Брус Тарас Романович

Тара́с Рома́нович Бру́с (24 травня 1987(19870524) — 29 серпня 2014) — рядовий батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1», учасник російсько-української війни.

Брус Тарас Романович
Рядовий
Загальна інформація
Народження	24 травня 1987(1987-05-24) Баня Лисовицька
Смерть	29 серпня 2014(2014-08-29) (27 років) Іловайськ
Псевдо	«Брус»
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Спеціальна поліція
Формування	«Дніпро-1»
Війни / битви	Війна на сході України Іловайський котел
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня Орден «Народний Герой України»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Брус.

Життєпис

Народився 1987 року в селі Баня Лисовицька (Стрийський район, Львівська область). Закінчив лисовицьку ЗОШ; 2011-го — Львівську комерційну академію, був приватним підприємцем — відкрив власне кафе. Батьки, які протягом останніх років мешкали в Італії, запрошували жити у них. Але Тарас навідріз відмовлявся.

З першого дня був активним учасником Євромайдану. Задля матеріального забезпечення протестувальників продав свій бізнес і навіть узяв кредит — повертав його аж до липня 2014-го, бо не хотів жити в борг. Потім був волонтером на Сході, згодом — міліціонер, батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1».

Загинув 29 серпня 2014-го під час виходу з оточення поблизу Іловайська. При виході з оточення врятував дев'ятьох товаришів від смерті, Володимир Парасюк: «Ми виривались з Іловайського котла і почали обстріл і він не розгубився, взяв ініціативу на себе, вирвався вперед колони і витягнув в безпечне місце». Проїхавши кілька кілометрів, вояки знову потрапили під кулі, Тарас першим почав відстрілюватись, навіть коли його поранили, він продовжував вести вогонь до останнього.

Станом на 15 вересня 2014-го про смерть не було відомо, родина його ще шукала. Тарас був похований у Запоріжжі невпізнанним, на прохання родичів провели ексгумацію.

20 грудня 2014-го відбулося останнє прощання у Львові — в Гарнізонному храмі святих апостолів Петра та Павла. Похований в Бані-Лисовицькій з військовими почестями.

Без Тараса лишились дідусь, батьки та брат.

Нагороди та вшанування

• 14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність III ступеня» (посмертно).
• 7 травня 2016-го нагороджений відзнакою «Народний Герой України» (посмертно)
• 23 травня 2017-го у Львівському торговельно-економічному університеті відкрито меморіальні дошки Дмитру Кузьміну і Тарасу Брусу
• Piano Extremist присвятив Тарасу Брусу свою композицію «Іловайськ»
• Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 10, місце 16
• Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії
• Іловайський Хрест (посмертно)
• 30 серпня 2015 року у центрі міста Моршина, біля пам'ятника Т. Г. Шевченку, урочисто відкрито та освячено Меморіальну стелу на честь Тараса Бруса
• 28 серпня 2016 року в селі Баня Лисовицька Стрийського району відкрито сквер імені Тараса Бруса та пам'ятник

Примітки

1. Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня

Джерела

• На фасаді факультету товарознавства, управління та сфери обслуговування відкрили меморіальні таблиці Героям України Тарасу Брусу і Дмитру Кузьміну [ 5 червня 2017 у Wayback Machine.]
• Указ Президента України від 14 листопада 2014 року року № 873/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
• Брус Тарас Романович [ 24 травня 2021 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих
• У Львові попрощалися з полеглим на війні добровольцем полку «Дніпро-1» Тарасом Брусом [ 29 грудня 2014 у Wayback Machine.]
• Народний Герой України