Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бона́йре (нід. Eilandgebied Bonaire, МФА: [bɔˈnɛːrə]; пап'ям. Teritorio Insular di Boneiru) — острів у Карибському морі з групи Підвітряних островів, що входять до архіпелагу Малі Антильські острови, за 80 км на північ від узбережжя Венесуели.
| Острівна територія Бонайре | |||||
| |||||
| Гімн: | |||||
 | |||||
| Столиця (та найбільше місто) | Кралендейк country H G O | ||||
| Офіційні мови | Нідерландська, пап'яменто | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Суверенна держава |  Королівство Нідерландів leader_title2 = Губернатор НА | ||||
| Форма правління | |||||
| - Адміністратор Бонера | Герберт Домакассе | ||||
| Конституційна монархія | частина Нідерландських Карибів | ||||
| Площа | |||||
| - Загалом | 294 км² | ||||
| Населення | |||||
| - перепис 2006 | 14,006 | ||||
| - Густота | 49/км² (ranked as part of N. A.) | ||||
| Валюта | Долар США (USD) | ||||
| Часовий пояс | -4 (UTC-4) | ||||
| Домен | .an | ||||
| Телефонний код | +599 | ||||
| |||||
Назва Бонайре, як вважають, походить від місцевого слова Bonay. Перші іспанські та голландські колонізатори змінили його ім'я на Bojnaj, а також Bonaire (Бонайре), що означає гарне повітря.
Статус
З розпуском Нідерландських Антильських островів 10 жовтня 2010 року Бонайре, Саба і Сінт-Естатіус дістали особливий муніципальний статус у складі Нідерландів, у той час як острови Аруба, Кюрасао і Сінт-Мартен стали незалежними державами у складі Королівства Нідерландів. Тепер Бонайре, як частина Нідерландів, залишається заморською територією Європейського Союзу. Обирає власний законодавчий орган, Раду міністрів і віце-губернатора. Населення — 14 006 осіб (2006). Адміністративний центр і найбільше місто — Кралендейк. Найстаріше поселення — Рінкон (на північний захід від Кралендейка), засноване іспанцями на початку 16 століття.
Географія
Протяжність з півночі на південь 40 км, із заходу на схід 8 км, площа 290 км². Острів фактично є вершиною підводного гірського хребта (продовження Венесуельського прибережного хребта), розташованому на материковому шельфі, що обрамлює Південноамериканський материк. Низовинний рельєф Бонера на північ поволі підвищується, поступово переходячи в горбисту область, оточену лагунами і затоками національного парку «Вашингтон-Слагбай». Висота до 241 м (Брандаріс-Гілл). Поряд з островом Бонайре знаходиться острівець .
Фауна
Парк «Вашингтон-Слагбай» був відкритий в 1969 році та займає 54,6 км² (20 % території острова), покритих чагарником пагорбів вкритих численними пішими стежками та озерами. У парку охороняються природні комплекси арідних земель, чагарників, високих кактусів, місць гніздувань рожевих фламінго, а також численних видів папуг, кажанів, ігуан та інших ящірок. Протяжний кораловий риф, який оточує острів, з 1979 року має статус національного морського парку, причому під охороною знаходиться вісь підводний світ від поверхні моря до глибини в 60 метрів. Заповідник Пекелмер на Бонере — найбільше гніздів'я фламінго в західній півкулі.
У фауні острова представлені ящірки, кажани, близько 200 видів птахів, здичавілі кози. У водах навколо острова зареєстровано понад 450 видів риб, чотири види морської черепахи і близько 70 видів водоростей.
Історія
Першими відомими його жителями були індіанці племені какетіос, що заселили Бонер, приблизно в 10 столітті до нашої ери. Протягом лише 20 років після їх першого контакту з європейцями, що з'явилися біля берегів Бонайре в 1499 році, більшість індійців вимерли від хвороб або були вивезені на Гаїті. Протягом майже ста років тут жили тільки засланці з країн Південної Америки та бродили численні стада великої рогатої худоби з ранчо іспанського губернатора. З часом переселенці з Європи заснували невеликі поселення на місці сучасного Рінкона і в районі Антріол, на північ від сучасної столиці острова. У відповідь на захоплення іспанцями острова Святого Мартина, голландці окуповували Бонер в 1633 році, але лише в 1791 році він офіційно увійшов до складу володінь корони.
У 1816—1868 роках Бонайре населення в основному займалося роботою на плантаціях, які контролював уряд. У 1825 році на острові було близько 300 рабовласників. З 30 вересня 1862 р. після скасування рабства більшість рабів були звільнені, деякі залишалися працювати на плантаціях за оплату.
У 1867 році уряд почав продавати більшу частину державних земель, включно з територіями на яких було розміщено соляні копальні. Місцеве населення стало залежним лише від двох великих приватних землевласників. Багато жителів були змушені шукати роботу на Арубі, Кюрасао або у Венесуелі.
Під час Другої світової війни Бонайре був під захистом Британії та США. Американська армія побудувала як місце дислокації авіабазу «Фламінго». Після того, як Німеччина 10 травня 1940 року захопила Нідерланди, багато німецьких та австрійських громадян були інтерновані в табори на Бонайре протягом усієї тривалості війни. У 1944 році принцеси Нідерландів Юліана та Елеанора Рузевельт організували візит до військових частин на острові Бонайре.
Після війни економіка Бонайре почала відроджуватись. Військова авіабаза була перетворена на цивільний аеропорт, а колишній табір інтернованих було перетворено на перший готель на Бонайре. У 1966 році голландець Пієр Шенк разом з сім'єю заснував швейну фабрику «Kledingindustrie Bonaire Schunck». У 1962 році було зведено другий великий готель на острові «Bonaire Beach Hotel». У 1964 році в Бонайре з'явилося власне радіо «Trans World Radio». У 1966 році відновився видобуток солі після того, як соляні копальні були розширені та модернізовані Міжнародною соляною компанією на Антильських островах. У 1975 році було створено нафтовий термінал «Bonaire Petroleum Corporation» (BOPEC).
Галерея
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бонайре |
Координати: 12°09′36″ пн. ш. 68°13′48″ зх. д. / 12.16000° пн. ш. 68.23000° зх. д.
Див. також
Примітки
- Van Der Helm, Rien (1987). Traveler's Handbook Bonaire. Rijswik, The Netherlands: Elmar Media Service. .(нід.)
- Sint Jago, Junnes E. (2007). Wuiven vanaf de waranda (in Dutch). Utrecht: Gopher. . OCLC 150262823.(нід.)
- «Divi Flamingo Beach Resort Bonaire» [ 1 червня 2020 у Wayback Machine.](нід.)
- M.A. thesis by drs. Christine W.M. Schunck. This article is based on an extension of the 1966(нід.)
- «Bonaire Beach Hotel» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](нід.)
- «Cargill Salt Company» [ 21 лютого 2009 у Wayback Machine.](нід.)
- (нід.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bona jre nid Eilandgebied Bonaire MFA bɔˈnɛːre pap yam Teritorio Insular di Boneiru ostriv u Karibskomu mori z grupi Pidvitryanih ostroviv sho vhodyat do arhipelagu Mali Antilski ostrovi za 80 km na pivnich vid uzberezhzhya Venesueli Ostrivna teritoriya Bonajre nid Eilandgebied Bonaire pap yam Teritorio Insular di BoneiruPrapor GerbGimn Roztashuvannya BonajreStolicya ta najbilshe misto Kralendejk 12 15 pn sh 68 28 zh d country H G OOficijni movi Niderlandska pap yamentoSuverenna derzhava Korolivstvo Niderlandiv leader title2 Gubernator NAForma pravlinnya Administrator Bonera Gerbert DomakasseKonstitucijna monarhiya chastina Niderlandskih Karibiv Plosha Zagalom 294 km Naselennya perepis 2006 14 006 Gustota 49 km ranked as part of N A Valyuta Dolar SShA a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 USD a Chasovij poyas 4 UTC 4 Domen anTelefonnij kod 599Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bonajre Nazva Bonajre yak vvazhayut pohodit vid miscevogo slova Bonay Pershi ispanski ta gollandski kolonizatori zminili jogo im ya na Bojnaj a takozh Bonaire Bonajre sho oznachaye garne povitrya StatusZ rozpuskom Niderlandskih Antilskih ostroviv 10 zhovtnya 2010 roku Bonajre Saba i Sint Estatius distali osoblivij municipalnij status u skladi Niderlandiv u toj chas yak ostrovi Aruba Kyurasao i Sint Marten stali nezalezhnimi derzhavami u skladi Korolivstva Niderlandiv Teper Bonajre yak chastina Niderlandiv zalishayetsya zamorskoyu teritoriyeyu Yevropejskogo Soyuzu Obiraye vlasnij zakonodavchij organ Radu ministriv i vice gubernatora Naselennya 14 006 osib 2006 Administrativnij centr i najbilshe misto Kralendejk Najstarishe poselennya Rinkon na pivnichnij zahid vid Kralendejka zasnovane ispancyami na pochatku 16 stolittya Fotografiya ostrovu z kosmosu U zahidnogo uzberezhzhya ostrivecGeografiyaProtyazhnist z pivnochi na pivden 40 km iz zahodu na shid 8 km plosha 290 km Ostriv faktichno ye vershinoyu pidvodnogo girskogo hrebta prodovzhennya Venesuelskogo priberezhnogo hrebta roztashovanomu na materikovomu shelfi sho obramlyuye Pivdennoamerikanskij materik Nizovinnij relyef Bonera na pivnich povoli pidvishuyetsya postupovo perehodyachi v gorbistu oblast otochenu lagunami i zatokami nacionalnogo parku Vashington Slagbaj Visota do 241 m Brandaris Gill Poryad z ostrovom Bonajre znahoditsya ostrivec FaunaPark Vashington Slagbaj buv vidkritij v 1969 roci ta zajmaye 54 6 km 20 teritoriyi ostrova pokritih chagarnikom pagorbiv vkritih chislennimi pishimi stezhkami ta ozerami U parku ohoronyayutsya prirodni kompleksi aridnih zemel chagarnikiv visokih kaktusiv misc gnizduvan rozhevih flamingo a takozh chislennih vidiv papug kazhaniv iguan ta inshih yashirok Protyazhnij koralovij rif yakij otochuye ostriv z 1979 roku maye status nacionalnogo morskogo parku prichomu pid ohoronoyu znahoditsya vis pidvodnij svit vid poverhni morya do glibini v 60 metriv Zapovidnik Pekelmer na Bonere najbilshe gnizdiv ya flamingo v zahidnij pivkuli U fauni ostrova predstavleni yashirki kazhani blizko 200 vidiv ptahiv zdichavili kozi U vodah navkolo ostrova zareyestrovano ponad 450 vidiv rib chotiri vidi morskoyi cherepahi i blizko 70 vidiv vodorostej IstoriyaPershimi vidomimi jogo zhitelyami buli indianci plemeni kaketios sho zaselili Boner priblizno v 10 stolitti do nashoyi eri Protyagom lishe 20 rokiv pislya yih pershogo kontaktu z yevropejcyami sho z yavilisya bilya beregiv Bonajre v 1499 roci bilshist indijciv vimerli vid hvorob abo buli vivezeni na Gayiti Protyagom majzhe sta rokiv tut zhili tilki zaslanci z krayin Pivdennoyi Ameriki ta brodili chislenni stada velikoyi rogatoyi hudobi z rancho ispanskogo gubernatora Z chasom pereselenci z Yevropi zasnuvali neveliki poselennya na misci suchasnogo Rinkona i v rajoni Antriol na pivnich vid suchasnoyi stolici ostrova U vidpovid na zahoplennya ispancyami ostrova Svyatogo Martina gollandci okupovuvali Boner v 1633 roci ale lishe v 1791 roci vin oficijno uvijshov do skladu volodin koroni U 1816 1868 rokah Bonajre naselennya v osnovnomu zajmalosya robotoyu na plantaciyah yaki kontrolyuvav uryad U 1825 roci na ostrovi bulo blizko 300 rabovlasnikiv Z 30 veresnya 1862 r pislya skasuvannya rabstva bilshist rabiv buli zvilneni deyaki zalishalisya pracyuvati na plantaciyah za oplatu U 1867 roci uryad pochav prodavati bilshu chastinu derzhavnih zemel vklyuchno z teritoriyami na yakih bulo rozmisheno solyani kopalni Misceve naselennya stalo zalezhnim lishe vid dvoh velikih privatnih zemlevlasnikiv Bagato zhiteliv buli zmusheni shukati robotu na Arubi Kyurasao abo u Venesueli Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Bonajre buv pid zahistom Britaniyi ta SShA Amerikanska armiya pobuduvala yak misce dislokaciyi aviabazu Flamingo Pislya togo yak Nimechchina 10 travnya 1940 roku zahopila Niderlandi bagato nimeckih ta avstrijskih gromadyan buli internovani v tabori na Bonajre protyagom usiyeyi trivalosti vijni U 1944 roci princesi Niderlandiv Yuliana ta Eleanora Ruzevelt organizuvali vizit do vijskovih chastin na ostrovi Bonajre Pislya vijni ekonomika Bonajre pochala vidrodzhuvatis Vijskova aviabaza bula peretvorena na civilnij aeroport a kolishnij tabir internovanih bulo peretvoreno na pershij gotel na Bonajre U 1966 roci gollandec Piyer Shenk razom z sim yeyu zasnuvav shvejnu fabriku Kledingindustrie Bonaire Schunck U 1962 roci bulo zvedeno drugij velikij gotel na ostrovi Bonaire Beach Hotel U 1964 roci v Bonajre z yavilosya vlasne radio Trans World Radio U 1966 roci vidnovivsya vidobutok soli pislya togo yak solyani kopalni buli rozshireni ta modernizovani Mizhnarodnoyu solyanoyu kompaniyeyu na Antilskih ostrovah U 1975 roci bulo stvoreno naftovij terminal Bonaire Petroleum Corporation BOPEC GalereyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bonajre Koordinati 12 09 36 pn sh 68 13 48 zh d 12 16000 pn sh 68 23000 zh d 12 16000 68 23000Div takozhBonnerPrimitkiVan Der Helm Rien 1987 Traveler s Handbook Bonaire Rijswik The Netherlands Elmar Media Service ISBN 90 6120 635 9 nid Sint Jago Junnes E 2007 Wuiven vanaf de waranda in Dutch Utrecht Gopher ISBN 9789051794960 OCLC 150262823 nid Divi Flamingo Beach Resort Bonaire 1 chervnya 2020 u Wayback Machine nid M A thesis by drs Christine W M Schunck This article is based on an extension of the 1966 nid Bonaire Beach Hotel 4 bereznya 2016 u Wayback Machine nid Cargill Salt Company 21 lyutogo 2009 u Wayback Machine nid nid