Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бру́нька або клю́чка (gemma) — зародок пагона рослин, що забезпечує його верхівкове наростання та галуження. Зазвичай знаходиться в пазусі листка або на верхівці стебла. Після формування брунька може знаходитися деякий час в стані спокою або відразу давати початок пагону.
| Брунька | |
 | |
 Брунька у Вікісховищі |
Типи бруньок
Вегетативна (та, що росте) брунька являє собою зародковий пагін, в ній знаходиться сильно вкорочена вісь — зародок стебла з конусом проростання на верхівці та тісно розташовані зародки листків. Генеративна (квіткова) брунька несе в собі також зародки квіток та суцвіть. Квіткова брунька, що несе в собі лише одну квітку, називається бутоном. Листкові зародки розвиваються на конусі наростання в акропетальному порядку, тобто знизу догори, і внаслідок нерівномірного росту загинаються до верхівки, утворюючи замкнену бруньку. Зовнішні листкові органи захищають внутрішні меристематичні частини від висихання та пошкоджень та утворюють всередині бруньки темну вологу камеру. При розгортанні бруньки листки відгинаються від стебла та розсуваються завдяки росту міжвузлів стебла, які майже не виражені в бруньці.
Розрізняють верхівкові, або термінальні, бруньки, за рахунок яких йде ріст пагона або його частин в довжину, та бокові, що забезпечують галуження та утворення системи пагонів і представлені у більшості насінних рослин пазушними бруньками (знаходяться в пазухах листків).
Зовнішні листки або їх частини інколи перетворюються на луски, утворюючи так звані закриті бруньки (характерні головним чином для багаторічних дерев'янистих рослин холодних та помірних широт, а також тропічних і субтропічних областей з сухим періодом). При розгортанні таких бруньок луски відпадають, а міжвузля залишаються короткими. В результаті утворюються брунькові кільця, завдяки яким можна визначити межі річних приростів та вік гілки.
Відкриті, або голі, бруньки (без лусок) характерні для багатьох дерев вологих тропічних лісів, але часто зустрічаються також в помірному поясі на незимуючих (інколи і на зимуючих, як у горлянки) пагонах трав.
У багаторічних рослин бруньки переживають період спокою (сплячі бруньки), часто пов'язаний з несприятливими умовами середовища, і лише з початком теплого або вологого сезону дають пагін (бруньки поновлення). Бруньки можуть закладатися в пазухах всіх листків, але не всі з них розгортаються одночасно. Сплячі бруньки зберігають життєздатність протягом багатьох років, і з них у випадку пошкодження вищерозташованих частин стебла або гілки розвиваються пагони. Цю здатність бруньок використовують для створення крони плодових і декоративних дерев.
Велике значення має формування додаткових бруньок, які закладаються на стеблах, листках, коренях і служать для вегетативного розмноження рослин.
Сплячі бруньки характерні для листяних дерев, чагарничків і деяких багаторічних трав. Це бруньки, які утворюються на пагоні, як і звичні бруньки відновлення, але не розвиваються в нормальні пагони протягом декількох, іноді багатьох, років. Нерідко вони сплять протягом всього життя рослини і гинуть разом з пагоном, на якому утворилися. Зрозуміло, наскільки велике біологічне значення цих бруньок, що становлять резерв і забезпечують не тільки тривале природне оновлення пагонової системи, але і відновлення рослини навіть при дуже серйозних травмах.
За довжиною міжвузлів бруньки поділяються на видовжені та вкорочені.
Див. також
Примітки
- Ключка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Джерела
- А. О. Слюсарев, О. В. Самсонов, В. М. Мухін та ін. «Біологія: навчальний посібник». Пер. з рос. та ред. В. О. Мотузного. 2-ге вид. — К.: Вища школа, 1999.
- Биология. Большой энциклопедический словарь. — М.: Большая Российская энциклопедия, 1998.
Посилання
- Брунька // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Пагін і його будова. Лабораторна робота № 4 [ 10 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Пагін на сайті «Народна освіта» [ 27 березня 2015 у Wayback Machine.]
- Брунька [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.] Фармацевтична енциклопедія
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: :Category:Buds |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bru nka abo klyu chka gemma zarodok pagona roslin sho zabezpechuye jogo verhivkove narostannya ta galuzhennya Zazvichaj znahoditsya v pazusi listka abo na verhivci stebla Pislya formuvannya brunka mozhe znahoditisya deyakij chas v stani spokoyu abo vidrazu davati pochatok pagonu Brunka Brunka u VikishovishiKvitkova brunka buton Brunki mozhut dosyagati velikih rozmiriv Brunki sosni Riznovidi brunokU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tipi brunokVegetativna ta sho roste brunka yavlyaye soboyu zarodkovij pagin v nij znahoditsya silno vkorochena vis zarodok stebla z konusom prorostannya na verhivci ta tisno roztashovani zarodki listkiv Generativna kvitkova brunka nese v sobi takozh zarodki kvitok ta sucvit Kvitkova brunka sho nese v sobi lishe odnu kvitku nazivayetsya butonom Listkovi zarodki rozvivayutsya na konusi narostannya v akropetalnomu poryadku tobto znizu dogori i vnaslidok nerivnomirnogo rostu zaginayutsya do verhivki utvoryuyuchi zamknenu brunku Zovnishni listkovi organi zahishayut vnutrishni meristematichni chastini vid visihannya ta poshkodzhen ta utvoryuyut vseredini brunki temnu vologu kameru Pri rozgortanni brunki listki vidginayutsya vid stebla ta rozsuvayutsya zavdyaki rostu mizhvuzliv stebla yaki majzhe ne virazheni v brunci Rozriznyayut verhivkovi abo terminalni brunki za rahunok yakih jde rist pagona abo jogo chastin v dovzhinu ta bokovi sho zabezpechuyut galuzhennya ta utvorennya sistemi pagoniv i predstavleni u bilshosti nasinnih roslin pazushnimi brunkami znahodyatsya v pazuhah listkiv Zovnishni listki abo yih chastini inkoli peretvoryuyutsya na luski utvoryuyuchi tak zvani zakriti brunki harakterni golovnim chinom dlya bagatorichnih derev yanistih roslin holodnih ta pomirnih shirot a takozh tropichnih i subtropichnih oblastej z suhim periodom Pri rozgortanni takih brunok luski vidpadayut a mizhvuzlya zalishayutsya korotkimi V rezultati utvoryuyutsya brunkovi kilcya zavdyaki yakim mozhna viznachiti mezhi richnih prirostiv ta vik gilki Vidkriti abo goli brunki bez lusok harakterni dlya bagatoh derev vologih tropichnih lisiv ale chasto zustrichayutsya takozh v pomirnomu poyasi na nezimuyuchih inkoli i na zimuyuchih yak u gorlyanki pagonah trav U bagatorichnih roslin brunki perezhivayut period spokoyu splyachi brunki chasto pov yazanij z nespriyatlivimi umovami seredovisha i lishe z pochatkom teplogo abo vologogo sezonu dayut pagin brunki ponovlennya Brunki mozhut zakladatisya v pazuhah vsih listkiv ale ne vsi z nih rozgortayutsya odnochasno Splyachi brunki zberigayut zhittyezdatnist protyagom bagatoh rokiv i z nih u vipadku poshkodzhennya visheroztashovanih chastin stebla abo gilki rozvivayutsya pagoni Cyu zdatnist brunok vikoristovuyut dlya stvorennya kroni plodovih i dekorativnih derev Velike znachennya maye formuvannya dodatkovih brunok yaki zakladayutsya na steblah listkah korenyah i sluzhat dlya vegetativnogo rozmnozhennya roslin Splyachi brunki harakterni dlya listyanih derev chagarnichkiv i deyakih bagatorichnih trav Ce brunki yaki utvoryuyutsya na pagoni yak i zvichni brunki vidnovlennya ale ne rozvivayutsya v normalni pagoni protyagom dekilkoh inodi bagatoh rokiv Neridko voni splyat protyagom vsogo zhittya roslini i ginut razom z pagonom na yakomu utvorilisya Zrozumilo naskilki velike biologichne znachennya cih brunok sho stanovlyat rezerv i zabezpechuyut ne tilki trivale prirodne onovlennya pagonovoyi sistemi ale i vidnovlennya roslini navit pri duzhe serjoznih travmah Za dovzhinoyu mizhvuzliv brunki podilyayutsya na vidovzheni ta vkorocheni Div takozhButonPrimitkiKlyuchka Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 DzherelaA O Slyusarev O V Samsonov V M Muhin ta in Biologiya navchalnij posibnik Per z ros ta red V O Motuznogo 2 ge vid K Visha shkola 1999 Biologiya Bolshoj enciklopedicheskij slovar M Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 1998 PosilannyaBrunka Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Pagin i jogo budova Laboratorna robota 4 10 veresnya 2015 u Wayback Machine Pagin na sajti Narodna osvita 27 bereznya 2015 u Wayback Machine Brunka 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Buds