Будинок на вулиці Вірменській, 33 (конскрипційний № 129; інша адреса — вул. Лесі Українки, 36) — житловий будинок XVII століття, пам'ятка архітектури національного значення (охоронний № 1258). Розташований в історичному центрі Львова, на вулиці Вірменській.
Будинок на вулиці Вірменській, 33 | |
---|---|
49°50′36″ пн. ш. 24°02′00″ сх. д. / 49.84333333336110883° пн. ш. 24.0333333333611136595209246° сх. д.Координати: 49°50′36″ пн. ш. 24°02′00″ сх. д. / 49.84333333336110883° пн. ш. 24.0333333333611136595209246° сх. д. | |
Тип | будівля і пам'ятка архітектури[d] |
Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України |
Країна | Україна |
Розташування | Львів |
Архітектурний стиль | історизм |
Адреса | Вулиця Вірменська (Львів) |
Будинок на вулиці Вірменській, 33 (Львів) (Україна) | |
Будинок на вулиці Вірменській, 33 у Вікісховищі |
Історія
У першій половині XVIII століття на місці сучасного будинку № 33 стояла кам'яниця Давидовичівська, яку в середині того ж XVIII століття повністю перебудував Адам Даровський, подільський підсудок земський. З XIX столітті кам'яниця була чиншовою, тобто приміщення в ній здавалися в оренду, і навіть, незважаючи на заборону міської влади, винаймалися підвали. В останній третині XIX століття будинок перебував у вкрай занедбаному стані, львівський магістрат вимагав від власників будинку відновлення покрівлі, сходів і туалетів, тому в 1887 році була проведена повна реконструкція будинку, в рамках якої його фасад оформили у стилі історизму. У 1903 році задля кращого освітлення перебудували сіни головного входу з боку вулиці Лесі Українки.
Станом на 1871 рік власниками будинку значилися Владислав та Ізабелла Дишкевичі, у 1889 році — Втініслав і Йоанна Платовські, у 1916 році — Рифка Брот, у 1934 році — Айзіґ Брек.
Восени 2004 року році на першому поверсі будинку відкрилася художня галерея «Три корони».
Опис
Будинок триповерховий, чотирикутний у плані, цегляний, тинькований. Займає цілу ділянку між вулицями Вірменською та Лесі Українки, головний фасад виходить на Вірменську, а тильний, на якому облаштований головний вхід до будинку, — на вулицю Лесі Українки.
Головний фасад симетричний, на чотири вікна, які зсунуті від центральної осі до країв, завершується вінцевим карнизом із фризом.
Перший поверх тинькований під лінійний руст, завершений карнизом, який горизонтально розчленовує фасад, трохи праворуч від центральної осі фасаду розташований вхід до нежитлових приміщень першого поверху. Вікна цього поверху прості, прямокутні, без декору, розташовані на різних рівнях через незначний ухил вулиці, обабіч другого зліва вікна — дві круглі ніші в профільованих обрамуваннях.
Вікна другого поверху прикрашені сандриками, у лівій половині фасаду — одним великим трикутним, у правій половині — поличковими. На центральній осі, між другим і третім вікнами вміщено прикрашену пілястрами нішу з арковим завершенням, що стоїть на масивних імпостах, та замковим каменем. У ніші стоїть фігура Святого Христофора, яку відновили у 2008 році.
На третьому поверсі вікна облямовані скромними лиштвами, між другим і третім вікнами розташована невелика рельєфна рамка, декорована зверху трапецієподібним замковим каменем, знизу по кутках — гутами. В рамці розміщена табличка із монограмою «R.P.» і датою «1887» — роком реконструкції будинку.
Тильний фасад, що виходить на вулицю Лесі Українки, — п'ятивіконний, дещо несиметричний, декорований скромніше. Перший поверх прикрашений дощатим рустом, трохи ліворуч від центральної осі розташований головний вхід до будинку. Вхідні двері дерев'яні, двостулкові, зі світликом. Вікна прямокутні, на першому поверсі — без декору, на другому — прикрашені поличковими сандриками і профільованим обрамуванням, на третьому — обрамовані простими лиштвами і прикрашені замковими каменями. На центральній осі, на другому поверсі — балкон, огороджений металевою ажурною решіткою із рослинним орнаментом, виріз балконних дверей увінчаний трикутним сандриком.
В інтер'єрі будинку збереглися дерев'яні, з огорожею на точених балясинах, двомаршові сходи, що освітлюються через верхній світловий ліхтар.
Галерея
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Будинок № 36 по вул. Лесі Українки |
- Одна з двох декоративних ніш першого поверху
- Ніша із Святим Христофором і пам'ятна табличка
- Тильний фасад
- Балкон на тильному фасаді
Примітки
- Мельник І., 2011, с. 244.
- ПГиА, 1985, с. 22.
- . Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 27 лютого 2020 року.
- 1243 вулиці Львова, 2009, с. 36.
- Мельник І., 2011, с. 255.
Джерела
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Л. : Апріорі, 2009. — 528 с. — 1000 прим. — .
- Мельник І. В. Львівське Середмістя: всі вулиці, площі, храми й кам'яниці. — Л. : Апріорі, 2011. — Т. V. — 320 с. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — 1000 прим. — .
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР / Жариков Н. Л., Логвин Г. Н. — К. : Будівельник, 1985. — Т. 3. — 8000 прим.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Budinok na vulici Virmenskij 33 konskripcijnij 129 insha adresa vul Lesi Ukrayinki 36 zhitlovij budinok XVII stolittya pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya ohoronnij 1258 Roztashovanij v istorichnomu centri Lvova na vulici Virmenskij Budinok na vulici Virmenskij 3349 50 36 pn sh 24 02 00 sh d 49 84333333336110883 pn sh 24 0333333333611136595209246 sh d 49 84333333336110883 24 0333333333611136595209246 Koordinati 49 50 36 pn sh 24 02 00 sh d 49 84333333336110883 pn sh 24 0333333333611136595209246 sh d 49 84333333336110883 24 0333333333611136595209246Tipbudivlya i pam yatka arhitekturi d Status spadshinipam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaLvivArhitekturnij stilistorizmAdresaVulicya Virmenska Lviv Budinok na vulici Virmenskij 33 Lviv Ukrayina Budinok na vulici Virmenskij 33 u VikishovishiIstoriyaU pershij polovini XVIII stolittya na misci suchasnogo budinku 33 stoyala kam yanicya Davidovichivska yaku v seredini togo zh XVIII stolittya povnistyu perebuduvav Adam Darovskij podilskij pidsudok zemskij Z XIX stolitti kam yanicya bula chinshovoyu tobto primishennya v nij zdavalisya v orendu i navit nezvazhayuchi na zaboronu miskoyi vladi vinajmalisya pidvali V ostannij tretini XIX stolittya budinok perebuvav u vkraj zanedbanomu stani lvivskij magistrat vimagav vid vlasnikiv budinku vidnovlennya pokrivli shodiv i tualetiv tomu v 1887 roci bula provedena povna rekonstrukciya budinku v ramkah yakoyi jogo fasad oformili u stili istorizmu U 1903 roci zadlya krashogo osvitlennya perebuduvali sini golovnogo vhodu z boku vulici Lesi Ukrayinki Stanom na 1871 rik vlasnikami budinku znachilisya Vladislav ta Izabella Dishkevichi u 1889 roci Vtinislav i Joanna Platovski u 1916 roci Rifka Brot u 1934 roci Ajzig Brek Voseni 2004 roku roci na pershomu poversi budinku vidkrilasya hudozhnya galereya Tri koroni OpisBudinok tripoverhovij chotirikutnij u plani ceglyanij tinkovanij Zajmaye cilu dilyanku mizh vulicyami Virmenskoyu ta Lesi Ukrayinki golovnij fasad vihodit na Virmensku a tilnij na yakomu oblashtovanij golovnij vhid do budinku na vulicyu Lesi Ukrayinki Golovnij fasad simetrichnij na chotiri vikna yaki zsunuti vid centralnoyi osi do krayiv zavershuyetsya vincevim karnizom iz frizom Pershij poverh tinkovanij pid linijnij rust zavershenij karnizom yakij gorizontalno rozchlenovuye fasad trohi pravoruch vid centralnoyi osi fasadu roztashovanij vhid do nezhitlovih primishen pershogo poverhu Vikna cogo poverhu prosti pryamokutni bez dekoru roztashovani na riznih rivnyah cherez neznachnij uhil vulici obabich drugogo zliva vikna dvi krugli nishi v profilovanih obramuvannyah Vikna drugogo poverhu prikrasheni sandrikami u livij polovini fasadu odnim velikim trikutnim u pravij polovini polichkovimi Na centralnij osi mizh drugim i tretim viknami vmisheno prikrashenu pilyastrami nishu z arkovim zavershennyam sho stoyit na masivnih impostah ta zamkovim kamenem U nishi stoyit figura Svyatogo Hristofora yaku vidnovili u 2008 roci Na tretomu poversi vikna oblyamovani skromnimi lishtvami mizh drugim i tretim viknami roztashovana nevelika relyefna ramka dekorovana zverhu trapeciyepodibnim zamkovim kamenem znizu po kutkah gutami V ramci rozmishena tablichka iz monogramoyu R P i datoyu 1887 rokom rekonstrukciyi budinku Tilnij fasad sho vihodit na vulicyu Lesi Ukrayinki p yativikonnij desho nesimetrichnij dekorovanij skromnishe Pershij poverh prikrashenij doshatim rustom trohi livoruch vid centralnoyi osi roztashovanij golovnij vhid do budinku Vhidni dveri derev yani dvostulkovi zi svitlikom Vikna pryamokutni na pershomu poversi bez dekoru na drugomu prikrasheni polichkovimi sandrikami i profilovanim obramuvannyam na tretomu obramovani prostimi lishtvami i prikrasheni zamkovimi kamenyami Na centralnij osi na drugomu poversi balkon ogorodzhenij metalevoyu azhurnoyu reshitkoyu iz roslinnim ornamentom viriz balkonnih dverej uvinchanij trikutnim sandrikom V inter yeri budinku zbereglisya derev yani z ogorozheyu na tochenih balyasinah dvomarshovi shodi sho osvitlyuyutsya cherez verhnij svitlovij lihtar GalereyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Budinok 36 po vul Lesi Ukrayinki Odna z dvoh dekorativnih nish pershogo poverhu Nisha iz Svyatim Hristoforom i pam yatna tablichka Tilnij fasad Balkon na tilnomu fasadiPrimitkiMelnik I 2011 s 244 PGiA 1985 s 22 Arhiv originalu za 20 veresnya 2020 Procitovano 27 lyutogo 2020 roku 1243 vulici Lvova 2009 s 36 Melnik I 2011 s 255 DzherelaIlko Lemko Mihalik V Beglyarov G 1243 vulici Lvova 1939 2009 L Apriori 2009 528 s 1000 prim ISBN 978 966 2154 24 5 Melnik I V Lvivske Seredmistya vsi vulici ploshi hrami j kam yanici L Apriori 2011 T V 320 s Lvivski vulici i kam yanici 1000 prim ISBN 978 617 629 032 2 Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR Zharikov N L Logvin G N K Budivelnik 1985 T 3 8000 prim