Бо́стон (англ. Boston; , ˈbɒstən або ˈbɔːstən) — місто (англ. city) в північно-східній частині США, в окрузі Саффолк, столиця та найбільше місто штату Массачусетс. Це найбільше місто та неформальна столиця Нової Англії, потужний порт на березі Атлантичного океану.
Місто За годинниковою стрілкою зверху: Центр Бостона; Капітолій штату Массачусетс; та Річка Чарльз; Фенвей Парк
Координати 42°21′37″ пн. ш. 71°03′28″ зх. д. / 42.36027777780554970° пн. ш. 71.05777777780555482° зх. д.Координати: 42°21′37″ пн. ш. 71°03′28″ зх. д. / 42.36027777780554970° пн. ш. 71.05777777780555482° зх. д.
Бостон у Вікісховищі d |
Місту підпорядкована територія площею 125,43 км², де мешкає 617 594 особи (за даними перепису 2010). За кількістю мешканців Бостон займає 21-ше місце серед усіх міст США. Поза тим, навколо Бостона розрослася міська агломерація — Великий Бостон, котра налічує понад 4,5 млн мешканців і є 10-ю найнаселенішою у США. Загалом Великий Бостон з передмістями як окремий регіон з населенням 7,6 млн осіб — 5-та найбільша у країні.
Одне з найдавніших міст країни, засноване у 1630.
Історія
Заснування міста
Бостон завжди був нерозривно пов'язаний з морем. Його історія почалася в XVI ст., коли іспанські та португальські рибалки запливали в Массачусетську затоку в пошуках риби або притулку від штормів. Але перше постійне поселення створив тут англієць (William Blaxton (Blackstone)) з експедиції (Robert Gorges) у 1623. Першими поселенцями на теренах сучасного Бостона були колоністи пуритани. Вони перепливли з Англії і заснували м. Сейлем, а в липні 1629 оселилися на . На березі невеликої затоки на початку 1630-х селилися купці. Тут було створено першу гавань — так званий The Town Dock. Вона на довгі роки стала центром морської діяльності міста. Рибалки та суднобудівники поступово освоювали узбережжя, а фермери — території на південь і захід від поселення.
Розвиток морської торгівлі та суднобудування
Колоністи намагалися займатися землеробством, але швидко виявилося, що місцеві природні умови цьому мало сприяють. Тому багато бостонців зайнялися рибальством і бартерною торгівлею з індіанцями. Згодом пожвавилася внутрішня торгівля між поселеннями, розташованими над Массачусетською затокою.
Зростаюча морська активність бостонців викликала постійну потребу у поліпшенні прибережної інфраструктури. Оскільки місцева влада цим не займалася, ініціативу побудови портових споруд брали на себе підприємливі купці. Зі зростанням торгівлі і, відповідно, заможності комерсантів, зростала кількість причалів. У 1708 їх було вже 78, що свідчить про масштаби діяльності порту. В 1710 капітан отримав дозвіл спорудити найдовший причал Long Wharf, який на тривалий час став центром портової діяльності Бостона. Причали дозволяли обслуговувати найбільші тогочасні судна. У XVIII ст. доказом зростаючого значення місцевого порту був власний морський маяк — перший у британських колоніях. Для зміцнення обороноздатності зростаючого порту в 1632 на Фортському пагорбі виникли перші фортифікаційні споруди, а через 2 роки вони з'явилися також на (). Узбережжя було укріплене валом довжиною у півмилі. Торговельний флот Бостона, почавши свою діяльність комерційними операціями з британською метрополією, поступово зміцнював торговельні обміни з іншими колоніями східного узбережжя Америки. Вже у 1631 такі контакти було встановлено з Вірджинією, звідки до Бостона надходили кукурудза, цукор, мідь, боброве хутро тощо.
Іншою основою економіки Бостона було суднобудування. Першим судном, збудованим у Бостоні, був (корабельня «», 1631). Через 30 років бостонські купці мали близько 300 суден місцевого виробництва, задіяних в океанському та каботажному плаванні. Протягом 1674–1714 бостонські корабели продали 1332 судна. Звичною практикою став продаж у чужих портах вантажу разом із кораблем.
Міська влада Бостона всіляко сприяла морській діяльності мешканців. Рибалки та судові теслі звільнялися від військової служби, рибальські судна — від податків і мит (на перші 7 років). Влада вимагала від корабелів об'єднання в більші підприємства для оптимізації виробництва.
У період громадянської війни в Англії (1642–1649) інтерес до американських колоній в метрополії впав — скоротилися торгівля та потік іммігрантів. Але активність бостонського торговельного флоту зростала. У сфері його діяльності були не лише Бермуди, Барбадос чи Ямайка, але й далекий Мадагаскар. Це дещо компенсувало спад торгівлі з європейськими портами. Бостон був заангажований навіть у работоргівлю.
У XVIII ст. Бостон вважали центром північноамериканської торгівлі. Про багатство міста свідчила безліч банків, торгових домів, складів і причалів, а також розкішні кам'яниці вздовж головної вулиці міста. У місті процвітало кравецтво, перукарство, ювелірне ремесло.
У 1660 англійський парламент ухвалив черговий «навігаційний акт», призначений охоронити Англію та її колонії від іноземної конкуренції. Тепер всю заморську торгівлю мали вести лише англійські судна. Акт також давав перелік колоніальних товарів, дозволених до вивезення лише до англійських портів (або через них). Ухвалений через 3 роки перетворив Англію на єдиного експортера європейських товарів до колоній (безпосередній імпорт з Франції, Іспанії чи Нідерландів було заборонено). Бостонські купці зігнорували ці акти — більша частина торгівлі Бостона у 1660–1675 відбувалася нелегально.
«Бостонське чаювання»
У 1773 через перевиробництво чаю ціни на нього на світових ринках впали. Британська Ост-Індійська компанія, маючи великі запаси цього товару, отримала від британського уряду право продавати чай в американських колоніях без мит і податків. Це вдарило по місцевих імпортерах чаю. Британська протекціоністська політика викликала протест в американських колоністів.
16 грудня 1773 до Бостонського порту прибули три судна Британської Ост-Індійської компанії, навантажені китайським чаєм. Найближчої ночі 60 членів підпільної патріотичної організації «Сини Свободи» на чолі зі Семюелем Адамсом (1722–1803), перебраних за індіанців, вдерлися на кораблі і викинули весь вантаж до моря. Реакцією британської влади стало закриття Бостонського порту, що призвело до краху місцевої торгівлі. Це сприяло радикалізації настроїв і зрештою призвело до американської революції 1775—1783 рр. Згадана подія ввійшла до історії як «Бостонське чаювання».
XIX—XX ст.
Бостон дав ім'я породі собак (бостон-тер'єр) і бальному танцю ().
значно змінився з початком масової імміграції до США з Європи. У першій хвилі переважали ірландці, німці, ліванці, французькі канадці, італійці, а також польські та російські євреї. Ірландські та італійські іммігранти привезли з собою католицьку віру і невдовзі ця релігійна громада стала найбільшою в місті. Родина Кеннеді є нащадками перших ірландських переселенців.
На початку і в середині XX ст. місто занепадає. Промислові потужності застарівають, а робоча сила їде за межі регіону. У січні 1919 один з районів міста затопило патокою. Міська влада прийняли ряд програм по перебудові та відновленню історичного центру міста, а також з перепрофілювання ряду підприємств. В 1970 в Бостоні розпочався новий економічний бум. Лікарні та медичні центри стали об'єктом впровадження інноваційних технологій, а університети і коледжі міста привертали до себе молодь з усієї країни. На початку XXI ст. місто повернуло собі статус інтелектуального, технологічного та політичного центру. Тепер Бостон є важливим промисловим (електроніка, приладобудування), торговельно-банківським та науковим центром.
Географія
Бостон розташований над Массачусетською затокою (частини більшої затоки Мен), яка складається з безлічі малих гаваней, гирл річок, боліт і каналів та є захищеною від штормів природним скельним хвилерізом. Все це робить затоку ідеальним місцем для морського порту.
Бостон розташований за координатами 42°19′55″ пн. ш. 71°01′13″ зх. д. / 42.33194° пн. ш. 71.02028° зх. д. (42.331960, -71.020173). За даними Бюро перепису населення США в 2010 місто мало площу 232,17 км², з яких 125,04 км² — суходіл та 107,13 км² — водойми.
Клімат
Бостон, як і вся Нова Англія, знаходиться в зоні континентального клімату, оскільки переважаючі західні вітри знижують вплив океану. Літо, як правило, тепле і вологе, а зими холодні, вітряні та снігові. Найжаркіший місяць — липень, з середньою денною температурою +28 °C. Найхолодніший місяць — січень, з середньою нічною температурою -6 °C. Річна кількість опадів становить 1000—1100 мм. Найбільше опадів випадає з грудня по березень. Навесні й на початку літа спостерігаються часті тумани.
Клімат Бостона | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 22,2 | 21,1 | 30,0 | 34,4 | 35,6 | 41,0 | 39,4 | 38,9 | 37,8 | 32,2 | 28,3 | 24,4 | 41,0 |
Середній максимум, °C | 2,1 | 3,1 | 7,7 | 13,3 | 19,2 | 24,6 | 27,7 | 26,6 | 22,7 | 17,1 | 11,2 | 4,2 | 15,0 |
Середня температура, °C | −1,5 | −0,3 | 3,8 | 9,1 | 14,7 | 20,0 | 23,3 | 22,4 | 18,2 | 12,3 | 7,2 | 1,6 | 10,9 |
Середній мінімум, °C | −5,8 | −5 | −0,4 | 4,6 | 9,9 | 15,1 | 18,4 | 17,8 | 13,8 | 8,3 | 3,5 | −2,9 | 6,5 |
Абсолютний мінімум, °C | −24,4 | −27,8 | −17,2 | −10,6 | 1,1 | 5,0 | 10,0 | 7,8 | 2,8 | −3,9 | −13,3 | −27,2 | −27,8 |
Норма опадів, мм | 91.2 | 91.9 | 93.7 | 91.4 | 82.6 | 78.5 | 72.1 | 82.3 | 77.7 | 83.8 | 107.2 | 101.9 | 1054.3 |
Джерело: «Погода й клімат» «World Meteorological Organization» |
Населення
Історія переписів | |||
---|---|---|---|
Перепис | Населення | Зміна в % | |
1790 | 18 320 | — | |
1800 | 24 937 | 36.1% | |
1810 | 33 787 | 35.5% | |
1820 | 43 298 | 28.1% | |
1830 | 61 392 | 41.8% | |
1840 | 93 383 | 52.1% | |
1850 | 136 881 | 46.6% | |
1860 | 177 840 | 29.9% | |
1870 | 250 526 | 40.9% | |
1880 | 362 839 | 44.8% | |
1890 | 448 477 | 23.6% | |
1900 | 560 892 | 25.1% | |
1910 | 670 585 | 19.6% | |
1920 | 748 060 | 11.6% | |
1930 | 781 188 | 4.4% | |
1940 | 770 816 | −1.3% | |
1950 | 801 444 | 4.0% | |
1960 | 697 197 | −13.0% | |
1970 | 641 071 | −8.1% | |
1980 | 562 994 | −12.2% | |
1990 | 574 283 | 2.0% | |
2000 | 589 141 | 2.6% | |
2010 | 617 594 | 4.8% | |
2020 | 675 647 | 9.4% | |
* = оцінка. Джерело: Дані переписів населення США та [en]. |
Бостон є центром міської агломерації (Великий Бостон), що складається з Бостона та сусідніх міст: Кембриджа, Сомервіла, Ньютона, Квинсі, Бруклайна та інших із загальним населенням 4 411 835 осіб. (2005). Метрополія Бостон — Вустер — Лоренс має понад 5 млн осіб (2000) і є 7-ю за розміром у США.
Згідно з переписом 2010 року, у місті мешкали 617 594 особи в 252 699 домогосподарствах у складі 116 244 родин. Густота населення становила 2660 осіб/км². Було 272 481 помешкання (1174/км²).
Расовий склад населення:
|
До двох чи більше рас належало 3,9 %. Частка іспаномовних становила 17,5 % від усіх жителів.
За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 16,8 % — особи молодші 18 років, 73,1 % — особи у віці 18—64 років, 10,1 % — особи у віці 65 років та старші. Медіана віку мешканця становила 30,8 року. На 100 осіб жіночої статі у місті припадало 92,0 чоловіків; на 100 жінок у віці від 18 років та старших — 89,9 чоловіків також старших 18 років.
Середній дохід на одне домашнє господарство становив 85 374 $ (медіана — 55 777), а середній дохід на одну сім'ю — 98 185 $ (медіана — 62 775). Медіана доходів становила 57 102 $ для чоловіків та 50 763 $ для жінок. За межею бідності перебувало 21,5 % осіб, у тому числі 29,8 % дітей у віці до 18 років та 20,0 % осіб у віці 65 років та старших.
Цивільне працевлаштоване населення становило 345 497 осіб. Основні галузі зайнятості: освіта, охорона здоров'я та соціальна допомога — 31,8 %, науковці, спеціалісти, менеджери — 16,2 %, мистецтво, розваги та відпочинок — 10,6 %, фінанси, страхування та нерухомість — 9,2 %.
Економіка
Найважливішими секторами міської економіки є фінансовий, банківський і страховий. Так, у Бостоні розміщені штаб-квартири Fidelity Investments, та State Street Corporation. Місто також є одним із найбільших у США центрів видавничої діяльності. Тут розміщені такі видавництва, як , та .
Чималу лепту в розвиток міста вносить і туризм — 21,2 млн туристів у 2011 принесли Бостону $8,3 млрд.
Рибальство і суднобудування, які колись становили основу міської економіки, нині[] втратили своє колишнє значення. Проте, у Бостоні, як і раніше розташовані найстаріші в західній півкулі постійно діючі корабельні і рибальський порт.
Бостон є одним з найбільших в світі освітніх центрів. У поєднанні з розвиненою інфраструктурою і висококваліфікованою робочою силою, це робить його одним зі світових лідерів в таких сучасних галузях, як біотехнології, мікроелектроніка та створення нових матеріалів.
Транспорт
Місто обслуговується Міжнародним аеропортом імені генерала Едварда Лоуренса Логана (IATA: BOS, ICAO: KBOS) з річним пасажирообігом 29,3 млн осіб (2012, 19 місце у США). Регулярні рейси виконуються в десятки міст США і всього світу. Найбільш завантажені міжнародні напрямки: Лондон, Франкфурт-на-Майні, Париж; внутрішні — Чикаго, Атланта, Вашингтон.
(South Station) Бостона — найбільша пасажирська залізнична станція в Нової Англії і одна з найбільших у країні. Щодня з неї вирушають десятки поїздів у Вашингтон (через Нью-Йорк, Філадельфію і Балтімор) та в Чикаго (через Олбані і Клівленд).
Основні автомобільні дороги, що проходять через Бостон і його околиці — I-90, I-93 і I-95, а також швидкісна дорога US 1.
Система громадського транспорту в місті досить складна, і знаходиться під загальним управлінням організації MBTA. У Бостоні діє найстаріший в Північній Америці метрополітен (з 1897), що складається з чотирьох ліній (Червоної, Помаранчевої, Зеленої та Блакитної). Крім того, у місті діють 12 ліній приміських поїздів, 5 ліній швидкісного трамвая, по 4 трамвайних і поромних лінії, а також 183 автобусні маршрути. Система громадського транспорту Бостонської агломерації є найбільшою за пасажирообігом (1,3 млн осіб на день) серед усіх столиць штатів США, включаючи столицю країни Вашингтон.
Бостон відомий у США своєю зручністю для пішоходів. Близько 13 % бостонців добираються до роботи пішки, що є найвищим показником серед всіх великих міст США.
Бостон вважається північною кінцівкою східної частини .
Освіта, наука, охорона здоров'я
У Кембриджі (передмістя Бостона) міститься найдавніший університет США — Гарвардський (заснований у 1636), у структурі якого діє Український Науковий Інститут.
Неподалік розташований Массачусетський технологічний інститут (Massachusetts Institute of Technology) — одна з найпрестижніших вищих технічних шкіл країни.
У місті розташована Бостонська публічна бібліотека, третя за величиною бібліотека США.
Бостон відомий дитячим опіковим центром — одним із небагатьох медичних осередків у світі, який володіє технологією . Саме сюди в березні 2005 доставили на лікування 5-річну Настю Овчар, яка, рятуючи від пожежі дворічну сестру, втратила 80 % шкіри.
Спорт
Бостон має п'ять професійних команд.
- «Бостон Брюїнс» (англ. Boston Bruins) — хокейна команда, яка є членом в Національній хокейній лізі і грає в Ті-Ді гардені.
- «Бостон Ред Сокс» (англ. Boston Red Sox) — бейсбольна команда, яка є членом в Головній бейсбольній лізі і грає в Фенвей Парку.
- «Бостон Селтікс» (англ. Boston Celtics) — баскетбольна команда, яка є членом в Національній баскетбольній асоціації і грає в Ті-Ді гардені.
- «Нью-Інгленд Петріотс» (англ. New England Patriots) — команда американського футболу, яка є членом в Національній футбольній лізі (Американський футбол) і грає на (Жіллет) який розташований недалеко від Бостона у Фоксборо.
- (англ. New England Revolution) — футбольна команда, яка є членом в і грає на .
У 2016 в Бостоні відбувся Чемпіонат світу з фігурного катання.
Пам'ятки історії та культури
Музеї (зокрема, Музей Ізабелли Стюарт Гарднер, ); громадські будівлі та собори XVIII—XIX ст.; житлові будинки XVII—XIX ст.
Відомі люди
Відомі люди пов'язані з Україною
- У Бостоні у 1865 оселився український церковний та громадський діяч Агапій Гончаренко, який започаткував українську політичну еміграцію до США.
- Тут мешкає лікар- та перекладач Лора Завилянська.
Уродженці
- Едгар Аллан По (1809—1849) — американський письменник, поет, есеїст, драматург, літературний редактор і критик.
- Джон Пейн (1870—1951) — американський стрілок, чемпіон літніх Олімпійських ігор 1896 в Атенах.
- Вільям Фарнум (1876—1953) — американський актор.
- Полін Фредерік (1883—1938) — американська актриса.
- Джек Гейлі (1898—1979) — американський актор.
- Джордж Меріон-молодший (1899—1968) — американський сценарист.
- Александер Маккендрик (1912—1993) — американський кінорежисер та сценарист шотландського походження.
- Бетті Філд (1913/1918-1973) — американська актриса театру і кіно.
- Леонард Німой (1931—2015) — американський кіноактор, фотохудожник, поет.
- Джон Казале (1935—1978) — американський актор кіно та театру.
- Джек Ненс (1943—1996) — американський актор.
- Джун Андерсон (* 1952) — американська оперна співачка.
- Едвард Нортон (* 1969) — американський кіноактор, сценарист і режисер.
- Пет Лехі (*1979) — американський хокеїст.
Галерея
- Бостонська публічна бібліотека
- Будинок-музей Пола Рівера, національного героя США, діяча американської революції
-
-
-
- Міст Закима
-
- Бостонський храм мормонів
- Нижнє місто (Даунтаун), хмарочоси Бостона
- Ск. Френч Дейл Честер, Меморіал Джона Бойла о'Рейлі
- Бостон, на передньому плані Гарвардський міст
Див. також
Примітки
- Річний дохід на особу, яка працювала на повну ставку. Оцінка в доларах 2015 року.
Джерела
- . United States Postal Service. Архів оригіналу за 3 вересня 2007. Процитовано 20 квітня 2009.
- https://www.boston.gov/departments/mayors-office
- Drake S. A. Old Landmarks and Historic Personages of Boston — С. 6.
- http://www.peakbagger.com/peak.aspx?pid=6759
- перепис населення США 2020 / за ред. Бюро перепису населення США
- https://sjp.pwn.pl/so/bostonczyk;4416747.html
- https://sjp.pwn.pl/so/bostonka;4416745.html
- http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
- https://www.boston.gov/economic-development/sister-cities#padua-italy
- http://www.comune.padova.it/informazione/boston-stati-uniti
- http://www.melbourne-boston.org
- massachusetts. infoplease. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 15 січня 2012.
- Steinbicker, Earl (2000). 50 one day adventures—Massachusetts, Rhode Island, Connecticut, Vermont, Maine, and New Hampshire. Hastings House/Daytrips Publishers. с. 7. ISBN .
- American FactFinder. Бюро перепису населення США. Архів оригіналу за 8 січня 2015. Процитовано 16-06-2019.(англ.)
- . U.S. Census Bureau. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 23 березня 2011.
{{}}
: Недійсний|deadurl=unknown-host
() - Table 1. Annual Estimates of the Population of Metropolitan and Micropolitan Statistical Areas: April 1, 2010 to July 1, 2011 (CBSA-EST2011-01) (CSV). Бюро перепису населення США, Population Division. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 18 січня 2013.
- Boston Worcester Manchester Demographic Profile: Region 19. . 31 січня 2007. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 30 серпня 2010. 21 pp.
- Table 2. Annual Estimates of the Population of Combined Statistical Areas: April 1, 2010 to July 1, 2011 (CBSA-EST2011-02). Бюро перепису населення США, Population Division. Архів оригіналу (CSV) за 23 червня 2013. Процитовано 18 січня 2013.
- Boston-Worcester-Manchester, MA-RI-NH Combined Statistical Area (PDF). U.S. Department of Commerce Economics and Statistics Administration U.S. Census Bureau. 2007. Архів оригіналу (PDF) за 23 червня 2013. Процитовано 20 червня 2009.
- Gazetteer. Бюро перепису населення США. Процитовано 16-06-2019.(англ.)
- Total Population (P1), 2010 Census Summary File 1. American FactFinder, All County Subdivisions within Massachusetts. Бюро перепису населення США. 2010.
- Massachusetts by Place and County Subdivision - GCT-T1. Population Estimates. Бюро перепису населення США. Процитовано 12 липня 2011.
- 1990 Census of Population, General Population Characteristics: Massachusetts (PDF). US Census Bureau. December 1990. Table 76: General Characteristics of Persons, Households, and Families: 1990. 1990 CP-1-23. Процитовано 12 липня 2011.
- 1980 Census of the Population, Number of Inhabitants: Massachusetts (PDF). US Census Bureau. December 1981. Table 4. Populations of County Subdivisions: 1960 to 1980. PC80-1-A23. Процитовано 12 липня 2011.
- 1950 Census of Population (PDF). Т. 1: Number of Inhabitants. Bureau of the Census. 1952. Section 6, Pages 21-10 and 21-11, Massachusetts Table 6. Population of Counties by Minor Civil Divisions: 1930 to 1950. Процитовано 12 липня 2011.
- 1920 Census of Population (PDF). Bureau of the Census. Number of Inhabitants, by Counties and Minor Civil Divisions. Pages 21-5 through 21-7. Massachusetts Table 2. Population of Counties by Minor Civil Divisions: 1920, 1910, and 1920. Процитовано 12 липня 2011.
- 1890 Census of the Population (PDF). Department of the Interior, Census Office. Pages 179 through 182. Massachusetts Table 5. Population of States and Territories by Minor Civil Divisions: 1880 and 1890. Процитовано 12 липня 2011.
- 1870 Census of the Population (PDF). Department of the Interior, Census Office. 1872. Pages 217 through 220. Table IX. Population of Minor Civil Divisions, &c. Massachusetts. Процитовано 12 липня 2011.
- 1860 Census (PDF). Department of the Interior, Census Office. 1864. Pages 220 through 226. State of Massachusetts Table No. 3. Populations of Cities, Towns, &c. Процитовано 12 липня 2011.
- 1850 Census (PDF). Department of the Interior, Census Office. 1854. Pages 338 through 393. Populations of Cities, Towns, &c. Процитовано 12 липня 2011.
- (PDF). Т. 1: Number of Inhabitants. Bureau of the Census. 1952. Section 6, Pages 21–07 through 21-09, Massachusetts Table 4. Population of Urban Places of 10,000 or more from Earliest Census to 1920. Архів оригіналу (PDF) за 21 липня 2011. Процитовано 12 липня 2011.
- Бюро перепису населення США. . Архів оригіналу за 9 березня 2013. Процитовано 18 січня 2013.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|df=
()
Посилання
- Офіційний сайт міста Бостон [ 8 лютого 2006 у Wayback Machine.]
- БО́СТОН (Boston) [ 12 травня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ
- Бостон // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Бостон, каталог посилань Open Directory Project
- Open Space Plan 2002—2006 [ 12 лютого 2009 у Wayback Machine.] з офіційного вебсайту міста Бостон
- Історичні мапи міста [ 19 травня 2009 у Wayback Machine.] з картографічного центру Нормана Б. Левентала у Бостонській громадській бібліотеці
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (квітень 2018) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Boston Bo ston angl Boston ˈbɒsten abo ˈbɔːsten misto angl city v pivnichno shidnij chastini SShA v okruzi Saffolk stolicya ta najbilshe misto shtatu Massachusets Ce najbilshe misto ta neformalna stolicya Novoyi Angliyi potuzhnij port na berezi Atlantichnogo okeanu Misto Boston angl Boston Za godinnikovoyu strilkoyu zverhu Centr Bostona Kapitolij shtatu Massachusets ta Richka Charlz Fenvej Park Prapor Bostona Pechatka Koordinati 42 21 37 pn sh 71 03 28 zh d 42 36027777780554970 pn sh 71 05777777780555482 zh d 42 36027777780554970 71 05777777780555482 Koordinati 42 21 37 pn sh 71 03 28 zh d 42 36027777780554970 pn sh 71 05777777780555482 zh d 42 36027777780554970 71 05777777780555482 Krayina SShASShAShtat MassachusetsOkrug SaffolkMezhuye z susidni nas punktiKvinsi Bruklajn Kembridzh Somervil Vintrop Revir Chelsi Everett Votertaun Nyuton Dedgem Milton Chestnat Gill Nidem d d 2 Prizvisko Beantown The Hub i The Cradle of LibertyData zasnuvannya 7 17 veresnya 1630 3 Plosha 232 17 km Visota centru 42 mNajvisha tochka d 4 Geografichna zona dVodojma Charlz Neponset d Mistik d Bostonska buhtaKlimat dNaselennya 675 647 osib 1 kvitnya 2020 5 Gustota naselennya 2660 09 osib km Katojkonim angl Bostonian fr Bostoniens nim Bostoner nim Bostonerin nim Bostonerinnen pol bostonczyk 6 pol bostonka 7 esp bostonano fr Bostonienne 8 fr Bostonien 8 bask bostondar ital BostonianiMista pobratimi Kioto 24 chervnya 1959 Strasburg Barselona Hanchzhou Paduya 1983 9 10 d 1985 11 Tajbej 1997 Sekondi Takoradi Hajfa Afini Santo Domingo Boston d BraziliaChasovij poyas UTC 5 vlitku UTC 4Telefonnij kod 617 and 857Poshtovij indeks 53 ZIP Codes 02108 02137 02163 02196 02199 02201 02203 02206 02210 02212 02215 02217 02222 02126 02228 02241 02266 02283 02284 02293 02295 02297 02298 02467 also includes parts of Newton and Brookline Kod FIPS 2507000GeoNames 4930956OSM r2315704 ROficijnij sajt boston gov BostonBoston SShA BostonBoston Massachusets Boston u Vikishovishi d Mistu pidporyadkovana teritoriya plosheyu 125 43 km de meshkaye 617 594 osobi za danimi perepisu 2010 Za kilkistyu meshkanciv Boston zajmaye 21 she misce sered usih mist SShA Poza tim navkolo Bostona rozroslasya miska aglomeraciya Velikij Boston kotra nalichuye ponad 4 5 mln meshkanciv i ye 10 yu najnaselenishoyu u SShA Zagalom Velikij Boston z peredmistyami yak okremij region z naselennyam 7 6 mln osib 5 ta najbilsha u krayini Odne z najdavnishih mist krayini zasnovane u 1630 IstoriyaZasnuvannya mista Mapa Bostona i jogo ukriplen u 1775 Boston zavzhdi buv nerozrivno pov yazanij z morem Jogo istoriya pochalasya v XVI st koli ispanski ta portugalski ribalki zaplivali v Massachusetsku zatoku v poshukah ribi abo pritulku vid shtormiv Ale pershe postijne poselennya stvoriv tut angliyec William Blaxton Blackstone z ekspediciyi Robert Gorges u 1623 Pershimi poselencyami na terenah suchasnogo Bostona buli kolonisti puritani Voni pereplivli z Angliyi i zasnuvali m Sejlem a v lipni 1629 oselilisya na Na berezi nevelikoyi zatoki na pochatku 1630 h selilisya kupci Tut bulo stvoreno pershu gavan tak zvanij The Town Dock Vona na dovgi roki stala centrom morskoyi diyalnosti mista Ribalki ta sudnobudivniki postupovo osvoyuvali uzberezhzhya a fermeri teritoriyi na pivden i zahid vid poselennya Rozvitok morskoyi torgivli ta sudnobuduvannya Vid Bostona z Dorchesterskih visot 1841 r Kolonisti namagalisya zajmatisya zemlerobstvom ale shvidko viyavilosya sho miscevi prirodni umovi comu malo spriyayut Tomu bagato bostonciv zajnyalisya ribalstvom i barternoyu torgivleyu z indiancyami Zgodom pozhvavilasya vnutrishnya torgivlya mizh poselennyami roztashovanimi nad Massachusetskoyu zatokoyu Zrostayucha morska aktivnist bostonciv viklikala postijnu potrebu u polipshenni priberezhnoyi infrastrukturi Oskilki misceva vlada cim ne zajmalasya iniciativu pobudovi portovih sporud brali na sebe pidpriyemlivi kupci Zi zrostannyam torgivli i vidpovidno zamozhnosti komersantiv zrostala kilkist prichaliv U 1708 yih bulo vzhe 78 sho svidchit pro masshtabi diyalnosti portu V 1710 kapitan otrimav dozvil sporuditi najdovshij prichal Long Wharf yakij na trivalij chas stav centrom portovoyi diyalnosti Bostona Prichali dozvolyali obslugovuvati najbilshi togochasni sudna U XVIII st dokazom zrostayuchogo znachennya miscevogo portu buv vlasnij morskij mayak pershij u britanskih koloniyah Dlya zmicnennya oboronozdatnosti zrostayuchogo portu v 1632 na Fortskomu pagorbi vinikli pershi fortifikacijni sporudi a cherez 2 roki voni z yavilisya takozh na Uzberezhzhya bulo ukriplene valom dovzhinoyu u pivmili Torgovelnij flot Bostona pochavshi svoyu diyalnist komercijnimi operaciyami z britanskoyu metropoliyeyu postupovo zmicnyuvav torgovelni obmini z inshimi koloniyami shidnogo uzberezhzhya Ameriki Vzhe u 1631 taki kontakti bulo vstanovleno z Virdzhiniyeyu zvidki do Bostona nadhodili kukurudza cukor mid bobrove hutro tosho Inshoyu osnovoyu ekonomiki Bostona bulo sudnobuduvannya Pershim sudnom zbudovanim u Bostoni buv korabelnya 1631 Cherez 30 rokiv bostonski kupci mali blizko 300 suden miscevogo virobnictva zadiyanih v okeanskomu ta kabotazhnomu plavanni Protyagom 1674 1714 bostonski korabeli prodali 1332 sudna Zvichnoyu praktikoyu stav prodazh u chuzhih portah vantazhu razom iz korablem Miska vlada Bostona vsilyako spriyala morskij diyalnosti meshkanciv Ribalki ta sudovi tesli zvilnyalisya vid vijskovoyi sluzhbi ribalski sudna vid podatkiv i mit na pershi 7 rokiv Vlada vimagala vid korabeliv ob yednannya v bilshi pidpriyemstva dlya optimizaciyi virobnictva U period gromadyanskoyi vijni v Angliyi 1642 1649 interes do amerikanskih kolonij v metropoliyi vpav skorotilisya torgivlya ta potik immigrantiv Ale aktivnist bostonskogo torgovelnogo flotu zrostala U sferi jogo diyalnosti buli ne lishe Bermudi Barbados chi Yamajka ale j dalekij Madagaskar Ce desho kompensuvalo spad torgivli z yevropejskimi portami Boston buv zaangazhovanij navit u rabotorgivlyu U XVIII st Boston vvazhali centrom pivnichnoamerikanskoyi torgivli Pro bagatstvo mista svidchila bezlich bankiv torgovih domiv skladiv i prichaliv a takozh rozkishni kam yanici vzdovzh golovnoyi vulici mista U misti procvitalo kravectvo perukarstvo yuvelirne remeslo U 1660 anglijskij parlament uhvaliv chergovij navigacijnij akt priznachenij ohoroniti Angliyu ta yiyi koloniyi vid inozemnoyi konkurenciyi Teper vsyu zamorsku torgivlyu mali vesti lishe anglijski sudna Akt takozh davav perelik kolonialnih tovariv dozvolenih do vivezennya lishe do anglijskih portiv abo cherez nih Uhvalenij cherez 3 roki peretvoriv Angliyu na yedinogo eksportera yevropejskih tovariv do kolonij bezposerednij import z Franciyi Ispaniyi chi Niderlandiv bulo zaboroneno Bostonski kupci zignoruvali ci akti bilsha chastina torgivli Bostona u 1660 1675 vidbuvalasya nelegalno Bostonske chayuvannya Dokladnishe Bostonske chayuvannya Sobor Svyatogo Hresta Boston U 1773 cherez perevirobnictvo chayu cini na nogo na svitovih rinkah vpali Britanska Ost Indijska kompaniya mayuchi veliki zapasi cogo tovaru otrimala vid britanskogo uryadu pravo prodavati chaj v amerikanskih koloniyah bez mit i podatkiv Ce vdarilo po miscevih importerah chayu Britanska protekcionistska politika viklikala protest v amerikanskih kolonistiv 16 grudnya 1773 do Bostonskogo portu pribuli tri sudna Britanskoyi Ost Indijskoyi kompaniyi navantazheni kitajskim chayem Najblizhchoyi nochi 60 chleniv pidpilnoyi patriotichnoyi organizaciyi Sini Svobodi na choli zi Semyuelem Adamsom 1722 1803 perebranih za indianciv vderlisya na korabli i vikinuli ves vantazh do morya Reakciyeyu britanskoyi vladi stalo zakrittya Bostonskogo portu sho prizvelo do krahu miscevoyi torgivli Ce spriyalo radikalizaciyi nastroyiv i zreshtoyu prizvelo do amerikanskoyi revolyuciyi 1775 1783 rr Zgadana podiya vvijshla do istoriyi yak Bostonske chayuvannya XIX XX st Tremont strit u 1843 r Boston dav im ya porodi sobak boston ter yer i balnomu tancyu znachno zminivsya z pochatkom masovoyi immigraciyi do SShA z Yevropi U pershij hvili perevazhali irlandci nimci livanci francuzki kanadci italijci a takozh polski ta rosijski yevreyi Irlandski ta italijski immigranti privezli z soboyu katolicku viru i nevdovzi cya religijna gromada stala najbilshoyu v misti Rodina Kennedi ye nashadkami pershih irlandskih pereselenciv Centr mista Na pochatku i v seredini XX st misto zanepadaye Promislovi potuzhnosti zastarivayut a robocha sila yide za mezhi regionu U sichni 1919 odin z rajoniv mista zatopilo patokoyu Miska vlada prijnyali ryad program po perebudovi ta vidnovlennyu istorichnogo centru mista a takozh z pereprofilyuvannya ryadu pidpriyemstv V 1970 v Bostoni rozpochavsya novij ekonomichnij bum Likarni ta medichni centri stali ob yektom vprovadzhennya innovacijnih tehnologij a universiteti i koledzhi mista privertali do sebe molod z usiyeyi krayini Na pochatku XXI st misto povernulo sobi status intelektualnogo tehnologichnogo ta politichnogo centru Teper Boston ye vazhlivim promislovim elektronika priladobuduvannya torgovelno bankivskim ta naukovim centrom GeografiyaBoston roztashovanij nad Massachusetskoyu zatokoyu chastini bilshoyi zatoki Men yaka skladayetsya z bezlichi malih gavanej girl richok bolit i kanaliv ta ye zahishenoyu vid shtormiv prirodnim skelnim hvilerizom Vse ce robit zatoku idealnim miscem dlya morskogo portu Boston roztashovanij za koordinatami 42 19 55 pn sh 71 01 13 zh d 42 33194 pn sh 71 02028 zh d 42 33194 71 02028 42 331960 71 020173 Za danimi Byuro perepisu naselennya SShA v 2010 misto malo ploshu 232 17 km z yakih 125 04 km suhodil ta 107 13 km vodojmi Klimat Boston yak i vsya Nova Angliya znahoditsya v zoni kontinentalnogo klimatu oskilki perevazhayuchi zahidni vitri znizhuyut vpliv okeanu Lito yak pravilo teple i vologe a zimi holodni vitryani ta snigovi Najzharkishij misyac lipen z serednoyu dennoyu temperaturoyu 28 C Najholodnishij misyac sichen z serednoyu nichnoyu temperaturoyu 6 C Richna kilkist opadiv stanovit 1000 1100 mm Najbilshe opadiv vipadaye z grudnya po berezen Navesni j na pochatku lita sposterigayutsya chasti tumani Klimat Bostona Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 22 2 21 1 30 0 34 4 35 6 41 0 39 4 38 9 37 8 32 2 28 3 24 4 41 0 Serednij maksimum C 2 1 3 1 7 7 13 3 19 2 24 6 27 7 26 6 22 7 17 1 11 2 4 2 15 0 Serednya temperatura C 1 5 0 3 3 8 9 1 14 7 20 0 23 3 22 4 18 2 12 3 7 2 1 6 10 9 Serednij minimum C 5 8 5 0 4 4 6 9 9 15 1 18 4 17 8 13 8 8 3 3 5 2 9 6 5 Absolyutnij minimum C 24 4 27 8 17 2 10 6 1 1 5 0 10 0 7 8 2 8 3 9 13 3 27 2 27 8 Norma opadiv mm 91 2 91 9 93 7 91 4 82 6 78 5 72 1 82 3 77 7 83 8 107 2 101 9 1054 3 Dzherelo Pogoda j klimat World Meteorological Organization NaselennyaIstoriya perepisiv Perepis Naselennya Zmina v 179018 320 180024 93736 1 181033 78735 5 182043 29828 1 183061 39241 8 184093 38352 1 1850136 88146 6 1860177 84029 9 1870250 52640 9 1880362 83944 8 1890448 47723 6 1900560 89225 1 1910670 58519 6 1920748 06011 6 1930781 1884 4 1940770 816 1 3 1950801 4444 0 1960697 197 13 0 1970641 071 8 1 1980562 994 12 2 1990574 2832 0 2000589 1412 6 2010617 5944 8 2020675 6479 4 ocinka Dzherelo Dani perepisiv naselennya SShA ta en Boston ye centrom miskoyi aglomeraciyi Velikij Boston sho skladayetsya z Bostona ta susidnih mist Kembridzha Somervila Nyutona Kvinsi Bruklajna ta inshih iz zagalnim naselennyam 4 411 835 osib 2005 Metropoliya Boston Vuster Lorens maye ponad 5 mln osib 2000 i ye 7 yu za rozmirom u SShA Zgidno z perepisom 2010 roku u misti meshkali 617 594 osobi v 252 699 domogospodarstvah u skladi 116 244 rodin Gustota naselennya stanovila 2660 osib km Bulo 272 481 pomeshkannya 1174 km Rasovij sklad naselennya 53 9 bilih 24 4 chornih abo afroamerikanciv 8 9 azijciv 0 4 korinnih amerikanciv 8 4 osib inshih ras Do dvoh chi bilshe ras nalezhalo 3 9 Chastka ispanomovnih stanovila 17 5 vid usih zhiteliv Za vikovim diapazonom naselennya rozpodilyalosya takim chinom 16 8 osobi molodshi 18 rokiv 73 1 osobi u vici 18 64 rokiv 10 1 osobi u vici 65 rokiv ta starshi Mediana viku meshkancya stanovila 30 8 roku Na 100 osib zhinochoyi stati u misti pripadalo 92 0 cholovikiv na 100 zhinok u vici vid 18 rokiv ta starshih 89 9 cholovikiv takozh starshih 18 rokiv Serednij dohid na odne domashnye gospodarstvo stanoviv 85 374 mediana 55 777 a serednij dohid na odnu sim yu 98 185 mediana 62 775 Mediana dohodiv stanovila 57 102 dlya cholovikiv ta 50 763 dlya zhinok Za mezheyu bidnosti perebuvalo 21 5 osib u tomu chisli 29 8 ditej u vici do 18 rokiv ta 20 0 osib u vici 65 rokiv ta starshih Civilne pracevlashtovane naselennya stanovilo 345 497 osib Osnovni galuzi zajnyatosti osvita ohorona zdorov ya ta socialna dopomoga 31 8 naukovci specialisti menedzheri 16 2 mistectvo rozvagi ta vidpochinok 10 6 finansi strahuvannya ta neruhomist 9 2 EkonomikaDilovij centr mista Najvazhlivishimi sektorami miskoyi ekonomiki ye finansovij bankivskij i strahovij Tak u Bostoni rozmisheni shtab kvartiri Fidelity Investments ta State Street Corporation Misto takozh ye odnim iz najbilshih u SShA centriv vidavnichoyi diyalnosti Tut rozmisheni taki vidavnictva yak ta Chimalu leptu v rozvitok mista vnosit i turizm 21 2 mln turistiv u 2011 prinesli Bostonu 8 3 mlrd Ribalstvo i sudnobuduvannya yaki kolis stanovili osnovu miskoyi ekonomiki nini koli vtratili svoye kolishnye znachennya Prote u Bostoni yak i ranishe roztashovani najstarishi v zahidnij pivkuli postijno diyuchi korabelni i ribalskij port Boston ye odnim z najbilshih v sviti osvitnih centriv U poyednanni z rozvinenoyu infrastrukturoyu i visokokvalifikovanoyu robochoyu siloyu ce robit jogo odnim zi svitovih lideriv v takih suchasnih galuzyah yak biotehnologiyi mikroelektronika ta stvorennya novih materialiv TransportMisto obslugovuyetsya Mizhnarodnim aeroportom imeni generala Edvarda Lourensa Logana IATA BOS ICAO KBOS z richnim pasazhiroobigom 29 3 mln osib 2012 19 misce u SShA Regulyarni rejsi vikonuyutsya v desyatki mist SShA i vsogo svitu Najbilsh zavantazheni mizhnarodni napryamki London Frankfurt na Majni Parizh vnutrishni Chikago Atlanta Vashington Pivdennij zaliznichnij vokzal South Station Bostona najbilsha pasazhirska zaliznichna stanciya v Novoyi Angliyi i odna z najbilshih u krayini Shodnya z neyi virushayut desyatki poyizdiv u Vashington cherez Nyu Jork Filadelfiyu i Baltimor ta v Chikago cherez Olbani i Klivlend Osnovni avtomobilni dorogi sho prohodyat cherez Boston i jogo okolici I 90 I 93 i I 95 a takozh shvidkisna doroga US 1 Sistema gromadskogo transportu v misti dosit skladna i znahoditsya pid zagalnim upravlinnyam organizaciyi MBTA U Bostoni diye najstarishij v Pivnichnij Americi metropoliten z 1897 sho skladayetsya z chotiroh linij Chervonoyi Pomaranchevoyi Zelenoyi ta Blakitnoyi Krim togo u misti diyut 12 linij primiskih poyizdiv 5 linij shvidkisnogo tramvaya po 4 tramvajnih i poromnih liniyi a takozh 183 avtobusni marshruti Sistema gromadskogo transportu Bostonskoyi aglomeraciyi ye najbilshoyu za pasazhiroobigom 1 3 mln osib na den sered usih stolic shtativ SShA vklyuchayuchi stolicyu krayini Vashington Boston vidomij u SShA svoyeyu zruchnistyu dlya pishohodiv Blizko 13 bostonciv dobirayutsya do roboti pishki sho ye najvishim pokaznikom sered vsih velikih mist SShA Boston vvazhayetsya pivnichnoyu kincivkoyu shidnoyi chastini Osvita nauka ohorona zdorov yaMassachusetskij tehnologichnij institut Kembridzh U Kembridzhi peredmistya Bostona mistitsya najdavnishij universitet SShA Garvardskij zasnovanij u 1636 u strukturi yakogo diye Ukrayinskij Naukovij Institut Nepodalik roztashovanij Massachusetskij tehnologichnij institut Massachusetts Institute of Technology odna z najprestizhnishih vishih tehnichnih shkil krayini U misti roztashovana Bostonska publichna biblioteka tretya za velichinoyu biblioteka SShA Boston vidomij dityachim opikovim centrom odnim iz nebagatoh medichnih oseredkiv u sviti yakij volodiye tehnologiyeyu Same syudi v berezni 2005 dostavili na likuvannya 5 richnu Nastyu Ovchar yaka ryatuyuchi vid pozhezhi dvorichnu sestru vtratila 80 shkiri SportBoston maye p yat profesijnih komand Boston Bryuyins angl Boston Bruins hokejna komanda yaka ye chlenom v Nacionalnij hokejnij lizi i graye v Ti Di gardeni Boston Red Soks angl Boston Red Sox bejsbolna komanda yaka ye chlenom v Golovnij bejsbolnij lizi i graye v Fenvej Parku Boston Seltiks angl Boston Celtics basketbolna komanda yaka ye chlenom v Nacionalnij basketbolnij asociaciyi i graye v Ti Di gardeni Nyu Inglend Petriots angl New England Patriots komanda amerikanskogo futbolu yaka ye chlenom v Nacionalnij futbolnij lizi Amerikanskij futbol i graye na Zhillet yakij roztashovanij nedaleko vid Bostona u Foksboro angl New England Revolution futbolna komanda yaka ye chlenom v i graye na U 2016 v Bostoni vidbuvsya Chempionat svitu z figurnogo katannya Pam yatki istoriyi ta kulturiMuzeyi zokrema Muzej Izabelli Styuart Gardner gromadski budivli ta sobori XVIII XIX st zhitlovi budinki XVII XIX st Muzej nauki Boston Bostonskij muzej obrazotvorchih mistectv Muzej Izabelli Styuart Gardner Muzej poganogo mistectvaVidomi lyudiDokladnishe Kategoriya Personaliyi Boston Vidomi lyudi pov yazani z Ukrayinoyu U Bostoni u 1865 oselivsya ukrayinskij cerkovnij ta gromadskij diyach Agapij Goncharenko yakij zapochatkuvav ukrayinsku politichnu emigraciyu do SShA Tut meshkaye likar ta perekladach Lora Zavilyanska Urodzhenci Edgar Allan Po 1809 1849 amerikanskij pismennik poet eseyist dramaturg literaturnij redaktor i kritik Dzhon Pejn 1870 1951 amerikanskij strilok chempion litnih Olimpijskih igor 1896 v Atenah Vilyam Farnum 1876 1953 amerikanskij aktor Polin Frederik 1883 1938 amerikanska aktrisa Dzhek Gejli 1898 1979 amerikanskij aktor Dzhordzh Merion molodshij 1899 1968 amerikanskij scenarist Aleksander Makkendrik 1912 1993 amerikanskij kinorezhiser ta scenarist shotlandskogo pohodzhennya Betti Fild 1913 1918 1973 amerikanska aktrisa teatru i kino Leonard Nimoj 1931 2015 amerikanskij kinoaktor fotohudozhnik poet Dzhon Kazale 1935 1978 amerikanskij aktor kino ta teatru Dzhek Nens 1943 1996 amerikanskij aktor Dzhun Anderson 1952 amerikanska operna spivachka Edvard Norton 1969 amerikanskij kinoaktor scenarist i rezhiser Pet Lehi 1979 amerikanskij hokeyist GalereyaBostonska publichna biblioteka Budinok muzej Pola Rivera nacionalnogo geroya SShA diyacha amerikanskoyi revolyuciyi Bostonskij muzej obrazotvorchih mistectv Muzej nauki Mist Zakima Kapitolij shtatu Massachusets Bostonskij hram mormoniv Nizhnye misto Dauntaun hmarochosi Bostona Sk French Dejl Chester Memorial Dzhona Bojla o Rejli Boston na perednomu plani Garvardskij mistDiv takozhBostonske chayuvannya Kapitolij shtatu Massachusets Velikij bostonskij tunel Garvardskij mist Charlz richka Bostonska konsaltingova grupa Spisok najvishih budivel Bostona Zatoplennya Bostona patokoyu Vibuhi na Bostonskomu marafoniPrimitkiRichnij dohid na osobu yaka pracyuvala na povnu stavku Ocinka v dolarah 2015 roku DzherelaPortal SShA United States Postal Service Arhiv originalu za 3 veresnya 2007 Procitovano 20 kvitnya 2009 https www boston gov departments mayors office Drake S A Old Landmarks and Historic Personages of Boston S 6 d Track Q15975503 http www peakbagger com peak aspx pid 6759 perepis naselennya SShA 2020 za red Byuro perepisu naselennya SShA d Track Q637413d Track Q23766566 https sjp pwn pl so bostonczyk 4416747 html https sjp pwn pl so bostonka 4416745 html http cnig gouv fr wp content uploads 2020 02 CNT PVM r C3 A9vis C3 A9 2020 01 27 1 pdf https www boston gov economic development sister cities padua italy http www comune padova it informazione boston stati uniti http www melbourne boston org massachusetts infoplease Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 15 sichnya 2012 Steinbicker Earl 2000 50 one day adventures Massachusetts Rhode Island Connecticut Vermont Maine and New Hampshire Hastings House Daytrips Publishers s 7 ISBN 0 8038 2008 9 American FactFinder Byuro perepisu naselennya SShA Arhiv originalu za 8 sichnya 2015 Procitovano 16 06 2019 angl U S Census Bureau Arhiv originalu za 21 lipnya 2011 Procitovano 23 bereznya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl unknown host dovidka Table 1 Annual Estimates of the Population of Metropolitan and Micropolitan Statistical Areas April 1 2010 to July 1 2011 CBSA EST2011 01 CSV Byuro perepisu naselennya SShA Population Division Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 18 sichnya 2013 Boston Worcester Manchester Demographic Profile Region 19 31 sichnya 2007 Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 30 serpnya 2010 21 pp Table 2 Annual Estimates of the Population of Combined Statistical Areas April 1 2010 to July 1 2011 CBSA EST2011 02 Byuro perepisu naselennya SShA Population Division Arhiv originalu CSV za 23 chervnya 2013 Procitovano 18 sichnya 2013 Boston Worcester Manchester MA RI NH Combined Statistical Area PDF U S Department of Commerce Economics and Statistics Administration U S Census Bureau 2007 Arhiv originalu PDF za 23 chervnya 2013 Procitovano 20 chervnya 2009 Gazetteer Byuro perepisu naselennya SShA Procitovano 16 06 2019 angl Total Population P1 2010 Census Summary File 1 American FactFinder All County Subdivisions within Massachusetts Byuro perepisu naselennya SShA 2010 Massachusetts by Place and County Subdivision GCT T1 Population Estimates Byuro perepisu naselennya SShA Procitovano 12 lipnya 2011 1990 Census of Population General Population Characteristics Massachusetts PDF US Census Bureau December 1990 Table 76 General Characteristics of Persons Households and Families 1990 1990 CP 1 23 Procitovano 12 lipnya 2011 1980 Census of the Population Number of Inhabitants Massachusetts PDF US Census Bureau December 1981 Table 4 Populations of County Subdivisions 1960 to 1980 PC80 1 A23 Procitovano 12 lipnya 2011 1950 Census of Population PDF T 1 Number of Inhabitants Bureau of the Census 1952 Section 6 Pages 21 10 and 21 11 Massachusetts Table 6 Population of Counties by Minor Civil Divisions 1930 to 1950 Procitovano 12 lipnya 2011 1920 Census of Population PDF Bureau of the Census Number of Inhabitants by Counties and Minor Civil Divisions Pages 21 5 through 21 7 Massachusetts Table 2 Population of Counties by Minor Civil Divisions 1920 1910 and 1920 Procitovano 12 lipnya 2011 1890 Census of the Population PDF Department of the Interior Census Office Pages 179 through 182 Massachusetts Table 5 Population of States and Territories by Minor Civil Divisions 1880 and 1890 Procitovano 12 lipnya 2011 1870 Census of the Population PDF Department of the Interior Census Office 1872 Pages 217 through 220 Table IX Population of Minor Civil Divisions amp c Massachusetts Procitovano 12 lipnya 2011 1860 Census PDF Department of the Interior Census Office 1864 Pages 220 through 226 State of Massachusetts Table No 3 Populations of Cities Towns amp c Procitovano 12 lipnya 2011 1850 Census PDF Department of the Interior Census Office 1854 Pages 338 through 393 Populations of Cities Towns amp c Procitovano 12 lipnya 2011 PDF T 1 Number of Inhabitants Bureau of the Census 1952 Section 6 Pages 21 07 through 21 09 Massachusetts Table 4 Population of Urban Places of 10 000 or more from Earliest Census to 1920 Arhiv originalu PDF za 21 lipnya 2011 Procitovano 12 lipnya 2011 Byuro perepisu naselennya SShA Arhiv originalu za 9 bereznya 2013 Procitovano 18 sichnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka PosilannyaOficijnij sajt mista Boston 8 lyutogo 2006 u Wayback Machine BO STON Boston 12 travnya 2016 u Wayback Machine ESU Boston Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Boston katalog posilan Open Directory Project Open Space Plan 2002 2006 12 lyutogo 2009 u Wayback Machine z oficijnogo vebsajtu mista Boston Istorichni mapi mista 19 travnya 2009 u Wayback Machine z kartografichnogo centru Normana B Leventala u Bostonskij gromadskij biblioteci Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno kviten 2018