Борелівська сигма-алгебра — це мінімальна сигма-алгебра, така, що містить всі відкриті підмножини топологічного простору (відповідно, вона містить і всі замкнуті). Елементи даної сигма-алгебри називаються борелівськими множинами.
Якщо не обумовлене протилежне, як топологічний простір виступає множина дійсних чисел.
Борелівська сигма-алгебра зазвичай виступає в ролі сигма-алгебри випадкових подій ймовірнісного простору.
У борелівській сигма-алгебрі на прямій або на відрізку міститься велика кількість «простих» множин: всі інтервали, напівінтервали, відрізки і їх злічені об'єднання. Алгебра була названа на честь Бореля.
Спорідненні поняття
- Функція Бореля — відображення одного топологічного простору в інший (зазвичай обидва є просторами дійсних чисел, для якого прообраз будь-якої борелівської множини є борелівська множина).
Властивості
- Всяка борелівська множина на відрізку є вимірною щодо міри Лебега, але зворотне невірно.
Приклад вимірної за Лебегом, але не борелівської множини
Розглянемо функцію на відрізку , де — функція Кантора. Міра образу множини Кантора рівна , а значить, міра образу її доповнення також рівна . Функція монотонна, значить, вона вимірна і існує обернена до неї функція. Оскільки міра образу канторової множини ненульова, в ній можна знайти невимірну множину . Тоді образ при відображенні буде вимірним (оскільки він лежить в канторовій множині, міра якої нульова), але не буде борелівською (оскільки інакше була б вимірною як прообраз борелівської множини при вимірному відображенні).
Джерела
- Карташов М. В. Імовірність, процеси, статистика. — Київ : ВПЦ Київський університет, 2007. — 504 с.
- Гнеденко Б. В. Курс теории вероятностей. — 6-е изд. — Москва : Наука, 1988. — 446 с.(рос.)
- Гихман И. И., Скороход А. В., Ядренко М. В. Теория вероятностей и математическая статистика. — Київ : Вища школа, 1988. — 436 с.(рос.)
- Колмогоров А. Н., Фомин С. В. Элементы теории функций и функционального анализа. — 4-е изд. — Москва : Наука, 1976. — 544 с. — .(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Borelivska sigma algebra ce minimalna sigma algebra taka sho mistit vsi vidkriti pidmnozhini topologichnogo prostoru vidpovidno vona mistit i vsi zamknuti Elementi danoyi sigma algebri nazivayutsya borelivskimi mnozhinami Yaksho ne obumovlene protilezhne yak topologichnij prostir vistupaye mnozhina dijsnih chisel Borelivska sigma algebra zazvichaj vistupaye v roli sigma algebri vipadkovih podij jmovirnisnogo prostoru U borelivskij sigma algebri na pryamij abo na vidrizku mistitsya velika kilkist prostih mnozhin vsi intervali napivintervali vidrizki i yih zlicheni ob yednannya Algebra bula nazvana na chest Borelya Sporidnenni ponyattyaFunkciya Borelya vidobrazhennya odnogo topologichnogo prostoru v inshij zazvichaj obidva ye prostorami dijsnih chisel dlya yakogo proobraz bud yakoyi borelivskoyi mnozhini ye borelivska mnozhina VlastivostiVsyaka borelivska mnozhina na vidrizku ye vimirnoyu shodo miri Lebega ale zvorotne nevirno Priklad vimirnoyi za Lebegom ale ne borelivskoyi mnozhiniRozglyanemo funkciyu f x 12 x c x displaystyle f x frac 1 2 x c x na vidrizku 0 1 displaystyle 0 1 de c x displaystyle c x funkciya Kantora Mira obrazu mnozhini Kantora rivna 12 displaystyle frac 1 2 a znachit mira obrazu yiyi dopovnennya takozh rivna 12 displaystyle frac 1 2 Funkciya f x displaystyle f x monotonna znachit vona vimirna i isnuye obernena do neyi funkciya Oskilki mira obrazu kantorovoyi mnozhini nenulova v nij mozhna znajti nevimirnu mnozhinu A displaystyle A Todi obraz A displaystyle A pri vidobrazhenni f 1 displaystyle f 1 bude vimirnim oskilki vin lezhit v kantorovij mnozhini mira yakoyi nulova ale ne bude borelivskoyu oskilki inakshe A displaystyle A bula b vimirnoyu yak proobraz borelivskoyi mnozhini pri vimirnomu vidobrazhenni DzherelaKartashov M V Imovirnist procesi statistika Kiyiv VPC Kiyivskij universitet 2007 504 s Gnedenko B V Kurs teorii veroyatnostej 6 e izd Moskva Nauka 1988 446 s ros Gihman I I Skorohod A V Yadrenko M V Teoriya veroyatnostej i matematicheskaya statistika Kiyiv Visha shkola 1988 436 s ros Kolmogorov A N Fomin S V Elementy teorii funkcij i funkcionalnogo analiza 4 e izd Moskva Nauka 1976 544 s ISBN 5 9221 0266 4 ros