Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (грудень 2013) |
Бруно Мадерна (італ. Bruno Maderna, 21 квітня 1920, Венеція — 13 листопада 1973, Дармштадт). Італійський композитор і диригент, який мав значний вплив на музичне життя середини XX-го століття. Здобув популярність завдяки ряду визначних творів, які стали важливим внеском в європейський музичний авангард.
Бруно Мадерна | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 21 квітня 1920[1][2][…] |
Місце народження | Венеція, Італія[4][5][6] |
Дата смерті | 13 листопада 1973[1][2][…] (53 роки) |
Місце смерті | Дармштадт, Гессен, ФРН[7][5][…] |
Причина смерті | рак легень |
Поховання | d |
Громадянство | Королівство Італія і Італія |
Професії | композитор, диригент, музикознавець, музичний педагог, партизан |
Освіта | Національна академія Санта-Чечілія[6] і Венеційська консерваторія[6] |
Інструменти | скрипка |
Жанри | опера |
Заклад | Венеційська консерваторія[6], Міланська консерваторія[6], Роттердамська консерваторія[6], Моцартеум[6], d[5][6], d[6] і Джульярдська школа[6] |
Лейбли | Deutsche Grammophon |
Нагороди | d (1970) |
Файли у Вікісховищі |
Життєпис
Народився 21 квітня 1920 року у Венеції. Його мати — Керолайн Мадерна, батько — Умберто Гроссато, хоча офіційно батьківства він ніколи не визнавав. Рано проявилось його музичне обдарування, він навчався гри одразу на кількох інструментах, зокрема й на скрипці. Як скрипаль він почав виступати в місцевому танцювальному залі, який належав його сім'ї. У віці семи років він, начебто, виконував Скрипковий концерт Макса Бруха та диригував оркестром. З 1930-го року бере участь в групі, у складі якої виступає у готелях, вар'єте і кабаре. Два роки по тому молодий Мадерна вже бере участь в концерті оперних творів XIX-го століття з оркестром Ла Скала. У 1932—1935 роках він з успіхом продовжує виступати в Мілані, Трієсті, Венеції, Падуї та Вероні. Коли про його успіх стало відомо фашистській владі і виявилось, що Умберто Гроссато не є законним батьком Мадерни, хлопчика віддали на виховання музиканту Ла Феніс та презентували як вундеркінда для прослави режиму. Скінчилось це тільки після того, як втрутилась Ірма Манфреді, модна кравчиня з Верони, яка і забрала Мадерну жити в своєму будинку, та дбала про його музичну освіту. Серед приватних вчителів Бруно цього часу — композитор Аппіро Педролло. Пізніше продовжує навчання в Римській консерваторії у класі композиції Алессандро Бустіні і завершує її в 1940 році.
Він також був студентом розширеного міжнародного курсу Дж. Ф. Малпієро для композиторів у Венеції (1941—1942), після чого став великим шанувальником і послідовником Малпієро, і впродовж всього життя мав велику любов до старовинної музики, зокрема венеційської, писав до неї транскрипції, що не могло не позначитись і на його власному стилі.
У 1941 році він також вивчав диригування у Гварнері на Accademia Musicale Chigiana в Сієні; пізніше він взяв участь у міжнародному курсі Scherchen у Венеції в 1948 році.
Музична кар'єра Мадерни була перервана війною. У 1942—1943 роках він служив в армії, 1945 року приєднався до партизанів.
Після війни
Після війни Малпієро допоміг йому влаштуватися на посаду викладача сольфеджіо у Венеційській консерваторії.
У 1946 році Мадерна одружується з Рафаеллою Тарталья.
Заради заробітку Мадерна був змушений писати музику для радіо і кінофільмів, танцювальну музику та інші п'єси на замовлення.
Наприкінці 1940-х років Мадерна підписав свій перший контакт з Дармштадтськими літніми курсами, де він працював педагогом, диригентом і адміністратором. Ця праця відіграла важливу роль у його художньому зростанні, тут з 1949 року часто виконуються його композиції. Завдяки Дармштадським літнім курсам зав'язалась його дружба з композитором Луїджі Ноно та рядом талановитих виконавців, багатьом з яких Мадерна присвячував свої твори, серед них — Лотар Фабер, Северіно Газзелоні, Крістіан Едінгер, Ган де Вріс, Тео Олоф і Альдо Беннічі. Саме в Дармштадті він зустрівся з Беатою Крістін Копнік, з якою жив з 1950 року (але одружився лише у 1972 році), і яка народила йому трьох дітей.
У 1950-х роках Мадерна працював в Мілані з групою інтелектуалів і музикантів (зокрема, з Луїджі Рогноні, Луїджі Песталоцца і Роберто Лейді, пізніше — з Лучано Беріо, і Мандзоні), метою якої було оновлення італійської музичної сцени. Бере участь у виданні журналу Incontri Musicali, а також викладає у Міланській консерваторії.
В 1960-ті роки став відомий як диригент — спочатку як талановитий інтерпретатор музики віденських класиків, потім до його репертуару ввійшли твори Моцарта, Дебюссі, Малера та ін.
Проводив лекції на Дартінгтонській літній школі (1960—1962), а також на Моцартеумі в Зальцбурзі (1967—1970). У 1972 році отримав нагороду за музику радіо, а в 1974 році, посмертно, бетховенську премію. Помер у 1973 році і був похований в Дармштадті.
Творчість
На ранній стиль композитора значний вплив мав італійський композитор, вчитель Мадерни , тож у його ранніх творах можна побачити, як він навчається по-новому використовувати старовинні мелодії і своєрідно переосмислювати давню музику.
Згодом його увагу привертає 12-тонова система, у 1948 році він пише свій перший твір в серійній техніці «Liriche greche», після якого з'являється ряд творів у стилі композиторів-нововіденців, які відрізняються більшою свободою. В них прослідковується прагнення композитора поєднати драматизм і напруженість висловлювання з математичною точністю побудови. У його творчості пізнішого періоду (1960-ті роки) переважає конструктивність — є твори у вигляді діаграми, таблиці, номерів матриць, моделей розподілу тембрів і динаміки, детальні плани розгортання драматургії твору тощо. При цьому в ході своїх численних експериментів він не шукає можливості створити єдину систему, його цікавить сам експеримент, процес пошуку, в результаті він створює нову систему чи не для кожного окремого твору. Найбільше експериментував над звукоутворенням, так, у його творчій спадщині є твори, у яких поєднується живий і записаний звук (наприклад, у Концерті для гобоя № 1).
Одним з найвідоміших творів Мадерни є цикл «Гіперіон» (1962) для плівки, флейти, оркестру та голосу (сопрано) на слова Фрідріха Гельдерліна. В основі твору — протиставлення флейти, яка втілює образ благородного поета, і машини, яка символізує насильство мас.
Список творів
Оркестрові твори
- Інтродукція і Пасакалія «Lauda Sion salvatorem» (1942)
- Концерт для фортепіано (1946)
- Композиція № 1 (1950)
- Імпровізація № 1 (1953)
- Концерт для флейти (1954)
- Концерт для фортепіано (1959)
- Концерт для гобоя № 1 (1962)
- «Гіперіон» (1963—1969)
- Концерт для гобоя № 2 (1967)
- «Квадривіум» (1969)
- Концерт для скрипки (1969)
- «Аура» (1972)
- «Біограма» (1972)
- Концерт для гобоя № 3 (1973)
Вокальні твори
- Альба (сл. В. Кардареллі) для оркестру (1937—1940)
- Реквієм для хору, оркестру (1946)
- Liriche (сл. Верлена) для сопрано (1946—1947)
- Все в світі минає (сл. В. Шекспіра) для хору (1972)
- Венеційський журнал (Дж. Леві, за Дж. Босуелл) для тенора, стрічки і невел. оркестру (1972)
Камерно-інструментальні твори
- Serenata № 1 для 11 інструментів (1946)
- Фантазія і фуга для 2-х фортепіано (1949)
- Dimensioni № 1 для тарілок і плівки (1952)
- Дивертисмент (1953)
- Ноктюрн (1956)
- Синтаксис (1957)
- Serenata № 2 для 11 інструментів (1957)
- Контінуо (1958)
- Віола (Віола д'амур) (1971)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Bruno Maderna
- Encyclopædia Britannica
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118781189 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- OPAC SBN
- Mattietti G. Dizionario Biografico degli Italiani — 2006. — Vol. 67.
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- Tom Service. Remembering Bruno Maderna. — The Guardian, 2013. — 13 листопада.
Посилання
- Bruno Maderna: Quadrivium (1969) [ 12 червня 2014 у Wayback Machine.], запис на youtube.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno gruden 2013 Bruno Maderna ital Bruno Maderna 21 kvitnya 1920 Veneciya 13 listopada 1973 Darmshtadt Italijskij kompozitor i dirigent yakij mav znachnij vpliv na muzichne zhittya seredini XX go stolittya Zdobuv populyarnist zavdyaki ryadu viznachnih tvoriv yaki stali vazhlivim vneskom v yevropejskij muzichnij avangard Bruno MadernaOsnovna informaciyaData narodzhennya21 kvitnya 1920 1920 04 21 1 2 Misce narodzhennyaVeneciya Italiya 4 5 6 Data smerti13 listopada 1973 1973 11 13 1 2 53 roki Misce smertiDarmshtadt Gessen FRN 7 5 Prichina smertirak legenPohovannyadGromadyanstvoKorolivstvo Italiya i ItaliyaProfesiyikompozitor dirigent muzikoznavec muzichnij pedagog partizanOsvitaNacionalna akademiya Santa Chechiliya 6 i Venecijska konservatoriya 6 InstrumentiskripkaZhanrioperaZakladVenecijska konservatoriya 6 Milanska konservatoriya 6 Rotterdamska konservatoriya 6 Mocarteum 6 d 5 6 d 6 i Dzhulyardska shkola 6 LejbliDeutsche GrammophonNagorodid 1970 Fajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 21 kvitnya 1920 roku u Veneciyi Jogo mati Kerolajn Maderna batko Umberto Grossato hocha oficijno batkivstva vin nikoli ne viznavav Rano proyavilos jogo muzichne obdaruvannya vin navchavsya gri odrazu na kilkoh instrumentah zokrema j na skripci Yak skripal vin pochav vistupati v miscevomu tancyuvalnomu zali yakij nalezhav jogo sim yi U vici semi rokiv vin nachebto vikonuvav Skripkovij koncert Maksa Bruha ta diriguvav orkestrom Z 1930 go roku bere uchast v grupi u skladi yakoyi vistupaye u gotelyah var yete i kabare Dva roki po tomu molodij Maderna vzhe bere uchast v koncerti opernih tvoriv XIX go stolittya z orkestrom La Skala U 1932 1935 rokah vin z uspihom prodovzhuye vistupati v Milani Triyesti Veneciyi Paduyi ta Veroni Koli pro jogo uspih stalo vidomo fashistskij vladi i viyavilos sho Umberto Grossato ne ye zakonnim batkom Maderni hlopchika viddali na vihovannya muzikantu La Fenis ta prezentuvali yak vunderkinda dlya proslavi rezhimu Skinchilos ce tilki pislya togo yak vtrutilas Irma Manfredi modna kravchinya z Veroni yaka i zabrala Madernu zhiti v svoyemu budinku ta dbala pro jogo muzichnu osvitu Sered privatnih vchiteliv Bruno cogo chasu kompozitor Appiro Pedrollo Piznishe prodovzhuye navchannya v Rimskij konservatoriyi u klasi kompoziciyi Alessandro Bustini i zavershuye yiyi v 1940 roci Vin takozh buv studentom rozshirenogo mizhnarodnogo kursu Dzh F Malpiyero dlya kompozitoriv u Veneciyi 1941 1942 pislya chogo stav velikim shanuvalnikom i poslidovnikom Malpiyero i vprodovzh vsogo zhittya mav veliku lyubov do starovinnoyi muziki zokrema venecijskoyi pisav do neyi transkripciyi sho ne moglo ne poznachitis i na jogo vlasnomu stili U 1941 roci vin takozh vivchav diriguvannya u Gvarneri na Accademia Musicale Chigiana v Siyeni piznishe vin vzyav uchast u mizhnarodnomu kursi Scherchen u Veneciyi v 1948 roci Muzichna kar yera Maderni bula perervana vijnoyu U 1942 1943 rokah vin sluzhiv v armiyi 1945 roku priyednavsya do partizaniv Pislya vijni Pislya vijni Malpiyero dopomig jomu vlashtuvatisya na posadu vikladacha solfedzhio u Venecijskij konservatoriyi U 1946 roci Maderna odruzhuyetsya z Rafaelloyu Tartalya Zaradi zarobitku Maderna buv zmushenij pisati muziku dlya radio i kinofilmiv tancyuvalnu muziku ta inshi p yesi na zamovlennya Naprikinci 1940 h rokiv Maderna pidpisav svij pershij kontakt z Darmshtadtskimi litnimi kursami de vin pracyuvav pedagogom dirigentom i administratorom Cya pracya vidigrala vazhlivu rol u jogo hudozhnomu zrostanni tut z 1949 roku chasto vikonuyutsya jogo kompoziciyi Zavdyaki Darmshtadskim litnim kursam zav yazalas jogo druzhba z kompozitorom Luyidzhi Nono ta ryadom talanovitih vikonavciv bagatom z yakih Maderna prisvyachuvav svoyi tvori sered nih Lotar Faber Severino Gazzeloni Kristian Edinger Gan de Vris Teo Olof i Aldo Bennichi Same v Darmshtadti vin zustrivsya z Beatoyu Kristin Kopnik z yakoyu zhiv z 1950 roku ale odruzhivsya lishe u 1972 roci i yaka narodila jomu troh ditej U 1950 h rokah Maderna pracyuvav v Milani z grupoyu intelektualiv i muzikantiv zokrema z Luyidzhi Rognoni Luyidzhi Pestalocca i Roberto Lejdi piznishe z Luchano Berio i Mandzoni metoyu yakoyi bulo onovlennya italijskoyi muzichnoyi sceni Bere uchast u vidanni zhurnalu Incontri Musicali a takozh vikladaye u Milanskij konservatoriyi V 1960 ti roki stav vidomij yak dirigent spochatku yak talanovitij interpretator muziki videnskih klasikiv potim do jogo repertuaru vvijshli tvori Mocarta Debyussi Malera ta in Provodiv lekciyi na Dartingtonskij litnij shkoli 1960 1962 a takozh na Mocarteumi v Zalcburzi 1967 1970 U 1972 roci otrimav nagorodu za muziku radio a v 1974 roci posmertno bethovensku premiyu Pomer u 1973 roci i buv pohovanij v Darmshtadti TvorchistNa rannij stil kompozitora znachnij vpliv mav italijskij kompozitor vchitel Maderni tozh u jogo rannih tvorah mozhna pobachiti yak vin navchayetsya po novomu vikoristovuvati starovinni melodiyi i svoyeridno pereosmislyuvati davnyu muziku Zgodom jogo uvagu privertaye 12 tonova sistema u 1948 roci vin pishe svij pershij tvir v serijnij tehnici Liriche greche pislya yakogo z yavlyayetsya ryad tvoriv u stili kompozitoriv novovidenciv yaki vidriznyayutsya bilshoyu svobodoyu V nih proslidkovuyetsya pragnennya kompozitora poyednati dramatizm i napruzhenist vislovlyuvannya z matematichnoyu tochnistyu pobudovi U jogo tvorchosti piznishogo periodu 1960 ti roki perevazhaye konstruktivnist ye tvori u viglyadi diagrami tablici nomeriv matric modelej rozpodilu tembriv i dinamiki detalni plani rozgortannya dramaturgiyi tvoru tosho Pri comu v hodi svoyih chislennih eksperimentiv vin ne shukaye mozhlivosti stvoriti yedinu sistemu jogo cikavit sam eksperiment proces poshuku v rezultati vin stvoryuye novu sistemu chi ne dlya kozhnogo okremogo tvoru Najbilshe eksperimentuvav nad zvukoutvorennyam tak u jogo tvorchij spadshini ye tvori u yakih poyednuyetsya zhivij i zapisanij zvuk napriklad u Koncerti dlya goboya 1 Odnim z najvidomishih tvoriv Maderni ye cikl Giperion 1962 dlya plivki flejti orkestru ta golosu soprano na slova Fridriha Gelderlina V osnovi tvoru protistavlennya flejti yaka vtilyuye obraz blagorodnogo poeta i mashini yaka simvolizuye nasilstvo mas Spisok tvorivOrkestrovi tvori Introdukciya i Pasakaliya Lauda Sion salvatorem 1942 Koncert dlya fortepiano 1946 Kompoziciya 1 1950 Improvizaciya 1 1953 Koncert dlya flejti 1954 Koncert dlya fortepiano 1959 Koncert dlya goboya 1 1962 Giperion 1963 1969 Koncert dlya goboya 2 1967 Kvadrivium 1969 Koncert dlya skripki 1969 Aura 1972 Biograma 1972 Koncert dlya goboya 3 1973 Vokalni tvori Alba sl V Kardarelli dlya orkestru 1937 1940 Rekviyem dlya horu orkestru 1946 Liriche sl Verlena dlya soprano 1946 1947 Vse v sviti minaye sl V Shekspira dlya horu 1972 Venecijskij zhurnal Dzh Levi za Dzh Bosuell dlya tenora strichki i nevel orkestru 1972 Kamerno instrumentalni tvori Serenata 1 dlya 11 instrumentiv 1946 Fantaziya i fuga dlya 2 h fortepiano 1949 Dimensioni 1 dlya tarilok i plivki 1952 Divertisment 1953 Noktyurn 1956 Sintaksis 1957 Serenata 2 dlya 11 instrumentiv 1957 Kontinuo 1958 Viola Viola d amur 1971 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Bruno Maderna d Track Q17299517 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Deutsche Nationalbibliothek Record 118781189 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 OPAC SBN d Track Q105086090 Mattietti G Dizionario Biografico degli Italiani 2006 Vol 67 d Track Q1128537 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Tom Service Remembering Bruno Maderna The Guardian 2013 13 listopada PosilannyaBruno Maderna Quadrivium 1969 12 chervnya 2014 u Wayback Machine zapis na youtube