Бранимир Петрович

Бранимир Петрович (серб. Бранимир Петровић / Branimir Petrović; 26 червня 1982, Титово Ужице) — сербський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Бранимир Петрович
Особисті дані
Народження	26 червня 1982(1982-06-26) (42 роки)
	Титово Ужице, СФРЮ
Зріст	179 см
Вага	73 кг
Громадянство	Сербія
Позиція	півзахисник
Номер	32
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1999–2000 «Слобода» (Ужице) 19 (2) 2000–2004 «Зета» 86 (17) 2004–2005 «Партизан» 18 (1) 2005 «Шаньдун Лунен» 7 (0) 2006 «Зета» 12 (4) 2006–2008 «КАМАЗ» 71 (10) 2007 →  «Рубін» 6 (1) 2009 «Ростов» 23 (2) 2010 «Крила Рад» (Самара) 11 (0) 2011–2013 «Урал» 41 (8) 2013–2014 «Кортрейк» 3 (0) 2014–2016 «Волгар» (Астрахань) 51 (2) 2016–2017 «Напредак» (Крушевац) 13 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 2001–2004 Сербія і Чорногорія U-21 5 (1) 2004 2 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2021–2022 «Аланія» (асист.) 2022–2023 «Хімки» (асист.) 2023– «Хімки-М»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра

Народився у містечку Титово Ужице, СФРЮ (нині — Ужице у західній частині Сербії). Серйозно займатися футболом почав у 15 років. Перший тренер — Єстратій Йованович. До цього сім років займався легкою атлетикою, був чемпіоном Сербії в бігу на середні дистанції — 1 км, 1,5 км та 2 км.

Петрович у складі «Уралу».

У дорослому футболі дебютував 1999 року виступами за команду «Слобода» (Ужице), в якій провів один сезон, взявши участь у 19 матчах чемпіонату, після чого провів три сезони за команду «Зета» з містечка Голубовці поблизу Подгориці (нині Чорногорія), що була в ті роки середняком найвищого дивізіону Сербії та Чорногорії.

Влітку 2004 року з Петровичем підписав контракт один із найсильніших клубів країни — белградський «Партизан». За «чорно-білих» Бранимир провів один сезон, який став для його команди переможним у національному чемпіонаті.

У 2005 році Петрович виступав у Китаї за «Шаньдун Лунен», посівши у його складі друге місце у чемпіонаті Китаю. Повернувшись із КНР, провів три місяці у складі «Зети», а потім поїхав грати до Росії, де підписав контракт із клубом КАМАЗ (Набережні Човни) з Першого дивізіону. Дебютував у його складі 4 серпня 2006 року у гостьовому матчі проти «Сибіру» (1:1). «КАМАЗ» у тому сезоні, як і наступного року, посів 4-е місце. Кінцівку (серпень — листопад) сезону 2007 року серб провів у «Рубіні», який грав у Прем'єр-лізі, потім повернувся до складу «автозаводців», провівши в «КАМАЗі» сезон 2008 року (команда посіла 3-е місце у Першому дивізіоні).

У березні 2009 року Петрович перейшов у «Ростов», який вийшов у РПЛ завдяки перемозі в Першому дивізіоні в 2008 році. У 2010 році був гравцем футбольного клубу «Крила Рад».

22 березня 2011 року стало відомо, що Петрович уклав контракт з «Уралом». У складі єкатеринбурзької команди у ФНЛ та кубку Росії провів 48 матчів забив 8 м'ячів, також забив два м'ячі у фіналі Кубка ФНЛ 2013.

Сезон 2013/14 провів у бельгійському «Кортрейку», а влітку 2014 перейшов у «Волгар», де провів ще два роки.

Завершив ігрову кар'єру у команді «Напредак» (Крушевац), за яку виступав протягом 2016—2017 років.

Виступи за збірну

Протягом 2001—2004 років залучався до молодіжної збірної Сербії і Чорногорії. У червні 2004 року ця команда з Петровичем у складі посіла друге місце на молодіжному чемпіонаті Європи в Німеччині. Цей результат дозволив команді разом з Петровичем у серпні взяти участь у футбольному турнірі Афінської Олімпіади, в якому югослави виступили провально, програвши всі три матчі групового турніру.

Кар'єра тренера

У січні 2020 року футбольний клуб «Аланія» (Владикавказ) оголосив, що Бранимир Петрович включений до тренерського штабу на посаду спеціаліста з фізичної підготовки, де пропрацював по 2022 рік.

З вересня 2022 року працював у тренерському штабі в «Хімках». 3 листопада стало відомо, що Петровича призначено виконувачем обов'язків головного тренера «Хімок» на час дискваліфікації Гогнієва.

У жовтні 2023 року став головним тренером резервної команди .

Особисте життя

Батько Бранимира — пенсіонер, мати — лікар, старший брат працює на пошті. Бранимир любить голлівудські фільми та сербські комедії, його улюблені кіноактори — Том Круз та Ніколь Кідман.

Досягнення

Збірна Сербії та Чорногорії

• Срібний призер чемпіонату Європи серед молодіжних команд: 2004

«Партизан»

• Чемпіон Сербії та Чорногорії: 2004/05

«Шаньдун Лунен»

• Срібний призер чемпіонату Китаю: 2005

«Урал»

• Переможець Першості ФНЛ (1): 2012/13
• Володар (2): 2012, 2013

«Волгар»

• Володар (1): 2015

Примітки

1. Бранимир Петрович: «Бердыев и Газзаев — тонкие психологи»^{[недоступне посилання з Май 2019]} // tatcenter.ru
2. Петрович перешёл из «КАМАЗа» в «Ростов» Архівна копія на сайті Wayback Machine.// sports.ru
3. Полузащитник «Крыльев Советов» Бранимир Петрович выбыл до конца сезона. «Советский спорт». 8 вересня 2010. оригіналу за 10 вересня 2022. Процитовано 10 вересня 2022.
4. Петрович — в «Урале»; Каньенда и Криворучко — нет^{[недоступне посилання з Май 2019]}
5. Петрович покидает «Урал». euro-football.ru (рос.). 27 серпня 2013. оригіналу за 10 вересня 2022. Процитовано 10 вересня 2022.
6. Футбольный клуб «Урал» покинул Бранимир Петрович. justmedia.ru (рос.). 27 серпня 2013. оригіналу за 10 вересня 2022. Процитовано 10 вересня 2022.
7. Волгарь пополнился сербским легионером. astrakhanpost.ru (рос.). 27 червня 2014. оригіналу за 10 вересня 2022. Процитовано 10 вересня 2022.
8. Футбольный клуб Алания Владикавказ. www.fcalania.com. Процитовано 21 січня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
9. Спартак Гогниев сменил Николая Писарева на посту главного тренера «Химок». Официальный сайт ФК «Химки». 2 вересня 2022. оригіналу за 3 вересня 2022. Процитовано 10 вересня 2022.
10. Вместо Рината Билялетдинова «Химки-М» возглавил Бранимир Петрович. fckhimki.com (рос.). 7 жовтня 2023.

Посилання

• Бранимир Петрович на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Бранимир Петрович на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)