Борис Ґудзяк

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ґудзяк.

Бори́с Ґудзя́к (нар. 24 листопада 1960, Сірак'юс, штат Нью-Йорк, США) — митрополит Української греко-католицької церкви, голова Філадельфійської архиєпархії в США, громадський діяч, провідний науковець у галузі церковної історії, президент Українського католицького університету. У 2015 році став кавалером Ордену Почесного легіону.

Борис Ґудзяк
Борис Ґудзяк, липень 2017.
Народився	24 листопада 1960(1960-11-24) (63 роки) м. Сірак'юс,  США
Країна	США
Національність	Українці Сполучених Штатів Америки^[1]
Місце проживання	м. Львів, Україна
Діяльність	президент Українського католицького університету
Відомий завдяки	науковець, громадський, релігійний діяч
Alma mater	^d, Гарвардський університет, Папський Урбаніанський університет, Папський східний інститут і ^d
Заклад	Гарвардський університет
Посада	^d, ^d, ^d, титулярний єпископ і ^d
Попередник	о. Михайло Димид
Конфесія	греко-католик
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІ ступеня Орден «За заслуги» ІІІ ступеня Хрест Івана Мазепи Ювілейна медаль «25 років незалежності України» Кавалер ордена Почесного легіону Кавалер ордена Академічних пальм
Герб
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Член Пласту, належить до куреня «Орден Хрестоносців». З 2000 року — дійсний член НТШ, секція суспільних наук.

Член Українського ПЕН.

Життєпис

Народився в родині українських еміґрантів родом із Львівщини. Закінчив католицьку середню школу, Академію християнських братів, а також Школу українознавства ім. Лесі Українки в місті Сірак'юс. Навчався в Сиракузькому університеті, Університеті папи Урбана в Римі, Папському східному інституті. Учень Патріарха Йосифа Сліпого.

Наукові дослідження

Проходив стажування при Колегії Святої Софії в Римі (1980—1983) — церковна історія та візантійська літургіка; у Віденському університеті (1985) — літня програма вивчення німецької мови; у  Ягелонському університеті (1986) — літня програма вивчення польської мови; у Київському державному університеті та при Інституті літератури АН УРСР (1988) — українська мова та лінгвістика.

У 1990 році був співголовою Організаційного комітету з'їзду «Українська молодь — Христові» у Львові.

У 1992 році здобув ступінь доктора славістики і візантиністики у Гарвардському університеті. Того ж року приїхав до України і заснував Інститут історії церкви.

Священнича діяльність

1993 року очолив комісію з відновлення Львівської богословської академії. 1998 року прийняв тайну священства. 2000 року був інавгурований на ректора Львівської богословської академії.

21 липня 2012 року призначений апостольським екзархом для українців греко-католиків Франції, Швейцарії та країн Бенілюксу.

26 серпня 2012 року в архікатедральному Соборі святого Юра у Львові відбулась архієрейська хіротонія отця Бориса Ґудзяка, яку очолив Блаженніший патріарх Святослав (Шевчук).

19 січня 2013 року папа Бенедикт XVI підніс апостольський екзархат Франції до рівня єпархії з назвою Єпархія святого Володимира Великого і Борис Ґудзяк став її першим єпископом.

18 лютого 2019 року папа Франциск призначив владику Бориса Ґудзяка Архиєпископом-Митрополитом Філадельфійським УГКЦ в США.

4 червня 2019 року відбулась інтронізація в катедрі Непорочного зачаття у Філадельфії.

Наукова, редакторська, викладацька та адміністративна діяльність

Автор і редактор книг та статей на церковно-історичну, духовну, богословську тематику різними мовами, а також текстів про сучасне церковне життя, розвиток і реформу вищої освіти, духовність архітектури та з інших актуальних питань громадського, соціального, культурного й політичного життя. Найбільша праця — «Київська митрополія, Царгородський патріархат і генеза Берестейської унії».

Співзасновник і співредактор збірника статей із церковної історії «Ковчег» (1993). Член Редакційної ради журналу «Logos: A Journal of Eastern Christian Studies» Ottawa, Canada (1994). Редактор серії видань матеріалів «» (1995). Член Наукової ради журналу «Oecumanica Civitas Rivista del Centro di documentazione del Movimento Ecumenico Italiano» у Ліворно, Italia (2001). Науковий редактор перекладу книги Івана Павла ІІ «Пам'ять та ідентичність» (2005).

Організував велику кількість міжнародних наукових конференцій, зокрема: «Церква, культура та політика в ранньо-новітній та новітній Україні» (у рамках ІІ Міжнародного конґресу україністів: Львів, 1993); «Біографічний метод соціологічних дослідженнях» (Львів, 1994); «Митрополит Андрей Шептицький» (до 50-ї річниці з дня смерті митрополита, Київ-Львів, 1994).

Ініціатор і організатор «», що передбачали проведення 18 одноденних наукових конференцій у різних містах України та Польщі за участю провідних українських та закордонних вчених про історичне тло і спадщину Берестейської унії в XVI—XVII ст. (1994—1996; 4 томи матеріалів цих конференцій уже вийшли друком і ще два з'являться незабаром).

З 1990-х співпрацював із НТШ, зокрема з Львівським осередком, де друкував свої праці в Записках НТШ.

У 1995—2001 роках — координатор української групи міжнародного проєкту «Aufbruck»: порівняльне дослідження наслідків тоталітаризму для Католицької Церкви у десяти країнах Центральної та Східної Європи.

1996 року — Голова Українського Комітету Міжнародної Асоціації Порівняльної церковної історії (Ukrainian Committee of International Association for Comparative Church History).

У 1999—2000 роках — професор церковної історії Українського Вільного Університету в Мюнхені. 2000 — дотепер — член ректорської Асоціації Європейських Католицьких Університетів. 2001 року — консультант Конґреґації Східних церков в Римі, Італія. У 1995—2000 роках — віце-ректор, а у 2000—2002 роках — ректор відновленої Львівської Богословської академії. У 2002—2013 роках — Ректор Українського католицького університету (УКУ). З 2013 року — Президент УКУ.

Наукові праці

• Історія відокремлення: Київська митрополія, Царгородський патріархат і генеза Берестейської унії // Ковчег. Науковий збірник статей з церковної історії / ред. Ярослав Грицак, Борис Ґудзяк. Число 1. — Львів: Інститут історичних досліджень Львівського державного університету ім. І. Франка, Інститут історії Церкви, 1993. — 192 с.
• Грецький Схід, Київська митрополія і Флорентійський уряд. З англійської переклала У. Головач// Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Т. CCXXVIII. Праці Історично-філософської секції. Львів, 1994. С. 48-64.
• Криза на християнському Сході: Царгородський патріархат під османським правлінням// Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Т. CCXXXIII. Праці Історично-філософської секції. Львів, 1997. — С. 7-29.
• Царгородський патріарх Єремія ІІ, Утворення Московського патріархату та церковні реформи в українсько-білоруських землях кінця 80-х років XVI століття // Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Т. CCXXXVIII. Праці Історично-філософської секції. Львів, 1999. — С. 7-45.
• Криза і реформа: Київська митрополія, Царгородський патріархат і генеза Берестейської унії / переклад Марії Габлевич, ред. Олега Турія. — Львів: Інститут Історії Церкви Львівської Богословської Академії, 2000. — 426 с.
• Інститут Історії Церкви Львівської Богословської Академії //Ковчег. Науковий збірник із церковної історії. — Львів, 2000. — Число 2. — С. 6-8.
• Керівництво Української Греко-Католицької Церкви під радянським режимом, 1946—1989: сучасні підходи вивчення релігійного підпілля. — 11 листопада 2002 р. — Институт изучения религи в странах СНГ и Балтии /  http://religion.gif.ru/ukr/gudzyaka.html
• Пострадянське церковне життя у незалежній Україні: емблематичні явища та виклики XXI століття // Od Kijowa do Rzymu. Z dziejów stosunków Rzeczypospolitej ze Stolica Apostolską i Ukrainą, pod red. M. R. Drozdowskiego, W. Walczaka i K. Wiszowatej-Walczak, Białystok 2012.
• Nie ma jednej historii // Znak. — 2012. — No. 688. — S. 13.

Нагороди

• Орден «За інтелектуальну відвагу» (2005)
• Орден «За заслуги» III ступеня (2005)
• Премія фундації Антоновичів (2006)
• Орден «За заслуги» II ступеня (2008)
• Кавалер ордена Академічних пальм (нагорода Міністерства вищої освіти і науки Франції, 2008)
• Нагорода «Люди Нового времени 2015» (2015)
• Кавалер ордена Почесного легіону
• Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України» (22 серпня 2016) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного авторитету Української держави, популяризацію її історичної спадщини і сучасних надбань та з нагоди 25-ї річниці незалежності України
• Нагорода ім. Яна Новака-Єзьоранського (2016)
• Премія імені Василя Стуса (2018)
• Хрест Івана Мазепи (Україна, 4 вересня 2023) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міждержавного співробітництва, підтримку державного суверенітету та територіальної цілісності України, популяризацію Української держави у світі

Почесні звання

• Почесний громадянин Львова (з 5 травня 2007 року),
• Доктор honoris causa Сиракузького університету (13 травня 2018)  — за його візію свободи та любов до людей, відважне лідерство у боротьби з тиранією та підтримку своїх студентів під час Революції Гідності 2013—2014 років.

Статті. Інтерв'ю

• «Ми дуже нетерпеливі. Ми хочемо Нескафе: порошок, кип'яток — задоволення. А щодо поважних речей так просто не буває», 30 серпня 2012
• Історія одного отця. Як голова УКУ став авторитетом нації [ 11 квітня 2018 у Wayback Machine.]
• The Ukrainians — Борис Ґудзяк [ 10 квітня 2018 у Wayback Machine.]

Примітки

1. https://www.catholicherald.com/article/local/ukrainian-american-archbishop-fears-more-civilian-deaths-coming/
2. . firtka.if.ua. Архів оригіналу за 12 березня 2017. Процитовано 9 березня 2017.
3. "Ми дуже нетерпеливі. Ми хочемо Нескафе: порошок, кипяток – задоволен…. archive.is. 20 жовтня 2014. Архів оригіналу за 20 жовтня 2014. Процитовано 9 березня 2017.
4. . www.vaticannews.va (укр.). 18 лютого 2019. Архів оригіналу за 19 лютого 2019. Процитовано 18 лютого 2019.
5. . Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 28 грудня 2020 року.
6. . УКУ (укр.). Архів оригіналу за 24 квітня 2018. Процитовано 24 квітня 2018.
7. . Архів оригіналу за 8 листопада 2016. Процитовано 7 листопада 2016.
8. . Архів оригіналу за 8 листопада 2016. Процитовано 7 листопада 2016.
9. . Архів оригіналу за 13 березня 2018.
10. . Архів оригіналу за 11 квітня 2018.
11. Український єпископ Гудзяк став кавалером Ордену Почесного Легіону^{[недоступне посилання з червня 2019]}
12. Указ Президента України від 22 серпня 2016 року № 340/2016 «Про відзначення державними нагородами України громадян іноземних держав»
13. . Архів оригіналу за 10 квітня 2018.
14. . УКУ (укр.). Архів оригіналу за 26 листопада 2018. Процитовано 23 серпня 2018.
15. Указ Президента України від 4 вересня 2023 року № 556/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
16. «Почесним громадянином Львова» став ректор Українського католицького університету. Zaxid.net. 6 травня 2007. оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 21 березня 2022.
17. . УКУ (укр.). Архів оригіналу за 14 травня 2018. Процитовано 14 травня 2018.

Див. також

• Українська греко-католицька церква
• Український католицький університет

Посилання

• Біографія на сайті Українського Католицького Університету [ 13 серпня 2011 у Wayback Machine.]
• Антін Борковський. Сьогодні ректору Українського католицького університету Борису Гудзяку виповнюється 50 років // Україна молода, 24.11.2010 [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Мирослав Маринович. Важливий прецедент, створений ректором Українського католицького Університету // Українська правда, 25.05.2010 [ 30 липня 2010 у Wayback Machine.]
• Християнський революціонер. Україна Молода. Номер 220 за 24.11.2010 [ 5 березня 2022 у Wayback Machine.]
• Борис Гудзяк: «Ти гідний. Не бійся»^{[недоступне посилання з червня 2019]}Лекція у Львівському університеті імені Івана Франка
• Час рішень — інтерв'ю^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• Отець Борис Ґудзяк [ 3 липня 2013 у Wayback Machine.] // Український тиждень
• 5-ий курінь УСП та 20-ий курінь УПС ім. Митрополита Андрея Шептицького «Орден Хрестоносців» [ 22 лютого 2012 у Wayback Machine.]
• Bishop Borys Andrij Gudziak [ 1 червня 2020 у Wayback Machine.] // The Hierarchy of the Catholic Church (англ.)