. На крайніх осях, між вікнами другого і третього поверху — ліпні вставки з гірляндами.
Будинок — один з найперших у Львові зразків житлової класицистичної архітектури початку XIX століття.
Примітки
- Мельник І., 2011, с. 289.
- Островский, 1982, с. 160.
Джерела
- Мельник І. В. Львівське Середмістя: всі вулиці, площі, храми й кам'яниці. — Л. : Апріорі, 2011. — Т. V. — 320 с. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — 1000 прим. — .
- Островский Г. Львов. — 3-е, переработ, и доп. — Л. : Искусство, 1982. — 239 с. — (Архитектурно-художественные памятники городов СССР) — 50000 прим.
Посилання
- . www.pslava.info. Прадідівська слава. Українські пам'ятки. Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 29 лютого 2020 року.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Budinok na vulici Staroyevrejskij 18 takozh kam yanicya Shepanovichovska konskripcijnij 273 zhitlovij budinok 1800 roku pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya ohoronnij 349 Roztashovanij v istorichnomu centri Lvova na vulici Staroyevrejskij Budinok na vulici Staroyevrejskij 1849 50 26 pn sh 24 01 57 sh d 49 84055555558332884 pn sh 24 03250000002777753 sh d 49 84055555558332884 24 03250000002777753 Koordinati 49 50 26 pn sh 24 01 57 sh d 49 84055555558332884 pn sh 24 03250000002777753 sh d 49 84055555558332884 24 03250000002777753Tipbudivlya i pam yatka arhitekturi d Status spadshinipam yatka arhitekturi miscevogo znachennya UkrayiniKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaLvivArhitekturnij stilklasicizmAdresaVulicya StaroyevrejskaBudinok na vulici Staroyevrejskij 18 Lviv Lviv Budinok na vulici Staroyevrejskij 18 u VikishovishiIstoriyaPervisnij budinok buv zvedenij u XVII stolitti u stili baroko figuruye v istorichnih dzherelah yak kam yanicya Shepanovichivska Shepanovskogo Shepanovicha U 1800 roci kam yanicyu povnistyu perebuduvali v stili klasicizmu Stanom na 1871 rik vlasnikom budinku znachivsya Urih Bencion Pordes u 1916 roci Gitla Kurcer u 1934 roci Mayer ta Aron Burshtini OpisBudinok tripoverhovij pryamokutnij u plani Fasad trivikonnij simetrichnij rozchlenovanij vertikalno pilyastrami zavershenij masivnim profilovanim karnizom Pershij poverh vizualno vidokremlenij v inshih gorizontalnimi tyagami golovnij vhid roztashovanij na centralnij osi ta maye viglyad arkovogo portalu barokove bilokam yane obramuvannya yakogo zbereglosya vid pervisnoyi budivli Pershij poverh buv ranishe pristosovanij pid torgovelni primishennya piznishe jmovirno u radyanski chasi yih perebuduvali pid zhitlovi zamuruvavshi dveri do cih primishen i lishivshi neveliki pryamokutni vikna Naprikinci 2000 h na pochatku 2010 h rokiv budinok restavruvali i vidnovili pervisnij viglyad primishen pershogo poverhu Vikna pryamokutni oblyamovani lishtvami Na centralnij osi mizh viknami drugogo i tretogo poverhiv vmisheno lipnu vstavku iz girlyandoyu i datoyu 1800 yaka vidnositsya do roku perebudovi kam yanici Na krajnih osyah mizh viknami drugogo i tretogo poverhu lipni vstavki z girlyandami Budinok odin z najpershih u Lvovi zrazkiv zhitlovoyi klasicistichnoyi arhitekturi pochatku XIX stolittya PrimitkiMelnik I 2011 s 289 Ostrovskij 1982 s 160 DzherelaMelnik I V Lvivske Seredmistya vsi vulici ploshi hrami j kam yanici L Apriori 2011 T V 320 s Lvivski vulici i kam yanici 1000 prim ISBN 978 617 629 032 2 Ostrovskij G Lvov 3 e pererabot i dop L Iskusstvo 1982 239 s Arhitekturno hudozhestvennye pamyatniki gorodov SSSR 50000 prim Posilannya www pslava info Pradidivska slava Ukrayinski pam yatki Arhiv originalu za 29 lyutogo 2020 Procitovano 29 lyutogo 2020 roku