Бостонська бійня (англ. Boston massacre, у Великій Британії має назву Інцидент на Кінг-стрит англ. Incident on King Street) — вулична сутичка, що відбулась 5 березня 1770 року у Бостон (столиці провінції Массачусетс-Бей) між городянами і англійськими солдатами.
Під час сутички солдати застрелили трьох і поранили одинадцять бостонців, двоє не змогли оговтатися від ран і померли. Цей інцидент, який увійшов в історію США, як «бостонська бійня», закінчився видаленням з міста всіх англійських військових. У 1888 році в Бостоні в пам'ять про цю подію було споруджено обеліск.
Бостонська бійня стала одною з кульмінаційних моментів протистояння Британії та її північноамериканських колоній. Вона стала сигналом до легендарного Бостонського чаювання, а згодом і до війни за незалежність США.
Передісторія
Населення міста було незадоволено колоніальною податковою політикою з боку метрополії, а також тим фактом, що велика частина колоніальних чиновників призначалася королем. Ще одною причиною конфлікту між робітниками та британськими солдатами було виконання останніми портових робіт за більш низьку, ніж у робітників, оплату. У 1768 році Британія обклала базові товари, що вироблялися в Англії та імпортовані в колонії, високими податками. Массачусетська палата представників в Бостоні почала кампанію проти нових податків: написана петиція на ім'я короля Георга III, а також розіслані листи в палати інших штатів з проханням приєднатися до спротиву і бойкотувати торговців, які імпортують товари з Англії. На листи в інші провінції з Бостона, в Лондоні відповіли наказом американським губернаторам розганяти все опірні парламенти. Також в Бостон відправили судно його величності «Ромні». Туди воно прибуло в травні 1768. Також в місто було введено «стільки військ, скільки б знадобилося» (генерал Томас Гейдж) для придушення повстання.
Під час окупації Бостона королівською армією, в місті виходила анонімна листівка «Журнал подій», що розповідала про сутички між місцевими жителями і британським корпусом. Особливо багато проблем викликало питання постачання солдатів. Конфлікт розгорівся в новою силою, коли Крістофер Сайдер, «молода людина одинадцяти років», був убитий солдатами 22 лютого 1770 року. Смерть Сайдера була висвітлена у «Бостонській газеті», прощання з ним стало наймасовішим за весь час існування міста. Крістофера вважають першою жертвою американської революції. Його смерть і наступне наростання пропаганди в пресі підлили олії у вогонь взаємної ненависті солдатів і городян. Банди патріотів шукали нагоди напасти на королівських солдатів, ті в свою чергу хотіли того ж.
«Бійня у ратуші»
«Бійня у ратуші» (англ. Slaughter at the Guildhall), вона ж «Інцидент на Кінг-стрит», сталась 5 березня 1770 року, почавшись, по суті, з дрібниці. З вежі "Старої Цегляної церкви" (англ. Old Brick Church), найпершої з побудованих в Бостоні (ця будівля була знищена в 1808 році), долинали звуки дзвону (попередження про пожежу). Натовпи городян попрямували до будівлі старого парламенту «Олд-Стейт-Хаус» (англ. Old-State-House), що знаходиться навпроти. Звідти доносилися крики і була чутна відкрита лайка розгніваних городян. Хлопчик - помічник торговця, зажадав від британського офіцера сплатити борг. Той виконав вимоги, а образи, якими хлопець супроводжував вимоги, проігнорував. Рядовий, що стояв поруч, зробив молодикові зауваження, щоб той був більш шанобливий з офіцером. Хлопець почав лаятися і з рядовим. Тим часом збиралися роззяви. Зрештою рядового так дістала поведінка хлопця, що він вдарив його прикладом мушкета. Почалася лайка. Прибігли ще солдати, колоністи теж збиралися. Ніхто вже не розбирався що до чого, натовп діяв за принципом «Наших б'ють!». Солдат тіснили, ті вишикувалися для оборони і зарядили зброю. В цей же час капітан Томас Престон (Thomas Preston) намагався заспокоїти натовп, запевняючи, що ніхто не стрілятиме без його команди (сам він стояв прямо перед зброєю — кулі б потрапили в нього). Натовп же провокував солдат, «Стріляй!» — разом з криком в британців летіло каміння і бруд.
Нарешті, камінь потрапив в рядового Монтгомері. Той випустив мушкет, підняв його, закричав: «Чорт забирай! Вогонь!» — і розрядив зброю в бік натовпу. Капітан Престон був поранений в руку. В ході сутички солдати застрелили трьох і поранили одинадцять бостонців, двоє не змогли оговтатися від ран і померли. Загинули Криспус Аттокс — чорношкірий матрос, який втік з неволі, Семюел Грей — робітник-мотузник, Джеймс Голдуелл — матроський юнга, Патрік Арр — ремісник, Сем Меверік — учень столяра. Всі вони були поховані в братській могилі. Губернатору Томасу Хатчинсону ледве вдалося втихомирити натовп, який заблокував його в будівлі місцевої ради.
Підсумки
Після цього англійські війська були виведені: за наказом губернатора Хатчинсона війська були вислані зі столиці і спрямовані в Форт-Індепенденс. Солдати разом з офіцером заарештовані. 27 березня вісім солдатів, капітан Престон і четверо цивільних були звинувачені у вбивствах. У листопаді того ж року четверо солдатів були засуджені, а четверо цивільних були вислані з Массачусетса. Те, що сталося активно обговорювалось у пресі, підігріваючи невдоволення 13 колоній метрополією.
Пам'ять
Місце Бостонської бійні є десятою із шістнадцяти точок на історичному Шляху Свободи. У 1888 році у Бостоні в пам'ять про цю подію було споруджено обеліск. На могильній плиті були вигравірувані імена загиблих. На даний момент в Бостоні залишилась "Будівля старого парламенту", а розташована поруч "Стара Цегляна церква" була знищена в 1880 році. На її місці зараз знаходиться хмарочос "Ван Бостон Плейс" (англ. One Boston Place).
Примітки
- Фонер Ф. История рабочего движения в США. От колониальных времен до 80-х гг. XIX в. — М., 1949. — С. 53.
- Бостонська бійня https://diletant.media/articles/34544242/ [ 21 березня 2019 у Wayback Machine.]
Література
Фонер Ф. История рабочего движения в США. От колониальных времен до 80-х гг. XIX в. — М., 1949. — С. 53.
Посилання
https://diletant.media/articles/34544242/ [ 21 березня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bostonska bijnya angl Boston massacre u Velikij Britaniyi maye nazvu Incident na King strit angl Incident on King Street vulichna sutichka sho vidbulas 5 bereznya 1770 roku u Boston stolici provinciyi Massachusets Bej mizh gorodyanami i anglijskimi soldatami Litografiya XIX stolittya za motivami gravyuri Rivera pro Bostonsku bijnyu Pid chas sutichki soldati zastrelili troh i poranili odinadcyat bostonciv dvoye ne zmogli ogovtatisya vid ran i pomerli Cej incident yakij uvijshov v istoriyu SShA yak bostonska bijnya zakinchivsya vidalennyam z mista vsih anglijskih vijskovih U 1888 roci v Bostoni v pam yat pro cyu podiyu bulo sporudzheno obelisk Bostonska bijnya stala odnoyu z kulminacijnih momentiv protistoyannya Britaniyi ta yiyi pivnichnoamerikanskih kolonij Vona stala signalom do legendarnogo Bostonskogo chayuvannya a zgodom i do vijni za nezalezhnist SShA PeredistoriyaNaselennya mista bulo nezadovoleno kolonialnoyu podatkovoyu politikoyu z boku metropoliyi a takozh tim faktom sho velika chastina kolonialnih chinovnikiv priznachalasya korolem She odnoyu prichinoyu konfliktu mizh robitnikami ta britanskimi soldatami bulo vikonannya ostannimi portovih robit za bilsh nizku nizh u robitnikiv oplatu U 1768 roci Britaniya obklala bazovi tovari sho viroblyalisya v Angliyi ta importovani v koloniyi visokimi podatkami Massachusetska palata predstavnikiv v Bostoni pochala kampaniyu proti novih podatkiv napisana peticiya na im ya korolya Georga III a takozh rozislani listi v palati inshih shtativ z prohannyam priyednatisya do sprotivu i bojkotuvati torgovciv yaki importuyut tovari z Angliyi Na listi v inshi provinciyi z Bostona v Londoni vidpovili nakazom amerikanskim gubernatoram rozganyati vse opirni parlamenti Takozh v Boston vidpravili sudno jogo velichnosti Romni Tudi vono pribulo v travni 1768 Takozh v misto bulo vvedeno stilki vijsk skilki b znadobilosya general Tomas Gejdzh dlya pridushennya povstannya Pid chas okupaciyi Bostona korolivskoyu armiyeyu v misti vihodila anonimna listivka Zhurnal podij sho rozpovidala pro sutichki mizh miscevimi zhitelyami i britanskim korpusom Osoblivo bagato problem viklikalo pitannya postachannya soldativ Konflikt rozgorivsya v novoyu siloyu koli Kristofer Sajder moloda lyudina odinadcyati rokiv buv ubitij soldatami 22 lyutogo 1770 roku Smert Sajdera bula visvitlena u Bostonskij gazeti proshannya z nim stalo najmasovishim za ves chas isnuvannya mista Kristofera vvazhayut pershoyu zhertvoyu amerikanskoyi revolyuciyi Jogo smert i nastupne narostannya propagandi v presi pidlili oliyi u vogon vzayemnoyi nenavisti soldativ i gorodyan Bandi patriotiv shukali nagodi napasti na korolivskih soldativ ti v svoyu chergu hotili togo zh Bijnya u ratushi Bijnya u ratushi angl Slaughter at the Guildhall vona zh Incident na King strit stalas 5 bereznya 1770 roku pochavshis po suti z dribnici Z vezhi Staroyi Ceglyanoyi cerkvi angl Old Brick Church najpershoyi z pobudovanih v Bostoni cya budivlya bula znishena v 1808 roci dolinali zvuki dzvonu poperedzhennya pro pozhezhu Natovpi gorodyan popryamuvali do budivli starogo parlamentu Old Stejt Haus angl Old State House sho znahoditsya navproti Zvidti donosilisya kriki i bula chutna vidkrita lajka rozgnivanih gorodyan Hlopchik pomichnik torgovcya zazhadav vid britanskogo oficera splatiti borg Toj vikonav vimogi a obrazi yakimi hlopec suprovodzhuvav vimogi proignoruvav Ryadovij sho stoyav poruch zrobiv molodikovi zauvazhennya shob toj buv bilsh shanoblivij z oficerom Hlopec pochav layatisya i z ryadovim Tim chasom zbiralisya rozzyavi Zreshtoyu ryadovogo tak distala povedinka hlopcya sho vin vdariv jogo prikladom mushketa Pochalasya lajka Pribigli she soldati kolonisti tezh zbiralisya Nihto vzhe ne rozbiravsya sho do chogo natovp diyav za principom Nashih b yut Soldat tisnili ti vishikuvalisya dlya oboroni i zaryadili zbroyu V cej zhe chas kapitan Tomas Preston Thomas Preston namagavsya zaspokoyiti natovp zapevnyayuchi sho nihto ne strilyatime bez jogo komandi sam vin stoyav pryamo pered zbroyeyu kuli b potrapili v nogo Natovp zhe provokuvav soldat Strilyaj razom z krikom v britanciv letilo kaminnya i brud Gravyura Revira Krivava riznya yaka stalas na King strit u Bostoni 5 bereznya 1770 roku Vipusk bostonskoyi gazeti 1770 rik The Massacre in King Street Boston March 5th 1770 from the original by Paul Revere Nareshti kamin potrapiv v ryadovogo Montgomeri Toj vipustiv mushket pidnyav jogo zakrichav Chort zabiraj Vogon i rozryadiv zbroyu v bik natovpu Kapitan Preston buv poranenij v ruku V hodi sutichki soldati zastrelili troh i poranili odinadcyat bostonciv dvoye ne zmogli ogovtatisya vid ran i pomerli Zaginuli Krispus Attoks chornoshkirij matros yakij vtik z nevoli Semyuel Grej robitnik motuznik Dzhejms Golduell matroskij yunga Patrik Arr remisnik Sem Meverik uchen stolyara Vsi voni buli pohovani v bratskij mogili Gubernatoru Tomasu Hatchinsonu ledve vdalosya vtihomiriti natovp yakij zablokuvav jogo v budivli miscevoyi radi PidsumkiPislya cogo anglijski vijska buli vivedeni za nakazom gubernatora Hatchinsona vijska buli vislani zi stolici i spryamovani v Fort Independens Soldati razom z oficerom zaareshtovani 27 bereznya visim soldativ kapitan Preston i chetvero civilnih buli zvinuvacheni u vbivstvah U listopadi togo zh roku chetvero soldativ buli zasudzheni a chetvero civilnih buli vislani z Massachusetsa Te sho stalosya aktivno obgovoryuvalos u presi pidigrivayuchi nevdovolennya 13 kolonij metropoliyeyu Pam yatMisce Bostonskoyi bijni ye desyatoyu iz shistnadcyati tochok na istorichnomu Shlyahu Svobodi U 1888 roci u Bostoni v pam yat pro cyu podiyu bulo sporudzheno obelisk Na mogilnij pliti buli vigraviruvani imena zagiblih Na danij moment v Bostoni zalishilas Budivlya starogo parlamentu a roztashovana poruch Stara Ceglyana cerkva bula znishena v 1880 roci Na yiyi misci zaraz znahoditsya hmarochos Van Boston Plejs angl One Boston Place PrimitkiFoner F Istoriya rabochego dvizheniya v SShA Ot kolonialnyh vremen do 80 h gg XIX v M 1949 S 53 Bostonska bijnya https diletant media articles 34544242 21 bereznya 2019 u Wayback Machine LiteraturaFoner F Istoriya rabochego dvizheniya v SShA Ot kolonialnyh vremen do 80 h gg XIX v M 1949 S 53 Posilannyahttps diletant media articles 34544242 21 bereznya 2019 u Wayback Machine