«Брехня» — п'єса українського письменника Володимира Винниченка, написана у 1910 році.
Брехня | ||||
---|---|---|---|---|
Жанр | п'єса | |||
Автор | Володимир Винниченко | |||
Мова | українська | |||
Написано | 1910 | |||
Опубліковано | 1910, «Літературно-науковий вістник» | |||
Видання | 1915 | |||
| ||||
Історія написання
На творчість Винниченка другого періоду вплинули філософські концепції Ф. Ніцше, які стимулювали його до роздумів над «проблематичністю, історичністю, крихкістю основних моральних понять». Суб'єктивно письменник не був заперечником моралі як такої, він лише шукав моделі нової моралі, яка б замінила стару — лицемірну й анахронічну. У п'єсі Винниченко виводить образ позитивного реформатора, який сповідує свободу особистості, «чесність із собою».
М. Вороний вважав, що ця п'єса якнайкраще репрезентує новий напрям у драматургії:
«…Власне неореалістична течія в драмі і звертає мою увагу. До неї належать такі імена: Ібсен, Пшибишевський, Виспянський, Гауптман, Чехов і, оце недавно, до їх грона прилучився наш В. Винниченко. Вони утворили нову концепцію драми, дали їй іншу будову, характер».
І конкретизує:
«Нова драма малює боротьбу індивідуума з самим собою, це драма почувань, докорів сумління, драма неспокою, вагання волі, ляку і жаху; це страшливий образ кривавого бойовища в душі людини. Вся увага художника в ній скуплюється на психологічній концепції, через те, не пориваючи з реальністю, він інтригу, зовнішні обставини, побутові ознаки відсуває на другий план.»
Публікація
Вперше п'єса «Брехня» була опублікована в «Літературно-науковому віснику» у 1910 році. Перевидавалася окремими виданнями 1915 р. (Харків); в Радянській Україні — 1922 р. (Київ. Видавництво «Спілка») та 1926 р. — в 12-му томі 24-томного зібрання «Творів» В. Винниченка (Х. — К., «Рух» та «Книгоспілка»).
Ідейно-тематичний зміст
У драмі порушується проблема зіткнення розуму і моралі, їх взаємопов'язаність і взаємозумовленість. Чи загальноприйняті і старі як світ християнські моральні норми (такі як не бреши, не перелюбствуй) варті уваги мислячої людини, чи це лише умовність, зручна для унормування людських відносин? Порушується проблема перехідності моральних категорій, неможливість знаходження одного правильного рішення.
У Винниченка брехня парадоксально виявляється способом утамування житейських прикрощів і непорозумінь.
Сюжет
У центр п'єси письменник ставить жінку — Наталію Павлівну. У сімейному союзі із Андрієм Карповичем вона отримала надійність і самоповагу. Головна героїня добре розуміє, що без неї він пропаде, швидко згасне, вона поважає його і тим самим накладає на себе обов'язок самопожертви. Проте вона зраджує чоловікові з молодим поетом Антоном, у стосунках з яким здобуває почуттєву радість, зблиски іскристого кохання. Однак сталося непередбачуване: життя зіштовхує її з людиною, котра не визнає її вищості. Іван Стратонович, помічник Андрія Карповича, виявивши випадково лукавство Наталії Павлівни і розчарувавшись у жінці, яка викликала у нього раніше повагу і таємне поклоніння, стає месником за її брехню, самовпевнену зверхність. Право розпоряджатися чужою душею, карати й милувати він бере віднині на себе і з нещадністю доводить цю душу до загибелі.
Любов Наталії Павлівни має три іпостасі: любов-жалість, свідома самопожертва (визначає її ставлення до чоловіка); романтична любов, до якої додається й материнське начало (цей симбіоз почуттів виявляється в стосунках з Тосем); любов-стихія, наслання, «демонічна» сила, яка приходить негадано й фатально (взаємини з Іваном Стратоновичем). Головна героїня своєю складною психологічною грою, щедро оздобленою лукавством і брехнею, намагається підняти закоханих у неї до свого рівня, зробити їх сильними перед життєвими незгодами, відігріти понівечені душі. Наталя Павлівна намагається допомогти близьким людям, але, щоб досягти цього, вона має піти на компроміс із власним «я» і тільки у фіналі розуміє, що щастя шляхом обману, тим паче самообману, досягти неможливо. Самогубство героїні стає моментом істини.
Персонажі
Головна героїня — людина неординарна, з глибокою душею, тому в середовищі людей безликих і сірих її поведінка оцінюється як вульгарна, морально низька.
Наталя Павлівна
Молода, смілива, темпераментна жінка з середньобуржуазних верств. Вольова, розумна, пристрасна, дотепна, щедра душею, представниця досить поширеного інтелігентського типу, що несе в собі філософію надлюдини, непідлягання загальноприйнятим нормам життя і поведінки. Основна ознака її типу — прагнення й уміння маніпулювати чужою душею.
Її життєве кредо: вселяти всім надію на щастя, на радість буття, надихати навіть ціною самопожертви, брехні, тієї рятівної і солодкої, яка конче необхідна надломленим душам.
«О, людям… зовсім не треба правди чи брехні.., їм треба щастя.., спокою. Коли брехня може це дать — слава брехні!»
Андрій Карпович
«Літ 40, худий, згорблений, одежа на ньому сидить мішкувато. Сам дуже негарний, з великим червоним носом і блідим лицем. Очі тихі, промінясті, надзвичайно ласкаві й розумні.»
Чоловік Наталії Павлівни. Інженер, зайнятий винаходом мотора. У дружині бачить свою опору і свій затишок, тільки вона стала для нього натхненням і стимулом до життя.
Антін Михайлович (Тось)
«Молодий, гарний. Рухи розкидисті, нетерплячі. Часто стріпує довгим волоссям.»
Про себе каже так: «…а що я? Нещасний студент, невідомий нікому поет.»
Молодий ідеаліст-коханець. В силу юнацького максималізму бунтує проти брехні. Наталя Павлівна як муза дарує йому складну гамму почуттів і переживань.
Іван Стратонович
«Молодий чоловік літ 30, смуглявий, присадкуватий і хмурий. Борідка росте кущиками на шиї.»
Закоханий у Наталію Павлівну і цією любов'ю вимучує і її, і себе. В його словах і вчинках простежується щось мефістофельське. То помста рухає ним, то зловтіха, то безсилля і безборонність. Він нахабно домагається Наталії Павлівни шляхом шантажу.
Примітки
- Винниченко В. Вибрані п'єси / Упоряд.: М. Г. Жулинський, В. А. Бурбела; Авт. вступ. ст. М. Г. Жулинський. — К.: Мистецтво, 1991. — 605 с. // Примітки. — С. 599
Джерела
- Вороний М. В путах брехні («Брехня», п'єса В. Винниченка) // Вороний М. Твори / М. Вороний. — К., 1989.
- Історія української літератури. Кінець ХІХ — початок ХХ ст. : підручник: у 2 кн. / за ред. проф. О. Д. Гнідан. — К. : Либідь, 2006. — Кн. 2. — 496 с.
- Чорна Пантера і Білий Медвідь : драми / Володимир Винниченко. — Знання, 2014. — 253. — ().
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Brehnya p yesa ukrayinskogo pismennika Volodimira Vinnichenka napisana u 1910 roci BrehnyaZhanrp yesaAvtorVolodimir VinnichenkoMovaukrayinskaNapisano1910Opublikovano1910 Literaturno naukovij vistnik Vidannya1915Istoriya napisannyaNa tvorchist Vinnichenka drugogo periodu vplinuli filosofski koncepciyi F Nicshe yaki stimulyuvali jogo do rozdumiv nad problematichnistyu istorichnistyu krihkistyu osnovnih moralnih ponyat Sub yektivno pismennik ne buv zaperechnikom morali yak takoyi vin lishe shukav modeli novoyi morali yaka b zaminila staru licemirnu j anahronichnu U p yesi Vinnichenko vivodit obraz pozitivnogo reformatora yakij spoviduye svobodu osobistosti chesnist iz soboyu M Voronij vvazhav sho cya p yesa yaknajkrashe reprezentuye novij napryam u dramaturgiyi Vlasne neorealistichna techiya v drami i zvertaye moyu uvagu Do neyi nalezhat taki imena Ibsen Pshibishevskij Vispyanskij Gauptman Chehov i oce nedavno do yih grona priluchivsya nash V Vinnichenko Voni utvorili novu koncepciyu drami dali yij inshu budovu harakter I konkretizuye Nova drama malyuye borotbu individuuma z samim soboyu ce drama pochuvan dokoriv sumlinnya drama nespokoyu vagannya voli lyaku i zhahu ce strashlivij obraz krivavogo bojovisha v dushi lyudini Vsya uvaga hudozhnika v nij skuplyuyetsya na psihologichnij koncepciyi cherez te ne porivayuchi z realnistyu vin intrigu zovnishni obstavini pobutovi oznaki vidsuvaye na drugij plan PublikaciyaVpershe p yesa Brehnya bula opublikovana v Literaturno naukovomu visniku u 1910 roci Perevidavalasya okremimi vidannyami 1915 r Harkiv v Radyanskij Ukrayini 1922 r Kiyiv Vidavnictvo Spilka ta 1926 r v 12 mu tomi 24 tomnogo zibrannya Tvoriv V Vinnichenka H K Ruh ta Knigospilka Idejno tematichnij zmistU drami porushuyetsya problema zitknennya rozumu i morali yih vzayemopov yazanist i vzayemozumovlenist Chi zagalnoprijnyati i stari yak svit hristiyanski moralni normi taki yak ne breshi ne perelyubstvuj varti uvagi mislyachoyi lyudini chi ce lishe umovnist zruchna dlya unormuvannya lyudskih vidnosin Porushuyetsya problema perehidnosti moralnih kategorij nemozhlivist znahodzhennya odnogo pravilnogo rishennya U Vinnichenka brehnya paradoksalno viyavlyayetsya sposobom utamuvannya zhitejskih prikroshiv i neporozumin SyuzhetU centr p yesi pismennik stavit zhinku Nataliyu Pavlivnu U simejnomu soyuzi iz Andriyem Karpovichem vona otrimala nadijnist i samopovagu Golovna geroyinya dobre rozumiye sho bez neyi vin propade shvidko zgasne vona povazhaye jogo i tim samim nakladaye na sebe obov yazok samopozhertvi Prote vona zradzhuye cholovikovi z molodim poetom Antonom u stosunkah z yakim zdobuvaye pochuttyevu radist zbliski iskristogo kohannya Odnak stalosya neperedbachuvane zhittya zishtovhuye yiyi z lyudinoyu kotra ne viznaye yiyi vishosti Ivan Stratonovich pomichnik Andriya Karpovicha viyavivshi vipadkovo lukavstvo Nataliyi Pavlivni i rozcharuvavshis u zhinci yaka viklikala u nogo ranishe povagu i tayemne pokloninnya staye mesnikom za yiyi brehnyu samovpevnenu zverhnist Pravo rozporyadzhatisya chuzhoyu dusheyu karati j miluvati vin bere vidnini na sebe i z neshadnistyu dovodit cyu dushu do zagibeli Lyubov Nataliyi Pavlivni maye tri ipostasi lyubov zhalist svidoma samopozhertva viznachaye yiyi stavlennya do cholovika romantichna lyubov do yakoyi dodayetsya j materinske nachalo cej simbioz pochuttiv viyavlyayetsya v stosunkah z Tosem lyubov stihiya naslannya demonichna sila yaka prihodit negadano j fatalno vzayemini z Ivanom Stratonovichem Golovna geroyinya svoyeyu skladnoyu psihologichnoyu groyu shedro ozdoblenoyu lukavstvom i brehneyu namagayetsya pidnyati zakohanih u neyi do svogo rivnya zrobiti yih silnimi pered zhittyevimi nezgodami vidigriti ponivecheni dushi Natalya Pavlivna namagayetsya dopomogti blizkim lyudyam ale shob dosyagti cogo vona maye piti na kompromis iz vlasnim ya i tilki u finali rozumiye sho shastya shlyahom obmanu tim pache samoobmanu dosyagti nemozhlivo Samogubstvo geroyini staye momentom istini PersonazhiGolovna geroyinya lyudina neordinarna z glibokoyu dusheyu tomu v seredovishi lyudej bezlikih i sirih yiyi povedinka ocinyuyetsya yak vulgarna moralno nizka Natalya Pavlivna Moloda smiliva temperamentna zhinka z serednoburzhuaznih verstv Volova rozumna pristrasna dotepna shedra dusheyu predstavnicya dosit poshirenogo inteligentskogo tipu sho nese v sobi filosofiyu nadlyudini nepidlyagannya zagalnoprijnyatim normam zhittya i povedinki Osnovna oznaka yiyi tipu pragnennya j uminnya manipulyuvati chuzhoyu dusheyu Yiyi zhittyeve kredo vselyati vsim nadiyu na shastya na radist buttya nadihati navit cinoyu samopozhertvi brehni tiyeyi ryativnoyi i solodkoyi yaka konche neobhidna nadlomlenim dusham O lyudyam zovsim ne treba pravdi chi brehni yim treba shastya spokoyu Koli brehnya mozhe ce dat slava brehni Andrij Karpovich Lit 40 hudij zgorblenij odezha na nomu sidit mishkuvato Sam duzhe negarnij z velikim chervonim nosom i blidim licem Ochi tihi prominyasti nadzvichajno laskavi j rozumni Cholovik Nataliyi Pavlivni Inzhener zajnyatij vinahodom motora U druzhini bachit svoyu oporu i svij zatishok tilki vona stala dlya nogo nathnennyam i stimulom do zhittya Antin Mihajlovich Tos Molodij garnij Ruhi rozkidisti neterplyachi Chasto stripuye dovgim volossyam Pro sebe kazhe tak a sho ya Neshasnij student nevidomij nikomu poet Molodij idealist kohanec V silu yunackogo maksimalizmu buntuye proti brehni Natalya Pavlivna yak muza daruye jomu skladnu gammu pochuttiv i perezhivan Ivan Stratonovich Molodij cholovik lit 30 smuglyavij prisadkuvatij i hmurij Boridka roste kushikami na shiyi Zakohanij u Nataliyu Pavlivnu i ciyeyu lyubov yu vimuchuye i yiyi i sebe V jogo slovah i vchinkah prostezhuyetsya shos mefistofelske To pomsta ruhaye nim to zlovtiha to bezsillya i bezboronnist Vin nahabno domagayetsya Nataliyi Pavlivni shlyahom shantazhu PrimitkiVinnichenko V Vibrani p yesi Uporyad M G Zhulinskij V A Burbela Avt vstup st M G Zhulinskij K Mistectvo 1991 605 s Primitki S 599DzherelaVoronij M V putah brehni Brehnya p yesa V Vinnichenka Voronij M Tvori M Voronij K 1989 Istoriya ukrayinskoyi literaturi Kinec HIH pochatok HH st pidruchnik u 2 kn za red prof O D Gnidan K Libid 2006 Kn 2 496 s Chorna Pantera i Bilij Medvid drami Volodimir Vinnichenko Znannya 2014 253