Брова рки село в Україні у Золотоніському районі Черкаської області Входить до складу Гельмязівської сільської громади Н

Брова́рки — село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області. Входить до складу Гельмязівської сільської громади. Населення — 383 чоловіка.

село Броварки
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Золотоніський район
Громада	Гельмязівська сільська громада
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	1910
Перша згадка	між 1900 і 1910 роками.
Населення	383
Площа	0,92 км²
Густота населення	416 осіб/км²
Поштовий індекс	19712
Телефонний код	+380 4737
Географічні дані
Географічні координати	49°54′44″ пн. ш. 31°47′41″ сх. д. / 49.91222° пн. ш. 31.79472° сх. д. / 49.91222; 31.79472Координати: 49°54′44″ пн. ш. 31°47′41″ сх. д. / 49.91222° пн. ш. 31.79472° сх. д. / 49.91222; 31.79472
Середня висота над рівнем моря	102 м
Відстань до обласного центру	55,7 (фізична) км
Відстань до районного центру	30 км


Місцева влада
Адреса ради	с. Гельмязів
Карта
Броварки
Броварки
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Броварки.

Село розташоване за 30 км на північний захід від районного центру — міста Золотоноша. Простягнулося воно всього на один кілометр. Сусідять Броварки із Богданами, Калениками, Малинівщиною. Нині в Броварках 166 дворів.

Історія

Броварки одне з наймолодших сіл Золотоніщини. Перепис 1900 року ще не фіксує його. Перша згадку про Броварки зустрічається в матеріалах третього подвірного перепису за 1910 рік. Отож, цей населений пункт, імовірно, виник між 1900 і 1910 роками.

В історичних джерелах Броварки значаться як хутір у 1850 р., що належав Гельмязівській волості. Відомий краєзнавець М. Ф. Пономаренко вважає, що назва хутора походить від прізвища його засновника Броварка. Існують й інші версії: назва села пов'язана із заняттями його жителів або ж це поселення заснували переселенці з Броварів.

На 1910 рік у Броварках був 21 двір — 13 козацьких і 8 селянських. Проживало на хуторі 120 жителів, серед них лише один представник інтелігенції.

У 1911 році у хуторі Броварки жила 51 особа (24 чоловічої та 27 жіночої статі)

У роки НЕПу хутір увійшов до створеного у 1923 році Гельмязівського району. За переписом 1926 року тут налічувалося 56 господарств, населення Броварок збільшилося майже втричі і склало 330 мешканців.

У 1929 році, під час примусової колективізації було створено колгосп. Голодомор 1932—1933 років обірвав життя майже третини броварківчан. Свідки того страшного лиха згадують про неодинокі випадки людоїдства на хуторі.

У роки радянсько-німецької війни 60 хуторян пішли на фронт, 40 з них загинули. Десятки були вивезені на роботи до Німеччини.

У 1955 року Гельмязів, Каленики, Броварки, Богдани, Малинівщина об'єднали свої землі в єдине колективне господарство. Через три роки воно розпалось, і на його руїнах виник колгосп «Іскра» у складі Броварок і Малинівщини. Господарство спеціалізувалось з вирощування овець: на 1993 рік поголів'я було доведено до 9200 голів. Колгосп «Іскра» реорганізувався в КСГП, СТОВ. Сьогодні це ДП АФ «Іскра» в співпраці з «ЕНЕРГОТРАНСІНВЕСТ ХОЛДІНГ».

Сучасність

У селі працюють такі соціальні об'єкти: фельдшерсько-акушерський пункт, навчально-виховний комплекс, будинок культури, бібліотека. Село газифіковано.

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)

Примітки

. Архів оригіналу за 26 вересня 2011. Процитовано 11 квітня 2008.
http://maps.vlasenko.net [ 23 жовтня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
Андаренко, Н. (1850). Записки о Полтавской губернии. Полтава. с. Ч. 2. - С. 75.
Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии (Російська) . Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 32 з 562.

Броварки у сестринських Вікіпроєктах
	Портал
	Означення у Вікісловнику^?
	Теми у Вікіджерелах^?

Це незавершена стаття про Черкаську область.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Архів оригіналу за 26 вересня 2011. Процитовано 11 квітня 2008.

[2] ttp://maps.vlasenko.net [ 23 жовтня 2007 у Wayback Machine.](рос.)

[3] Андаренко, Н. (1850). Записки о Полтавской губернии. Полтава. с. Ч. 2. - С. 75.

[4] Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии (Російська) . Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 32 з 562.