Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Борошномельно-круп'яна промисловість — галузь харчової промисловості, підприємства якої призначені для переробки зерна, виготовлення хлібопродуктів та комбікормів.
Заготівлю сировини для борошномельно-круп'яної промисловості здійснюють хлібоприймальні пункти, розташовані у кожній області. Станом на 2004 рік в Україні діяло 695 заготівельних підприємств (елеватори та механізовані склади), зокрема 489 хлібоприймальних. Заготівельна місткість підприємств становила 29,9 млн т зерна і насіння олійних культур (майже 1,5 млн т зерна за добу). Найбільша місткість зерносховищ – у Харківській обл. (2092,6 тис.), а найменша (201,3 тис.) – у Чернівецькій обл. Загальна місткість елеваторів у державі становила 10 504,6 тис. т, найбільше їх побудовано у Миколаївській (місткість 1125,6 тис. т), Дніпропетровській (889,3 тис. т), Харківській (799,5 тис. т), Запорізькій (744,6 тис. т) та Кіровоградській (737,2 тис. т) облластях.
Хлібоприймальні підприємства в Україні могли прийняти за добу з автомобільного транспорту 960,2 тис. т зерна (відвантажити 156,3 тис. т), а з залізничного – 492,3 тис. т (відповідно 491,8 тис. т). Потужність стаціонарних шахтних і пересувних зерносушарок на підприємствах давала змогу просушити за рік 50 104,6 тис. т зерна, камерних сушарок – 797,9 тис. т кукурудзи в качанах за сезон.
За планової економіки часів СРСР підприємтсва галузі хлібопродуктів закуповували на рік до державних ресурсів більш як 17 млн т зерна, з якого виготовляли борошно, крупи, комбікорми, й до 2 млн т насіння олійних культур, половину якого відправляли за межі України, а іншу переробляли на олію. Певна частина зерна залишалася в колгоспах для товарих розрахунків з працівниками, виготовлення кормів для худоби, зберігалася як насіннєвий матеріал тощо. На межі 2-го тисячоліття місткості для зерна завантажувалися на 20–35 %. В першій половині 2000-х років технічний стан зерносховищ не відповідав сучасним вимогам. 60 % їх на той час експлуатувалося впродовж 20– 30 років, 30 % – понад 30 років, понад 50 % усіх складів потребувало капітального ремонту, реконструкції та переоснащення, зокрема встановлення засобів активного вентилювання і дистанційного контролю температури зерна.
Історія
Борошномельна промисловість України почала розвиватися ще в XIX ст.
Виробництво комбікормів почало розвиватися в Україні від серед. 30-х рр. XX ст., коли були побудовані перші спеціалізовані підприємства у Харкові та Києві, інтенсивне будівництво розпочалося від 1965 року у зв’язку з промисловим розвитком тваринництва і птахівництва в Україні. В галузі хлібопродуктів за типовими проектами побудовано 64 підприємства різної потужності: від 130 до 1050 т на добу. Споруджено також 11 заводів, оснащених імпортним обладнанням, 10 підприємств – за індивідуальними проектами, 15 заводів розміщено в пристосованих приміщеннях. У системі сільського господарства було побудовано 411 комбікормових підприємств, продуктивність яких залежала від типу проекту (20– 210 т продукції за зміну). Міжгосподарські комбікормові заводи були побудовані в кожній області та районі, вони отримували білково-вітамінні добавки з підприємств системи хлібопродуктів, тому технологія виготовлення кормів була простішою. Станом на 2004 рік загальна потужність комбікормових підприємств галузі хлібопродуктів перевищувала 12 млн т комбікормів на рік, а міжгосподарських – 10 млн т, вони були здатні сповна забезпечити потреби тваринництва, птахівництва та рибальства в кормах. В кінці 90-х на початку 2000-х комбікормові підприємства використовували в середньому лише 7–10 % власної потужності через кризове становище у тваринництві.
В Україні підприємства борономельно-круп'яної промисловості були майже всюди, але найбільше — в Донецькій, Дніпропетровській, Харківській, Одеській, Полтавській, Луганській, Київській, Запорізькій, Сумській, Чернігівській, Черкаській та Житомирській областях. Елеваторне господарство було в Києві, Дніпропетровську, Херсоні, Одесі, Миколаєві, Жданові, Харкові, Кременчуку, Луганську, Львові та ін. містах.
За роки СРСР галузь була реконструйована, значно зросли її потужність і .
1958 в УРСР працювало 16 951 борошномельно-круп'яне підприємство, в тому числі 619 великих (або 3,6%). Валова ж продукція великих підприємств становила 63,9%. Всього в республіці 1958 вироблено 7695,4 тис. т борошна, 397,2 тис. т крупів. Приділяється велика увага збільшенню вироби, борошна вищих сортів, розвиткові с.-г. борошномелля, яке в Україні в Б.-к. п. відіграє важливу роль. Розв'язується завдання правильного розміщення млинів у республіці, зокрема спорудження в кожному районі . Поряд з будівництвом великих с.-г. млинів в УРСР є багато невеликих крупорушок, оснащених автоматизованими машинами типу «Українка» потужністю 5 т зерна на добу. В 1959 завод ім. Кірова в Могилеві-Подільському Вінницької обл. почав випускати агрегатні вальцьові млини з пневматичним транспортуванням сировини і продуктів . Запровадження цих млинів дасть можливість піднести Б.-к. п. УРСР на ще вищий рівень. В семирічці (1959–1965) в республіці зросте виробництво крупів (на 52%) і вищих сортів борошна. Провадиться дальша механізація і автоматизація виробництва. Значного розвитку в Б.-к. п. набуде комбінування виробництва.
Щорічне виробництво борошна в УРСР перевищує вироби, його в Канаді, Франції та ін. капіталістич. країнах.
Роздержавлення
Сучасність
Галузь на 2004 рік налічує 158 млинзаводів загальною потужністю 7249,5 тис. т борошна на рік. На 153-х підприємствах виробляють сортові помели (7065,5 тис. т борошна на рік), а 5 заводів призначені для збійних помелів, їхня потужність становить 113 тис. т борошна на рік. Державному комітету України з державного резерву підпорядковані 12 млинзаводів заг. потуж. 818,5 тис. т борошна на рік; Державній акціонерній компанії «Хліб України» – 43 млинзаводи загальною потужністю 2297 тис. т борошна на рік (з них 42 з-ди потуж. 2284 тис. т, на яких виробляють сортові помели, і 1 підприємство потужністю 13 тис. т з виготовлення збійного борошна). Інші 103 заводи загальною потужністю 4134 тис. т борошна на рік перебувають у комунальній, колективній або приватній власності. В Україні працює також близько 4500 міні-млинів загальною потужністю майже 2300 тис. т борошна на рік. 41 % заводів відповідають сучасному технічному рівню, 53 % потребують реконструкції й технічного переоснащення, 6 % доцільно зупинити. Потужність борошномельних заводів дає змогу сповна забезпечити потреби населення та хлібозаводів України в борошні. Але завантажені вони в середньому лише на 40 %.
Круп’яна промисловість України представлена 23-ма крупозаводами загальною потужністю 795,2 тис. т круп на рік. Як правило, крупи обробляють на спеціалізованих підприємствах: Сквирський, Білоцерків. (Київська обл.) і Хмельницький крупозаводи переробляють гречку, Миргородський (Полтавська обл.) – просо, Вапнярський (Вінницька обл.) – горох, Новоукраїнський (Кіровоградська обл.) – овес і ячмінь, Херсонський і Керченський – рис. У Вінницькій обл. загальна потужність підприємств з виробництва круп становить 119,5 тис. т на рік, а коефіцієнт їх використання – близько 15 %, у Полтавській – 154 тис. т (40 %), Київській – 164,5 тис. т (80 %), Хмельницькій обл. – 57 тис. т на рік (85 %).
Норми виходу крупи із зерна різних культур різні: у виробництві пшона – 65 %, гречаної крупи – 66 %, перлової – 40 %. Нині обладнання лише 13 % підприємств відповідає сучасному технічному рівню, 17 % – доцільно зупинити, а 60 % підприємств потребують реконструкції або технічного переоснащення.
Внутрішній ринок
Експорт
В Україні з 2011 року експорт пшеничного борошна виріс більш ніж удвічі. При цьому, за останні роки значно змінилися напрямки поставок борошна. Якщо раніше Україна продавала свою пшеничну продукцію в основному країнам СНД, ключовими покупцями України є Китай, Ізраїль, Сирія і Молдова.
Вперше пшеничне борошно українського виробництва поставляється в Китай в 2013–14 роках. Відтоді Китайська Народна Республіка щомісяця закуповує у України порядку 5 тисяч тонн борошна.
З липня по вересень 2014 Україна експортувала на міжнародні ринки близько 44,5 тисячі тонн борошна, з яких близько 10 тисяч тонн було продано китайським споживачам. Серед інших країн Азії українське борошно продається в Південну Корею, Індонезію і Філіппіни.
Експорт борошна з України з початку 2017/18 МР станом на 18 січня склав 251,2 тис. тонн, що на 44,3 тис. тонн (або 21,4%) вище за показник попереднього сезону.
За результатами 2017 року було нарощено експорт органічного борошна в 2,6 рази.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 9 листопада 2014. Процитовано 29 жовтня 2014.
- . http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 20 січня 2018. Архів оригіналу за 22 січня 2018. Процитовано 21 січня 2018.
- . http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 16 лютого 2018. Архів оригіналу за 16 лютого 2018. Процитовано 15 лютого 2018.
Посилання
- БОРОШНОМЕ́ЛЬНО- КРУП’ЯНА́ ПРОМИСЛО́ВІСТЬ [ 14 лютого 2018 у Wayback Machine.]
- . http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 13 серпня 2018. Архів оригіналу за 13 серпня 2018. Процитовано 12 серпня 2018.
Джерела
Література
 | Це незавершена стаття з промисловості. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Boroshnomelno krup yana promislovist galuz harchovoyi promislovosti pidpriyemstva yakoyi priznacheni dlya pererobki zerna vigotovlennya hliboproduktiv ta kombikormiv Zagotivlyu sirovini dlya boroshnomelno krup yanoyi promislovosti zdijsnyuyut hliboprijmalni punkti roztashovani u kozhnij oblasti Stanom na 2004 rik v Ukrayini diyalo 695 zagotivelnih pidpriyemstv elevatori ta mehanizovani skladi zokrema 489 hliboprijmalnih Zagotivelna mistkist pidpriyemstv stanovila 29 9 mln t zerna i nasinnya olijnih kultur majzhe 1 5 mln t zerna za dobu Najbilsha mistkist zernoshovish u Harkivskij obl 2092 6 tis a najmensha 201 3 tis u Cherniveckij obl Zagalna mistkist elevatoriv u derzhavi stanovila 10 504 6 tis t najbilshe yih pobudovano u Mikolayivskij mistkist 1125 6 tis t Dnipropetrovskij 889 3 tis t Harkivskij 799 5 tis t Zaporizkij 744 6 tis t ta Kirovogradskij 737 2 tis t obllastyah Hliboprijmalni pidpriyemstva v Ukrayini mogli prijnyati za dobu z avtomobilnogo transportu 960 2 tis t zerna vidvantazhiti 156 3 tis t a z zaliznichnogo 492 3 tis t vidpovidno 491 8 tis t Potuzhnist stacionarnih shahtnih i peresuvnih zernosusharok na pidpriyemstvah davala zmogu prosushiti za rik 50 104 6 tis t zerna kamernih susharok 797 9 tis t kukurudzi v kachanah za sezon Za planovoyi ekonomiki chasiv SRSR pidpriyemtsva galuzi hliboproduktiv zakupovuvali na rik do derzhavnih resursiv bilsh yak 17 mln t zerna z yakogo vigotovlyali boroshno krupi kombikormi j do 2 mln t nasinnya olijnih kultur polovinu yakogo vidpravlyali za mezhi Ukrayini a inshu pereroblyali na oliyu Pevna chastina zerna zalishalasya v kolgospah dlya tovarih rozrahunkiv z pracivnikami vigotovlennya kormiv dlya hudobi zberigalasya yak nasinnyevij material tosho Na mezhi 2 go tisyacholittya mistkosti dlya zerna zavantazhuvalisya na 20 35 V pershij polovini 2000 h rokiv tehnichnij stan zernoshovish ne vidpovidav suchasnim vimogam 60 yih na toj chas ekspluatuvalosya vprodovzh 20 30 rokiv 30 ponad 30 rokiv ponad 50 usih skladiv potrebuvalo kapitalnogo remontu rekonstrukciyi ta pereosnashennya zokrema vstanovlennya zasobiv aktivnogo ventilyuvannya i distancijnogo kontrolyu temperaturi zerna IstoriyaBoroshnomelna promislovist Ukrayini pochala rozvivatisya she v XIX st Virobnictvo kombikormiv pochalo rozvivatisya v Ukrayini vid sered 30 h rr XX st koli buli pobudovani pershi specializovani pidpriyemstva u Harkovi ta Kiyevi intensivne budivnictvo rozpochalosya vid 1965 roku u zv yazku z promislovim rozvitkom tvarinnictva i ptahivnictva v Ukrayini V galuzi hliboproduktiv za tipovimi proektami pobudovano 64 pidpriyemstva riznoyi potuzhnosti vid 130 do 1050 t na dobu Sporudzheno takozh 11 zavodiv osnashenih importnim obladnannyam 10 pidpriyemstv za individualnimi proektami 15 zavodiv rozmisheno v pristosovanih primishennyah U sistemi silskogo gospodarstva bulo pobudovano 411 kombikormovih pidpriyemstv produktivnist yakih zalezhala vid tipu proektu 20 210 t produkciyi za zminu Mizhgospodarski kombikormovi zavodi buli pobudovani v kozhnij oblasti ta rajoni voni otrimuvali bilkovo vitaminni dobavki z pidpriyemstv sistemi hliboproduktiv tomu tehnologiya vigotovlennya kormiv bula prostishoyu Stanom na 2004 rik zagalna potuzhnist kombikormovih pidpriyemstv galuzi hliboproduktiv perevishuvala 12 mln t kombikormiv na rik a mizhgospodarskih 10 mln t voni buli zdatni spovna zabezpechiti potrebi tvarinnictva ptahivnictva ta ribalstva v kormah V kinci 90 h na pochatku 2000 h kombikormovi pidpriyemstva vikoristovuvali v serednomu lishe 7 10 vlasnoyi potuzhnosti cherez krizove stanovishe u tvarinnictvi V Ukrayini pidpriyemstva boronomelno krup yanoyi promislovosti buli majzhe vsyudi ale najbilshe v Doneckij Dnipropetrovskij Harkivskij Odeskij Poltavskij Luganskij Kiyivskij Zaporizkij Sumskij Chernigivskij Cherkaskij ta Zhitomirskij oblastyah Elevatorne gospodarstvo bulo v Kiyevi Dnipropetrovsku Hersoni Odesi Mikolayevi Zhdanovi Harkovi Kremenchuku Lugansku Lvovi ta in mistah Za roki SRSR galuz bula rekonstrujovana znachno zrosli yiyi potuzhnist i 1958 v URSR pracyuvalo 16 951 boroshnomelno krup yane pidpriyemstvo v tomu chisli 619 velikih abo 3 6 Valova zh produkciya velikih pidpriyemstv stanovila 63 9 Vsogo v respublici 1958 virobleno 7695 4 tis t boroshna 397 2 tis t krupiv Pridilyayetsya velika uvaga zbilshennyu virobi boroshna vishih sortiv rozvitkovi s g boroshnomellya yake v Ukrayini v B k p vidigraye vazhlivu rol Rozv yazuyetsya zavdannya pravilnogo rozmishennya mliniv u respublici zokrema sporudzhennya v kozhnomu rajoni Poryad z budivnictvom velikih s g mliniv v URSR ye bagato nevelikih kruporushok osnashenih avtomatizovanimi mashinami tipu Ukrayinka potuzhnistyu 5 t zerna na dobu V 1959 zavod im Kirova v Mogilevi Podilskomu Vinnickoyi obl pochav vipuskati agregatni valcovi mlini z pnevmatichnim transportuvannyam sirovini i produktiv Zaprovadzhennya cih mliniv dast mozhlivist pidnesti B k p URSR na she vishij riven V semirichci 1959 1965 v respublici zroste virobnictvo krupiv na 52 i vishih sortiv boroshna Provaditsya dalsha mehanizaciya i avtomatizaciya virobnictva Znachnogo rozvitku v B k p nabude kombinuvannya virobnictva Shorichne virobnictvo boroshna v URSR perevishuye virobi jogo v Kanadi Franciyi ta in kapitalistich krayinah RozderzhavlennyaSuchasnistGaluz na 2004 rik nalichuye 158 mlinzavodiv zagalnoyu potuzhnistyu 7249 5 tis t boroshna na rik Na 153 h pidpriyemstvah viroblyayut sortovi pomeli 7065 5 tis t boroshna na rik a 5 zavodiv priznacheni dlya zbijnih pomeliv yihnya potuzhnist stanovit 113 tis t boroshna na rik Derzhavnomu komitetu Ukrayini z derzhavnogo rezervu pidporyadkovani 12 mlinzavodiv zag potuzh 818 5 tis t boroshna na rik Derzhavnij akcionernij kompaniyi Hlib Ukrayini 43 mlinzavodi zagalnoyu potuzhnistyu 2297 tis t boroshna na rik z nih 42 z di potuzh 2284 tis t na yakih viroblyayut sortovi pomeli i 1 pidpriyemstvo potuzhnistyu 13 tis t z vigotovlennya zbijnogo boroshna Inshi 103 zavodi zagalnoyu potuzhnistyu 4134 tis t boroshna na rik perebuvayut u komunalnij kolektivnij abo privatnij vlasnosti V Ukrayini pracyuye takozh blizko 4500 mini mliniv zagalnoyu potuzhnistyu majzhe 2300 tis t boroshna na rik 41 zavodiv vidpovidayut suchasnomu tehnichnomu rivnyu 53 potrebuyut rekonstrukciyi j tehnichnogo pereosnashennya 6 docilno zupiniti Potuzhnist boroshnomelnih zavodiv daye zmogu spovna zabezpechiti potrebi naselennya ta hlibozavodiv Ukrayini v boroshni Ale zavantazheni voni v serednomu lishe na 40 Krup yana promislovist Ukrayini predstavlena 23 ma krupozavodami zagalnoyu potuzhnistyu 795 2 tis t krup na rik Yak pravilo krupi obroblyayut na specializovanih pidpriyemstvah Skvirskij Bilocerkiv Kiyivska obl i Hmelnickij krupozavodi pereroblyayut grechku Mirgorodskij Poltavska obl proso Vapnyarskij Vinnicka obl goroh Novoukrayinskij Kirovogradska obl oves i yachmin Hersonskij i Kerchenskij ris U Vinnickij obl zagalna potuzhnist pidpriyemstv z virobnictva krup stanovit 119 5 tis t na rik a koeficiyent yih vikoristannya blizko 15 u Poltavskij 154 tis t 40 Kiyivskij 164 5 tis t 80 Hmelnickij obl 57 tis t na rik 85 Normi vihodu krupi iz zerna riznih kultur rizni u virobnictvi pshona 65 grechanoyi krupi 66 perlovoyi 40 Nini obladnannya lishe 13 pidpriyemstv vidpovidaye suchasnomu tehnichnomu rivnyu 17 docilno zupiniti a 60 pidpriyemstv potrebuyut rekonstrukciyi abo tehnichnogo pereosnashennya Vnutrishnij rinok Eksport V Ukrayini z 2011 roku eksport pshenichnogo boroshna viris bilsh nizh udvichi Pri comu za ostanni roki znachno zminilisya napryamki postavok boroshna Yaksho ranishe Ukrayina prodavala svoyu pshenichnu produkciyu v osnovnomu krayinam SND klyuchovimi pokupcyami Ukrayini ye Kitaj Izrayil Siriya i Moldova Vpershe pshenichne boroshno ukrayinskogo virobnictva postavlyayetsya v Kitaj v 2013 14 rokah Vidtodi Kitajska Narodna Respublika shomisyacya zakupovuye u Ukrayini poryadku 5 tisyach tonn boroshna Z lipnya po veresen 2014 Ukrayina eksportuvala na mizhnarodni rinki blizko 44 5 tisyachi tonn boroshna z yakih blizko 10 tisyach tonn bulo prodano kitajskim spozhivacham Sered inshih krayin Aziyi ukrayinske boroshno prodayetsya v Pivdennu Koreyu Indoneziyu i Filippini Eksport boroshna z Ukrayini z pochatku 2017 18 MR stanom na 18 sichnya sklav 251 2 tis tonn sho na 44 3 tis tonn abo 21 4 vishe za pokaznik poperednogo sezonu Za rezultatami 2017 roku bulo narosheno eksport organichnogo boroshna v 2 6 razi Div takozh APK morskij port elevatorPrimitki Arhiv originalu za 9 listopada 2014 Procitovano 29 zhovtnya 2014 http uprom info Nacionalnij promislovij portal 20 sichnya 2018 Arhiv originalu za 22 sichnya 2018 Procitovano 21 sichnya 2018 http uprom info Nacionalnij promislovij portal 16 lyutogo 2018 Arhiv originalu za 16 lyutogo 2018 Procitovano 15 lyutogo 2018 PosilannyaBOROShNOME LNO KRUP YaNA PROMISLO VIST 14 lyutogo 2018 u Wayback Machine http uprom info Nacionalnij promislovij portal 13 serpnya 2018 Arhiv originalu za 13 serpnya 2018 Procitovano 12 serpnya 2018 DzherelaLiteratura Ce nezavershena stattya z promislovosti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi