«Браво» або «Сміливець» (італ. Bravo) — картина італійського живописця Тіціана (1480/85–1576), представника венеційської школи. Створена приблизно у 1516—1517 роках. Зберігається у колекції Музею історії мистецтв у Відні.
«Браво» | |
Автор | Тіціан |
---|---|
Час створення | бл. 1515–1520 |
Розміри | 75 × 67 см |
Матеріал | полотно, олія |
Місцезнаходження | Музей історії мистецтв (Відень) |
Історія
Картина ідентифікується з тією, яку Маркантоніо Мікіел бачив у 1528 році у будинку Зуана Антоніо Веньера у Венеції і про яку він сказав: «Дві фігури, що нападають одна на одну — Тіціана». Картина походить з колекції ерцгерцога Леопольда Вільгельма.
Сюжет
Картина, на якій зображено таємного озброєного чоловіка, що стоїть спиною, була написана Тіціаном у період наслідування Джорджоне: вона викриває приховану жорстокість. На полотні під образом типового італійського розбійника XVI сторіччя — браві — втілено міфологічний сюжет з «Метаморфоз» Овідія, а саме міф про те, як Пенфей, який був царем Фів і боровся з культом Вакха, наказав взяти того під варту. Помста Вакха була жахливою: Пенфей був розірваний на шматки своєю матір'ю і сестрами. Вираз гніву і обіцянка суворого покарання ясно простежуються на обличчі божества, а сюжети, присвячені нерозсудливості тих смертних, котрі викликають гнів небожителів з Олімпа, стали темою, до якої Тіціан повертався неодноразово.
Опис
Гнів Пенфея по відношенню до Вакха виражений в руці, що стискає кинджал. Художник застосував незвичайну побудову картини, але попри зображення персонажів зі спини, йому потужно владося передати конфліктну ситуацію між ними. Вакх зображений у вінку з виноградного листя, який є одним з його символів. Довге, світле і кучеряве волосся таке саме, як і на картині (Національна галерея, Лондон); пристрастний погляд божества у дусі гуманістичних поглядів доби Відродження, чітко контрастує з ясною і спокійною суворістю Аполлона.
У зображені рук Пенфея, що з силою стискають комірець юнака, відчуваються мотиви Мікеланджело. Тіціан, що вже був визнаним майстром світла і тіней, перейняв у Альбрехта Дюрера здатність за допомогою прихованих деталей виражати драматизм оповіді.
Свого часу критики вважали, що це полотно належить пензлю Джорджоне, але виключна драматична сила і могутня драматична передача підтверджують авторство Тіціана. Художник нещодавно завершив вівтарні картини для церкви Санта-Марія-Глоріоза-дей-Фрарі у Венеції; у цей період мова емоцій входить до його творів через жести і положення, виражені в експресивних і дуже констратних лініях. Світло грає основну роль у злитті тіл і облич персонажів.
Література
- Йен Дж. Кеннеди. «Тициан. 1490—1576» = «Titian». — М. : Taschen/, 2007. — 96 с. — 3000 прим. — . (рос.)
- «Музей истории искусства. Вена». Под редакцией Сильвии Боргези = Kunsthistorisches Museum. Vienna. — /Пер. с ит. — М. : ЗАО «БММ», 2007. — 144 с. — (Великие музеи мира) — 3000 прим. — . (рос.)
Посилання
- Картина на сайті Музею історії мистецтв
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bravo abo Smilivec ital Bravo kartina italijskogo zhivopiscya Ticiana 1480 85 1576 predstavnika venecijskoyi shkoli Stvorena priblizno u 1516 1517 rokah Zberigayetsya u kolekciyi Muzeyu istoriyi mistectv u Vidni Bravo Avtor Tician Chas stvorennya bl 1515 1520 Rozmiri 75 67 sm Material polotno oliya Misceznahodzhennya Muzej istoriyi mistectv Viden IstoriyaKartina identifikuyetsya z tiyeyu yaku Markantonio Mikiel bachiv u 1528 roci u budinku Zuana Antonio Venera u Veneciyi i pro yaku vin skazav Dvi figuri sho napadayut odna na odnu Ticiana Kartina pohodit z kolekciyi ercgercoga Leopolda Vilgelma SyuzhetKartina na yakij zobrazheno tayemnogo ozbroyenogo cholovika sho stoyit spinoyu bula napisana Ticianom u period nasliduvannya Dzhordzhone vona vikrivaye prihovanu zhorstokist Na polotni pid obrazom tipovogo italijskogo rozbijnika XVI storichchya bravi vtileno mifologichnij syuzhet z Metamorfoz Ovidiya a same mif pro te yak Penfej yakij buv carem Fiv i borovsya z kultom Vakha nakazav vzyati togo pid vartu Pomsta Vakha bula zhahlivoyu Penfej buv rozirvanij na shmatki svoyeyu matir yu i sestrami Viraz gnivu i obicyanka suvorogo pokarannya yasno prostezhuyutsya na oblichchi bozhestva a syuzheti prisvyacheni nerozsudlivosti tih smertnih kotri viklikayut gniv nebozhiteliv z Olimpa stali temoyu do yakoyi Tician povertavsya neodnorazovo OpisGniv Penfeya po vidnoshennyu do Vakha virazhenij v ruci sho stiskaye kindzhal Hudozhnik zastosuvav nezvichajnu pobudovu kartini ale popri zobrazhennya personazhiv zi spini jomu potuzhno vladosya peredati konfliktnu situaciyu mizh nimi Vakh zobrazhenij u vinku z vinogradnogo listya yakij ye odnim z jogo simvoliv Dovge svitle i kucheryave volossya take same yak i na kartini Nacionalna galereya London pristrastnij poglyad bozhestva u dusi gumanistichnih poglyadiv dobi Vidrodzhennya chitko kontrastuye z yasnoyu i spokijnoyu suvoristyu Apollona U zobrazheni ruk Penfeya sho z siloyu stiskayut komirec yunaka vidchuvayutsya motivi Mikelandzhelo Tician sho vzhe buv viznanim majstrom svitla i tinej perejnyav u Albrehta Dyurera zdatnist za dopomogoyu prihovanih detalej virazhati dramatizm opovidi Svogo chasu kritiki vvazhali sho ce polotno nalezhit penzlyu Dzhordzhone ale viklyuchna dramatichna sila i mogutnya dramatichna peredacha pidtverdzhuyut avtorstvo Ticiana Hudozhnik neshodavno zavershiv vivtarni kartini dlya cerkvi Santa Mariya Glorioza dej Frari u Veneciyi u cej period mova emocij vhodit do jogo tvoriv cherez zhesti i polozhennya virazheni v ekspresivnih i duzhe konstratnih liniyah Svitlo graye osnovnu rol u zlitti til i oblich personazhiv LiteraturaJen Dzh Kennedi Tician 1490 1576 Titian M Taschen 2007 96 s 3000 prim ISBN 978 5 9794 0028 0 ros Muzej istorii iskusstva Vena Pod redakciej Silvii Borgezi Kunsthistorisches Museum Vienna Per s it M ZAO BMM 2007 144 s Velikie muzei mira 3000 prim ISBN 978 88 370 2769 8 ros PosilannyaKartina na sajti Muzeyu istoriyi mistectv