Бруно Акрапович

Бруно Акрапович (босн. Bruno Akrapović, нар. 26 вересня 1967, Зениця, СФР Югославія) — боснійський футболіст, що виступав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Бруно Акрапович
Особисті дані
Народження	26 вересня 1967(1967-09-26)^[1]^[2] (56 років)
	Зениця, Зеніцько-Добойський кантон, Федерація Боснія і Герцеговина, Боснія і Герцеговина
Зріст	181 см
Вага	79 кг
Громадянство	Югославія  Боснія і Герцеговина  Італія
Позиція	півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб	завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1987—1988 «Челік» (З) 0 (0) 1988—1990 33 (2) 1990—1991 33 (3) 1991—1992 «Целле» 16 (2) 1992—1994 «Вольфсбург» 79 (0) 1994—1997 «Майнц 05» 97 (2) 1997—2000 «Теніс Боруссія» 84 (3) 2000—2002 «Енергі» (К) 67 (0) 2003 «Рот-Вайс» (Е) 9 (0) 2003—2005 «Кікерс» (О) 55 (1) 2005 16 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 2000–2002 Боснія і Герцеговина 18 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2008 «Вольфсбург» (помічник) 2008–2009 «Сатурн» (Раменське) (помічник) 2011–2012 2012–2013 2013 2014 «Неретва» 2014–2015 «Юероп» 2015–2016 «Шкендія» 2017 «Спліт» 2017–2020 «Локомотив» (Пловдив) 2020–2021 ЦСКА (Софія)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Кар'єра гравця

Бруно Акрапович розпочав професійну кар'єру в клубі «Челік» (Зениця), який виступав у Першій лізі Югославії. У 1988 році виїхав до ФРН, де став виступати в складі клубу з третьої ліги. Після «Армінії» грав у третій лізі за клуби з Нижньої Саксонії і «Целле».

У 1992 році перейшов у «Вольфсбург» з Другої Бундесліги, де відіграв два сезони. Потім продовжив грати у Другій Бундеслізі у складі «Майнца 05». Після того як в сезоні 1996/97 років «Майнц», який посів 4 місце, не зміг вийти в Бундеслігу, Акрапович був запрошений в берлінський клуб «Теніс-Боруссія», з яким піднявся з третьої ліги в другу, де потім продовжив виступати ще два сезони. Всього у Другій Бундеслізі зіграв 226 матчів.

У 2000 році перейшов у клуб «Енергі» (Котбус), який виступав у Будеслізі, там він виступав два з половиною сезони і зіграв 67 матчів. Під час виступу за «Енергі» Акрапович, якому було вже за тридцять, викликався в , за збірну зіграв 18 ігор, забив 1 м'яч.

У 2003 році покинув «Енергі», й надалі грав у третій лізі за «Рот-Вайс» (Ерфурт), «Кіккерс» (Оффенбах) і свій перший клуб у Німеччині, ганноверскую .

Голи за збірну

#	Дата	Місце	Суперник	Рахунок	Результат	Змагання
1.	11 жовтня 2000	Рамат-Ган Стедіум, Рамат-Ган	Ізраїль	1–1	3–1	(кваліфікація Чемпіонату світу 2002)

Кар'єра тренера

У 2006-2008 роках Бруно Акраповіч був граючим тренером в аматорській команді «Форсфельде» з однойменного району Вольфсбурга. Потім був нетривалий час у тренерському штабі фарм-клубу «Вольфсбург». У 2008-2009 роках працював помічником Юргена Ребера в підмосковному «Сатурні», який виступав у російській Прем'єр-лізі.

У 2010 році пройшов навчання в Футбольному союзі Боснії і Герцеговини, під час якого стажувався в «Вольфсбурзі», отримав ліцензію UEFA категорії Pro. Надалі працював головним тренером у клубах Другої хорватської ліги - «Мосор» (Зворніца), «Вал» (Старий Каштел), «Солин» (Спліт) і «Неретва» (Меткович).

З листопада 2014 по червень 2015 року очолював гібралтарський клуб «Юероп», з яким зайняв друге місце в чемпіонаті Гібралтару. У 2016 році працював головним тренером клубу «Шкендія», з яким став віце-чемпіоном Македонії. З лютого по липень 2017 був головним тренером ФК «Спліт», який виступає у Першій хорватській лізі.

Згодом працював у Болгарії — протягом 2017–2020 років тренував «Локомотив» (Пловдив), а у 2020–2021 роках очолював тренерський штаб ЦСКА (Софія).

Особисте життя

У німецьких клубах Акрапович незмінно виступав у футболці з номером 8, що символізувало дату його приїзду до Німеччини 8 серпня 1988 року.

Бруно Акрапович одружився з громадянкою Італії. Його син Аарон Акрапович, 1994 року народження, також футболіст. Аарон виступав за юнацьку збірну Італії (до 17), на клубному рівні грав за клуби з третьої ліги Італії та клуби Гібралтару.

Титули і досягнення

• Володар Кубка Болгарії (2):

Локомотив (Пловдив): 2018-19, 2019-20

• Володар Суперкубка Болгарії (1):

Локомотив (Пловдив): 2020

Примітки

1. Transfermarkt.de — 2000.
   d:Track:Q2449070
2. FBref
   d:Track:Q56239490
3. Akrapović: Volio bih da Aaron igra za BiH [ 30 вересня 2017 у Wayback Machine.] (босн.)
4. Fußball — Akrapovic: Sein Sohn spielt für Italien [ 30 вересня 2017 у Wayback Machine.] (нім.)
5. Bruno Akrapovic appointed new College Europa manager [ 4 лютого 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
6. Die kuriose Karriere des Bruno Akrapović [ 1 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (нім.)
7. . Архів оригіналу за 1 жовтня 2017. Процитовано 30 вересня 2017.

Посилання

• Бруно Акрапович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Бруно Акрапович на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Бруно Акрапович на сайті PlaymakerStats.com (англ.)
• Профіль гравця [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті soccerpunter.com
• Профіль гравця [ 7 листопада 2017 у Wayback Machine.] на сайті worldfootball.net
• Профіль тренера [ 13 грудня 2014 у Wayback Machine.] на сайті soccerway.com
• Профіль тренера [ 15 листопада 2017 у Wayback Machine.] на сайті transfermarkt.co.uk
• Профіль тренера [ 7 листопада 2017 у Wayback Machine.] на сайті footballdatabase.eu
• Профіль тренера [ 7 вересня 2017 у Wayback Machine.] на сайті rfpl.org
• Профіль [ 7 листопада 2017 у Wayback Machine.] на офіційному сайті ФК «Сатурн» (Раменське)