Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бременська картинна галерея (нім. Kunsthalle Bremen) є однією з найзначиміших картинних галерей Німеччини. Через постійні зміни експозицій, заробила собі дуже високу репутацію серед інших картинних галерей Німеччини. Заснована у 1823 році.
Німеччина
Бременська картинна галерея у Вікісховищі
Бременська картинна галерея розміщується в старій будівлі, що знаходиться на Бременських валах, що є частиною фортифікаційних споруджень, і знаходиться неподалік так званого «старого міста» на «Бременській мистецькій милі». Будівля охороняється законом з 1977 року.
Власником є спільнота «Бременська мистецька община», і це означає, що Бременська картинна галерея є єдиною картинною галереєю у Німеччині, з колекцією мистецтва з XIV по XXI століття, що знаходиться в приватній власності.
1. Історія "Бременської мистецької общини"
Група з 34 торговців на чолі з сенатором Джеронімом Клюгкіст (Hieronymus Klugkist) заснували у 1834 році "Мистецьку общину" в Бремені, з ціллю: "Для розповсюдження відчуття краси та форми, і де можливо було б побути наодинці з мистецтвом. За короткий час, після створення, був підписаний договір, про покупку картин та фресок, у одного з Бременських колекціонерів. Для захисту, та збереження.
З початку заснування, кількість членів общини була обмежена 50 членами. Але в 1843 обмеження було зняте, і за 3 роки кількість членів виростає до 575.
Перші 20 років діяльність клуба складалася з відкриття виставок, виручки з продажу картин, комерційної діяльності та покупки нових виробів мистецтва. Тож вдалий початок був покладений. Починаючи з 1843 року, було організовано виставки, разом з іншими мистецькими общинами, із таки міст як Ганновер, Любек, Графсвальд і Росток. Стратегія общини полягала в тісному контакті з мистецькими общинами з так званого "дружнього кола", а точніше із музеями мистецтва Ганноверу, Гамбургу, Штутгарту та інших великих міст.
"Бременська мистецька община" й по сьогодні є єдиною мистецькою галереєю в Бремені, і тепер має приблизно 9000 членів. Під керівництвом Георга Абеггу (Georg Abegg) будівлю галереї було відновлено усередині та ззовні (відкрито у 1998 році), а також архітектурною фірмою Hufnagel Pütz Rafaelian з Берліна, розширено з обох боків (будівництво 2008-11 роки). Після 20 років волонтерського керівництва общиною, Г. Абегг ( Georg Abegg) передав правління Бернду Шмілау (Bernd Schmielau) (станом на 2014 рік).
1.1 1849 Будівництво галереї
Маючи сильних покровителів та меценатів, у 1847 році закладається перший камінь, що відзначає початок будівництва галереї. А вже 1 травня 1849 року Людер Рутенберг (Lüder Rutenberg) урочисто відкрив будівлю нової галереї, що знаходилась не поділік східних воріт у місто Бремен. Під час будівництва будівлі, на її фасаді було встановлено чотири кам'яні фігури Рафаеля (Raphael), Мікеланджело (Michelangelo), Дюрера (Dürer) і Рубенса (Rubens), які виготовив німецький скульптор Адольф Штайнхойзер.
На той час це була перша в Німеччині картинна галерея, будівництво якої було профінансовано за рахунок приватних коштів, і яка була відкрита для жителів міста. Але у той час як всі колекції, що знаходилися в галереї, були у привантій власності, земля, на якій розташовувалася будівля, була у власності міста.
1.2 1902 - Розширення галереї
У 1898 році у зв'язку з терміновою потребою у розширенні галереї, серед архітекторів міста був проведений конкурс. За його результатами, довіреною особою, було обрано двох архітекторів, що мали разом втілити план розширення галереї. Альберт Дункель (Albert Dunkel) був обраний для реставрації та розширення у середині. Для роботи ззовні був вибраний Едуард Гільдемайстер (Eduard Gildemeister), прикрасили фасад відомі німецькі архітектори, такі як Георг Роймер (Georg Roemer) та Георг Врба (Georg Wrba). Фундамент був закладений в кінці 1899 року, а вже в 1902 році відбулося урочисте відкриття нової будівлі галереї. Але фасад будівлі буде лише у 1904 році повністю закінчений.
Всі роботи що проводилися, як ззовні, так і у середині були повністю профінансовані з приватних фондів. Найбільша сума була отримана від найдавнішого члену общини, купець Карл Шутте (Karl Schütte) пожертвував близько 400 000 талерів, так само як і Йосеф Йоханес Арнолтд Хахец (Joseph Johannes Arnold Hachez) разом із Германом Мельхерс Германомом (Hermann Melchers) пожертвували кожен по 100 000 талерів.
Посилання
![image]()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бременська картинна галерея- Офіційний сайт [ 13 травня 2020 у Wayback Machine.] (англ.) (нім.) (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bremenska kartinna galereya nim Kunsthalle Bremen ye odniyeyu z najznachimishih kartinnih galerej Nimechchini Cherez postijni zmini ekspozicij zarobila sobi duzhe visoku reputaciyu sered inshih kartinnih galerej Nimechchini Zasnovana u 1823 roci Bremenska kartinna galereyanim Kunsthalle Bremen53 04 22 pn sh 8 48 48 sh d 53 07277800002777468 pn sh 8 813611000028 sh d 53 07277800002777468 8 813611000028 Koordinati 53 04 22 pn sh 8 48 48 sh d 53 07277800002777468 pn sh 8 813611000028 sh d 53 07277800002777468 8 813611000028Tiphudozhnya galereyaStatus spadshinidChastina viddKrayina NimechchinaAdresa28195 Am Wall 207 28195 BremenZasnovano1823Sajtkunsthalle bremen deBremenska kartinna galereya Nimechchina Bremenska kartinna galereya u Vikishovishi Bremenska kartinna galereya Bremenska kartinna galereya rozmishuyetsya v starij budivli sho znahoditsya na Bremenskih valah sho ye chastinoyu fortifikacijnih sporudzhen i znahoditsya nepodalik tak zvanogo starogo mista na Bremenskij misteckij mili Budivlya ohoronyayetsya zakonom z 1977 roku Vlasnikom ye spilnota Bremenska mistecka obshina i ce oznachaye sho Bremenska kartinna galereya ye yedinoyu kartinnoyu galereyeyu u Nimechchini z kolekciyeyu mistectva z XIV po XXI stolittya sho znahoditsya v privatnij vlasnosti 1 Istoriya Bremenskoyi misteckoyi obshini Grupa z 34 torgovciv na choli z senatorom Dzheronimom Klyugkist Hieronymus Klugkist zasnuvali u 1834 roci Mistecku obshinu v Bremeni z cillyu Dlya rozpovsyudzhennya vidchuttya krasi ta formi i de mozhlivo bulo b pobuti naodinci z mistectvom Za korotkij chas pislya stvorennya buv pidpisanij dogovir pro pokupku kartin ta fresok u odnogo z Bremenskih kolekcioneriv Dlya zahistu ta zberezhennya Z pochatku zasnuvannya kilkist chleniv obshini bula obmezhena 50 chlenami Ale v 1843 obmezhennya bulo znyate i za 3 roki kilkist chleniv virostaye do 575 Pershi 20 rokiv diyalnist kluba skladalasya z vidkrittya vistavok viruchki z prodazhu kartin komercijnoyi diyalnosti ta pokupki novih virobiv mistectva Tozh vdalij pochatok buv pokladenij Pochinayuchi z 1843 roku bulo organizovano vistavki razom z inshimi misteckimi obshinami iz taki mist yak Gannover Lyubek Grafsvald i Rostok Strategiya obshini polyagala v tisnomu kontakti z misteckimi obshinami z tak zvanogo druzhnogo kola a tochnishe iz muzeyami mistectva Gannoveru Gamburgu Shtutgartu ta inshih velikih mist Bremenska mistecka obshina j po sogodni ye yedinoyu misteckoyu galereyeyu v Bremeni i teper maye priblizno 9000 chleniv Pid kerivnictvom Georga Abeggu Georg Abegg budivlyu galereyi bulo vidnovleno useredini ta zzovni vidkrito u 1998 roci a takozh arhitekturnoyu firmoyu Hufnagel Putz Rafaelian z Berlina rozshireno z oboh bokiv budivnictvo 2008 11 roki Pislya 20 rokiv volonterskogo kerivnictva obshinoyu G Abegg Georg Abegg peredav pravlinnya Berndu Shmilau Bernd Schmielau stanom na 2014 rik 1 1 1849 Budivnictvo galereyi Mayuchi silnih pokroviteliv ta mecenativ u 1847 roci zakladayetsya pershij kamin sho vidznachaye pochatok budivnictva galereyi A vzhe 1 travnya 1849 roku Lyuder Rutenberg Luder Rutenberg urochisto vidkriv budivlyu novoyi galereyi sho znahodilas ne podilik shidnih vorit u misto Bremen Pid chas budivnictva budivli na yiyi fasadi bulo vstanovleno chotiri kam yani figuri Rafaelya Raphael Mikelandzhelo Michelangelo Dyurera Durer i Rubensa Rubens yaki vigotoviv nimeckij skulptor Adolf Shtajnhojzer Na toj chas ce bula persha v Nimechchini kartinna galereya budivnictvo yakoyi bulo profinansovano za rahunok privatnih koshtiv i yaka bula vidkrita dlya zhiteliv mista Ale u toj chas yak vsi kolekciyi sho znahodilisya v galereyi buli u privantij vlasnosti zemlya na yakij roztashovuvalasya budivlya bula u vlasnosti mista 1 2 1902 Rozshirennya galereyi U 1898 roci u zv yazku z terminovoyu potreboyu u rozshirenni galereyi sered arhitektoriv mista buv provedenij konkurs Za jogo rezultatami dovirenoyu osoboyu bulo obrano dvoh arhitektoriv sho mali razom vtiliti plan rozshirennya galereyi Albert Dunkel Albert Dunkel buv obranij dlya restavraciyi ta rozshirennya u seredini Dlya roboti zzovni buv vibranij Eduard Gildemajster Eduard Gildemeister prikrasili fasad vidomi nimecki arhitektori taki yak Georg Rojmer Georg Roemer ta Georg Vrba Georg Wrba Fundament buv zakladenij v kinci 1899 roku a vzhe v 1902 roci vidbulosya urochiste vidkrittya novoyi budivli galereyi Ale fasad budivli bude lishe u 1904 roci povnistyu zakinchenij Vsi roboti sho provodilisya yak zzovni tak i u seredini buli povnistyu profinansovani z privatnih fondiv Najbilsha suma bula otrimana vid najdavnishogo chlenu obshini kupec Karl Shutte Karl Schutte pozhertvuvav blizko 400 000 taleriv tak samo yak i Josef Johanes Arnoltd Hahec Joseph Johannes Arnold Hachez razom iz Germanom Melhers Germanomom Hermann Melchers pozhertvuvali kozhen po 100 000 taleriv PosilannyaPortal Muzeyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bremenska kartinna galereya Oficijnij sajt 13 travnya 2020 u Wayback Machine angl nim fr