Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Борґе зький боре ць Борець Борґе зе Борге зький гладіа тор фр Gladiateur Borghèse елліністична скульптура датована 323 3

Боргезький борець

Боргезький борець

Борґе́зький боре́ць, Борець Борґе́зе, Борге́зький гладіа́тор (фр. Gladiateur Borghèse) — елліністична скульптура, датована (323-30 до н. е.). З XVIII ст. перебувала в колекції Боргезе, за що й отримала свою назву. Авторство приписують античному скульптору , синові Досіфея — завдяки підпису, залишеному на пні. Наразі статуя є експонатом галереї Дарю у Луврі. Протягом чотирьох століть, що минули з її знахідки, «Боргезький борець» залишається одним з найпопулярніших античних шедеврів.

Борґезький борець
image
Творець:d і d
Час створення:100-ті до н. е.
Висота:173 см
Ширина:172 см
Матеріал:мармур
Жанр:ню
Зберігається:d
Музей:d і Колекція Борґезе
image Борґезький борець у Вікісховищі

Історія відкриття

Статуя (точніше, її фрагменти) була знайдена у першому десятилітті XVII ст. поблизу Неттуно, порту, розташованого на південь від Рима. Розкопки проводилися за вказівкою кардинала Шипіоне Боргезе на місці давнього міста Антіум, де колись була вілла Нерона. Фрагменти, ймовірно, були передані скульптору Ніколо Кордієрі, який працював на родину Борґезе, саме він з самого початку назвав статую «Гладіатором». Знахідку мусили зібрати з чотирнадцяти окремих уламків, деякі деталі не збереглися. Під час своєї першої реставрації (1611 рік) «Гладіатор» отримав нову праву руку, нове праве вухо і нові статеві органи.

Після відновлення статуя надійшла до галереї Борґезе у Римі, її помістили у спеціально оформленій залі. Вона одразу стала ідолом давньогрецького мистецтва: «Найзнаменитіша статуя з усіх, що залишилися з Античності» — захоплено зауважив один з відвідувачів колекції у середині XVII ст.

image
«Борець» під іншим кутом зору

Незабаром копії «Гладіатора» появились у всій Європі. У 1630 році англійський король Яків І, придбавши виліпок, велів зробити з нього бронзову копію для парку палацу Сент-Джеймс. Протягом XVIII ст. слава статуї не занепадала: для одних вона була зображенням гладіатора, для інших — кулачного бійця, метателя диска, чи навіть спартанського царя Леоніда або героя Троянської війни Аякса. Німецький мистецтвознавець Йоганн Вінкельман був одним з перших, хто піддав сумніву думку про те, що «Борець» зображує гладіатора (адже Стародавня Греція не знала такого явища, як гладіаторські бої) і тому вважав статую зображенням якогось вояка. Двадцять років по тому, у 1807 році, принц , у зв'язку зі значною грошовою скрутою, був вимушений поступитись частиною фамільного зібрання своєму шурину Наполеону Бонапарту. Загальну вартість колекції оцінили в близько 5 млн. (франків), причому «Гладіатор» коштував чверть цієї суми, зважаючи на те, що він був ключевим предметом у зібранні. Врешті-решт, колекція була продана за 13 млн франків.

Статую «Гладіатора» доставили до Парижа сухим шляхом на спеціальному возі, розробленому для безпечного перевезення крихкого мармура. Втім, злигодні довгої подорожі таки не пройшли безслідно для статуї; привести її в порядок мусили реставратори («музею Наполеона»). До експозиції вона поступила під назвою «герой у бою» (фр. héros combattant), її встановили в центрі зали, що назвали її ім'ям. Там статуя залишалась до 1922 року. Надалі її перевели до іншої зали (так званої «Меценатської», або «Зали Каріатид»), розташованої за залою Венери Мілоської, ставши частиною циклу оригінальних грецьких мармурів. На теперішній час статуя знаходиться в галереї Дарю (la galerie Daru) — залі, присвяченій грецьким і римським стародавностям.

Опис

image
Підпис скульптора Агасія на пні

Статуя представляє оголеного воїна, який стоїть на п'єдесталі з пентелійського мармуру. Ймовірне, він б'ється з супротивником, який нападає з лівого боку, без сумніву, кінним. Саме ліворуч повернута голова, ліва рука (у якій, можливо, колись був щит) витягнута уперед та догори, права рука відведена назад, готова завдати удар. Висота статуї від маківки до п'єдестала становить 1,69 м. Тулуб сильно нахилений уперед, утворюючи пряму лінію з лівою ногою, відведеною назад. Права нога зігнута та виставлена уперед, щоб нести навантаження. Додатковою опорою слугує пень дерева, до якого притулена права нога.

На пні дерева, до якого притулився борець, стоїть підпис майстра, виконаний грецькою мовою: ΑΓΑΣΙΑΣ ΔΩΣΙΘΕΟΥ ΕΦΕΣΙΟΣ ΕΠΟΙΕΙ («Агасій, син Досіфея з Ефеса зробив»).

Як було зазначене вище, статую відновили з чотирнадцяти уламків: тулуба з головою і лівим стегном, п'яти уламків п'єдестала (з правою ступнею на одному з них і пальцями лівої на іншому), правого стегна, правої гомілки, лівої гомілки, лівої ступні і чотирьох уламків лівої руки. Права рука не збереглася, як і праве вухо, кілька пальців на ногах і статеві органи. Під час першої реставрації у 1611 році відсутні частини були відновлені у мармурі.

Дослідження статуї

Реставрація

Копії

image
Борґезький борець Шарлоттенбурга

Література

  • Bourgeois Brigitte. À propos de la restauration des marbres antiques du Louvre, méthodologie de l'intervention et résultats. — Т. 141. *Marianne Hamiaux, Les Sculptures grecques, tome II, Département des antiquités grecques, étrusques et romaines du musée du Louvre, éditions de la Réunion des musées nationaux, Paris, 1998, P.
  • Alain Pasquier et Brigitte Bourgeois, Le Gladiateur Borghèse et sa restauration, éd. du musée du Louvre, Paris, 1997,
  • Pour l'amour de l'antique: la statuaire gréco-romaine et le goût européen : 1500—1900 / Francis Haskell et Nicholas Penny ; Paris: Hachette, cop. 1988
  • 100 chefs-d’œuvre de la sculptures grecques au Louvre / Alain Pasquier, Jean-Luc Martinez. — Paris
  • La Grèce au Louvre / Jean-Luc Martinez . — Paris: Somogy Ed. d'art Musée du Louvre, 2010
  • 100 chefs-d’œuvre de la sculpture grecque au Louvre / Alain Pasquier, Jean-Luc Martinez. — Paris: Somogy Ed. d'art Musée du Louvre, 2007
  • D'après l'antique, musée du Louvre, Paris, 2000, P., n 1, P., P..
  • La Sculpture hellénistique / R.R.R. Smith ; trad. de l'anglais par Anne et Marie Duprat . — [éd. française]. — Paris: Thames and Hudson, 1996
  • Il Nudo nell'arte. I, arte antica / Alessandro della Seta. — Milan. — Rome: Bestetti e Tumminelli, 1930.

Примітки

Посилання

  • Віла Боргезе (жива тривимірна картинка) [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Лувру (фр.)
  • Боргезький борець в каталозі Лувру [ 27 вересня 2011 у Wayback Machine.] (фр.)
  • Оголення в мистецтві. Стародавнє мистецтво / Алессандро Делла Сета — Мілан — Рим: «Bestetti е Tumminelli», 1930.
  • Греція в Луврі / Жан-Люк Мартінес. — Париж: Музей мистецтва Лувра, 2010.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Borge zkij bore c Borec Borge ze Borge zkij gladia tor fr Gladiateur Borghese ellinistichna skulptura datovana 323 30 do n e Z XVIII st perebuvala v kolekciyi Borgeze za sho j otrimala svoyu nazvu Avtorstvo pripisuyut antichnomu skulptoru sinovi Dosifeya zavdyaki pidpisu zalishenomu na pni Narazi statuya ye eksponatom galereyi Daryu u Luvri Protyagom chotiroh stolit sho minuli z yiyi znahidki Borgezkij borec zalishayetsya odnim z najpopulyarnishih antichnih shedevriv Borgezkij borecTvorec d i dChas stvorennya 100 ti do n e Visota 173 smShirina 172 smMaterial marmurZhanr nyuZberigayetsya dMuzej d i Kolekciya Borgeze Borgezkij borec u VikishovishiIstoriya vidkrittyaStatuya tochnishe yiyi fragmenti bula znajdena u pershomu desyatilitti XVII st poblizu Nettuno portu roztashovanogo na pivden vid Rima Rozkopki provodilisya za vkazivkoyu kardinala Shipione Borgeze na misci davnogo mista Antium de kolis bula villa Nerona Fragmenti jmovirno buli peredani skulptoru Nikolo Kordiyeri yakij pracyuvav na rodinu Borgeze same vin z samogo pochatku nazvav statuyu Gladiatorom Znahidku musili zibrati z chotirnadcyati okremih ulamkiv deyaki detali ne zbereglisya Pid chas svoyeyi pershoyi restavraciyi 1611 rik Gladiator otrimav novu pravu ruku nove prave vuho i novi statevi organi Pislya vidnovlennya statuya nadijshla do galereyi Borgeze u Rimi yiyi pomistili u specialno oformlenij zali Vona odrazu stala idolom davnogreckogo mistectva Najznamenitisha statuya z usih sho zalishilisya z Antichnosti zahopleno zauvazhiv odin z vidviduvachiv kolekciyi u seredini XVII st Borec pid inshim kutom zoru Nezabarom kopiyi Gladiatora poyavilis u vsij Yevropi U 1630 roci anglijskij korol Yakiv I pridbavshi vilipok veliv zrobiti z nogo bronzovu kopiyu dlya parku palacu Sent Dzhejms Protyagom XVIII st slava statuyi ne zanepadala dlya odnih vona bula zobrazhennyam gladiatora dlya inshih kulachnogo bijcya metatelya diska chi navit spartanskogo carya Leonida abo geroya Troyanskoyi vijni Ayaksa Nimeckij mistectvoznavec Jogann Vinkelman buv odnim z pershih hto piddav sumnivu dumku pro te sho Borec zobrazhuye gladiatora adzhe Starodavnya Greciya ne znala takogo yavisha yak gladiatorski boyi i tomu vvazhav statuyu zobrazhennyam yakogos voyaka Dvadcyat rokiv po tomu u 1807 roci princ u zv yazku zi znachnoyu groshovoyu skrutoyu buv vimushenij postupitis chastinoyu familnogo zibrannya svoyemu shurinu Napoleonu Bonapartu Zagalnu vartist kolekciyi ocinili v blizko 5 mln frankiv prichomu Gladiator koshtuvav chvert ciyeyi sumi zvazhayuchi na te sho vin buv klyuchevim predmetom u zibranni Vreshti resht kolekciya bula prodana za 13 mln frankiv Statuyu Gladiatora dostavili do Parizha suhim shlyahom na specialnomu vozi rozroblenomu dlya bezpechnogo perevezennya krihkogo marmura Vtim zligodni dovgoyi podorozhi taki ne projshli bezslidno dlya statuyi privesti yiyi v poryadok musili restavratori muzeyu Napoleona Do ekspoziciyi vona postupila pid nazvoyu geroj u boyu fr heros combattant yiyi vstanovili v centri zali sho nazvali yiyi im yam Tam statuya zalishalas do 1922 roku Nadali yiyi pereveli do inshoyi zali tak zvanoyi Mecenatskoyi abo Zali Kariatid roztashovanoyi za zaloyu Veneri Miloskoyi stavshi chastinoyu ciklu originalnih greckih marmuriv Na teperishnij chas statuya znahoditsya v galereyi Daryu la galerie Daru zali prisvyachenij greckim i rimskim starodavnostyam OpisPidpis skulptora Agasiya na pni Statuya predstavlyaye ogolenogo voyina yakij stoyit na p yedestali z pentelijskogo marmuru Jmovirne vin b yetsya z suprotivnikom yakij napadaye z livogo boku bez sumnivu kinnim Same livoruch povernuta golova liva ruka u yakij mozhlivo kolis buv shit vityagnuta upered ta dogori prava ruka vidvedena nazad gotova zavdati udar Visota statuyi vid makivki do p yedestala stanovit 1 69 m Tulub silno nahilenij upered utvoryuyuchi pryamu liniyu z livoyu nogoyu vidvedenoyu nazad Prava noga zignuta ta vistavlena upered shob nesti navantazhennya Dodatkovoyu oporoyu sluguye pen dereva do yakogo pritulena prava noga Na pni dereva do yakogo pritulivsya borec stoyit pidpis majstra vikonanij greckoyu movoyu AGASIAS DWSI8EOY EFESIOS EPOIEI Agasij sin Dosifeya z Efesa zrobiv Yak bulo zaznachene vishe statuyu vidnovili z chotirnadcyati ulamkiv tuluba z golovoyu i livim stegnom p yati ulamkiv p yedestala z pravoyu stupneyu na odnomu z nih i palcyami livoyi na inshomu pravogo stegna pravoyi gomilki livoyi gomilki livoyi stupni i chotiroh ulamkiv livoyi ruki Prava ruka ne zbereglasya yak i prave vuho kilka palciv na nogah i statevi organi Pid chas pershoyi restavraciyi u 1611 roci vidsutni chastini buli vidnovleni u marmuri Doslidzhennya statuyiRestavraciyaKopiyiBorgezkij borec SharlottenburgaBorgezkij borec u Petergofi Borgezkij borec u Pavlovsku Borgezkij borec u Noul hausi grafstvo Kent Borgezkij borec u zamku Sharlottenburg u Berlini U kopiyi nayavni mech i shit za zadumom avtora originalu Borgezkij borec u Gannoveri Borgezkij borec u Carskomu seli Dva Borgezkih borci v Arhangelskomu Vstanovleni simetrichno na pivdennomu krayu parteruLiteraturaBourgeois Brigitte A propos de la restauration des marbres antiques du Louvre methodologie de l intervention et resultats T 141 Marianne Hamiaux Les Sculptures grecques tome II Departement des antiquites grecques etrusques et romaines du musee du Louvre editions de la Reunion des musees nationaux Paris 1998 P Alain Pasquier et Brigitte Bourgeois Le Gladiateur Borghese et sa restauration ed du musee du Louvre Paris 1997 Pour l amour de l antique la statuaire greco romaine et le gout europeen 1500 1900 Francis Haskell et Nicholas Penny Paris Hachette cop 1988 100 chefs d œuvre de la sculptures grecques au Louvre Alain Pasquier Jean Luc Martinez Paris La Grece au Louvre Jean Luc Martinez Paris Somogy Ed d art Musee du Louvre 2010 100 chefs d œuvre de la sculpture grecque au Louvre Alain Pasquier Jean Luc Martinez Paris Somogy Ed d art Musee du Louvre 2007 D apres l antique musee du Louvre Paris 2000 P n 1 P P La Sculpture hellenistique R R R Smith trad de l anglais par Anne et Marie Duprat ed francaise Paris Thames and Hudson 1996 Il Nudo nell arte I arte antica Alessandro della Seta Milan Rome Bestetti e Tumminelli 1930 PrimitkiPosilannyaVila Borgeze zhiva trivimirna kartinka 3 bereznya 2016 u Wayback Machine na sajti Luvru fr Borgezkij borec v katalozi Luvru 27 veresnya 2011 u Wayback Machine fr Ogolennya v mistectvi Starodavnye mistectvo Alessandro Della Seta Milan Rim Bestetti e Tumminelli 1930 Greciya v Luvri Zhan Lyuk Martines Parizh Muzej mistectva Luvra 2010

Дата публікації:
Топ