Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Боржавська РЛС (51-а окрема радіолокаційна рота) — військова частина (А3185 раніше в/ч 27904) в складі Збройних Сил України. Дислокувалася в селі Березники неподалік гори Стій (1681 м.). Розформована в жовтні 1995 року.
| Боржавська РЛС | |
|---|---|
| На службі | 1985 |
| Країна |  СРСР, Україна |
| Вид | Повітряні сили |
| Тип | РЛС |
| Гарнізон/Штаб | с. Березники урочищі Іволове |
| Оснащення | П-37 «Меч», ПРВ-17, , «Перископ», станція «Пароль», КУНГ |
| Розпущено | 1995 |
Історія
Будівництво на вершині гори Стій розпочалося ще навесні 1982 року. Будівництво велося одночасно на двох об'єктах: на вершині гори Стій (1681 м) та в урочищі Іволове (1180 м). Останній об'єкт був масштабнішим за перший. За планами командування протиповітряної оборони СРСР, в найкоротші терміни, тут мало вирости ціле військове високогірне містечко. Відстань між об'єктами Стій — Іволово складала 4,5 км.
Будівництво велося всіма силами. На той час з села Березники Свалявського району до урочища Іволове була прокладена автомобільна ґрунтова дорога, якою військові вантажівки через села Росош і Керецьки доставляли бетон та будматеріали на гору. Керував будівництвом інженер-будівельник Майданевич Альбін Петрович з Мукачева, згідно затвердженого проекту Міністерством Оборони СРСР. Його «правою рукою» був лейтенант Іван Фанта з села Драгово (Хустського р-ну), який закінчив на той час Ленінградську будівельну академію. Частина солдат займалася будівництвом казарми, інші будували ДОС (будинок офіцерського складу), інші бригади терміново будували котельню. Всі солдати жили в кунгах (типу вагончиків), навіть офіцери. Їдальнею слугували довгі столи під навісом, де готувалася їжа в похідних кухнях. Однак для постійного складу роти була заздалегідь побудована дерев'яна одноповерхова казарма, напроти якої, на той час, був закладений фундамент для цегляної казарми.
Починаючи з 15-го липня 1985 року прохід/проїзд на гору Стій було суворо заборонено. Ближче до зими, 15 листопада 1985 року, зникли всі будівельники, залишився тільки основний склад роти. До того часу солдат у роті побільшало до 40 осіб, адже виникала потреба в цілодобовому обслуговуванні кочегарки, а також дизельної станції (промислової електромережі на той час ще не було). Згодом на горі Стій (1681 м) було започатковане чергування так званої «бойової групи».
Наприкінці 1985 року для бойового чергування на горі Стій (Стой) використовувалися РЛС станції: далекомір П-37 (1РЛ-139), висотомір ПРВ-17 (1РЛ141), висотомір ПРВ-19, радіолокаційний комплекс 5У75 «Перископ», станція ближнього виявлення П-19, РЛС П-140, надсекретна станція «Пароль» (1Л22, вона ж «П-22»), ну і, звичайно ж КУНГ з дизелями біля кожній станції. Більшість із цих РЛС станцій були розташовані між котлованами-фундаментами на самій верхівці гори Стій.
На ті часи однією із кращих станцій в армії ППО вважалася РЛС П-37 (1РЛ139). РЛС «бачила» літаки за 250 кілометрів. Але тут, на горі, вона виявилася не такою вже й ефективною: при особливому гірському мікрокліматі, з його вічними туманами і снігопадами, на антену постійно налипало багато льоду. При утворенні такого «вітрила», при штормовому вітрі, двигун з редукторами просто не справлявся зі своєю роботою. Крім того, для виявлення маловисотних цілей в гірських районах на фоні надзвичайно потужних віддзеркалень сигналів від гірської поверхні, також ефективно використовувалася інша станція — РЛС 5У75 «Перископ», яка утримувалася в циліндричному металевому ангарі на території військової частини.
Та поміж всіх існуючих на той час РЛС на горі Стій, безперечною «родзинкою» була надсекретна станція «Пароль»(1Л22). Вона працювала спільно з далекоміром П-37 і призначалася суто для впізнавання цілей «свій-чужий». Станція була завжди зачинена і опечатана печаткою. Однак зі слів очевидців, надсекретна система часто виходила з ладу, тому більше простоювала ніж працювала. До того ж, під час грози всі РЛС комплекси в обов'язковому порядку знеструмлювались. В таких випадках, радистам, що знаходилися на бойовому чергуванні на горі, з в/ч посилали контрольні радіограми для перевірки їх пильності. Для зв'язку з «великою землею» у розпорядженні військовослужбовців був гусеничний всюдихід типу «геологічний» та артилерійський тягач АТС-59. Але дуже часто через снігові замети навіть така супертехніка не могла пробитися донизу в село Керецьки.
На кінець 1986 року військове містечко вже було добре розбудоване і на його території знаходилися: командний пункт (КП), дві казарми (одна з яких була двоповерхова і взірцево упорядкована), будинок офіцерського складу (ДОС на 14 квартир), магазин, котельня, лазня, транспортний парк з ангарами і гаражами. Всього особового і офіцерського складу на той час налічувалось 60-100 чоловік, на чолі з командиром-майором та замполітом-капітаном. Казарми утримувалися в зразковому порядку! Дисципліна була відмінною, хоча підтримувалася нерідко суворими заходами.
Всі приміщення військової частини обігрівала котельня на рідкому паливі. Операторами котельних установок працювали жінки офіцерів і прапорщиків. В приміщеннях було дуже чисто й акуратно, на підвіконнях росли квіти. Поруч знаходилася електрична підстанція (щитова), яка була повністю автоматизована. Від цієї щитової з села Березники йшла на гору високовольтна підземна лінія, яка високовольтним кабелем заживлювала техніку на позиції (г. Стій) та будинок для бойового чергування (БД — боевое дежурство). Варто зауважити, що для прокладення електромережі використовувався високовольтний кабель з особливою конструкцією всередині. Зазвичай силові кабелі містять в собі мастило, тобто — оливонаповнені. Всередині ж кабелю, що використовувався на «Боржавській РЛС» були розміщені так звані «перепонки», для того, щоб змащувальна олія не стікала по кабелю, а утримувалась в ньому рівномірно. Адже кабель до об'єкту прокладали під нахилом, вздовж стрімкого схилу гори. За декілька сот метрів до вершини знаходився будиночок ДДС (дом дежурного состава), де жили рядові оператори станцій, водій тягача, кухар і прапорщик/лейтенант, який за всіма ними наглядав. Загалом — чоловік десять.
В кінці літа 1986-го року на горі Стій було встановлено три білосніжних куполи — РПУ (раідопрозоре укриття), які зовні нагадували космічні об'єкти. Ці багатошарові конструкції із радіопрозорої склотканини виготовлялися з різних сполучень армуючих матеріалів, єднальних смол і наповнювачів, що забезпечувало надійність їх використання в складних метеоумовах. Монтаж та встановлення білих куль (РПУ) проводив військовий інженер Нікишин Микола Філіпович. Монтаж стаціонарних РЛС станцій на Стою відбувався безпосередньо під захисними куполами. Тобто спочатку на позицію встановлювали техніку, після чого проводився монтаж кулеподібного радіопрозорого укриття. Під найбільшим куполом знаходився дальномір, у двох інших — висотоміри. Під фундаментом куполів, де були розташовані РЛС станції, знаходилися підземні коридори — вентиляційно-охолоджувальні шахти.
Однак того ж року, майже одразу після встановлення куполів, їх було знищено безжальним карпатським вітром. До настання холодів монтажники не встигли закріпити кулеподібну конструкцію і вітер скинув куполи з бетонної основи наче іграшкові м'ячики. Для ремонту куполів (РПУ) на гору Стій були одразу відряджені спеціальні кран-машини. Але після закінчення всіх робіт техніці довелося зимувати на маківці найвищої вершини Боржавського хребта. Через снігові замети-кучугури потужні машини були не в змозі самостійно дістатися донизу в урочище Іволово. Тільки навесні, в березні місяці наступного року, техніка була визволена зі сніжного полонуЖиття на маківці гори Стій було справді суворими випробуваннями для солдат. Ураганні вітри, що намагалися збити людину з ніг у прірву та люті холоди, трималися на боржавському високогір'ї більше півроку. До того ж, із-за штормового вітру, постійно нищились куполи (РПУ). Для їх перманентного ремонту була задіяна висококваліфікована бригада монтажників із центральної Росії, яка не встигала лагодити ці велетенські кулі, причому іноді з великим ризиком для свого життя. Всі ці ремонтні роботи коштували величезних грошей. Однак без куполів — ніяк, вони були необхідні для механічного захисту радарів від вітру, снігу та обледеніння.
Відтак у зв'язку зі складними гірськими метеоумовами «точка» часто не працювала. Але особливої цінності цей об'єкт собою не представляв… Набагато ефективніше використовувалася радіолокаційна станція на горі Томнатик, більше відомий в народі як «Памір» (Томнатикул). В один час начальнику боржавської РЛС Олексію Дружиніну довелося навіть побувати на горі Томнатик, щоб перейняти досвід щодо розгортання радіолокаційної техніки. В цьому йому допомагав старшина роти Володимир Чередниченко, який 29 років відслужив на горі Томнатик. Крім того, між горою Томнатик і горю Стій був певний взаємозв'язок: в одному із куполів на горі Стой знаходилась радіолокаційна станція «РЛС П-40», аналогічна РЛС була також розміщена на горі Томнатик (1565 м). Ці системи мали працювати в парі «Боржава-Буковина». Але «РЛС П-40» на Томнатику так і не запрацювала. Через технічну несправність аналогічної станції на горі Стій «контакт» з «Паміром» не відбувся.
За словами колишніх військових, які провели не один рік на горі Стій, весь цей величезний, дорогоцінний і величний комплекс, що гордо здіймався над Боржавою, був, в більшій мірі, всього лише камуфляжем, «горою, яка, народжувала мишей». На почтку 90-х років всього три людини мали якесь відношення до реального стеження за цілями. Але навіть це, відверто кажучи, нікому не було потрібно, ніким реально не контролювалося і ніяких корисних для оборонних цілей результатів ніколи не мало і не могло мати. 99 % офіцерів навіть носа не показували на вершині гори Стій, а «жили і трудилися» на рівні казарм, відпрацьовували на КП щось своє, морочили голову солдатам, а, загалом, жили в своє задоволення. Поки не прийшов кінець їхньому «щастю» і наддорога «крамничка» закрилася. Тим не менш, реальна робота велася, але до стеження за повітряними цілями вона мала дуже умовне відношення.
Сучасний стан
У 1993 році під велетеньскими білими куполами (РПУ) ще знаходилася техніка в повній бойовій готовності! Військову службу на Стою остаточно припинили нести у жовтні 1995 року, хоча варто зазначити, що з 1994 року об‘єкти почали інтенсивно руйнувати. Величні білі куполи (РПУ) були повністю розібрані наприкінці 1999 року. На сьогоднішній день їх уламки вітер розкидав по найближчих схилах найвищої вершини Боржавського хребта. Здалеку ці білі шматки з радіопрозорого матеріалу нагадують клаптики снігу, які не тануть навіть у найспекотніший день. Хоча асоціативно це більше схоже на пошматовані аркуші паперу, на яких була написана історія людських доль. І скласти ці дрібні шматочки докупи, в єдиний пазл, вряд чи вже комусь вдасться. Сьогодні про РЛС на горі Стій нагадують тільки пожовклі від часу світлини, дивлячись на які в пам'яті оживають спогади про тих, хто беззаперечно творив історію «Боржавської РЛС».
Джерела
Посилання
- Руїни в/ч 27904 (51-а окрема радіолокаційна рота). wikimapia.org (укр.). Процитовано 7 січня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Borzhavska RLS 51 a okrema radiolokacijna rota vijskova chastina A3185 ranishe v ch 27904 v skladi Zbrojnih Sil Ukrayini Dislokuvalasya v seli Berezniki nepodalik gori Stij 1681 m Rozformovana v zhovtni 1995 roku Borzhavska RLSNa sluzhbi1985Krayina SRSR UkrayinaVidPovitryani siliTipRLSGarnizon Shtabs Berezniki urochishi IvoloveOsnashennyaP 37 Mech PRV 17 PRV 19 Periskop stanciya Parol KUNGRozpusheno1995 Zmist 1 Istoriya 2 Suchasnij stan 3 Dzherela 4 PosilannyaIstoriyared Budivnictvo na vershini gori Stij rozpochalosya she navesni 1982 roku Budivnictvo velosya odnochasno na dvoh ob yektah na vershini gori Stij 1681 m ta v urochishi Ivolove 1180 m Ostannij ob yekt buv masshtabnishim za pershij Za planami komanduvannya protipovitryanoyi oboroni SRSR v najkorotshi termini tut malo virosti cile vijskove visokogirne mistechko Vidstan mizh ob yektami Stij Ivolovo skladala 4 5 km Budivnictvo velosya vsima silami Na toj chas z sela Berezniki Svalyavskogo rajonu do urochisha Ivolove bula prokladena avtomobilna gruntova doroga yakoyu vijskovi vantazhivki cherez sela Rososh i Kerecki dostavlyali beton ta budmateriali na goru Keruvav budivnictvom inzhener budivelnik Majdanevich Albin Petrovich z Mukacheva zgidno zatverdzhenogo proektu Ministerstvom Oboroni SRSR Jogo pravoyu rukoyu buv lejtenant Ivan Fanta z sela Dragovo Hustskogo r nu yakij zakinchiv na toj chas Leningradsku budivelnu akademiyu Chastina soldat zajmalasya budivnictvom kazarmi inshi buduvali DOS budinok oficerskogo skladu inshi brigadi terminovo buduvali kotelnyu Vsi soldati zhili v kungah tipu vagonchikiv navit oficeri Yidalneyu sluguvali dovgi stoli pid navisom de gotuvalasya yizha v pohidnih kuhnyah Odnak dlya postijnogo skladu roti bula zazdalegid pobudovana derev yana odnopoverhova kazarma naproti yakoyi na toj chas buv zakladenij fundament dlya ceglyanoyi kazarmi Pochinayuchi z 15 go lipnya 1985 roku prohid proyizd na goru Stij bulo suvoro zaboroneno Blizhche do zimi 15 listopada 1985 roku znikli vsi budivelniki zalishivsya tilki osnovnij sklad roti Do togo chasu soldat u roti pobilshalo do 40 osib adzhe vinikala potreba v cilodobovomu obslugovuvanni kochegarki a takozh dizelnoyi stanciyi promislovoyi elektromerezhi na toj chas she ne bulo Zgodom na gori Stij 1681 m bulo zapochatkovane cherguvannya tak zvanoyi bojovoyi grupi Naprikinci 1985 roku dlya bojovogo cherguvannya na gori Stij Stoj vikoristovuvalisya RLS stanciyi dalekomir P 37 1RL 139 visotomir PRV 17 1RL141 visotomir PRV 19 radiolokacijnij kompleks 5U75 Periskop stanciya blizhnogo viyavlennya P 19 RLS P 140 nadsekretna stanciya Parol 1L22 vona zh P 22 nu i zvichajno zh KUNG z dizelyami bilya kozhnij stanciyi Bilshist iz cih RLS stancij buli roztashovani mizh kotlovanami fundamentami na samij verhivci gori Stij Na ti chasi odniyeyu iz krashih stancij v armiyi PPO vvazhalasya RLS P 37 1RL139 RLS bachila litaki za 250 kilometriv Ale tut na gori vona viyavilasya ne takoyu vzhe j efektivnoyu pri osoblivomu girskomu mikroklimati z jogo vichnimi tumanami i snigopadami na antenu postijno nalipalo bagato lodu Pri utvorenni takogo vitrila pri shtormovomu vitri dvigun z reduktorami prosto ne spravlyavsya zi svoyeyu robotoyu Krim togo dlya viyavlennya malovisotnih cilej v girskih rajonah na foni nadzvichajno potuzhnih viddzerkalen signaliv vid girskoyi poverhni takozh efektivno vikoristovuvalasya insha stanciya RLS 5U75 Periskop yaka utrimuvalasya v cilindrichnomu metalevomu angari na teritoriyi vijskovoyi chastini Ta pomizh vsih isnuyuchih na toj chas RLS na gori Stij bezperechnoyu rodzinkoyu bula nadsekretna stanciya Parol 1L22 Vona pracyuvala spilno z dalekomirom P 37 i priznachalasya suto dlya vpiznavannya cilej svij chuzhij Stanciya bula zavzhdi zachinena i opechatana pechatkoyu Odnak zi sliv ochevidciv nadsekretna sistema chasto vihodila z ladu tomu bilshe prostoyuvala nizh pracyuvala Do togo zh pid chas grozi vsi RLS kompleksi v obov yazkovomu poryadku znestrumlyuvalis V takih vipadkah radistam sho znahodilisya na bojovomu cherguvanni na gori z v ch posilali kontrolni radiogrami dlya perevirki yih pilnosti Dlya zv yazku z velikoyu zemleyu u rozporyadzhenni vijskovosluzhbovciv buv gusenichnij vsyudihid tipu geologichnij ta artilerijskij tyagach ATS 59 Ale duzhe chasto cherez snigovi zameti navit taka supertehnika ne mogla probitisya donizu v selo Kerecki Na kinec 1986 roku vijskove mistechko vzhe bulo dobre rozbudovane i na jogo teritoriyi znahodilisya komandnij punkt KP dvi kazarmi odna z yakih bula dvopoverhova i vzircevo uporyadkovana budinok oficerskogo skladu DOS na 14 kvartir magazin kotelnya laznya transportnij park z angarami i garazhami Vsogo osobovogo i oficerskogo skladu na toj chas nalichuvalos 60 100 cholovik na choli z komandirom majorom ta zampolitom kapitanom Kazarmi utrimuvalisya v zrazkovomu poryadku Disciplina bula vidminnoyu hocha pidtrimuvalasya neridko suvorimi zahodami 1 Vsi primishennya vijskovoyi chastini obigrivala kotelnya na ridkomu palivi Operatorami kotelnih ustanovok pracyuvali zhinki oficeriv i praporshikiv V primishennyah bulo duzhe chisto j akuratno na pidvikonnyah rosli kviti Poruch znahodilasya elektrichna pidstanciya shitova yaka bula povnistyu avtomatizovana Vid ciyeyi shitovoyi z sela Berezniki jshla na goru visokovoltna pidzemna liniya yaka visokovoltnim kabelem zazhivlyuvala tehniku na poziciyi g Stij ta budinok dlya bojovogo cherguvannya BD boevoe dezhurstvo Varto zauvazhiti sho dlya prokladennya elektromerezhi vikoristovuvavsya visokovoltnij kabel z osoblivoyu konstrukciyeyu vseredini Zazvichaj silovi kabeli mistyat v sobi mastilo tobto olivonapovneni Vseredini zh kabelyu sho vikoristovuvavsya na Borzhavskij RLS buli rozmisheni tak zvani pereponki dlya togo shob zmashuvalna oliya ne stikala po kabelyu a utrimuvalas v nomu rivnomirno Adzhe kabel do ob yektu prokladali pid nahilom vzdovzh strimkogo shilu gori Za dekilka sot metriv do vershini znahodivsya budinochok DDS dom dezhurnogo sostava de zhili ryadovi operatori stancij vodij tyagacha kuhar i praporshik lejtenant yakij za vsima nimi naglyadav Zagalom cholovik desyat V kinci lita 1986 go roku na gori Stij bulo vstanovleno tri bilosnizhnih kupoli RPU raidoprozore ukrittya yaki zovni nagaduvali kosmichni ob yekti Ci bagatosharovi konstrukciyi iz radioprozoroyi sklotkanini vigotovlyalisya z riznih spoluchen armuyuchih materialiv yednalnih smol i napovnyuvachiv sho zabezpechuvalo nadijnist yih vikoristannya v skladnih meteoumovah Montazh ta vstanovlennya bilih kul RPU provodiv vijskovij inzhener Nikishin Mikola Filipovich Montazh stacionarnih RLS stancij na Stoyu vidbuvavsya bezposeredno pid zahisnimi kupolami Tobto spochatku na poziciyu vstanovlyuvali tehniku pislya chogo provodivsya montazh kulepodibnogo radioprozorogo ukrittya Pid najbilshim kupolom znahodivsya dalnomir u dvoh inshih visotomiri Pid fundamentom kupoliv de buli roztashovani RLS stanciyi znahodilisya pidzemni koridori ventilyacijno oholodzhuvalni shahti Odnak togo zh roku majzhe odrazu pislya vstanovlennya kupoliv yih bulo znisheno bezzhalnim karpatskim vitrom Do nastannya holodiv montazhniki ne vstigli zakripiti kulepodibnu konstrukciyu i viter skinuv kupoli z betonnoyi osnovi nache igrashkovi m yachiki Dlya remontu kupoliv RPU na goru Stij buli odrazu vidryadzheni specialni kran mashini Ale pislya zakinchennya vsih robit tehnici dovelosya zimuvati na makivci najvishoyi vershini Borzhavskogo hrebta Cherez snigovi zameti kuchuguri potuzhni mashini buli ne v zmozi samostijno distatisya donizu v urochishe Ivolovo Tilki navesni v berezni misyaci nastupnogo roku tehnika bula vizvolena zi snizhnogo polonuZhittya na makivci gori Stij bulo spravdi suvorimi viprobuvannyami dlya soldat Uraganni vitri sho namagalisya zbiti lyudinu z nig u prirvu ta lyuti holodi trimalisya na borzhavskomu visokogir yi bilshe pivroku Do togo zh iz za shtormovogo vitru postijno nishilis kupoli RPU Dlya yih permanentnogo remontu bula zadiyana visokokvalifikovana brigada montazhnikiv iz centralnoyi Rosiyi yaka ne vstigala lagoditi ci veletenski kuli prichomu inodi z velikim rizikom dlya svogo zhittya Vsi ci remontni roboti koshtuvali velicheznih groshej Odnak bez kupoliv niyak voni buli neobhidni dlya mehanichnogo zahistu radariv vid vitru snigu ta obledeninnya Vidtak u zv yazku zi skladnimi girskimi meteoumovami tochka chasto ne pracyuvala Ale osoblivoyi cinnosti cej ob yekt soboyu ne predstavlyav Nabagato efektivnishe vikoristovuvalasya radiolokacijna stanciya na gori Tomnatik bilshe vidomij v narodi yak Pamir Tomnatikul V odin chas nachalniku borzhavskoyi RLS Oleksiyu Druzhininu dovelosya navit pobuvati na gori Tomnatik shob perejnyati dosvid shodo rozgortannya radiolokacijnoyi tehniki V comu jomu dopomagav starshina roti Volodimir Cherednichenko yakij 29 rokiv vidsluzhiv na gori Tomnatik Krim togo mizh goroyu Tomnatik i goryu Stij buv pevnij vzayemozv yazok v odnomu iz kupoliv na gori Stoj znahodilas radiolokacijna stanciya RLS P 40 analogichna RLS bula takozh rozmishena na gori Tomnatik 1565 m Ci sistemi mali pracyuvati v pari Borzhava Bukovina Ale RLS P 40 na Tomnatiku tak i ne zapracyuvala Cherez tehnichnu nespravnist analogichnoyi stanciyi na gori Stij kontakt z Pamirom ne vidbuvsya 2 Za slovami kolishnih vijskovih yaki proveli ne odin rik na gori Stij ves cej velicheznij dorogocinnij i velichnij kompleks sho gordo zdijmavsya nad Borzhavoyu buv v bilshij miri vsogo lishe kamuflyazhem goroyu yaka narodzhuvala mishej Na pochtku 90 h rokiv vsogo tri lyudini mali yakes vidnoshennya do realnogo stezhennya za cilyami Ale navit ce vidverto kazhuchi nikomu ne bulo potribno nikim realno ne kontrolyuvalosya i niyakih korisnih dlya oboronnih cilej rezultativ nikoli ne malo i ne moglo mati 99 oficeriv navit nosa ne pokazuvali na vershini gori Stij a zhili i trudilisya na rivni kazarm vidpracovuvali na KP shos svoye morochili golovu soldatam a zagalom zhili v svoye zadovolennya Poki ne prijshov kinec yihnomu shastyu i naddoroga kramnichka zakrilasya Tim ne mensh realna robota velasya ale do stezhennya za povitryanimi cilyami vona mala duzhe umovne vidnoshennya Suchasnij stanred U 1993 roci pid veletenskimi bilimi kupolami RPU she znahodilasya tehnika v povnij bojovij gotovnosti Vijskovu sluzhbu na Stoyu ostatochno pripinili nesti u zhovtni 1995 roku hocha varto zaznachiti sho z 1994 roku ob yekti pochali intensivno rujnuvati Velichni bili kupoli RPU buli povnistyu rozibrani naprikinci 1999 roku Na sogodnishnij den yih ulamki viter rozkidav po najblizhchih shilah najvishoyi vershini Borzhavskogo hrebta Zdaleku ci bili shmatki z radioprozorogo materialu nagaduyut klaptiki snigu yaki ne tanut navit u najspekotnishij den Hocha asociativno ce bilshe shozhe na poshmatovani arkushi paperu na yakih bula napisana istoriya lyudskih dol I sklasti ci dribni shmatochki dokupi v yedinij pazl vryad chi vzhe komus vdastsya Sogodni pro RLS na gori Stij nagaduyut tilki pozhovkli vid chasu svitlini divlyachis na yaki v pam yati ozhivayut spogadi pro tih hto bezzaperechno tvoriv istoriyu Borzhavskoyi RLS Dzherelared http www mukachevo net ua news view 2097265 https karpatium com ua hirski masyvy hora stiiPosilannyared Ruyini v ch 27904 51 a okrema radiolokacijna rota wikimapia org ukr Procitovano 7 sichnya 2024 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Borzhavska RLS